УХВАЛА
08 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 910/19199/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Кролевець О.А.,
розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства "Альпарі Банк"
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Привалов А.І.)
від 16.06.2022
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Андрієнко В.В., судді - Буравльов С.І., Шапран В.В.)
від 12.10.2022
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс Тім"
до Акціонерного товариства "Альпарі Банк"
про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину
ВСТАНОВИВ:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс Тім" (далі - Фінансова компанія) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Альпарі Банк" (далі - Банк) про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Договором про відступлення права вимоги № В-0907 від 09.07.2021 (далі - Договір) Банк відступив право вимоги Фінансовій компанії за зобов`язанням, яке припинилося на момент укладення договору, що суперечить положенням статті 514 ЦК України та є підставою для визнання такого договору недійсним на підставі статті 215 ЦК України.
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.06.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2022, позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним Договір та застосовано наслідки недійсності правочину шляхом стягнення з Банка на користь Фінансової компанії сплачені за Договором кошти у розмірі 5 706 180,19 грн, також стягнуто 87 862, 70 грн витрат по сплаті судового збору та 285 309, 01 грн витрат на правничу допомогу.
4. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Банк відступило Фінансовій компанії вимогу, яка припинила своє існування, у зв`язку з належним виконання боржником свого обов`язку, що суперечить положенням статей 514, 519 ЦК України, тому позовні вимоги є обґрунтованими. Оскільки недійсний правочин не створює юридичних наслідків та сторона зобов`язана повернути іншій стороні все, що вона отримала на виконання недійсного правочину, тому підлягає задоволенню вимога в частині застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 5 706 180,19 грн.
5. 19.10.2022 Банк звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
6. На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 цього Кодексу, скаржник зазначає, що суди неправильно застосували:
- частину четверту статті 36 Закону України "Про іпотеку", оскільки не врахували, що реалізація заставного майна не потягла повного задоволення вимог Банка, тому зобов`язання за кредитним договором на суму 5 706 180,19 грн не припинились, та не врахували висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17 щодо застосування цієї норми права у кредитних правовідносинах за наявності декількох видів або предметів забезпечення, зокрема, у випадку забезпечення виконання основного зобов`язання декількома способами, основне зобов`язання не припиняється у разі, якщо реалізація іпотекодержателем своїх прав на звернення стягнення на предмет іпотеки не потягла повного задоволення його вимог;
- частину першу статті 33 Закону України "Про іпотеку" та не врахували висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 2-1262/11, що звернення стягнення на предмет іпотеки повинне задовольнити вимоги кредитора за основним зобов`язанням, і тільки ця обставина може бути підставою для припинення зобов`язання, що вважається виконаним згідно зі статтею 599 ЦК України;
- частину третю статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки не врахували, що цією нормою не встановлено, що погашення Фондом за рахунок реалізації заставленого майна вимог заставодержателя щодо основної суми заборгованості та відсотків в розмірі, меншому ані ж акцептовано самим же Фондом, призводить до припинення зобов`язань за кредитним договором; зазначена норма не регулює правовідносини з припинення зобов`язань за кредитним договором, та не врахували висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 910/5783/18, від 18.05.2022 у справі № 918/650/21, від 17.03.2021 у справі № 953/19283/19 щодо цього питання;
- статей 514, 526, 599, 611, 625 ЦК України, оскільки дійшли помилкового висновку, що на момент укладення Договору зобов`язання AT "Місто Банк" за договором міжбанківського кредиту № 41/980 від 15.11.2019 були виконані, та не врахували висновок, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц та Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 910/9619/19, що зобов`язання припиняється не будь-яким виконанням, а лише виконанням, проведеним належним чином, основні критерії належності виконання містяться у статті 526 ЦК України;
- частину четверту статті 75 ГПК України, оскільки суди при розгляді справи застосували правову оцінку, надану судами певним фактам при розгляді іншої справи № 916/1015/21, як преюдиціальну обставину, та не врахували висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17, від 01.09.2020 у справі № 907/29/19 та постанові Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 922/2013/18, що висновок суду про наявність правонаступництва є правовою оцінкою, яка не має преюдиційного значення; правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду;
- частин першої та другої статті 216 ЦК України, оскільки суди дійшли помилкового та необґрунтованого висновку, що вказана сума була сплачена позивачем на виконання умов Договору, з огляду на визнання його судом недійсним підлягають задоволенню й позовні вимоги в частині застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення, та не врахували висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 та постановах Верховного Суду від 15.09.2021 у справі № 10/Б-5022/1383/2012, від 14.06.2022 у справі № 915/590/21, що наслідками недійсності правочину є поновлення сторін у початковому становищі (двостороння реституція), тобто взаємне повернення переданого за недійсним правочином, яке може застосовуватися лише тоді, коли майно, передане за правочином, залишається у його сторони;
- частини четвертої-дев`ятої статті 129 ГПК України щодо безпідставного стягнення витрат на правову допомогу, оскільки з огляду на принципи розумності, обґрунтованості та пропорційності, покладення на відповідача відшкодування позивачу витрат на професійну правову допомогу в розмірі 285 309,01 грн, що становить 5% від суми задоволених майнових вимог, є таким, що не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і неспіврозмірні з виконаною роботою у суді першої інстанції, їх розмір є необгрунтованим у зазначеному вище розмірі, та не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 14.07.2022 у справі № 910/7765/20, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.
7. З огляду на зміст касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, ураховуючи її відповідність вимогам параграфу 1 глави 2 Розділу IV ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що підстави для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні, тому відкриває касаційне провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.
8. У касаційній скарзі скаржник просить зупинити дію рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2022 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2022 у справі № 910/19199/21.
9. В обґрунтування клопотання скаржник зазначає, що ними було виявлено ухвалу Солом`япського районного суду м. Києва від 27.01.2022 у справі №760/1722/22 щодо продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000000910, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 29.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України щодо можливого зловживання службовим становищем службовими особами ПАТ "СК "Провідна", де Фінансова компанія фігурує, як можливий учасник протиправного механізму. Посилається на підпункт 8 пункту 11.2. глави 11 Положення про застосування НБУ заходів впливу, затвердженого Постановою НБУ №346 від 17.08.2012, щодо ймовірності віднесення його до категорії проблемних, тому з метою забезпечення ефективного захисту прав Банка у випадку скасування оскаржуваних рішень, а також забезпечення безпеки вкладників та кредиторів Банку просить зупинити дію судових рішень.
10. Відповідно до статті 1, частин першої та другої статті 8 Конституції України Україна є правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу, закони приймаються на її основі і повинні відповідати їй.
11. Органи державної влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 6, частина друга статті 19 Конституції України).
12. Частиною першою статті 332 ГПК України визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
13. Відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 294 ГПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.
14. Отже, законодавець не обмежив дискреційні повноваження суду касаційної інстанції щодо підстав для зупинення виконання оскарженого рішення суду або зупинення його дії (якщо рішення не передбачає примусового виконання). Водночас, Верховний Суд виходить з того, що особливістю таких ухвал суду касаційної інстанції є те, що вони приймаються лише на стадіях виконання судового рішення, тобто, після ухвалення судового рішення у справі, що набрало законної сили. Оскільки однією з основних засад судочинства в Україні є обов`язковість судового рішення (пункт 9 частини першої статті 129 Конституції України), свобода судового розсуду у такому випадку не є необмеженою. Суд має право вчинити відповідні дії, але лише у виняткових випадках, зокрема, якщо кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди.
15. Сторона, яка звертається з заявою про зупинення виконання рішень, має обґрунтувати її належним чином і переконливо довести, що не зупинення його виконання може мати незворотні наслідки. Сама по собі незгода учасника судового процесу із мотивами ухваленого у справі судового рішення не є достатньою підставою для зупинення його виконання, оскільки правильність застосування судами норм права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи по суті у касаційному порядку судові рішення, а питання про зупинення виконання рішення суду вирішує лише у разі необхідності.
16. Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.
17. При цьому застосування відповідних повноважень має бути обґрунтованим, а підстави вагомими та доведеними, оскільки у такому випадку інша сторона у справі (учасники справи), на користь якої таке рішення постановлене, буде обмежена у праві на задоволення своїх вимог.
18. Разом з тим, набуття судовими рішеннями чинності і, як наслідок, їх виконання, є законодавчо передбаченими стадіями судового процесу, а тому таке виконання саме по собі не є безумовною підставою, з якою закон пов`язує можливість (необхідність) зупинення виконання або зупинення дії оскаржених рішень.
19. Верховний Суд, розглянувши клопотання про зупинення виконання судових рішень не вбачає підстав для його задоволення, доводи скаржника мають переважно імовірний характер і ґрунтуються на зроблених припущеннях, доказів того, що відмова у його задоволенні призведе до неможливості здійснення повороту виконання рішення суду скаржник не надав.
Керуючись нормами статей 234, 235, 288, 290, 294, пунктом 1 частини другої статті 287, частини третьої статті 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,
У Х В А Л И В:
1. Відкрити касаційне провадження у справі № 910/19199/21 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Альпарі Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2022.
2. Призначити до розгляду касаційну скаргу Акціонерного товариства "Альпарі Банк" у справі № 910/19199/21 на 06 грудня 2022 року об 11:10 год у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 2 (кабінет № 209).
3. Відмовити у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Альпарі Банк" про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2022 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2022 у справі № 910/19199/21.
4. Явка учасників справи в судове засідання не є обов`язковою.
5. Встановити позивачу строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 28 листопада 2022 року.
6. Роз`яснити учасникам справи, що:
- вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів);
- з 05 жовтня 2021 року офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим, відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
7. Витребувати з Господарського суду міста Києва або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/19199/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий І. Кондратова
Судді Н. Губенко
О. Кролевець
До уваги учасників судового процесу!
Суди продовжують працювати. Проте в умовах воєнного стану проведення відкритих судових засідань з викликом сторін має певні особливості щодо належного повідомлення учасників процесу про час та місце судових засідань, явки до суду та забезпечення безпеки відвідувачів. Неявка представників будь-якої із сторін з невідомих причин може завадити своєчасному розгляду справи, навіть, за умови явки представників інших сторін.
Просимо дотримуватися процесуальних норм та ставитися при цьому з повагою до інших учасників справи:
- максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;
- за відсутності нагальної потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду подати клопотання про розгляд справи без участі учасників справи;
- за наявності потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду повідомити про це суд.
Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою чи в електронному вигляді на електронну адресу суду ([email protected]) із застосуванням електронного цифрового підпису, або використати для цього підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".
Касаційний господарський суд
