КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 березня 2023 року
справа № 752/22967/20
провадження № 22-ц/824/2985/2023
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Кулікової С.В.,
при секретарі: Яницькій О.Л.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2021 року, ухваленого під головуванням судді Шевченко Т.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру боргу, звільнення від сплати боргу за аліментами та зменшення розміру аліментів,
В С Т А Н О В И В :
У листопаді 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив зменшити розмір боргу за аліментами за період з 22.09.2017 року по 01.10.2020 року, визначивши суму заборгованості 85 050,22 грн.; звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості за аліментами у повному обсязі за період з 22.09.2017 року по 01.10.2020 року у зв?язку із тяжкою хворобою; зменшити розмір аліментів, що стягуються на виконання судового наказу, виданого Голосіївським районним судом м. Києва у справі № 752/19295/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини у розмірі частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 22.09.2017 року і до досягнення дитиною повноліття, з частини всіх видів заробітку до 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В обґрунтування позовних вимог зазначав про те, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі до вересня 2017 року, від шлюбу мають сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 06.02.2018 року Голосіївським районним судом м. Києва видано судовий наказ, що набрав законної сили 20.04.2018 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини у розмірі частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 22.09.2017 року і до досягнення дитиною повноліття.
08.05.2018 року постановою державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження № 56326344. Загальна сума заборгованості по сплаті аліментів у виконавчому провадженні № 56326344 за період з 22.09.2017 року по 01.10.2020 року становить 215 611,97 грн.
Позивач не погоджується з вказаним розміром заборгованості по аліментам, зазначає, що державним виконавцем неправомірно визначено дохід боржника за листопад 2017 року у розмірі 349 093 грн.
У період з 10 по 26 грудня 2017 року, та з 20 квітня по 4 травня 2018 року спільний син сторін повністю перебував на утриманні позивача, відтак, витрачені позивачем кошти повинні бути вираховані з суми заборгованості по аліментам.
Державним виконавцем здійснено перерахунок заборгованості по аліментам не вирахувавши податки та збори із наданих показників середньомісячної номінальної заробітної плати штатного працівника по м. Києву, що не відповідає вимогам закону.
На думку позивача, заборгованість по сплаті аліментів повинна бути нарахована з вирахуванням податків і зборів із наданих показників середньомісячної номінальної зарплатні штатного працівника по м. Києву; повинна бути перерахована без зазначення доходу від надання довіреності на автомобіль за листопад 2017 року; визначена з урахуванням квитанцій про сплату витрат на утримання дитини, та має бути визначена у сумі 85 050,22 грн.
Позивач зазначає, що з 2016 року страждає хронічним прогресуючим захворюванням -панкреатитом, яке протікало з частими захворюваннями, що, на думку позивача, є підставою для зменшення розміру аліментів.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 жовтня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
В поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, позов задовольнити.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 22.05.2019 року за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця не є преюдицією для даної справи. Зазначає, що сума від продажу майна не є доходом, а тому не повинна враховуватись при стягненні аліментів. Суд неправомірно вважав доходом позивача суму отриману від продажу автомобіля у розмірі 349 093 грн. Крім того, вважає невірним здійснення нарахування аліментів виходячи із середньомісячної номінальної заробітної плати штатного працівника без вирахування податків та зборів. Також апелянт зазначає, що надає матеріальну допомогу дитині, оплачував консультації лікарів та здійснював оплату за дитячий садок.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Вважає рішення суду законним та обґрунтованим, а дії ОСОБА_1 зловживанням своїми правами.
В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що обчислення заборгованості ОСОБА_1 по сплаті державним виконавцем здійснено відповідно до положень законодавства, та із відсутності доказів, які відповідно до закону можуть бути підставою для зменшення розміру аліментів.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 197 СК України з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Судом встановлено, що 06.02.2018 року Голосіївським районним судом м. Києва видано судовий наказ у цивільній справі № 752/19295/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання дитини у розмірі частини заробітку/доходу ОСОБА_1 щомісячно, починаючи з 22.09.2017 року і до досягнення ОСОБА_6 повноліття (т. 1 а.с. 92).
Постановою державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 07.05.2018 року відкрито виконавче провадження № 56326344 з примусового виконання судового наказу № № 752/19295/17 від 06.02.2018 року (т. 1 а.с. 94-95).
Станом на 30.06.2018 року заборгованість ОСОБА_1 по сплаті аліментів за вказаним вище судовим наказом становила 31 364,25 грн, що вбачається із розрахунку заборгованості по аліментам (т. 1 а.с. 102).
Листом начальника ТСЦ № 8044 РСЦ МВС в м. Києві від 09.08.2018 року повідомлено старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про те, що згідно бази даних АІС МВС 24.11.2017 року в ТСЦ № 1248 РСЦ МВС у Дніпропетровській області, на підставі договору купівлі-продажу № 7196/17/000914 від 24.11.2017 року, укладеному між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , попереднім власником) та ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , новим власником) було зареєстровано автомобіль марки «Сузукі» номерний знак НОМЕР_2 . Зазначена вартість автомобіля у договорі купівлі-продажу від 24.11.2017 року становить 337 450 грн. (т. 1 а.с. 103).
Згідно розрахунку заборгованості по аліментам, станом на 30.07.2018 року заборгованість ОСОБА_1 по аліментам становить 119 115 грн. З вказаного розрахунку також вбачається, що за листопад 2017 року до платежів по аліментам включено дохід у розмірі 349 093 грн. (т. 1 а.с. 108).
Дії державного виконавця по нарахуванню заборгованості по аліментам станом на грудень 2018 року, вже були предметом судового розгляду у цивільній справі № 752/27223/18 за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця ТущенкаП.Л., за результатами розгляду якої Голосіївським районним судом м. Києва 22.05.2019 року постановлено ухвалу, якою відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні скарги (т. 2 а.с. 22-24).
Так само, вказані обставини були предметом розгляду судом апеляційної інстанції у цивільній справі № 752/20763/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, у якій рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 22.01.2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 17.12.2020 року, задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 у повному обсязі.
З вищевказаного вбачається, що правомірність нарахування державним виконавцем у листопаді 2017 року доходу ОСОБА_1 за продаж вказаного вище автомобіля вже неодноразово було предметом судового розгляду, за результатами розгляду судами справ ухвалено судові рішення, що набрали законної сили.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що проживання сина разом з батьком ОСОБА_1 та перебування на його утриманні у період з 10 грудня 2017 року по 26 грудня 2017 року та з 20 квітня 2018 року по 04 травня 2018 року не має правового значення для правильного вирішення даної справи, оскільки обов?язок ОСОБА_1 по сплаті аліментів встановлений судовим наказом, виданим 06 лютого 2018 року Голосіївським районним судом міста Києва.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За приписами положень ст. 195 СК України заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
Матеріали цивільної справи не містять доказів на підтвердження тієї обставини, що ОСОБА_1 , починаючи з 22 серпня 2017 року був офіційно працевлаштований, отримував заробіток (дохід) та, відповідно, сплачував податки.
Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що обчислення державним виконавцем заборгованості ОСОБА_1 по сплаті аліментів правомірно здійснено державним виконавцем виходячи із середньої заробітної плати для відповідної місцевості на час виникнення заборгованості.
Вказане узгоджується із правовим висновком Верховного Суду від 14.04.2021 року у справі № 759/1727/16-ц.Начало формы
Конец формы
Відтак підстави для перерахунку та зменшення розміру заборгованості відсутні.
Частиною першою статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Так, матеріали справи містять виписки із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 , відповідно до яких останній хворіє на хронічний панкреатит, у зв`язку із чим останній перебував на стаціонарному лікуванні.
Водночас, хвороба, на яку позивач посилається як на підставу для зменшення розміру аліментів, виявлена у позивача у 2016 році, тобто до призначення аліментів за судовим рішенням, а тому не може бути новою обставиною, яка вказує на погіршення стану здоров`я позивача, а відтак не може бути підставою для зменшення розміру аліментів.
Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, доказів, які б свідчили про неможливість працевлаштування позивача у зв`язку із хворобою матеріали справи не містять.
Надання позивачем матеріальної допомоги дитині, здійснення оплати консультації лікарів та оплати за дитячий садок не є підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами чи підставою для зменшення їх розміру. Утримання своєї дитини до повноліття є обов`язком батьків та кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
За вказаних обставин колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач
Судді
