Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
16 березня 2023 року № 640/10147/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у підготовчому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії зі стандартів державної мови, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії зі стандартів державної мови, у якому просить суд:
- визнати протиправним і нечинним з моменту прийняття рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 15.02.2022 №64 "Про Порядок виборів Голови Національної комісії зі стандартів державної мови" (протокол засідання від 09.02.2022 №10, пункт 1.1);
- визнати протиправним і скасувати рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 15.02.2022 №65 "Про припинення повноважень Голови Національної комісії зі стандартів державної мови Демської Орисі Мар`янівни" (протокол засідання від 09.02.2022 №10, пункт 1.2).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2022 позовну заяву з доданими матеріалами було повернуто позивачці.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2022 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2022, а справу направлено до Окружного адміністративного суду міста Києві для продовження розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачці десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2022 продовжено ОСОБА_1 строк залишення позовної заяви без руху та встановлено позивачці десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.
13.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-IX, статтею 1 якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
Пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.
27.01.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи №640/10147/22, які за результатами автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Дудіну С.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2022 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 16.03.2023 о 14:00 год.
Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 .
У судове засідання, призначене на 16.03.2023, з`явилися представники сторін та третьої особи.
15.03.2023 на адресу суду від позивачки надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, яка була долучена судом до матеріалів справи.
Також 15.03.2023 на адресу суду від позивачки надійшла заява про зміну предмета позову та залучення співвідповідачів, у якій просить суд вважати позовні вимоги викладеними у такій редакції:
- визнати протиправними дії членів Національної комісії зі стандартів державної мови ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , які мали наслідком ухвалення рішень Національної комісії зі стандартів державної мови на її позачерговому засіданні 09.02.2022, які полягають в організації та проведенні цього засідання, розгляд на ньому відповідних питань, участі (шляхом голосування) в ухваленні рішень і підписанні протоколу засідань;
- визнати протиправним і нечинним з моменту прийняття рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 15.02.2022 №64 "Про Порядок виборів Голови Національної комісії зі стандартів державної мови" (протокол засідання від 09.02.2022 №10, пункт 1.1);
- визнати протиправним і скасувати рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 15.02.2022 №65 "Про припинення повноважень Голови Національної комісії зі стандартів державної мови ОСОБА_1 " (протокол засідання від 09.02.2022 №10, пункт 1.2).
Також у вказаній заяві позивачка просить суд залучити до участі у справі в якості співвідповідачів членів Національної комісії зі стандартів державної мови ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 та змінити процесуальний статус члена Національної комісії зі стандартів державної мови ОСОБА_2 з третьої особи, що заявляє самостійних вимог на предмет спору, на співвідповідача.
Розглянувши заяву позивачки про зміну предмета позову, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Враховуючи вказане та приймаючи до уваги відповідність поданої позивачкою заяви процесуальним вимогам КАС України, суд вважає за необхідне прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 про зміну предмета позову.
Таким чином, подальший розгляд справи буде здійснюватись з урахуванням змінених позовних вимог.
Відповідно до частин третьої-шостої статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.
Враховуючи прийняття до розгляду заяви позивачки про зміну предмета позову, суд вважає за необхідне залучити до участі у справі в якості співвідповідачів членів Національної комісії зі стандартів державної мови ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , як осіб, до яких заявлені позовні вимоги.
При цьому, враховуючи, що член Національної комісії зі стандарті державної мови ОСОБА_2 набув статусу співвідповідача у даній справі, суд вважає за необхідне виключити сказану особу зі складу третіх осіб.
У судовому засіданні судом було поставлено на обговорення питання щодо дотримання позивачкою строку звернення до суду з вимогою про визнання протиправним і скасування рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 15.02.2022 №65 "Про припинення повноважень Голови Національної комісії зі стандартів державної мови Демської Орисі Мар`янівни" (протокол засідання від 09.02.2022 №10, пункт 1.2), з приводу чого суд зазначає таке.
Частиною першою статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 1 Положення про Національну комісію зі стандартів державної мови, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.2019 №911, Національна комісія зі стандартів державної мови (далі - Комісія) є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого спрямовує та координує Кабінет Міністрів України через Міністра освіти і науки.
Згідно з частиною восьмою статті 45 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" члени Комісії є державними службовцями.
Відповідно до частини першої статті 46 цього ж Закону керівником Комісії є її Голова, який обирається Комісією з числа її членів.
Суд звертає увагу позивачки на те, що статтею 38 Закону України "Про державну службу", яка має назву "Проходження державної служби", визначено, що прийняття на державну службу, просування по службі державних службовців, вирішення інших питань, пов`язаних із службою, здійснюються з урахуванням категорій посад державної служби та рангів державних службовців як виду спеціальних звань, що їм присвоюються.
Суд зауважує, що як обрання позивачки Головою Національної комісії зі стандартів державної мови, так і припинення повноважень Голови Національної комісії зі стандартів державної мови, безпосередньо пов`язано з проходженням позивачкою державної служби на посаді члена такої Комісії, оскільки саме наявність у позивачки статусу члена Комісії є обов`язковою та необхідною передумовою для обрання Головою комісії (ч.1 ст. 46 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної").
Отже, набуття позивачкою повноважень Голови Національної комісії зі стандартів державної мови стало можливим лише після призначення її членом такої Комісії, а тому питання як обрання, так і припинення повноважень Голови Комісії безпосередньо пов`язані з проходженням позивачкою публічної служби, що свідчить про те, що спірне рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 15.02.2022 №65 "Про припинення повноважень Голови Національної комісії зі стандартів державної мови ОСОБА_1 " (протокол засідання від 09.02.2022 №10, пункт 1.2) може бути оскаржено до суду протягом місячного строку.
За таких обставин, звернувшись 07.07.2022 до суду з вказаною вимогою, позивачкою пропущено такий місячний строк звернення до суду, без подання заяви про визнання поважними причин такого пропуску та поновлення строку звернення до суду.
Суд звертає увагу позивачки на те, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09 грудня 2021 року у справі №9901/241/21, проаналізувавши положення частини п`ятої статті 122 КАС України, дійшла висновку, що нею встановлено скорочені строки звернення до суду у справах щодо проходження публічної служби, однак такі не ставлять під сумнів саму суть права доступу до суду, а переслідують легітимну мету якнайскорішого поновлення порушених прав добросовісного позивача. При цьому не порушується пропорційність між застосованими законодавцем засобами (строком звернення до суду за захистом порушеного права протягом одного місяця з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів) та метою звернення до суду.
У постанові від 10.11.2022 у справі №990/115/22 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 107354803) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Положеннями статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
При цьому, відповідно до частин тринадцятої-п`ятнадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
З урахуванням викладеного, суд констатує недотримання позивачкою місячного строку звернення до суду з позовною вимогою про визнання протиправним і скасування рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 15.02.2022 №65 "Про припинення повноважень Голови Національної комісії зі стандартів державної мови ОСОБА_1 " (протокол засідання від 09.02.2022 №10, пункт 1.2), у зв`язку з чим позивачці у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно:
- надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 15.02.2022 №65 "Про припинення повноважень Голови Національної комісії зі стандартів державної мови Демської Орисі Мар`янівни" (протокол засідання від 09.02.2022 №10, пункт 1.2) та докази поважності причин його пропуску (карантинні обмеження, хвороба, воєнні дії, виїзд за кордон тощо та вплив таких обставин на можливість своєчасного звернення до суду).
У судовому засіданні 16.03.2022 були проголошені вступна та резолютивна частини ухвали.
Керуючись статтями 12, 47, 48, 171, 241, 243, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
1. Прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 про зміну предмета позову.
2. Залучити до участі у справі в якості співвідповідачів:
- члена Національної комісії зі стандартів державної мови ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ; 04053, м.Київ, пров.Несторівський, буд.4);
- члена Національної комісії зі стандартів державної мови Мазурик Дануту Володимирівну (01135, м.Київ, пр.Перемоги, буд.10; 04053, м.Київ, пров.Несторівський, буд.4);
- члена Національної комісії зі стандартів державної мови ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 );
- члена Національної комісії зі стандартів державної мови ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; 04053, м.Київ, пров.Несторівський, буд.4);
- члена Національної комісії зі стандартів державної мови ОСОБА_6 (01135, м.Київ, пр.Перемоги, буд.10; АДРЕСА_2 ).
3. Виключити ОСОБА_2 зі складу третіх осіб.
4. Зобов`язати позивачку протягом двох днів з дня отримання (вручення) копії цієї ухвали (або тексту ухвали) направити на адресу співвідповідачів копію позовної заяви з додатками та надати суду докази направлення.
5. Встановити співвідповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії позовної заяви для надання відзиву на позову.
6. Запропонувати позивачціі протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив.
7. Запропонувати відповідачам подати до суду заперечення щодо наведених позивачкою у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
8. Позовну заяву залишити без руху.
9. Протягом п`яти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачці необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати заяву про поновлення строку звернення до суду в частині вимог про визнання протиправним і скасування рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 15.02.2022 №65 "Про припинення повноважень Голови Національної комісії зі стандартів державної мови Демської Орисі Мар`янівни" (протокол засідання від 09.02.2022 №10, пункт 1.2), та докази поважності причин його пропуску.
10. Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складений та підписаний 17.03.2022.
Суддя Дудін С.О.
