Єдиний державний реєстр судових рішень
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
11 жовтня 2022 року м. Київ № 640/3165/22
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1 до відповідача 1 - Київської міської держаної адміністрації, відповідача 2 - Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відповідача 3 - Комунального підприємства «Київблагоустрій» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (адреса проживання АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Київської міської держаної адміністрації (03057, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДР: 00022527), Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (03057, м. Київ, вул. вул. Дегтярівська, 31, корпус, 2, код ЄДР: 34926981), Комунального підприємства «Київблагоустрій» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (03057, м. Київ, вул. вул. Дегтярівська, 31, корпус, 2, код ЄДР: 26199708), в якому просить суд, зазначивши, що ціна позову 1 000 000 грн.:
1) визнати протиправною бездіяльність Київської міської державної адміністрації, Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
2) зобов`язати Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) невідкладно здійснити демонтаж воріт, що перекрили в`їзд на АДРЕСА_2 у СТ «ІНФОРМАЦІЯ_1» у Дарницькому районі міста Києва.
3) стягнути солідарно із Київської міської державної адміністрації, Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 1 000 000 грн. у якості відшкодування завданої моральної шкоди.
Підставою для звернення до суду з даним позовом є порушення прав та інтересів позивача щодо нездійснення демонтажу воріт, що перекрили в`їзд на АДРЕСА_2 у СТ «ІНФОРМАЦІЯ_1» у Дарницькому районі міста Києва .
До суду з даним позовом позивач звернувся 24.01.2022.
Ухвалою судді від 31.01.2022 відмовлено позивачу у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2022 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а ухвалу судді від 31.01.2022, без змін.
Однак, постановою Верховного Суду від 01.09.2022 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу від 31.01.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2022 скасовано, а справу направлено на продовження розгляду до суду першої інстанції.
08.09.2022 вказана справа надійшла до суду та 09.09.2022 вказану справу передано судді Кармазіну О.А. для продовження розгляду.
Ухвалою судді від 13.09.2022 позовну заяву залишено без руху.
Залишаючи позовну заяву без руху суддею була звернута увага на те, що ухвалою суду від 31.01.2022 оригінал позовної заяви та додані до неї документи (відповідно до кількості учасників справи) було повернуто позивачу, у зв`язку з чим позивачу на усунення недоліків позовної заяви слід надати оригінал позовної заяви з доданими до неї документами, на які позивач посилається у позовній заяві, відповідно до кількості учасників справи.
Крім того, була звернута увага на те, що позивач просить суд, зокрема, визнати протиправною бездіяльність Київської міської державної адміністрації, Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Однак, було зазначено, що ні у позовній заяві, ні у її прохальній частині позивачем не зазначено, - яку саме бездіяльність допущено кожним з відповідачів, у чому вона полягає, відповідно до яких норм кожен з відповідачів має вчинити певні дії, але не вчинив, та яку саме бездіяльність кожного з відповідачів позивач просить суд визнати протиправною.
Крім того, було зазначено, що у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд зобов`язати Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) невідкладно здійснити демонтаж воріт, що перекрили в`їзд на АДРЕСА_2 у СТ «ІНФОРМАЦІЯ_1» у Дарницькому районі міста Києва.
Однак, була звернута увага позивача на те, що позов не містить обґрунтування відносно солідарного зобов`язання Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) невідкладно здійснити демонтаж воріт (тобто, разом), що на думку позивача перекрили в`їзд на АДРЕСА_2 у СТ «ІНФОРМАЦІЯ_1» у Дарницькому районі міста Києва, оскільки у позовній заяві позивачем не зазначено, а відтак не обґрунтовано, які саме дії кожен з відповідачів повинен невідкладно здійснити щодо демонтажу воріт, що перекрили в`їзд на АДРЕСА_2 у СТ «ІНФОРМАЦІЯ_1» у Дарницькому районі міста Києва, - чи то внести припис, чи то звернутися до суду, чи здійснити власне демонтаж власними силами цих двох відповідачів.
Також була звернута увага на те, що у позовній заяві позивачем не зазначено, яку саме норму Закону порушено кожним з відповідачів та які саме дії кожен з відповідачів на виконання яких саме вимог та якого Закону мав вчинити.
Крім іншого було зазначено, що зміст позовної заяви не містить обґрунтування відносно солідарного стягнення із відповідачів моральної шкоди у загальному розмірі 1 000 000 грн., а також не зазначено, у якому саме розмірі слід стягнути моральну шкоду з кожного відповідача.
Більш того, суддею була звернута увага на те, що на виконання вимог ч. 3 ст. 161 КАС України, за звернення до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1984,80 грн., тобто лише за 2 (дві) вимоги немайнового характеру.
Разом з тим, було додано, що зі змісту позовної заяви видно, що позивачем заявлено 3 (три) вимоги характеру та вимогу майнового характеру на суму 1 000 000 грн.
Таким чином, було зазначено, що зважаючи на сплату позивачем судового збору у розмірі 1984,80 грн., останньому слід доплатити судовий збір у розмірі 10992,40 грн.
Крім іншого була звернута увага заявника на пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду, оскільки з 24.05.2021 позивачу стало відомо про ймовірне порушення його прав та інтересів, натомість до суду з даним позовом позивач звернувся лише 24.01.2022.
Таким чином, ухвалою від 13.09.2022 позивача зобов`язано було надати суду:
1) оригінал позовної заяви з доданими до неї документами відповідно до кількості учасників справи, приведеної у відповідність до вимог ч. 1, п.п. 4, 5 та 9 ч. 5 ст. 160 КАС України, з урахуванням висновків суду, викладених у даній ухвалі, зокрема:
із зазначенням, яку саме бездіяльність допущено кожним з відповідачів, у чому вона полягає, відповідно до яких норм кожен з відповідачів має вчинити певні дії, але не вчинив, та яку саме бездіяльність кожного з відповідачів позивач просить суд визнати протиправною,
із зазначенням обґрунтування відносно солідарного зобов`язання Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) невідкладно здійснити демонтаж воріт, що перекрили в`їзд на АДРЕСА_2 у СТ «ІНФОРМАЦІЯ_1» у Дарницькому районі міста Києва та з посиланням на норми Закону обґрунтувати які саме дії кожен з відповідачів повинен невідкладно здійснити щодо демонтажу воріт, що перекрили в`їзд на АДРЕСА_2 у СТ «ІНФОРМАЦІЯ_1» у Дарницькому районі міста Києва;
із обґрунтуванням відносно солідарного стягнення із відповідачів моральної шкоди у загальному розмірі 1000000 грн., а також із зазначенням у якому саме розмірі слід стягнути моральну шкоду з кожного відповідача, у чому власне полягає моральна шкода;
2) оригінал документу про доплату судового збору за звернення до суду у розмірі 10 992,40 грн.;
3) заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.
23.09.2022 канцелярією суду зареєстровано заяву позивача про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано докази доплати судового збору у розмірі 10992,40 грн. та уточнений адміністративний позов, в якому просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність: Київської міської державної адміністрації щодо не здійснення необхідних дій (контроль, координацію підконтрольних йому Відповідача-2 і Відповідача-3) для вжиття невідкладних заходів для проведення демонтажу самовільно встановлених воріт (огорожі) на в`їзді на АДРЕСА_2 (СТ «ІНФОРМАЦІЯ_1») в м. Києві, не припинення порушення прав позивача та не вчинення дій для їх негайного поновлення; Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо не вжиття невідкладних заходів шляхом проведення демонтажу самовільно встановлених воріт (огорожі) на в`їзді на АДРЕСА_2 (СТ «ІНФОРМАЦІЯ_1») в м. Києві ; Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації-) щодо не вжиття невідкладних заходів шляхом проведення демонтажу самовільно встановлених воріт (огорожі) на в`їзді на АДРЕСА_2 (СТ «ІНФОРМАЦІЯ_1») в м. Києві згідно доручення Відповідача-2 від 23.10.2021 року №064-6667;
2) зобов`язати Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вжити невідкладних заходів шляхом проведення власними силами демонтажу самовільно встановлених воріт (огорожі) на в`їзді на АДРЕСА_2 (СТ «ІНФОРМАЦІЯ_1») в м. Києві згідно доручення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23.10.2021 року №064-6667.
3) стягнути солідарно із Київської міської державної адміністрації, Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 1000000,00 грн. у якості відшкодування завданої моральної шкоди.
Тобто, у пункті 1 прохальній частині позовної заяви, наданої на усунення недоліків позовної заяви позивачем не конкретизовано, щодо не здійснення яких саме необхідних дій позивач просить суд визнати бездіяльність: Київської міської державної адміністрації протиправною.
В контексті наведеного суд зазначає, що відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Форма та зміст позовної заяви обумовлені статтями 160 та 161 КАС України.
Зокрема, відповідно до пунктів 4, 5 та 9 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. У справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Суддя зазначає, що процесуальне законодавство встановлює вимоги до змісту позовної заяви. Від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи. При цьому, зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову), які мають формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології, а також узгоджуватися з компетенцією суб`єкта владних повноважень (відповідача), якою він наділений відповідно до Конституції та законів України.
Вказана правова позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 12.05.2022 у справі № 9901/71/22 (провадження № П/990/71/22) та в ухвалі від 14.06.2022 у справі № 990/89/22 (провадження № П/990/89/22).
Отже, під змістом позовних вимог розуміється, зокрема, визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення (дії чи бездіяльність) суб`єкта владних повноважень, що порушили її право та вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Разом з тим, як вже було зазначено, на усунення недоліків позовної заяви позивачем знову ж таки заявлено позовні вимоги (предмет позову), які не є чіткими та не є зрозумілими, є абстрактними, оскільки у таких вимогах позивач не конкретизує, яку саме бездіяльність кожного з відповідачів позивач просить суд визнати протиправною, а також не зазначено, у якому саме розмірі слід стягнути моральну шкоду у загальному розмірі 1000000,00 грн. з кожного відповідача.
При цьому, суддя звертає увагу на те, що ухвалою від 13.09.2022 про залишення похованої заяви без руху було запропоновано позивачу конкретизувати, яку саме бездіяльність кожного з відповідачів позивач просить суд визнати протиправною та конкретизувати, у якому саме розмірі слід стягнути моральну шкоду з кожного відповідача.
Щодо строку звернення до суду, то слід зазначити, що позивачем так і не надано суду заяви про поновлення строку звернення до суду, що свідчить про невиконання вимог ухвали суду від 13.09.2022 про залишення позовної заяви без руху.
У заяві на усунення недоліків позовної заяви позивач зазначив, що позивач отримав поштою лист від 24.05.2021 від Дарницької РДА у м. Києві, яким було повідомлено, що власнику воріт було винесено припис від 21.05.2021 № 201100343 з вимогою надати дозвільні документи на їх встановлення. Станом на 24.05.2021 вимоги припису не виконані і ця інформація внесена до електронної бази Відповідача-3 для подальшого включення воріт до графіку демонтажних робіт.
Додає, що із припису від 21.05.2021 вбачається, що власнику воріт було запропоновано усунути порушення шляхом надання дозвільних документів на встановлення воріт протягом 3 днів. У листі Дарницької РДА у м. Києві від 24.05.2021 вказано, що станом на 24.05.2021 документи ще не надані, хоча триденний строк закінчувався 24.05.2021 і цей день ще не закінчився. У разі надіслання власником воріт дозвільних документів поштою, вони б надійшли до Дарницької РДА у м. Києві ще пізніше.
Відтак, як стверджує позивач, з листа Дарницької РДА у м. Києві від 24.05.2021 позивачу не було і не могло бути відомо про те, чи виконано припис шляхом надання дозвільних документів, з огляду на що, на думку заявка, строк на звернення позивача до суду із цим позовом у позивача після отримання листа від 24.05.2021 не розпочався.
Додає, що листом відповідача-2 від 26.07.2021 позивача було повідомлено про те, що припис від 21.05.2021 щодо усунення порушень Правил благоустрою міста Києва шляхом надання дозвільної документації на його розміщення або демонтажу об`єкту власними силами виконано не було і що відповідач-2 вживає заходи, відповідно до Розділу XIII Правил благоустрою міста Києва.
Отже, на думку позивача, тільки із листа відповідача-2 від 26.07.2021 позивачу стало відомо, що припис не виконано, а значить і про те, що Відповідач-1 і Відповідач-2 мають вжити невідкладні заходи для демонтажу самочинно встановлених воріт, які створюють небезпеку для життя і здоров`я, блокують повністю дорогу.
Позивач також зазначає, що бездіяльність відповідача-3 розпочалась після прийняття відповідачем-2 доручення від 23.10.2021 № 064-6667 вжити заходи шляхом проведення демонтажу самовільно встановлених воріт (огорожі) на в`їзді на АДРЕСА_2 (СТ «ІНФОРМАЦІЯ_1») в м. Києві.
Відтак, на думку позивача, позовна заява, подана позивачем до суду 24.01.2021, подана ним в межах 6 місячного строку, встановленого ст. 122 КАС України.
Разом з тим, обставини щодо обрахунку позивачем строку звернення до суду є помилковим, виходячи з наступного.
Так, згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною 1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Тобто, шестимісячний строк звернення до суду починає свій перебіг саме з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, з наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.
Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Перевірка дотримання строку звернення до суду, не є формальним ставленням суду до учасників справи. Ігнорування або неправильне застосування строків звернення до суду, призведе до порушення принципу правової визначеності, як складової верховенства права та, відповідно не забезпечення належного відправлення правосуддя.
Як видно з матеріалів позовної заяви у період з 10.07.2020 по 19.07.2020 невідомі позивачу особи встановили на в`їзді у АДРЕСА_2 металеві ворота, які, як він зазначає, повністю перегородили дорогу та унеможливили проїзд до будинку позивача. Звернення позивача до поліції 13.07.2020 результатів не дало.
10.07.2020 позивач звернувся до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про демонтаж незаконного елементу благоустрою, в якій просив невідкладно зупинити виконання протиправних самовільних будівельних робіт із улаштування воріт, що порушує благоустрій та перешкоджає заїзду зі сторони вулиці Колекторна на АДРЕСА_2 у Садибному товаристві «ІНФОРМАЦІЯ_1» у Дарницькому районі м. Києва.
21.07.2020 позивач звернувся зі скаргою до Київської міської державної адміністрації, в якій просив вжити невідкладних заходів для демонтажу самочинно встановлених воріт, що перекрили в`їзд на АДРЕСА_2, у Садибному товаристві «ІНФОРМАЦІЯ_1» у Дарницькому районі м. Києва.
22.07.2020 Дарницькою районною в місті Києва державною адміністрацією видно припис № 42, в якому запропоновано надати дозвільні документи на встановлення воріт.
23.07.2020 Дарницькою районною в місті Києва державною адміністрацією листом № 22/1723 повідомлено позивача про те, що для усунення вказаного порушення, Дарницьке РУ направило для проведення відповідної профілактичної роботи, лист до керівництва С`Т «ІНФОРМАЦІЯ_1» з вимогою дотримуватись та не порушувати вимоги Правил пожежної безпеки в Україні, а також усунути вищевказане порушення
24.07.2020 Дарницькою районною в місті Києва державною адміністрацією надано відповідь позивачу про те, що власнику паркану надано припис з вимогою надати дозвільні документи на встановлення воріт. У разі відсутності дозвільної документації райдержадміністрацією буде направлено лист до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з вимогою провести демонтаж вищезазначеного об`єкту.
Листом від 19.08.2020 № 101-Б-8856-2257 Дарницькою районною в місті Києва державною адміністрацією повідомлено позивача про те, що За результатами розгляду повідомляємо, що у зв`язку з ненаданням проектно-дозвільної документації на встановлення згаданого шлагбауму, райдержадміністрацією направлено лист від 07.08.2020 № 101-6232/04 до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з проханням провести його демонтаж.
26.08.2020 позивач повторно звернувся зі скаргою до Київської міської державної адміністрації, в якій просив у найкоротші строки провести демонтаж протиправно встановлених воріт, що перекрили в`їзд на АДРЕСА_2 у Садівничому товаристві «ІНФОРМАЦІЯ_1» у Дарницькому районі м. Києва.
Того ж дня, 26.08.2020 позивач звернувся до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зі скаргою, в якій просив прийняти рішення та демонтувати протиправно встановлені ворота з хвірткою на в`їзді у АДРЕСА_2 у Садівничому товаристві «ІНФОРМАЦІЯ_1» у Дарницькому районі м. Києва.
Листом від 04.09.2020 № 064-Б-8856-3533 Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомлено позивача про те, що Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київблагоустрій» вручило припис № 2019551 (шляхом наклеювання) власнику воріт за згаданою адресою щодо усунення порушень Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051 шляхом надання дозвільної документації на розміщення, або демонтажу воріт власними силами. В разі невиконання припису Департамент буде вживати заходів відповідно до чинного законодавства.
Листами від 11.09.2020 № 064-Б-8856/2-3613 та від 25.09.2020 № 064-064/Б-379/1-3729 Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) позивача повідомлено, що припис № 2019551 щодо усунення порушень Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051, власником воріт не виконаний. На сьогодні питання демонтажу воріт за згаданою адресою перебуває на опрацюванні Департаменту.
Листами від 09.10.2020 № 064-Б-8856/2-3811 Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надано відповідь позивачу про те, що враховуючи відсутність дозвільної документації на розміщення, Департамент доручив комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київблагоустрій» демонтувати ворота на вул. Садовій, 53 у Дарницькому районі.
21.10.2020 позивач втретє звернувся зі скаргою до Київської міської держаної адміністрації, в якій просив у найкоротші строки провести демонтаж протиправно встановлених воріт, що перекрили в`їзд на АДРЕСА_2 у Садівничому товаристві «ІНФОРМАЦІЯ_1» у Дарницькому районі м. Києва.
Як зазначає позивач у позовній заяві за скаргами позивача та інших мешканців АДРЕСА_2 протиправно встановлені ворота були частково демонтовані 04.11.2020.
Тобто, у позовній заяві позивач зауважує, що доручення відповідача-2 № 064-5086 від 17.09.2020, про яке йшлось у його листах позивачу від 29.09.2020, 09.10.2020, не було виконане відповідачем-3 у повному обсязі.
Позивач зазначає, що 09.05.2021 вулиця Садова 53 була знову перекрита такими ж металевими воротами на тому ж самому місці і на ті ж самі механізми, що і раніше, і це знову унеможливило проїзд дорогою.
11.05.2021 позивач подав заяву до Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Дарницької РДА у м. Києві, в якій просив вжити невідкладних заходів для демонтажу самочинно встановлених воріт та хвіртки зі сторони вулиці Колекторна на АДРЕСА_2 у Садівничому товаристві «ІНФОРМАЦІЯ_1» у Дарницькому районі міста Києва, які перешкоджають проїзду будь-якого транспорту та створюють загрозу для життя і здоров`я людей.
Як зазначає позивач у позовній заяві, листом від 24.05.2021 Дарницька РДА повідомила позивача про те, що станом на 24.05.2021 вимоги припасу не виконані. Зазначена інформація внесена до електронної бази КП «Київблагоустрій», для подальшого включення воріт, зазначених у Вашому зверненні, до графіку демонтажних робіт.
Листом від 04.06.2021 № 064-064/Б-З39-965 Департамент міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив позивача про те, що Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією, власнику зазначеного елементу благоустрою вручено припис щодо усунення порушень Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051, шляхом надання дозвільної документації на його розміщення або демонтажу згаданого об`єкту власними силами.
Однак, 24.06.2021 позивач звернувся зі скаргою до Голови Київської міської державної адміністрації, в якій зазначив, що за зверненням мешканців АДРЕСА_2 до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації спеціалісти Відділу контролю за благоустроєм та охорони навколишнього природного середовища апарату райдержадміністрації винесено припис від 21.05.2021 року №2010100343 з вимогою у триденний строк надати дозвільні документи на встановлення воріт або у цей же строк демонтувати ворота, який не було виконано. Інформація була внесена до електронної бази КП «Київблагоустрій» для подальшого включення воріт до графіку демонтажу. Про це було повідомлено листом Дарницької РДА у м. Києві від 24.05.2021.
Відтак, у вказаній скарзі позивач зазначив, що з 09.05.2021 і до цього часу до кінця червня 2021 року правопорушення не припинено і незаконні ворота не демонтовані ні особою, яка їх встановила, ні комунальними органами, хоча триденний строк вже давно пройшов, з огляду на що у вказаній скарзі позивач просив у найкоротші строки провести демонтаж протиправно встановлених воріт, що повторно і повністю перекрили в`їзд на АДРЕСА_2 у Садівничому товаристві «ІНФОРМАЦІЯ_1» у Дарницькому районі міста Києва.
Посилання позивача у заяві на усунення недоліків позовної заяви на те, що бездіяльність відповідачів є триваючим правопорушенням, є безпідставним та помилковим, оскільки строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. У разі порушення такого строку та недотримання принципу юридичної визначеності зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що такий строк звернення до суду може бути обмеженим.
Тобто, суддя звертає увагу позивача на те, що допущення суб`єктом владних повноважень бездіяльності, шестимісячний строк звернення до суду починає свій відлік саме з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися що такою бездіяльністю порушені її права та інтереси, а відтак, зважаючи на звернення позивача із заявою від 09.05.2021 про демонтаж паркану на АДРЕСА_2 у Садівничому товаристві «ІНФОРМАЦІЯ_1» у Дарницькому районі міста Києва на яку 24.05.2021 Дарницька РДА повідомила позивача про те, що станом на 24.05.2021 вимоги припасу не виконані, а також те, що паркан не демонтовано, проаналізувавши вказані обставини у сукупності, суд зазначає, що про порушення своїх прав та інтересів позивачу було відомо або мало б бути відомо 24.05.2021, натомість до суду з даним позовом позивач звернувся лише 24.01.2022, тобто із значним пропуском шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС України, що свідчить про необхідність надання позивачем, на виконання вимог ч. 6 ст. 161 КАС України заяви про поновлення строку звернення до суду із обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення до суду, що, однак, позивачем не було зроблено.
Щодо того, що бездіяльність відповідача-3 розпочалась після прийняття відповідачем-2 доручення від 23.10.2021 № 064-6667 вжити заходи шляхом проведення демонтажу самовільно встановлених воріт (огорожі) на в`їзді на АДРЕСА_2 (СТ «ІНФОРМАЦІЯ_1») в м. Києві, то суд вважає вказані доводи помилковими, оскільки у позовній заяві позивач наголосив, що за скаргами позивача та інших мешканців АДРЕСА_2 протиправно встановлені ворота були частково демонтовані 04.11.2020, з огляду на що доручення відповідача-2 № 064-5086 від 17.09.2020, не було виконано відповідачем-3 у повному обсязі.
При цьому, слід додати, що Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Принципом адміністративного судочинства є верховенство права, тоді як пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо захисту його прав та обов`язків. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за адміністративним позовом, однак це право не є абсолютним та може бути реалізовано лише у тому випадку, коли особою, яка звертається до суду, дотримано певні норма національного законодавства в частині вимог, передбачених для подання позовної заяви, у тому числі щодо дотримання учасником строку, визначеного національним законодавством для звернення до суду, що свідчить про забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, як складової верховенства права.
Таким чином, враховуючи вищевказане та беручи до уваги пропуск позивачем строку звернення до суду без надання заяви на поновлення строку звернення до суду та наведення в ній поважних причин пропуску строку звернення до суду, а також зважаючи на невиконання вимог ухвали суду в частині зазначення чітких та зрозумілих позовних вимог, суддя приходить до висновку про повернення позовної заяви позивачу.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк;
Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відтак, позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ст. 160, 169, 241-243, 248, 256 КАС України, суддя, -
У Х В А Л И В:
1 Позовну заяву повернути позивачу.
2. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка звернулася із позовною заявою. Копія позовної заяви залишається в суді.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя О.А. Кармазін
