Єдиний державний реєстр судових рішень
справа № 208/3704/22
№ провадження 1-кп/208/418/22
УХВАЛА
04 жовтня 2022 р. м. Кам`янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження обраного запобіжного заходу, в межах кримінального провадження № 12022041160000376 внесеному 26.05.2022 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, суд -
встановив:
В провадженні Заводського районного суду місті Дніпродзержинська Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження № 12022041160000376 внесене 26.05.2022 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
Відносно обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід тримання під вартою, строк дії якого спливає 14 жовтня 2022 року.
У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , з посиланням на ризики передбачені п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, в обґрунтування якого зазначено, що заявлені ризики ґрунтуються як на даних про особи обвинувачених, так і фактичних даних встановлених під час провадження, в тому числі відсутності у обвинуваченого офіційного джерела доходу, стійких соціальних зв`язків, тяжкості кримінального правопорушення у скоєнні якого він обвинувачується, а саме у скоєнні тяжкого злочину, а тому перебуваючи на іншому запобіжному заходу не буде забезпечено належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому заявлені ризики є актуальними.
Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти заявленого клопотання.
Захисник ОСОБА_5 виходячи з позиції підзахисного, також не зазначив заперечень проти заявленого клопотання.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідив підстави та обґрунтування заявленого клопотання, суд приходить до наступного висновку.
При вирішенні вказаного питання судом приймалось до уваги те, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя, тяжкість можливих наслідків уникнення від слідства і серйозність пред`явленого обвинувачення, необхідність попередити тиск на свідків. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи.
Відповідно дост. 29 Конституції України, ніхто не може триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно вимог ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчинення особою правопорушення або втечу після його вчинення.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18 цього Кодексу.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання неможливості виконання завдань кримінального провадження, передбаченіст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 5ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так у рішенні ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (пункті 175) зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також див. рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, SeriesA, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).
При розгляді вказаного питання, суд виходить з того, що в наявності обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та на даній стадії судового розгляду суд не має повноважень давати оцінку доказам щодо їх достатності та допустимості.
Враховуючи приписи ст.ст. 177, 178, 194 КПК України, керуючись практикою ЄСПЛ, судом враховується, що оцінка заявлених ризиків проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування заявлених ризиків або вказати, що вони маловірогідні і необхідність в утриманні під вартою особи, відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії), § 106).
При цьому, ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови) § 58).
Рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Як відображено у рішеннях ЄСПЛ, аргументи на користь і проти звільнення не можуть бути «загальними та абстрактними» (Boicenco v. Moldova (Бойченко проти Молдови) § 142; Khudoyorov v. Russia (Худойоров проти Росії), § 173), але повинні стосуватись специфічних фактів і особистих обставин заявника, які виправдовують його тримання під вартою Aleksanyan v. Russia (Алексанян проти Россії), § 179).
Суд враховує характеризуючи данні на обвинуваченого ОСОБА_4 , заявлені ризики, можливе кримінальне покарання у разі доведення винуватості обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, а саме у виді позбавленням волі на строк від шести до десяти років із конфіскацією майна, а тому заявлені ризики, при наявності обґрунтованої підозри, та тяжкості можливого покарання, яке може загрожувати ОСОБА_4 у разі доведеності їх вини за пред`явленим обвинуваченням, робить заявлені ризики доведеними перед судом та актуальними, в тому числі ризик переховування від суду та продовження злочинної діяльності або вчинення нового злочину.
Крім, того на час вирішення клопотання, не дослідженні всі докази сторони обвинувачення, не допитано обвинуваченого.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що раніше обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, і строк тримання під вартою обвинуваченого має бути продовжений, а суспільний інтерес, у даному випадку, превалює над правом обвинуваченого на свободу. Від цього підстав для зміни запобіжного заходу на даний час немає.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.
Так, згідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, - Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
А тому у відповідності до ч. 3 ст. 183, п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, суд вважає що необхідним є визначення застави у розмірі вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює грошовій сумі - 198480 грн (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят гривень).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 залишити без змін - у вигляді тримання під вартою, продовжив строк тримання ОСОБА_4 під вартою до 60 днів, тобто до 30 листопада 2022 року, включно.
Відповідно до норм ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити розмір застави вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює грошовій сумі розміром 198480 грн (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят гривень).
У разі внесення застави на депозитний рахунок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, вважати, що до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді застави та покласти на нього наступні зобов`язання, а саме:
- з`являтися за першим викликом до прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти прокурора, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.
Ухвала може бути оскаржена обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Суддя ОСОБА_1
