Єдиний державний реєстр судових рішень
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2022 року Справа № 918/531/22
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Розізнана І.В. , суддя Бучинська Г.Б.
секретар судового засідання Гладка Л.А.
за участю представників сторін:
позивача 1: Чухрай О.В. Гаврильчик М.А.
позивача 2: не з`явився
відповідача 1: Будній М.М.
відповідача 2: не з`явився
відповідача 3: не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 03.08.2022 р. у справі №918/531/22, постановлену суддею Пашкевич І.О., повний текст ухвали складено 03.08.2022 р.
за позовом позивача -1 ОСОБА_1
позивача-2 ОСОБА_2
до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес"
до відповідача 2 ОСОБА_3
до відповідача 3 Гощанської селищної ради
про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Антарес" від 19.07.2022, оформленого Протоколом №1/2022 від 19.07.2022; скасування запису про державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Антарес"
У липні 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Господарського суду Рівненської області зі спільним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес", ОСОБА_3 та Гощанської селищної ради про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Антарес" від 19.07.2022, оформленого Протоколом №1/2022 від 19.07.2022; скасування запису №100058910700150002095 від 21.07.2022 про державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Антарес".
01 серпня 2022 року від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_3 вчиняти дії, передбачені п.4.6 Статуту ТОВ "Антарес, а саме: розпоряджатися майновими та немайновими активами Товариства, приймати рішення про участь Товариства в якості засновника (співзасновника) будь-якого підприємства, об`єднання чи юридичної особи будь-якої організаційно-правової форми; визначати основні засоби Товариства та інше майно, що підлягає відчуженню або передачі на поворотній чи безповоротній основі; приймати рішення про отримання Товариством кредитів, позик, позичок, грантів, поворотних чи безповоротних фінансових допомог, товарних кредитів; приймати рішення про залучення Товариства інвестицій; визначати розмір заробітної плати та умови оплати праці працівників Товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв; укладати угоди (договори, контракти), в тому числі купівлі-продажу, міни (бартер), кредитні договори, договори позики, застави, поруки, гарантії, безоплатної передачі, оренди, ренти, користування найму, інші угоди, з урахуванням обмежень, передбачених Статутом; визначати і затверджувати правила процедури та інші внутрішні документи Товариства, визначати організаційну, господарську та фінансову структуру Товариства; визначати і затверджувати штатний розклад Товариства; представляти Товариство у відношеннях з юридичними та фізичними особами будь-яких організаційно-правових форм, організаціями, підприємствами, установами та державними органами з усіх питань діяльності Товариства; приймати на роботу та звільняти з роботи працівників Товариства; приймати рішення про притягнення до майнової відповідальності працівників Товариства; приймати рішення про направлення працівників у відрядження, в тому числі за кордон; відкривати в банках рахунки Товариства; видавати накази та вказівки, інструкції, положення, обов`язкові для всіх працівників Товариства; забезпечувати своєчасний розгляд скарг і заяв працівників Товариства; видавати довіреності (договори, доручення) фізичним або юридичним особам на представлення інтересів Товариства та вчинення юридичних дій; вчиняти від імені Товариства будь-які інші юридичні дії, приймати будь-які рішення відносно Товариства, передбачені або незаборонені чинним законодавством, виконувати (вчиняти) дії від імені Товариства без довіреності, виданої директором Товариства ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 03.08.2022 р. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову від 01.08.2022 - відмовлено.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду Рівненської області від 03 серпня 2022 року у справі №918/532/22 за заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 - директора юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю АНТАРЕС та ухвалити нове рішення у справі, відповідно до якого задоволити заяву про забезпечення позову, у справі за позовом ОСОБА_1 - директора юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю АНТАРЕС, ОСОБА_2 - учасника Товариства з обмеженою відповідальністю АНТАРЕС до Товариства з обмеженою відповідальністю АНТАРЕС, ОСОБА_3 - учасника Товариства з обмеженою відповідальністю АНТАРЕС, Гощанської селищної ради, про визнання протоколу Загальних зборів учасників ТОВ Антарес № 1/2022 від 19 липня 2022 року не дійсним та скасувати запис №100058910700150002095 від 21.07.2022 року у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, та громадських формувань.
Листом №918/531/22/4556/22 від 17 серпня 2022 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Рівненської області.
26 серпня 2022 року до апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження ухвали Господарського суду Рівненської області від 03.08.2022 р..
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31 серпня 2022 року у справі №918/531/22 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху.
02.09.2022 року від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 03.08.2022 р. у справі №918/531/22, розгляд апеляційної скарг призначено на 06.10.2022 р. об 12:00 год.
30.09.2022 р. на адресу апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес" надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому відповідач 1 просить ухвалу Господарського суду Рівненської області від 03.08.2022 р. у справі №918/531/22 щодо відмови в задоволенні вимог заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову залишити в силі. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
В судовому засіданні 06.10.2022р. ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 підтримали доводи апеляційної скарги та просили суд скасувати ухвалу Господарського суду Рівненської області у справі №918/531/22 від 03.08.2022 року.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес" в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги позивача, вважає що ухвала Господарського суду Рівненської області від 03.08.2022 р. прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування вказаної ухвали.
Представники ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Гощанської селищної ради у судове засідання не прибули та не реалізували процесуальне право на участь в судовому засіданні апеляційної інстанції. При цьому колегією суддів, враховуючи правову позицію Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, визначилась про можливість розгляду скарги в цьому судовому засіданні.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
1.Зміст ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 03.08.2022 р. у справі №918/531/22 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову від 01.08.2022. Господарський суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову носить загальний характер та побудована виключно на припущеннях позивача-1. Зокрема, заявником не зазначено та не додано доказів, що відповідачем вчиняються дії, які спрямовані на термінове відчуження або іншим чином реалізацію майна чи грошових коштів Товариства чи вчиняються інші дії, пов`язані з його корпоративними правами директора. Заявником не наведено доцільності та необхідності невідкладного забезпечення позову.
2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення щодо неї інших учасників справи.
Мотивуючи апеляційну скаргу скаржник зазначає, що ухвала Господарського суду Рівненської області є упередженою, не об`єктивною, односторонньою, та такою, що побудована на припущеннях, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, суд неповно та однобічно з`ясував фактичні обставини справи, не дослідив, та не надав належної оцінки наявним доказам, підійшов формально до вивчення фактичних обставин справи, не сприяв повному, всебічному та неупередженому її розгляду, не обґрунтував чому відхилив надані до суду докази.
Апелянт акцентує увагу на тому, що до суду першої інстанції були подані докази, які свідчать про фактичні обставини, з якими пов`язується застосування зазначених заходів забезпечення позову. Зокрема, не задоволивши заяву про забезпечення позову, дало можливість відповідачеві ОСОБА_3 вчинити дії, які підтверджують, що корпоративні права позивачів можуть бути передані (відчужені) повністю, чи частково на користь інших осіб, які не є учасниками даної справи, та в разі задоволення позовних вимог, то відновлення порушеного права позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 буде ускладнене (якщо не унеможливлене) в межах одного судового провадження, та повинні будемо звертатись до суду із новим(и) позовом(ами), даний факт підтверджується слідуючим: 05 серпня 2022 року стало відомо, що відповідач перереєстрував юридичну адресу ТОВ «Антарес» із адреси АДРЕСА_1 ,на адресу м. Рівне, вул. Кавказька, будинок 3, офіс 305. Насторожує і той факт, що за адресою АДРЕСА_2 , згідно реєстру зареєстровано Адвокатське об`єднання «Рівненська правова компанія»; листами позивачам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , як учасникам ТОВ «Антарес» від 26 липня 2022 року, відповідно до яких відповідач - ОСОБА_3 повідомляє про можливість їх виключення із Товариства.
Крім того, 08.08.2022 року ухвалою Березнівського районного суду Рівненської області зобов`язано слідчого відділення поліції №3 районного управління поліції в Рівненській області внести відомості до ЄРДР по факту підроблення протоколу Загальних зборів ТОВ «Антарес» №1/2022 від 19 липня 2022 року, та рейдерського захоплення підприємства. Зазначені факти підтверджуються доказами, про які нам, як позивачам, не було відомо на час звернення до господарського суду із заявою про забезпечення позову, які долучені до апеляційної скарги.
На думку апелянта, невжиття відповідних заходів забезпечення позову може ускладнити ефективний захист порушених, чи оспорюваних наших прав та інтересів, за захистом яких позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі. Аналогічна правова позиція щодо необхідності забезпечення позову у тотожному спорі, та за тотожних обставин, була викладена Верховним Судом в постанові від 16.10.2020 у справі №924/710/20. Вжиття таких заходів жодним чином не вплине на поточну господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес", адже не впливає на можливість укладання відповідачем договорів з контрагентами, здійснення поточної господарської діяльності за дорученням позивача ОСОБА_1 ..
Мотивуючи заперечення на апеляційну скаргу, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес" у відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що ухвала Господарського суду Рівненської області від 03.08.2022 року щодо відмови в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову винесена з додержанням норм матеріального і процесуального права, і не підлягає до скасування. Наведені позивачем в заяві про забезпечення позову та апеляційній скарзі аргументи та доводи суперечать вимогам нижченаведених норм Господарського процесуального кодексу України та не підтверджені будь-якими належними доказами.
Відповідач звертає увагу на те, що позивачем заявлено у позові дві вимоги: про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Антарес від 19.07.2022 року про зміну директора ТОВ АНТАРЕС та скасування державної реєстрацію зміни директора на підставі даного рішення. При цьому, позивач просить забезпечити позов шляхом заборони відповідачу ( ОСОБА_3 ) вчиняти будь-які дії, віднесені статутом ТОВ АНТАРЕС до повноважень директора. В свою чергу, станом на дату подання даного відзиву відповідач ОСОБА_3 не являється директором ТОВ АНТАРЕС, оскільки 06.09.2022 року в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державним реєстратором внесено запис про зміну керівника (директора) даного підприємства з ОСОБА_3 на ОСОБА_5 (копія витягу з ЄДР додається до відзиву). Тобто, з 01.09.2022 року не являючись керівником (директором) ТОВ АНТАРЕС ОСОБА_3 в принципі не може вчиняти будь-які дії, про заборону яких просить позивач. Відтак, станом на момент розгляду апеляційним судом апеляційної скарги позивача, заява позивача про забезпечення позову немає жодного юридичного сенсу, і очевидно суперечить вимогам ст. 136 ГПК України.
Крім того, на думку відповідача 1, вимоги заяви позивача про забезпечення позову від 01.08.2022 року не відповідають нормам ст. 136-137 ГПК України, а також базуються виключно на припущеннях позивача, не підтверджених жодними доказами, що дало підстави суду першої інстанції для відмови в задоволенні заяви.
3. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.
У липні 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Господарського суду Рівненської області зі спільним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес", до ОСОБА_3 та до Гощанської селищної ради про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Антарес" від 19.07.2022, оформленого Протоколом №1/2022 від 19.07.2022; скасування запису №100058910700150002095 від 21.07.2022 про державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Антарес".
Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 28.07.2022 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та додану до неї квитанцію №0.0.2622310631.1 від 26.07.2022 про сплату судового збору повернуто заявнику.
01 серпня 2022 року від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_3 вчиняти дії, передбачені п.4.6 Статуту ТОВ "Антарес, а саме: розпоряджатися майновими та немайновими активами Товариства, приймати рішення про участь Товариства в якості засновника (співзасновника) будь-якого підприємства, об`єднання чи юридичної особи будь-якої організаційно-правової форми; визначати основні засоби Товариства та інше майно, що підлягає відчуженню або передачі на поворотній чи безповоротній основі; приймати рішення про отримання Товариством кредитів, позик, позичок, грантів, поворотних чи безповоротних фінансових допомог, товарних кредитів; приймати рішення про залучення Товариства інвестицій; визначати розмір заробітної плати та умови оплати праці працівників Товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв; укладати угоди (договори, контракти), в тому числі купівлі-продажу, міни (бартер), кредитні договори, договори позики, застави, поруки, гарантії, безоплатної передачі, оренди, ренти, користування найму, інші угоди, з урахуванням обмежень, передбачених Статутом; визначати і затверджувати правила процедури та інші внутрішні документи Товариства, визначати організаційну, господарську та фінансову структуру Товариства; визначати і затверджувати штатний розклад Товариства; представляти Товариство у відношеннях з юридичними та фізичними особами будь-яких організаційно-правових форм, організаціями, підприємствами, установами та державними органами з усіх питань діяльності Товариства; приймати на роботу та звільняти з роботи працівників Товариства; приймати рішення про притягнення до майнової відповідальності працівників Товариства; приймати рішення про направлення працівників у відрядження, в тому числі за кордон; відкривати в банках рахунки Товариства; видавати накази та вказівки, інструкції, положення, обов`язкові для всіх працівників Товариства; забезпечувати своєчасний розгляд скарг і заяв працівників Товариства; видавати довіреності (договори, доручення) фізичним або юридичним особам на представлення інтересів Товариства та вчинення юридичних дій; вчиняти від імені Товариства будь-які інші юридичні дії, приймати будь-які рішення відносно Товариства, передбачені або незаборонені чинним законодавством, виконувати (вчиняти) дії від імені Товариства без довіреності, виданої директором Товариства ОСОБА_1 .
В обґрунтування заяви про забезпечення позову від 01.08.2022 ОСОБА_1 зазначив, що він являється директором ТОВ "Антарес", при цьому 25.07.2022 учасник ТОВ "Антарес" ОСОБА_3 з`явився в офіс відповідача-1 з вимогою здійснити передачу документів ТОВ Антарес на підставі рішення Загальних зборів учасників ТОВ Антарес оформленого протоколом № 1/2022 від 19.07.2022 та надав копію такого протоколу та копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань виданою Гощанською селищною радою 21.07.2022 (номер запису 1005891070015000205 від 21.07.2022).
Вимогу позивача надати оригінал протоколу №1/2022 від 19.07.2022 та виписки від 21.07.2022, а також протокол Загальних зборів учасників ТОВ Антарес від 23.07.2022 (із затвердженим порядком денним, на якому був присутній відповідач-2, головою зборів було обрано ОСОБА_6 , котрий представляв інтереси учасників Товариства) відповідач 2 не виконав.
ОСОБА_1 вказує, що йому не відомо, хто був ініціатором проведення зборів Товариства, оскільки будь-якого повідомлення чи запрошення із порядком денним від учасників зборів про проведення зборів 19.07.2022 позивачам-1 та учаснику ТОВ Антарес ОСОБА_2 (позивачу-2) не надходило. В той же час як ОСОБА_1 особисто 30.06.2022 надіслав всім учасникам Товариства запрошення із порядком денним на Загальні збори учасників Товариства Антарес, які відбудуться 23.07.2022. Загальні збори учасників ТОВ Антарес, 23.07.2023 відбулися.
Відповідно до протоколу зборів від 19.07.2022 від імені Учасників Товариства ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , діяв ОСОБА_6 .
Із наданої ОСОБА_1 копії виписки із Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, стало відомо, що держаним реєстратором Гощанської селищної ради в Реєстр внесені зміни, а саме: учасник Товариства ОСОБА_3 зареєстрований як керівник.
Відповідно у ОСОБА_1 як директора ТОВ АНТАРЕС та учасника ТОВ Антарес ОСОБА_2 є побоювання, що ОСОБА_3 може реалізувати майно Товариства без відома учасників Товариства.
Позивач вказує, що його побоювання підтверджуються тим, що 25.07.2022 відповідач-2 разом із своїм представником, адвокатом Сорокою В.Г. намагалися примусити ОСОБА_1 передати їм оригінали документів, надавши лист від 23.07.2022, на якому стоїть ним виготовлена інша кругла печатка, яку відповідач-2 виготовив без відома позивачів-1 та -2.
Маючи печатку ТОВ Антарес, та враховуючи зміни внесені до Реєстру ОСОБА_3 має можливості завдати збитки Товариству, порушити мої права та інтереси та інших учасників Товариства.
На переконання позивача-1 зазначені факти свідчать, що невжиття заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити та унеможливити виконання рішення суду, здійснити ефективний захист, поновити порушені права та інтереси позивачів - 1 та -2 за захистом яких вони звернулися до суду.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 03.08.2022 р. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову від 01.08.2022 - відмовлено.
4. Правові норми, застосовані апеляційним судом до спірних правовідносин
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.
Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у Справі "Пантелеєнко проти України" (заява № 11901/02) засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у Справі "Доран проти Ірландії" (заява № 2214/04), було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
За змістом рішення Європейського Суду з прав людини від 17 липня 2008 року у Справі "Каіч та інші проти Хорватії" (заява №50389/99) для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Порядок забезпечення позову врегульовано положеннями глави 10 розділу І ГПК України. Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Пунктом 4 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.
5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, виходячи з аналізу положень чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування ухвали Господарського суду Рівненської області, при цьому врахувавши наступне.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 ГПК України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Обрання належного, відповідного до предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25 вересня 2020 року у справі №921/40/20.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, в кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову та чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 серпня 2018 року у справі №910/1040/18.
За змістом статей 73, 74, 77, 78 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
З дослідженого місцевим судом та перевіреного колегією суддів вбачається, що позивачем заявлено у позові вимогу про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Антарес" від 19.07.2022, оформленого Протоколом №1/2022 від 19.07.2022; скасування запису про державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Антарес".
В обґрунтування поданої заяви, позивачі-1 та -2 серед іншого зазначали про те, що 29.09.2011 на загальних зборах Учасників ТОВ "Антарес", оформлених протоколом № 7, як учасника Товариства було обрано директором Товариства та затверджено Статут Товариства.
Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Антарес" 19.07.2022, оформленим протоколом № 1/2022, зокрема, вирішено припинити повноваження ОСОБА_1 та звільнити його з посади директора ТОВ "Антарес", на підставі п. 5 ст. 41 КЗпП України; призначити ОСОБА_3 на посаду директора ТОВ "Антарес" та (або) надати йому право уповноважити інших осіб на підставі довіреності вчинити дії щодо внесення змін в ЄДР, пов`язаних зі зміною директора.
21 липня 2022 року проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців щодо зміни керівника ТОВ "Антарес" на ОСОБА_3 .
Позивачі-1 та -2 зазначають, що загальні збори Товариства проведені із порушенням Статуту ТОВ "Антарес", оскільки їх не було повідомлено про проведення таких зборів, а статутом взагалі не передбачено право представника учасників товариства скликати загальні збори. Позивачі-1 та -2 стверджують, що 19.07.2022 загальні збори учасників ТОВ "Антарес" у м. Березне не відбувалися. А рішення за результатами зборів прийняті з порушеннями процедури і строків скликання загальних зборів.
З матеріалів справи вбачається, що заявлена позивачем вимога полягає у забороні відповідачу-2 вчиняти дії, пов`язані з його корпоративними правами як директора ТОВ "Антарес" та виконувати (вчиняти) дії від імені Товариства без довіреності виданої директором ОСОБА_1 .
Із заяви про забезпечення позову вбачається, що позивач припускає, що майно Товариства може бути реалізоване відповідачем-2, що призведе до неможливості виконання майбутнього судового рішення (у випадку задоволення позову).
По суті подана позивачем заява ґрунтується на припущеннях щодо можливої реалізації відповідачем-2 майна та грошових коштів Товариства та вчиненням ним інших дій пов`язаними із корпоративними правами директора.
При цьому позивач - 1 просив суд зобов`язати ОСОБА_3 заборонити виконувати (вчиняти) такі дії від імені Товариства без довіреності виданої директором Чухрай О.В.
Оцінюючи необхідність забезпечення позову для захисту ймовірно порушених інтересів позивача та співмірність наслідків вжиття/невжиття заходів забезпечення, слід враховувати ступінь доведеності позивачем зв`язку змісту порушеного права та інтересу зі способом та наслідками забезпечення позову.
Не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.
Судами встановлено, що заявник доказів своїх припущень не надав.
Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком Господарського суду Рівненської області, що заява про забезпечення позову носить загальний характер та побудована виключно на припущеннях позивача-1.
Зокрема, заявником не зазначено та не додано доказів, що відповідачем вчиняються дії, які спрямовані на термінове відчуження або іншим чином реалізацію майна чи грошових коштів Товариства чи вчиняються інші дії, пов`язані з його корпоративними правами директора. Заявником не наведено доцільності та необхідності невідкладного забезпечення позову.
При цьому суди звертають увагу на те, що адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції, стосовно того, що заборона відповідачу-2 вчиняти дії, пов`язані з його корпоративними правами директора, від імені Товариства без довіреності виданої директором Чухрай О.В. є неадекватним заходом забезпечення позову та неспівмірним наслідкам вжиття/невжиття заходів забезпечення.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (відповідний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).
Достатньо обґрунтованим припущенням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Безпідставне застосування заходів забезпечення позову може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Обґрунтованість позову на етапі вирішення заяви про забезпечення позову по суті не досліджується.
Згідно з ч. 10 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.
Оскільки заявник просить суд заборонити відповідачу-2 вчиняти дії пов`язані з його корпоративними правами директора, вчиняти від імені Товариства будь-які інші юридичні дії, приймати будь-які рішення відносно Товариства, передбачені або незаборонені чинним законодавством, виконувати (вчиняти) дії від імені Товариства без довіреності, виданої директором Товариства Чухраєм О.В., суди вважають, що такий захід забезпечення позову може порушити права інших акціонерів (учасників) господарського товариства та перешкоджати діяльності товариства.
За таких обставин, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що вимога позивача про забезпечення позову у заявлений ним спосіб не підлягає задоволенню.
Посилання в апеляційній скарзі на ухвалу Березнівського районного суду Рівненської області від 08.08.2022 р., якою зобов`язано слідчого відділення поліції №3 районного управління поліції в Рівненській області внести відомості до ЄРДР по факту підроблення протоколу Загальних зборів ТОВ «Антарес» №1/2022 від 19 липня 2022 року, та рейдерського захоплення підприємства, суд апеляційної інстанції до уваги не приймає та зазначає наступне.
Системний аналіз положень ст. 80, 269 ГПК України свідчить, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою.
Отже, така обставина, як відсутність існування доказів на момент звернення до суду з заявою про забезпечення позову взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст. 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів.
Таким чином, колегія суддів встановила, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятої судом першої інстанції ухвали, у зв`язку з чим підстав для задоволення скарги - колегія суддів не вбачає.
6. Висновки за результатами апеляційного розгляду.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що в апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість ухвали суду першої інстанції.
Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відтак, застосовуючи наведену практику Європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши в ухвалі суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування ухвали, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування ухвали суду.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни ухвали, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу господарського суду - без змін.
Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.
Керуючись ст. ст. 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 03.08.2022 р. у справі №918/531/22 - залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Рівненської області - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не може бути оскаржена в касаційному порядку в силу п.2 ч.1 ст.287 ГПК України.
Матеріали оскарження ухвали від 03.08.2022 р. по справі №918/531/22 повернути Господарському суду Рівненської області.
Повний текст постанови складений "12" жовтня 2022 р.
Головуючий суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Розізнана І.В.
Суддя Бучинська Г.Б.
