Справа № 362/2740/22
Провадження № 2/362/513/23
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
22 лютого 2023 року
суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколан інгредієнти» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору,
В С Т А Н О В И В:
В провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.
01 грудня 2022 року судом отримано клопотання представника позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи стосовно підписання ОСОБА_1 листа і пояснювальної записки від 31.08.2018 року (т.с. 1, а.с. 180 182).
Вирішуючи клопотання, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зокрема, в заяві про призначення експертизи представник позивача посилається на заперечення сторони відповідача щодо дійсності підписання ОСОБА_1 листа і пояснювальної записки від 31.08.2018 року.
Натомість, суд виходить із встановленої частиною першою статті 204 ЦК України презумпції правомірності правочину.
Так, застосовуючи відповідно до частини дев`ятої статті 10 ЦПК України аналогію закону, лист і пояснювальну записку ОСОБА_1 від 31.08.2018 року суд вважає правомірними, оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом та вони не визнані судом недійсними.
В даному випадку, саме на сторону відповідача покладено обов`язок довести суду обставини на які він посилається у своїх запереченнях, у тому числі, саме відповідач має довести суду той факт, що ОСОБА_1 не підписувала вказаних документів.
Проте, заперечуючи у відзиві факт підписання ОСОБА_1 листа і пояснювальної записки від 31.08.2018 року, відповідач не заявив клопотання про проведення відповідної почеркознавчої експертизи для доведення цього факту.
Також, слід врахувати, що відповідно до частини третьої статті 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи.
Однак, сторона відповідача не скористалась таким процесуальним правом і не надала суду доказів того, що ОСОБА_1 не складала і не підписувала лист і пояснювальну записку від 31.08.2018 року.
Відповідно до частини першої статті 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Враховуючи наведені вище обставини, а також те, що предметом розгляду даної цивільної справи є правомірність укладення договору дарування, суд приходить до висновку про відсутність необхідності призначення експертизи.
Таким чином, відсутні процесуальні підстави для призначення експертизи по даній справі.
За таких обставин, в задоволенні клопотання слід відмовити через його безпідставність та необґрунтованість.
На підставі викладеного, керуючись статтями 102, 103, 258 261 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
Відмовити в задоволенні клопотання представника позивача про призначення судової експертизи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя
