Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відкриття провадження в адміністративній справі
20 лютого 2023 року м. Київ № 640/10147/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Національної комісії зі стандартів державної мови про визнання протиправним та скасування рішення,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії зі стандартів державної мови ,у якому просить суд:
- визнати протиправним і нечинним з моменту прийняття рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 15.02.2022 №64 "Про Порядок виборів Голови Національної комісії зі стандартів державної мови" (протокол засідання від 09.02.2022 №10, пункт 1.1);
- визнати протиправним і скасувати рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 15.02.2022 №65 "Про припинення повноважень Голови Національної комісії зі стандартів державної мови ОСОБА_1 " (протокол засідання від 09.02.2022 №10, пункт 1.2).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2022 позовну заяву з доданими матеріалами було повернуто позивачці.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2022 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2022, а справу направлено до Окружного адміністративного суду міста Києві для продовження розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачці десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2022 продовжено ОСОБА_1 строк залишення позовної заяви без руху та встановлено позивачці десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.
13.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-IX, статтею 1 якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
Пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.
27.01.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи №640/10147/22, які за результатами автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Дудіну С.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.02.2023 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Національної комісії зі стандартів державної мови про визнання протиправним та нечинним рішення та визнання протиправним та скасування рішення, на 10 календарних днів з дня вручення копії даної ухвали суду, протягом якого позивачці необхідно було надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 15.02.2022 №65 "Про припинення повноважень Голови Національної комісії зі стандартів державної мови ОСОБА_1 " (протокол засідання від 09.02.2022 №10, пункт 1.2) та докази поважності причин його пропуску; надати уточнену позовну заяву (два примірника), з урахуванням вказаних судом зауважень (щодо необхідності зазначення РНОКПП представниці позивачки).
13.02.2023 на адресу суду від позивачки надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (повторна), в якій позивачка зазначила, що до вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 15.02.2022 №65 "Про припинення повноважень Голови Національної комісії зі стандартів державної мови ОСОБА_1 " (протокол засідання від 09.02.2022 №10, пункт 1.2) має бути застосований шестимісячний строк звернення до суду, оскільки вважає, що спірні правовідносини не стосуються проходження позивачкою публічної служби.
Крім того, позивачка посилається на положення частини сьомої статті 169 КАС України, якою закріплено, що у разі скасування ухвали про повернення позовної заяви за результатами її перегляду та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву.
Враховуючи викладені позивачкою обставини та стадію провадження у цій справі, суд вважає за доцільне відкрити провадження у справі та призначити судове засідання, на якому вирішити питання дотримання позивачкою строку звернення до суду.
Спір виник із публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.
Відповідно до положень статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.
У позовній заяві позивачем зазначені в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, члени Національної комісії зі стандартів державної мови ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , з приводу чого суд зазначає таке.
Згідно з частиною 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права і обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваним у цій справі рішенням Національної комісії зі стандартів державної мови від 15.02.2022 №65 було припинено повноваження Голови Національної комісії зі стандартів державної мови ОСОБА_1 та звільнено її з відповідної посади з 09.02.2022.
Вказаним рішенням тимчасово, до обрання в установленому порядку Голови Національної комісії зі стандартів державної мови, виконання обов`язків Голови Національної комісії зі стандартів державної мови покладено на заступника Голови Національної комісії зі стандартів державної мови ОСОБА_5 .
Отже, рішення по справі може вплинути на права та обов`язки ОСОБА_5 , а тому суд вважає за необхідне залучити вказану посадову особу до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
При цьому суд не вбачає за доцільне залучати до участі у справі в якості третіх осіб інших членів Комісії через відсутність можливого прямого впливу рішення у цій справі на права та інтереси інших члені, крім ОСОБА_5 . При цьому, твердження позивача про необхідність надання оцінки правомірності дій членів Комісії (як підстава для оцінки правомірності спірних рішень) не є переконливими, оскільки зазначені обставини не є передумовою для залучення до участі у справі третіх осіб.
Не є переконливим і твердження позивачки про необхідність залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачки, Національного агентства з питань запобігання корупції, оскільки рішення у цій справі не матиме впливу на цей орган.
Згідно з частиною 1 статті 179 Кодексу адміністративного судочинства України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що дана справа стосується оскарження нормативно-правового акта.
Так, статтею 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що: нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Верховний Суд у постанові від 07.06.2021 у справі №296/10605/16-а (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР - 97494866) зазначив, що юридична наука визначає, що нормативно-правові акти - це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування.
Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово.
Ненормативним (індивідуальним) правовим актам притаманні такі ознаки: а) спрямовуються на врегулювання конкретних (одиничних) актів соціальної поведінки; б) поширюються лише на персонально визначених суб`єктів; в) містять індивідуальні приписи (веління, дозволи), розраховані на врегулювання лише окремої, конкретної життєвої ситуації, тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією; г) не передбачають повторного застосування одних і тих самих юридичних засобів; д) не мають зворотної дії в часі.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься у постановах Верховного Суду від 21.10.2019 у справі № 522/22780/16-а, від 26.11.2019 у справах № 826/4630/18 та № 183/6195/17, від 11.12.2019 у справі № 369/7296/16-а, від 21.12.2019 у справі № 826/14366/15, від 04.03.2020 № 450/1236/17.
Аналогічна правова позиція щодо визначення поняття нормативно-правового акта викладена у рішеннях Конституційного Суду України від 27.12.2001 №20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22.07.1991 (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23.06.1997 № 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини), від 16.04.2009 №7-рп/2009 у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування (пункт 4 мотивувальної частини).
Зважаючи на викладене, оскаржуване у цій справі рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 15.02.2022 №64 "Про Порядок виборів Голови Національної комісії зі стандартів державної мови" (протокол засідання від 09.02.2022 №10, пункт 1.1) є нормативно-правовим актом.
Суд зауважує, що особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень врегульовано статтею 264 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 264 КАС України нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.
Згідно з положеннями частин четвертої-десятої цієї статті у разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов`язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений. Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи. Оголошення має бути опубліковано не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання, а у випадку, визначеному частиною десятою цієї статті, - у строк, визначений судом. Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі заінтересованих осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду. Адміністративна справа щодо оскарження нормативно-правових актів вирішується за правилами загального позовного провадження. Суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині. Якщо у процесі розгляду справи щодо нормативно-правового акта суд виявить, що інші нормативно-правові акти, прийняті відповідачем, чи їх окремі положення, крім тих, щодо яких відкрито провадження в адміністративній справі, безпосередньо впливають на прийняття рішення у справі і без визнання таких нормативно-правових актів протиправними неможливий ефективний захист прав позивача, суд визнає такі акти чи їх окремі положення протиправними в порядку, визначеному цією статтею.
Зважаючи на вищевикладене, суд зауважує, що для оскарження нормативно-правових актів місцевого органу виконавчої влади передбачена інша процедура, ніж та, що передбачена для оскарження актів індивідуальної дії. Зважаючи на можливість багаторазового застосування нормативно-правового акта та поширення відповідних вимог на невизначене коло осіб, у випадку відкриття провадження у справі щодо оскарження нормативно-правового акта відповідач повинен виконати покладений на нього судом обов`язок опублікувати оголошення про це у виданні, в якому вказаний акт був або мав бути офіційно оприлюднений.
Недотримання встановленого законом спеціального порядку розгляду спорів про визнання нечинним нормативно-правого акта є істотним порушенням процесуального права, який впливає на права та інтереси інших осіб, на яких поширюється дія нормативно-правового акта.
Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне зобов`язати Національну комісію зі стандартів державної мови опублікувати оголошення про оскарження рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 15.02.2022 №64 "Про Порядок виборів Голови Національної комісії зі стандартів державної мови" (протокол засідання від 09.02.2022 №10, пункт 1.1) у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений, докази чого надати суду.
Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 171, 243 та 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
1. Відкрити провадження в адміністративній справі.
Справа буде розглядатися одноособово суддею Дудіним С.О. за правилами загального позовного провадження.
2. Розпочати підготовку справи до судового розгляду.
3. Призначити підготовче засідання на 16 березня 2023 року о 14:00 год.
Судове засідання відбуватиметься в приміщенні Київського окружного адміністративного суду (адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, 2-й під`їзд, 10-й поверх).
4. Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
5. Викликати для участі в підготовчому засіданні учасників справи (їх представників).
6. Зобов`язати Національну комісію зі стандартів державної мови опублікувати оголошення про оскарження рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 15.02.2022 №64 "Про Порядок виборів Голови Національної комісії зі стандартів державної мови" (протокол засідання від 09.02.2022 №10, пункт 1.1) у друкованому виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений, докази чого надати суду.
7. Витребувати від відповідача:
- документально підтверджені письмові пояснення щодо порядку денного позачергового засідання Національної комісії зі стандартів державної мови, яке відбулося 09.02.2022;
- докази направлення проекту спірних рішень та інших матеріалів, які підлягали розгляду на засіданні 09.02.2022, до апарату Національної комісії зі стандартів державної мови, та реєстрації таких матеріалів;
- нормативно обґрунтовані та документально підтверджені письмові пояснення щодо порядку прийняття, затвердження та оприлюднення рішень Національною комісією зі стандартів державної мови та порядку набрання ними чинності.
8. Повідомити, що відповідно до положень статті 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
9. Роз`яснити, що відповідно до положень статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України за неподання без поважних причин доказів, витребуваних судом, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом, зокрема, штраф або тимчасове вилучення доказів для дослідження судом.
У разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
10. Роз`яснити, що відповідно до положень статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
11. Запропонувати відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Роз`яснити відповідачеві, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
12. Запропонувати позивачеві протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив.
13. Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
14. Запропонувати третій особі подати пояснення щодо позову у п`ятиденний строк з моменту отримання копії позовної заяви з додатком, з доказами направлення копій пояснень іншим учасникам справи.
15. Запропонувати учасникам справи надати суду відповідь на пояснення третьої особи протягом п`яти днів з моменту отримання ними таких пояснень.
16. Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/, а також в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/.
17. У зв`язку з недостатнім фінансуванням суду на здійснення витрат на закупівлю поштових марок та оплати послуг відправлення поштової кореспонденції запропонувати позивачеві повідомити учасників процесу про відкриття провадження у справі та докази такого повідомлення надати суду.
18. Повідомити відповідачу про наявні в суді матеріали, які підлягають врученню йому як стороні, та по можливість їх отримання лише безпосередньо у суді.
19. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Дудін С.О.
