ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2023 року м.Суми
Справа №587/2230/21
Номер провадження 22-ц/816/231/23
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач),
суддів - Криворотенка В. І. , Ткачук С. С.
з участю секретаря судового засідання -Кияненко Н.М.,
сторони:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідачі Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», ОСОБА_2 , Державне підприємство «СЕТАМ», Сумський відділ державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми),
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк»
на рішення Сумського районного суду Сумської області від 10 серпня 2022 року, ухвалене у складі судді Гончаренко Л.М., у м. Суми,
В С Т А Н О В И В:
28 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», ОСОБА_2 , Державного підприємства «СЕТАМ», Сумський ВДВС у Сумському районі Сумської області Пн-Сх МУМЮ (м. Суми) про визнання недійсним електронних торгів та протоколу про проведення електронних торгів.
Свої вимоги мотивував тим, що рішенням Сумського районного суду Сумської області № 587/167/21 від 07 квітня 2021 року визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 24 січня 2018 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., який зареєстрований в реєстрі за номером № 948, на іпотечному договорі, укладеному 22 серпня 2008 року позивачем з ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа Банк» щодо звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 .
Вказував, що згідно з протоколом про проведення публічних торгів від 04 жовтня 2018 року № 360846 вказане нерухоме майно було продане ОСОБА_2 .
Враховуючи те, що виконавчий напис нотаріуса, на підставі якого проводилась примусова процедура продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах, визнаний у судовому порядку таким, що не підлягає виконанню, правильним є висновок про недійсність прилюдних торгів, які були проведені на підставі такого виконавчого напису.
Посилаючись на зазначені обставини, просив суд визнати недійсними електронні торги та протокол про проведення публічних торгів № 360846 від 04 жовтня 2018 року щодо продажу квартири АДРЕСА_1 .
Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 10 серпня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсними електронні торги від 04 жовтня 2018 року, проведені Державним підприємством «СЕТАМ» та протокол про проведення публічних торгів № 360846 від 04 жовтня 2018 року щодо продажу квартири АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, АТ «Сенс Банк», яке змінило назву з АТ «Альфа-Банк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оспорювані позивачем торги відбулися 04 жовтня 2018 року, а рішення суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню ухвалено 07 квітня 2021 року.
Звертає увагу суду на те, що на момент проведення торгів, рішення суду на підставі якого було видано виконавчий лист, набрало законної сили, виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню не визнався, оцінка майна не оскаржувалась, торги проведені відповідно до Порядку реалізації арештованого майна.
Крім того вказує, що судом першої інстанції безпідставно не застосовано спеціальну позовну давність, встановлену статтею 48 Закону України «Про іпотеку», хоча представник ДП «Сетам» про це заявляв. Відповідно до вказаної статті, іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник електронного аукціону мають право протягом трьох місяців з дня проведення електронного аукціону оскаржити його результати за місцем знаходженням нерухомого майна.
Зазначає, що перебіг позовної давності для звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права розпочався 07 липня 2021 року, останнім днем для подання позовної заяви є відповідно 08 жовтня 2021 року, а позов подано 01 листопада 2021 року, тобто з пропуском строку позовної давності.
Учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Від представника АТ «Сенс Банк» - адвоката Луньової А.Г. надійшла заява, в якій вона підтримала доводи апеляційної скарги і просила розглядати справу без її участі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 адвоката Абідова Р.Т., який проти скарги заперечував, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу № 360846 проведення електронних торгів 04 жовтня 2018 року відбулися прилюдні торги, реєстраційний номер лота № 301902, з продажу предмету іпотеки - двокімнатної квартири загальною площею 65,5 кв.м, житловою площею 38,8 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 . Прилюдні торги проводилися Державним підприємством «СЕТАМ». Переможцем торгів визначена ОСОБА_2 (а.с. 6-7).
Підставою реалізації майна став виконавчий напис № 948, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. від 24 січня 2018 року про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 . Вказаний виконавчий напис перебував на примусовому виконанні в Сумському ВДВС у Сумському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), виконавче провадження № 66932088.
Рішенням Сумського районного суду Сумської області № 587/167/21 від 07 квітня 2021 року визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 24 січня 2018 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., зареєстрований в реєстрі за номером № 948, щодо звернення стягнення на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу квартири від 22 серпня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Висєканцевою Т.С. Вказане рішення набрало законної сили (а.с. 8-15).
Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що виконавець Сумський ВДВС у Сумському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) та організатор торгів - ДП «Сетам», які в даному випадку є продавцями, не мали права продажу вказаного майна позивача, а процедура реалізації майна за виконавчим документом, який судовим рішенням визнано таким, що не підлягає виконанню, не може вважатися легітимною та порушує законні права та інтереси позивача, оскільки його протиправно позбавлено права власності на майно.
Проте, погодитись з такими висновками суду першої інстанції не можна, оскільки суд дійшов їх з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.
Згідно із частиною четвертою статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
З аналізу змісту частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами договору купівлі-продажу є продавець і покупець.
Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до частини третьої статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином, який може визнаватися недійсним у судовому порядку.
Дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов`язковою умовою правомірності правочину.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх добровільно, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове ви Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Отже, виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів
Згідно з ч.1 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.
Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх добровільно.
Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, який діяв на час проведення оспорюваних електронних торгів (далі - Порядок).
Процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів за плату. Така процедура полягає в укладенні та виконанні договору купівлі-продажу. На підтвердження його укладення складається відповідний протокол, а на підтвердження виконання з боку продавця - акт про проведені прилюдні торги. Такі висновки сформульовані у пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19).
У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16 зроблено висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.
У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц також викладено правовий висновок, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути встановлені й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, від 29 червня 2016 року у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16.
Тобто, для визнання судом електронних торгів недійсним необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Підставою для пред`явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
ОСОБА_1 не доведено сукупність цих обставин, зокрема, не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що при проведенні ДП «СЕТАМ» електронних торгів 04 жовтня 2018 року за лотом № 301902 з реалізації предмета іпотеки - двокімнатної квартири, загальною площею 65,5 кв.м, житловою площею 38,8 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 існували порушення правил таких електронних торгів, які слугували б підставою для визнання їх недійсними.
Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції і про те, що процедура реалізації майна за виконавчим документом, який судовим рішенням визнано таким, що не підлягає виконанню, не може вважатися легітимною та порушує законні права та інтереси ОСОБА_1 , оскільки його протиправно позбавлено права власності на майно.
Такий висновок суду першої інстанції суперечить правовому висновку Верховного Суду, що викладений у постанові від 11 березня 2021 року у справі № 644/8749/18 (провадження № 61-14428св20), а саме: «у цій справі виконавчий лист, на підставі якого проведено електронні торги, на час їх проведення не був недійсним і таким не визнавався. Скасування судового рішення, на підставі якого проведено електронні торги, після їх проведення, має інші наслідки, ніж визнання торгів недійсними».
Як убачається з матеріалів справи, 06 березня 2018 року державний виконавець відкрив виконавче провадження № 66932088 на підставі виконавчого напису нотаріуса, а 04 жовтня 20018 року відбулися електронні торги. Тобто, всі виконавчі дії відбулись за довго до того, як виконавчий напис було визнано таким, що не підлягає виконанню рішенням Сумського районного суду Сумської області від 07 квітня 2021 року у справі № 587/167/21.
Колегія суддів зазначає, що на момент вчинення державним виконавцем виконавчих дій, виконавчий документ, на підставі якого державний виконавець відкрив виконавче провадження про звернення стягнення на належну позивачу квартиру, здійснив її оцінку та передав на реалізацію з прилюдних торгів, був чинним, оцінка майна не оскаржувалась, торги проведені відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2015 № 2710/5, тому такої підстави недійсності не існувало на момент проведення публічних торгів.
Оскільки суд досліджує обставини та факти, що мали місце на дату проведення торгів, правові підстави для визнання їх недійсними, виходячи з обставин, яких не існувало на дату проведення торгів, відсутні.
Крім того, варто звернути увагу, що відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами першою-третьою та частинами п`ятої, шостою статті 203 ЦК України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина перша статті 215 ЦК України), а тому визнання виконавчого напису, вчиненого 24 січня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., таким, що не підлягає виконанню, не є такою підставою.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вищенаведеного не врахував та дійшов помилкового висновку про порушення прав позивача та наявність підстав для визнання недійсними електронних торгів від 04 жовтня 2018 року, проведених ДП «СЕТАМ» та протоколу про проведення електронних торгів № 360846.
Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 із заявлених підстав.
Окрім того, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» підлягає компенсації судовий збір за апеляційний перегляд справи в розмірі 1362 грн.
Керуючись ст. ст. 367 - 369, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 1, 3, 4, ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382, 389, 390 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» задовольнити.
Рішення Сумського районного суду Сумської області від 10 серпня 2022 року скасувати та прийняти постанову.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», ОСОБА_2 , Державного підприємства «СЕТАМ», Сумського ВДВС у Сумському районі Сумської області Північно-Східного МУМЮ (м. Суми) про визнання недійсними електронних торгів від 04 жовтня 2018 року, проведених Державним підприємством «СЕТАМ» та протоколу про проведення публічних торгів № 360846 від 04 жовтня 2018 року щодо продажу квартири АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» компенсацію судового збору за апеляційний перегляд справи у розмірі 1362 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - О. Ю. Кононенко
Судді: В. І. Криворотенко
С. С. Ткачук
