Справа № 306/1119/21
П О С Т А Н О В А
Іменем України
01 березня 2023 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі
головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.
суддів МАЦУНИЧА М.В., СОБОСЛОЯ Г.Г.
за участю секретаря ТЕРПАЙ С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу № 306/1119/21 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» про стягнення коштів за договором банківського вкладу та штрафної санкції, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Свалявського районного суду від 1 лютого 2022 року, повний текст якого складено 4 лютого 2022 року, головуюча суддя Вінер Е.А., -
встановив:
16.07.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до АТ «Комерційний інвестиційний банк» (АТ «Комінвестбанк») мотивуючи таким.
01.03.2021 позивач уклав з АТ «Комінвестбанк» в особі начальника Свалявського відділення банку Алексія Володимира Миколайовича договір банківського вкладу з визначеним строком № 04-3/6с-88, відповідно до якого банк прийняв у позивача 100000,00 євро на строк три місяці: з 01.03.2021 до 01.06.2021 із нарахуванням на вклад 5% річних.
24.05.2021 позивач подав банку заяву про повернення вкладу з відсотками, у чому банк відмовив, оскільки доказів внесення (зарахування) коштів на депозитний вклад немає, відповідні рахунки в банку не відкривалися, договору банківського вкладу від 01.03.2021 № 04-3/6с-88 у банку немає.
Тим часом, позивач передавав кошти особисто начальнику Свалявського відділення банку ОСОБА_2 в його службовому кабінеті, там же підписав договір, що був засвідчений печаткою банку. На підтвердження отримання коштів ОСОБА_2 видав позивачу розписку мотивуючи тим, що через певні технічні причини в цей момент не може видати касовий документ. Позивач зважаючи на високе посадове становище начальника відділення банку, його бездоганну репутацію та обстановку, в якій був укладений депозитний договір, не мав жодних підстав сумніватися у правомірності дій представника банку і будучи впевненим, що все буде належно оформлено, залишив гроші в банку. На позивача не можуть покладатися наслідки протиправної поведінки працівників банку вже після отримання від нього коштів.
Отже, правовідносини сторін регулюються нормами ст.ст. 1058, 1059 ЦК України та іншими нормами законодавства щодо банківського вкладу, а також нормами законодавства щодо захисту права власності та у відповідній частині нормами законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 19.06.2019 у справі № 662/892/15-ц, саме лиш необлікування банком на відповідних рахунках коштів, залучених на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту), не можна вважати недодержанням сторонами письмової форми договору банківського вкладу (депозиту).
Відмова банку повернути банківський вклад із нарахованими на нього відсотками неправомірна і порушує право власності позивача, яке підлягає захисту. Таке порушення прав позивача тягне і відповідальність банку, встановлену ст. 10 ч. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» у вигляді пені в розмірі 3% вартості послуги за кожен день прострочення.
Посилаючись на ці обставини, позивач ОСОБА_1 просив стягнути на його користь із АТ «Комінвестбанк» кошти за договором банківського вкладу від 01.03.2021 № 04-3/6с-88 у сумі 100000,00 євро та відсотки, передбачені договором, у розмірі 5% річних, що становить 1250,00 євро, а також 3% від суми банківського вкладу за кожен день неповернення грошових коштів починаючи з 02.06.2021 і до дня ухвалення судом рішення у справі. Судові витрати позивач просив покласти на відповідача.
Рішенням Свалявського районного суду від 01.02.2022 у позові відмовлено.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив із його безпідставності, оскільки договір банківського вкладу (депозиту) не був укладений у належній письмовій формі, а позивач не надав доказів внесення коштів на депозитний рахунок.
Позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Штефанюк І.М., оскаржив рішення суду як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, на обґрунтування скарги наводить загалом ті самі доводи, якими мотивувався позов. Крім того, зазначає, таке.
Суд не вмотивував належним чином своє рішення, прийняття чи відхилення певних доказів тощо. Не було враховано, що відповідно до ст. 1059 ЦК України доказом додержання письмової форми договору банківського вкладу (депозиту) може бути не лише ощадна книжка, сертифікат, але й інший документ, що відповідає вимогам, встановленим нормативними актами у сфері банківської діяльності, та звичаям ділового обороту. Цим не заперечується можливість тимчасового існування розписки про отримання коштів і така розписка від 01.03.2021 є.
Тому письмова форма договору додержана і такий є дійсним. У судовому порядку договір не визнавався недійсним, тож його чинність беззаперечна.
Права позивача не можуть бути порушені лише через те, що працівники банку не виконали належним чином своїх службових обов`язків, не дотрималися вимог щодо оформлення необхідних і належних документів у момент і після внесення до банку коштів і т.ін.
Позивач просить рішення суду скасувати, позов задовольнити.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників: позивача ОСОБА_1 адвоката Штефанюка І.М., який апеляцію підтримав, відповідача АТ «Комінвестбанк» Голови Правління банку Лендєл С.В. і головного юрисконсульта банку Паращинця М.М., які скаргу не визнали, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи сторін, суд приходить до такого.
За приписами ст. 3 ч. 1 п.п. 2, 3, 5, 6, ст. 11, ст. 12 ч. 1, ст.ст. 13, 14, 15, 16, ст. 20 ч. 1 ЦК України, ст. 2 ч. 3 п.п. 2, 4, 5, 11, ст. 3 ч.ч. 1, 3, ст. 4 ч. 1, ст.ст. 12, 13, 19, ст.ст. 43, 44, 49, 76-82 ЦПК України:
загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність;
основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; неприпустимість зловживання процесуальними правами;
кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів;
особа діє у цивільних і процесуальних відносинах вільно, здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує обов`язки у межах, наданих їй договором або актами законодавства і повинна діяти добросовісно, розумно, обачно, передбачаючи наслідки;
якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом;
при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, зловживання цивільними правами не допускається;
у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами 2-5 ст. 13 ЦК України, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом;
сторони на свій розсуд розпоряджаються процесуальними правами, реалізують право на судовий захист;
кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, і зобов`язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, включно з тими, які власне обґрунтовують як право на пред`явлення вимог (право на позов), так і право на пред`явлення вимог до конкретного відповідача та обов`язок такого конкретного відповідача відповідати за пред`явленим до нього позовом, обов`язок доказування позову лежить на позивачеві;
предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення;
за загальним правилом, обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини;
доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, до суду по захист своїх прав може звернутися саме особа, права якої порушені, і може це зробити не в будь-який спосіб, а в той, що передбачений законом або договором, правомірній вимозі належного позивача відповідає обов`язок належного відповідача усунути порушення права.
Вимоги позову можуть бути задоволені за умов, коли вони ґрунтуються на підставах належно пред`явленого позову, відповідають вимогам закону, договору та є доведеними у належний процесуальний спосіб (ст.ст. 89, 263-265 ЦПК України).
У справі встановлені такі факти, обставини та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами ЦК України щодо зобов`язань, які виникають із договору банківського вкладу (депозиту), їх виконання, відповідальності за порушення таких зобов`язань, а також у відповідній частині законодавством про банківську діяльність, переказ коштів у редакції, чинній на час їх виникнення.
Пред`являючи позов, ОСОБА_1 виходив із того, що ним 01.03.2021 був укладений із АТ «Комінвестбанк» договір банківського вкладу № 04-3/6с-88 з визначеним строком, копію якого він додав до заяви (а.с. 9-10). Тобто, вважаючи своє право порушеним, позивач виходив із наявності між сторонами договірного зобов`язання і діяв на всій захист саме як сторона договору банківського вкладу (вкладник), з відповідних цьому підстав, з урахуванням яких справа розглядається судами першої та апеляційної інстанцій (ст. 13 ч. 1, ст. 367 ч.ч. 1, 6 ЦПК України).
За змістом наданого позивачем документа, зокрема:
АТ «Комінвестбанк» (сторона 1) в особі начальника Свалявського відділення «Алексій Володимира Миколайовича» і ОСОБА_1 (сторона 2) уклали вказаний договір, відповідно до якого банк приймає від вкладника грошову суму (вклад), що надійшла, та зобов`язується виплатити вкладнику вклад та проценти на вклад на умовах цього договору (преамбула, п. 1.1.);
банк на підставі положень цього договору відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок для збереження коштів, що прийняті банком від вкладника (п. 1.2.);
для обслуговування операцій за депозитним рахунком (…), обліку вкладу …, здійснення … операцій … банк одночасно з відкриттям депозитного рахунку відкриває вкладнику рахунок (п. 1.3.);
факт внесення вкладником коштів на депозитний рахунок підтверджується касовим/платіжним документом (п. 1.6.);
сума вкладу 100000,00 євро (п. 1.7.);
вклад вноситься на строк три місяці, з 01.03.2021 до 01.06.2021 (п. 1.9.);
процентна ставка на вклад становить 5 процентів річних (п. 1.10.);
вкладник зобов`язується:
надати та оформити документи, передбачені чинним законодавством, необхідні для відкриття рахунку за вкладом та проведення по ньому операцій (п. 2.2.1.);
внести готівкою (перерахувати) на депозитний рахунок, що відкривається банком, грошові кошти в сумі та в строк, передбачені договором (п. 2.2.2.);
від імені банку договір підписаний начальником Свалявського відділення АТ «Комінвестбанк» Алексієм В.М. із проставленням круглої печатки Свалявського відділення банку, від імені вкладника договір підписаний ОСОБА_1 .
У справі міститься роздрукована з комп`ютера розписка такого змісту: «Я, начальник Свалявського відділення АТ «Комерційний інвестиційний банк» Алексій Володимир Миколайович 01 березня 2021 року у своєму службовому кабінеті відділення банку одержав від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно укладеного договору банківського вкладу № 04-3/6с-88 від 01 березня 2021 року 100000 (сто тисяч) євро для зберігання та подальшого виконання взятих зобов`язань згідно пункту 2 згаданого договору. 01.03.2021 (рукописний підпис) ОСОБА_3 » (а.с. 11).
Адресованою банку заявою від 25.05.2021 ОСОБА_1 посилаючись на договір банківського вкладу від 01.03.2021 № 04-3/6с-88 просив у зв`язку із закінченням 01.06.2021 передбаченого договором строку вкладу повернути йому суму вкладу та сплатити відсотки за користування вкладом на вказаний у заяві банківський рахунок або повідомити про місце і час отримання кошів готівкою (а.с. 12).
Листом від 16.06.2021 № 01-4/10-115 АТ «Комінвестбанк» повідомило ОСОБА_1 про те, що договір банківського вкладу від 01.03.2021 № 04-3/6с-88 у банку не обліковується, депозитні (вкладні) рахунки на його ім`я не відкривалися, відповідно до нормативних документів НБУ дотримання письмової форми договору банківського вкладу, факт внесення коштів у касу банку підтверджуються визначеними документами і оскільки він не надав документа про внесення коштів до каси банку, а банківські рахунки за таким договором не відкривалися, на обслуговуванні такий договір відсутній (а.с. 13-14).
Інших документальних доказів на підтвердження своєї правової позиції в справі позивач ОСОБА_1 суду не надавав.
Заперечуючи проти позову, відповідач АТ «Комінвестбанк» вказував, зокрема, на те, що:
договір, на який посилається позивач, не відповідає запровадженій у банку на відповідний час формі, не містить ряду обов`язкових реквізитів, у тому числі, номерів банківських рахунків;
зазначена в договорі ставка 5% річних не відповідає чинним у той період ставкам у 2% і 1% річних залежно від умов договору;
кошти не були внесені до каси банку з оформленням відповідних касових документів, тоді як це є обов`язковою умовою реального та оплатного договору банківського вкладу (депозиту), а були передані третій особі, розписка якої є неналежним і недопустимим доказом у спорі;
відтак з огляду на вимоги ст.ст. 1058, 1059 ЦК України наданий позивачем договір банківського вкладу від 01.03.2021 № 04-3/6с-88 є нікчемним (а.с. 27-32).
На підтвердження своїх доводів відповідач надав суду першої інстанції:
затверджений Правлінням банку 09.04.2020 (протокол № 03-20/33) шаблон депозитного договору, який не є тотожним наданому позивачем документу як за змістом, так і за обсягом, до прикладу, але не виключно:
документ позивача:
назва: договір банківського вкладу № 04-3/6с-88 з визначеним строком;
преамбула: сторона 1: юридична особа за законодавством України: Акціонерне товариство «Комерційний інвестиційний банк», надалі «Банк», сторона 2: фізична особа за законодавством України: (прізвище, ім`я, по-батькові, число, місяць і рік народження), надалі за текстом «Вкладник», надалі за текстом разом «Сторони», а окремо «Сторона», уклали цей договір, надалі за текстом «Договір», про наступне;
пункти 1.1.-7.7. з 23 підпунктами в пунктах 1.2., 2.1., 3.1., 3.2.;
документ відповідача:
назва: договір банківського вкладу № _____ в _____ валюті з визначеним строком ВКЛАД «_____» (СТРОКОВИЙ);
преамбула: Акціонерне товариство «Комерційний інвестиційний банк», надалі за текстом «Банк», в особі ____, яка діє на підставі ____, з однієї сторони, та фізична особа ______, резидент, громадянин України, дата народження _____ паспорт: серія ____, виданий _____, ідентифікаційний номер (РНОКПП) _____, має повну цивільну правоздатність та дієздатність, надалі за текстом «Вкладник», з другої сторони, надалі за текстом разом «Сторони», а окремо «Сторона», уклали цей договір, надалі за текстом «Договір», про наступне;
пункти 1.1.-7.17. з 26 підпунктами в пунктах 1.2., 2.1., 3.1., 3.2.;
відсутні в документі позивача підпункти 2.1.8., 2.2.4., згідно з якими вкладник зобов`язується до укладення договору ознайомитися і одержати довідку від банку про систему гарантування вкладів фізичних осіб (а.с. 36-40);
затверджені Правлінням банку 03.02.2021 (протокол № 05/21-тк) процентні ставки за депозитними вкладами фізичних осіб, де базові ставки за вкладами для фізичних осіб-резидентів «Зимовий», «Подарунковий», «Звичайний» залежно від умов договорів були зафіксовані в межах від 1,0% річних до 2,5% річних (а.с. 33-35).
Допитаний судом першої інстанції свідок ОСОБА_2 показав, що отримав від ОСОБА_1 особисто в своєму службовому кабінеті під час обідньої перерви, тому він не мав можливості видати ОСОБА_1 чек (касовий ордер) і не видав його, кошти в касу не вніс, не зміг відповісти, чому не провів кошти через касовий апарат, брав кошти для інтересів банку, форма бланку договору була в комп`ютері, підпис на розписці про отримання коштів належить йому, працівників банку не повідомив про те, що є 100000,00 євро, які надав клієнт (а.с. 93, 110-112).
Свідок ОСОБА_4 показав суду першої інстанції, що в кінці березня 2021 року він із ОСОБА_1 приїхав до відділення банку, де ОСОБА_1 у кабінеті начальника відділення Алексія В.М. дав тому 100000,00 євро, які останній перерахував, написав розписку, сказав, що до каси гроші вносити не буде і краще буде зробити так. Договір вже був складений. В приміщенні знаходились близько 30 хвилин (а.с. 129-131).
Посадова інструкція начальника Свалявського повнофунціонального відділення АТ «Комінвестбанк», з якою ОСОБА_2 ознайомився 05.02.2020, передбачала, зокрема:
обов`язки працівника:
залучення клієнтів та виконання планових показників відділення (п. 3.4.1.);
залучення, оформлення та ведення депозитних вкладів фізичних та юридичних осіб (п. 3.1.5.);
залучення та обслуговування поточних рахунків клієнтів (п. 3.1.6.);
робота з грошовими переказами (п. 3.1.16.);
утримання від виконання дій з будь-якого питання, яке може … зашкодити … належному виконанню обов`язків перед банком (п. 3.5.);
виявляти факти порушень недоліків у роботі, які можуть завдати банку збитків…; дотримуватися законодавства України, нормативно-правових актів НБУ і внутрішніх документів банку … (п.п. 3.6., 3.8., 3.11.);
права працівника:
здійснювати дії, що обумовлені цією посадовою інструкцією, Положенням про відділення та відповідно до завдань керівництва (п. 4.1.) (а.с. 101-109).
Наказами Голови Правління АТ «Комінвестбанк»:
від 26.04.2021 № 63-ос відсторонено начальника Свалявського відділення банку ОСОБА_2 від роботи на період з 26.04.2021 до завершення службового розслідування (а.с. 94);
13.05.2021 № 71-ос начальника Свалявського відділення банку ОСОБА_2 звільнено з роботи з 13.05.2021 на підставі ст. 41 ч. 1 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов`язків (а.с. 95).
АТ «Комінвестбанк» заявило про злочин, листом від 03.08.2021 слідчий СВ ВП № 1 Мукачівського РУП ГУ НП в Закарпатській області П. Островка повідомив, що за поданою банком 02.07.2021 заявою за вих. № 024/10-125 внесені 14.07.2021 відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021071150000181 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 ч. 1 КК України, розслідування в кримінальному провадженні триває (а.с. 71).
17.01.2022 АТ «Комінвестбанк» подало до Свалявського відділення поліції Мукачівського ВП ГУ НП в Закарпатській області заяву про вчинення злочину щодо шахрайського привласнення коштів банку шляхом укладення фіктивних, завідомо підроблених депозитних договорів, де фігурує і епізод із договором ОСОБА_1 від 01.03.2021 № 04-3/6с-88 (а.с. 140-143).
Апеляційному суду заст. начальника Слідчого управління ГУ НП в Закарпатській області В. Пукман листом від 21.02.2023 № 1277/106/7-2023 повідомив, що Слідчим управлінням здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 1202071150000025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 2 КК України.
Під час апеляційного розгляду справи до її матеріалів був долучений Аудиторський висновок від 21.11.2022 щодо позовної заяви ОСОБА_1 до АТ «Комінвестбанк» про повернення банківського вкладу (а.с. 190-200). Цей висновок підтверджує правову позицію відповідача, заявлену в суді першої інстанції, наведені ним доводи та надані докази, і власне лише деталізує певні обставини в рамках такої позиції, вказуючи, як ідеться у висновку, на фіктивність наданого позивачем договору, зокрема:
ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець був клієнтом банку у 2005-2007, 2009-2021 рр., мав банківські рахунки, користувався різними банківськими продуктами;
всі договори банку з клієнтами спочатку оформляються в договірній системі 9000 Вклади програмного комплексу «Scrooge 3», проте, пред`явлений позивачем договір банківського вкладу не зареєстрований у цій системі, в тому числі, номер договору «04-3/6с-88» не міг бути застосований технічно, оскільки з жовтня 2019 року застосовується нумерація з 14 цифр, до прикладу «90.40.0000000001»;
форма, зміст (умови), реквізити договору, пред`явленого позивачем, не відповідають параметрам затвердженого в банку на відповідний період договору банківського вкладу (з наведенням відповідного порівняння документів), у п. 1.2. належного договору автоматично відображається відкритий для вкладника рахунок;
сума банківського вкладу, яку вказує позивач (100000,00 євро), перевищувала поріг, після якого банку в порядку первинного фінансового моніторингу належало отримати від вкладника докази щодо джерел походження коштів, вжити додаткові заходи щодо поглибленої перевірки тощо, без чого укладення договору не було можливим;
у договорі, наданому позивачем, не вказана довіреність, на підставі якої ОСОБА_2 як керівник банківського відділення діяв і мав право укласти договір;
розписка ОСОБА_2 , що фігурує в справі, не має жодних ознак документа, складеного банком.
Рішенням Свалявськогорайонного судувід 01.06.2022у справі№ 306/2263/21за позовомАТ «Комінвестбанк»до ОСОБА_1 про визнаннянедійсним договорубанківського вкладувідмовлено увизнанні недійснимдоговору банківськоговкладу звизначеним строкомвід 01.03.2021№ 04-3/6с-88,оскільки відповіднодо положеньст.1059ЦК Україниу разінедодержання письмовоїформи договорубанківського вкладуцей договірє нікчемним;недодержання письмовоїформи договорубанківського вкладу(увипадку доведеннятаких обставин)встановлює йогонікчемність всилу закону;такий правочинне єоспорюваним іне потребуєвстановлення недійсностів судовомупорядку; З огляду на це визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону, тому в позові необхідно відмовити (посилання в мережі Internet на Єдиний державний реєстр судових рішень https://reyestr.court.gov.ua/Review/104751477). За даними ЄДРСР це рішення суду 12.07.2022 набрало законної сили, відомості про його оскарження відсутні.
Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів, інших правочинів (ст. 11 ч. 1, ч. 2 п. 1 ЦК України).
Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку;
зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України;
зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ст. 509 ч.ч. 1, 2, 3 ЦК України).
Правочином єдія особи,спрямована нанабуття,зміну абоприпинення цивільнихправ таобов`язків (ст.202ч.1ЦК України). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ч. 1 ЦК України).
Сторони вдоговорі неможуть відступитивід положеньактів цивільногозаконодавства,якщо вцих актахпрямо вказанопро це,а такожу разі,якщо обов`язковістьдля сторінположень актівцивільного законодавствавипливає зїх змістуабо ізсуті відносинміж сторонами(ст.6ч.3ЦК України). Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ч. 1 ЦК України).
Цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту; звичаєм є правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин; звичай може бути зафіксований у відповідному документі;
звичай, що суперечить договору або актам цивільного законодавства, у цивільних відносинах не застосовується (ст. 7 ч.ч. 1, 2 ЦК України).
Зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ст. 203 ч.ч. 1, 4 ЦК України).
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).
У письмовійформі належитьвчиняти,зокрема,правочини,щодо якихзаконом встановленаписьмова форма(ст.208ч.1п.4ЦК України). Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ст. 639 ч. 1 ЦК України). Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ст. 638 ч. 1 ЦК України).
За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (ст. 1058 ч. 1 ЦК України).
Вклад (депозит) це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору (ст. 2 абз. 23 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (Закон № 2121-III)).
Статтею 1059 ЦК України встановлено:
договір банківського вкладу укладається у письмовій формі; письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту (ч. 1);
у разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним (ч. 2).
Укладення договору банківського вкладу з фізичною особою і внесення грошових коштів на її рахунок за вкладом підтверджуються ощадною книжкою; в ощадній книжці вказуються найменування і місцезнаходження банку (його філії), номер рахунка за вкладом, а також усі грошові суми, зараховані на рахунок та списані з рахунка, а також залишок грошових коштів на рахунку на момент пред`явлення ощадної книжки у банк (ст. 1064 ч. 1 ЦК України).
Ощадний (депозитний) сертифікат підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (володільця сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав (ст. 1065 ч. 1 ЦК України).
Банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги, зокрема, залучати у вклади (депозити) кошти від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб; банківські послуги дозволяється надавати виключно банку; банк має право вчиняти будь-які правочини, необхідні для надання ним банківських та інших фінансових послуг та здійснення іншої діяльності (ст. 47 ч.ч. 1, 3, 4, 8 Закону № 2121-III).
Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком (ст. 55 ч. 1 Закону № 2121-III).
Вкладний (депозитний) рахунок рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент (дохід) відповідно до умов договору (ст. 7 п. 7.1.1. Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (Закон № 2346-III), п. 3 пп. 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків-резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492 (реєстрація в Мін`юсті України від 17.12.2003 за № 1172/8493) (Інструкція № 492).
Відповідно до Інструкції № 492, банк відкриває вкладний (депозитний) рахунок фізичній особі, яка не має рахунків у цьому банку, за умови:
подання фізичною особою-резидентом паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, документа, виданого контролюючим органом, що засвідчує реєстрацію фізичної особи-резидента в Державному реєстрі фізичних осіб платників податків;
укладення між банком і фізичною особою в письмовій формі договору банківського вкладу;
внесення або перерахування фізичною особою з іншого власного рахунку коштів на вкладний (депозитний) рахунок;
видачі банком фізичній особі на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вкладний (депозитний) рахунок документа згідно з внутрішніми документами банку (п. 103).
Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій, затверджене постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 № 516 (реєстрація в Мін`юсті України від 29.12.2003 за № 1256/8577) (Положення № 516), передбачає, що:
вкладна (депозитна) операція операція банку із залучення грошових коштів або банківських металів від вкладників на їх рахунки в банку на договірних засадах або депонування грошових коштів вкладниками з оформленням їх ощадними (депозитними) сертифікатами (п. 1.1. абз. 5);
вкладник … фізична особа, яка здійснила розміщення готівкових (безготівкових) грошових коштів … на рахунок у банку чи придбала ощадний (депозитний) сертифікат банку України на договірних умовах (п. 1.1. абз. 6);
залучення банком вкладів (депозитів) від вкладників підтверджується:
договором банківського рахунку;
договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки;
договором банківського вкладу з видачею ощадного (депозитного) сертифіката;
договором банківського вкладу з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми … і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту (п. 1.4.);
відкриття і закриття поточних та вкладних (депозитних) рахунків вкладникам у національній та іноземній валюті або банківських металах здійснюються в порядку, установленому нормативно-правовим актом Національного банку з питань відкриття і закриття рахунків клієнтів банків (п. 2.1.);
додержання письмової форми договору (паперова або електронна) є обов`язковою умовою взаємовідносин між банком і вкладником (п. 2.2.);
договори банківського рахунку та банківського вкладу визначають права, зобов`язання суб`єктів вкладних (депозитних) операцій та інші умови, визначені Цивільним кодексом України, і мають бути підписані сторонами договору (уповноваженими ними особами) (п. 2.3.);
укладення договору банківського рахунку та договору банківського вкладу може здійснюватися відокремленим підрозділом банку - юридичної особи за наявності належним чином оформленої уповноваженим особам довіреності на підписання документів (п. 2.9.);
грошові кошти на вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть бути внесені готівкою, перераховані з іншого власного вкладного (депозитного) або поточного рахунку … (п. 3.6.).
Закон № 2346-III визначає, що:
документ на переказ електронний або паперовий документ, що використовується суб`єктами переказу, їх клієнтами, кліринговими, еквайринговими установами або іншими установами учасниками платіжної системи для передачі доручень на переказ коштів (ст. 1 п. 1.6.);
документ на переказ готівки документ на переказ, що використовується для ініціювання переказу коштів, поданих разом з цим документом у готівковій формі (ст. 1 п. 1.7.);
ініціатор особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування та/або подання відповідного документа на переказ або використання електронного платіжного засобу (ст. 1 п. 1.15.);
переказ коштів (далі переказ) рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою (ст. 1 п. 1.24.);
розрахунково-касове обслуговування послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, у тому числі у вигляді електронного документа, укладеного між ними, які пов`язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договорами (ст. 1 п. 1.37.);
зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків (ст. 7 п. 7.1.5.);
до документів на переказ відносяться розрахункові документи, документи на переказ готівки … та інші документи, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу; форми розрахункових документів, документів на переказ готівки для банків … установлюються нормативно-правовими актами Національного банку України; … обов`язкові реквізити … паперових документів на переказ, особливості їх оформлення, оброблення та захисту встановлюються нормативно-правовими актами Національного банку України (ст. 16 п. 16.1., ст. 17 п. 17.1.);
ініціатором переказу може бути платник …; ініціювання переказу проводиться шляхом, зокрема, подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа; подання платником до будь-якого банку документа на переказ готівки і відповідної суми коштів у готівковій формі (ст. 20 п. 20.1., ст. 21 п. 21.1. пп. 1, 2);
подання ініціатором до банку … документа на переказ готівки і відповідної суми коштів у готівковій формі здійснюється протягом операційного часу;
реквізити документів на переказ готівки та особливості їх оформлення встановлюються нормативно-правовими актами Національного банку України;
при використанні документа на переказ готівки ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до виконання банком … документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; прийняття документа на переказ готівки до виконання засвідчується підписом уповноваженої особи банку … чи відповідним чином оформленою квитанцією;
банки зобов`язані відображати інформацію про кожну операцію з приймання готівки … у системі автоматизації банків на внутрішньобанківському рахунку та/або внутрішній підсистемі системи автоматизації банку в той самий операційний день (у разі здійснення ініціювання переказу готівки платником протягом операційного часу) або не пізніше наступного операційного дня (у разі ініціювання переказу готівки після закінчення операційного часу) (ст. 24 п.п. 24.1.-24.4.);
переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі; банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов`язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки (ст. 30 п.п. 30.1., 30.2.).
Інструкцією про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 25.09.2018 № 103 (Інструкція № 103), установлено, що:
приймання через касу банку (філії, відділення) готівки національної та іноземної валюти від клієнтів для зарахування на власні рахунки та рахунки юридичних і фізичних осіб або на рахунок банку (філії, відділення) є касовою операцією (п. 3 пп. 1, п. 4 пп. 15);
касовий документ паперовий або електронний документ, який оформляється для здійснення касової операції; касовий документ може бути: паперовий для банку (філії, відділення) та клієнта, електронний для банку (філії, відділення) та паперовий для клієнта, електронний для банку та клієнта (п. 4 пп. 14);
банк (філія,відділення)зобов`язаний здійснювати касове обслуговування клієнтів на підставі договірних відносин через касу банку … (п. 8 пп. 1);
банк (філія, відділення) під час здійснення касових операцій має забезпечувати своєчасне повне оприбутковування готівки національної та іноземної валюти, що надійшла до каси банку, та її зарахування на зазначені клієнтами рахунки; документальне оформлення руху готівки національної та іноземної валюти в касі банку (філії, відділення) … (п. 13 пп. 3, 5);
до касових документів, які оформляються банками (філіями, відділеннями) згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, належать, зокрема:
1) заява на переказ готівки;
4) прибутковий касовий ордер (п. 102);
касові документи мають містити, зокрема, такі обов`язкові реквізити:
1) найменування банку, який здійснює касову операцію; 2) дату здійснення операції; 3) зазначення платника та отримувача; 4) суму касової операції; 6) призначення платежу; 7) власноручні підписи або ЕП платника/отримувача; 8) власноручний підпис або кваліфікований ЕП працівника банку (філії, відділення), уповноваженого здійснювати касову операцію; 9) номер рахунку отримувача (у разі зарахування суми переказу на рахунок); 10) найменування банку отримувача (у разі зарахування суми переказу на рахунок) (п. 104);
банк (філія, відділення) застосовує прибутково-видаткові касові ордери для оформлення операцій з приймання та видачі готівки … клієнтам банку (філії, відділення) на договірних умовах … (п. 112 пп. 1);
банк (філія, відділення) здійснює приймання від клієнта готівки іноземної валюти … за такими прибутковими касовими документами:
1) за заявою на переказ готівки, зокрема, від фізичних осіб: для зарахування на поточні, вкладні (депозитні) рахунки;
3) за прибутковим касовим ордером від працівників та клієнтів банку (філії, відділення) за внутрішньобанківськими операціями (п. 129);
банк (філія, відділення) зобов`язаний надати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі у вигляді паперового або електронного документа відповідно до законодавства України, умов договору, внутрішньобанківських правил, правил платіжної системи (п. 135).
Заява на переказ готівки та квитанція до неї (додаток 10 до Інструкції № 103) серед реквізитів містять і номер банківського рахунку, який застосовується для здійснення переказу, ці документи підписуються платником (ініціатором переказу) і працівником банку.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ст. 215 ч.ч. 1, 2 ЦК України).
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю; правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін (ст. 216 ч.ч. 1, 4 ЦК України).
Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ст. 61 Конституції України). Банк відповідає за своїми зобов`язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства (ст. 96 ч.ч. 1, 2 ЦК України, ст. 58 ч. 1 Закону № 2121-III).
Виходячи з наведеного, договір банківського вкладу є реальним, оплатним і є укладеним із моменту прийняття банком від вкладника грошових коштів (вкладу). Правовідносини щодо банківського вкладу (депозиту) є формалізованими, чітко врегульованими законодавством. Виникнення та оформлення таких правовідносин між фізичною особою та банком пов`язується з послідовністю відповідних дій і юридичних фактів, з додержанням унормованої процедури. Вкладник і банк повинні укласти в письмовій формі договір банківського вкладу, вкладник повинен ініціювати переказ коштів (у даному випадку готівкових коштів в іноземній валюті), передати ці кошти саме банку, тож повинен внести їх саме і тільки до каси банку із зарахуванням на конкретний відкритий у банку рахунок, із обов`язковим оформленням банком заяви на переказ готівки та з видачею клієнту (вкладнику) на підтвердження цього факту ощадної книжки, сертифіката або іншого відповідного банківського документа. Банк, своєю чергою, зобов`язаний прийняти безпосередньо від вкладника (оскільки той діяв особисто) такі кошти, оформити та облікувати відповідні операції і кошти встановленим порядком.
Оскільки правовідносини банківського вкладу чітко та всебічно врегульовані законодавством, про застосування у випадку, що розглядається, звичаїв ділового обороту в розумінні оформлення інших, аніж передбачені законодавством, банківських документів, або укладення договору банківського вкладу іншим, аніж передбачений, порядком не йдеться. Такі звичаї можуть застосовуватися лише тоді, коли певне питання не врегульоване законодавством, і в будь-якому разі не можуть застосовуватися, якщо суперечать чинним нормам законодавства, а виданий відповідно до звичаїв ділового обороту документ у будь-якому разі повинен відповідати вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами).
Вимоги законодавства, якими обумовлене виникнення правовідносин щодо банківського вкладу (депозиту), не були виконані. АТ «Комінвестбанк» не відкривало ОСОБА_1 банківський рахунок для розміщення банківського вкладу (депозиту), ОСОБА_1 не ініціював переказ грошових коштів, не передавав коштів власне банку для розміщення їх на рахунку в якості банківського вкладу, тобто, не вносив кошти встановленим порядком до банківської установи, відповідно, банк не приймав коштів, не здійснював касові операції щодо них, не обліковував, не видавав передбачені банківськими правилами документи на підтвердження прийняття коштів у якості банківського вкладу.
Розписка керівника Свалявського відділення банку Алексія В.М. від 01.03.2021 про прийняття від ОСОБА_1 100000,00 євро для виконання обов`язків за договором банківського вкладу № 04-3/6с-88 з визначеним строком від 01.03.2021 не має правового значення для підтвердження факту укладення сторонами договору банківського вкладу, позаяк не є передбаченим нормативними актами документом, що може підтверджувати такий факт. Беручи до уваги вищевикладене, розписка не може слугувати і доказом додержання вимог щодо оформлення «іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами)». Поза тим, за встановленого недодержання всіх істотних умов, необхідних для виникнення правовідносин щодо банківського вкладу, вказана розписка сама по собі жодним чином не може свідчити про виникнення таких правовідносин і про прийняття саме банком коштів від позивача.
Як випливає з матеріалів справи, ОСОБА_1 не можна вважати особою, необізнаною з діяльністю банківської установи та з основними правилами банківського обслуговування, взаємовідносин клієнта з банком. Дії позивача, хоча б і з підписанням певного тексту договору та з отриманням розписки, із передачі керівнику відділення банку поза офіційним робочим часом банку вельми значної суми у 100000,00 євро без внесення коштів до каси банку, без оформлення банківських документів, без вказівки на рахунок, передбачений для цих коштів, поза обґрунтованим сумнівом не можуть вважатися добросовісною, розумною, обачною поведінкою. Відповідні обставини мали місце в обстановці, яка явно і очевидно не відповідала встановленій банківській процедурі укладання договору банківського вкладу та внесення коштів до каси банку. Понад те, з показань свідка ОСОБА_4 випливає, що ОСОБА_1 в момент передачі ОСОБА_2 коштів було відомо, що останній їх до каси банку не вноситиме.
З наданих банком на стадії розгляду справи судом першої інстанції документів випливає, а документами, наданими на стадії апеляційного розгляду справи, додатково підтверджується, що поданий позивачем суду договір банківського вкладу ані за формою і змістом, ані за конкретними умовами не відповідає офіційно застосовуваним у цей період у банку документам і процедурам (формі договору, його реквізитам, відсотковим ставкам, автоматизованому обліку тощо).
Відповідач АТ «Комінвестбанк» зважаючи на фактичні обставини справи стверджував у суді першої інстанції про нікчемність договору банківського вкладу № 04-3/6с-88 з визначеним строком від 01.03.2021.
Відтак ОСОБА_1 не довів у належний процесуальний спосіб факту укладення договору банківського вкладу, доводи позову, по суті, ґрунтуються на недопустимих у доказуванні припущеннях. Між ОСОБА_1 і АТ «Комінвестбанк» правовідносини щодо банківського вкладу (депозиту) на підставі договору банківського вкладу № 04-3/6с-88 з визначеним строком від 01.03.2021 не виникли. Позивач не мав підстав вимагати захисту порушеного права виходячи з положень закону, що регулюють договірні зобов`язання та питання відповідальності за їх порушення. ОСОБА_1 не є кредитором, а АТ «Комінвестбанк» не є боржником у зобов`язанні, що не виникло, АТ «Комінвестбанк» відповідає саме за своїми зобов`язаннями і як банківська установа не має зобов`язання повернути ОСОБА_1 100000,00 євро в якості банківського вкладу, що їх банк не приймав, відповідно, не має й зобов`язання сплачувати будь-які інші платежі (нарахування, кошти), що пов`язуються позивачем із указаним договором.
У справі, що розглядається, суд першої інстанції з урахуванням вимог законодавства щодо правил, за умови виконання яких письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, дійшов правильного по суті висновку про те, що ці умови не були виконані, а письмова форма договору не була додержана. Тож суд дійшов висновку про нікчемність договору банківського вкладу № 04-3/6с-88 з визначеним строком від 01.03.2021.
Міркування позивача щодо відсутності підстав для покладання на нього відповідальності за порушення вимог закону працівниками банку вже після одержання коштів, які самі по собі є правильними в контексті загальних правил щодо юридичної відповідальності особи, не можуть бути враховані в справі, що розглядається. По-перше, ОСОБА_1 пред`явив позов ґрунтуючись саме на договірному зобов`язанні, яке вважав таким, що виникло, а одночасне покладання на особу відповідальності і в договірних, і в деліктних правовідносинах, при цьому, без відповідних підстав позову та обґрунтування щодо делікту, недопустиме, позаяк суперечить правилам правової визначеності щодо характеру спірних правовідносин та підстав відповідного процесу. По-друге, якщо йдеться власне про відповідальність за заподіяння шкоди протиправними діями, мають місце цілком інші підстави, предмет позову і предмет доказування, що відсутнє наразі в справі.
Посилання позивача на правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 19.06.2019 у справі № 662/892/15-ц відповідно до якої:
з огляду на те, що позивач правомірно сподівався на належне оформлення вказаних договорів вкладу з відповідачем, а обов`язок забезпечення належного виконання працівниками відповідача посадових інструкцій лежить на банківській установі, особи, винні в порушенні правил банківських операцій, у спірних правовідносинах з позивачем діяли від імені банку та розпоряджалися на власний розсуд коштами позивача вже після передачі їх на депозит, отже вчиняли протиправні дії стосовно коштів, які перейшли у власність відповідача, позивач не може бути відповідальним за порушення, вчинені посадовими особами відповідача, оскільки ним виконані умови укладених угод,
не може бути враховане в справі, що розглядається, оскільки ця позиція сформульована за інших фактичних обставин, а саме:
були фактично підписані договір на вклад «Вільні кошти» та договір на відкриття та ведення поточного рахунку «Для виплат», заява на відкриття поточного рахунку «для виплат», форма договору банківського вкладу щодо змісту і умов під сумнів банком не ставилася, відсутній був лише документ, що підтверджує внесення коштів до каси банку, не ставилася під сумнів і відсоткова ставка;
вироком суду, що набрав законної сили, підтверджено факт передачі позивачем коштів представнику банку, двох працівників банку засуджено за вчинення злочинів, підтверджено факт заподіяння позивачу матеріального збитку у розмірі суми, що була передана для внесення на депозит, з цих працівників банку стягнуто на користь позивача солідарно збитки у такому розмірі.
Слід враховувати, що під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наведені вище факти і обставини підписання договору, передачі коштів, щодо форми і змісту договору, дій сторін тощо, які мають істотне значення для результату справи і, звісно, є іншими, аніж ті, що мали місце у справі № 662/892/15-ц.
За змістом чинного рішення Свалявського районного суду від 01.06.2022 у справі № 306/2263/21 суд вказав на нікчемність договору банківського вкладу з визначеним строком від 01.03.2021 № 04-3/6с-88.
За встановлених у справі обставин апеляційний суд не має підстав не погоджуватися з висновком суду першої інстанції про нікчемність указаного договору. Суд вирішив спір із правильним застосуванням норм матеріального права та з додержанням норм процесуального права. Доводи апеляції правильності по суті та законності оскарженого рішення суду про відмову в позові не спростовують, тому на підставі ст. 375 ЦПК України апеляцію позивача слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст. 374 ч. 1 п. 1, ст.ст. 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Свалявського районного суду від 1 лютого 2022 року без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повне судове рішення складене 23 березня 2023 року.
Судді