ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
26 вересня 2022 року Справа № 160/19183/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Букіна Л.Є., розглянувши у місті Дніпрі матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновалення на роботі та стягнення середнього заробітку,-
В С Т А Н О В И В:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновалення на роботі та стягнення середнього заробітку.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви на 10 днів з моменту отримання копії цієї ухвали шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із позовом.
На виконання вимог ухвали суду позивачем надіслано на адресу суду заяву про поновлення пропущеного процесуального строку, в якій останній вказав, що прийнятий відповідачем наказ від 03.11.2010 року «Про припинення перебування на держаній службі», який у тому числі оскаржений позивачем у рамках поданої позовної заяви прийнятий відповідачем без наявності на те законних підстав. Позивач зауважив, що після прийняття означеного наказу трудова книжка на його адресу не надсилалась та тільки 02.08.2021 року її йому було видано.
З підстав викладеного вважає, що початком перебігу строку звернення до суду із цим позовом розпочалася з настанням зазначеної вище події, зокрема, з 02.08.2021 року.
Розглядаючи вказану заяву, суд зазначає, зокрема про таке.
Згідно частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 ст. 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).
Тобто, виходячи із зазначених норм процесуального закону розпочинати рахувати строк звернення до суду можна лише з того моменту, коли особа дізналась або могла дізнатись про порушення свого права. При цьому необхідно встановити чи дійсно особа знала або могла дізнатись про порушення свого права та підтвердити факт цієї можливості відповідними доказами або обставинами.
В контексті вказаного слід зазначити, що поважними причинами пропущення строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами. Разом з тим, на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.
Дотримання строку звернення з позовом є однією з умов для реалізації права на подання позову у публічно-правових відносинах.
Дослідивши заяву позивача про поновлення строку звернення до суду суд дійшов висновку, що позивач взагалі не визначає будь-яких обставин щодо поважності пропуску строку звернення до суду.
Так, у заяві про поновлення строку звернення до суду позивач зазначає, що відповідач повинен був керуватися вимогами ст.47 КЗпПУ в редакції, що існувала на час виникнення спірних правовідносин, а саме: власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. Тобто бездіяльність з боку відповідача була триваючою, тривалим та безперервним невиконанням суб`єктом обов`язків, передбачених законом. На думку позивача відповідач свідомо не вживав будь-яких дій з видачі йому трудової книжки. Навіть не виконав вимоги п. 4.2. Інструкції №58 щодо направлення працівнику, який не був присутній на роботі, у день його звільнення поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.
Також позивач у заяві вказує, що його трудової книжки до 02.08.2021 року взагалі фізично не існувало. Тобто спірні взаємовідносини виникли після дій з оформлення трудової книжки.
З цього приводу суд зазначає, що спірні питання стосуються проходження служби, тобто трудових відносин, а тому позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав при звільненні зі служби, у тому числі він повинен був отримати трудову книжку або вимагати її оформлення одразу після звільнення. Не оформлення трудової книжки та не отримання її при звільненні є початком протиправної бездіяльності відповідача, про яку позивач повинен був знати.
Суд не приймає до уваги доводи позивача з огляду на його позовні вимоги, а також того, що звернення до суду відбувається майже ніж через 10 років після звільнення зі служби.
Тобто у даному випадку строк звернення до суду пропущений без поважних причин.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав, встановлених п.1, п.9 ч.4 ст.169 КАС України для повернення позовної заяви, ураховуючи, що позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви бер руху.
Отже, подана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню позивачу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 повернути позивачеві.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Роз`яснити позивачу, що згідно частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Л.Є. Букіна