ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/5660/22 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Кучми А.Ю., Бєлової Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И Л А:
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо перерахунку заборгованості з довічного грошового утримання судді у відставці за період з 19.02.2020 по 31.01.2021 в розмірі 548 948,17 гривень, нарахованої на користь позивача відповідно до рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 у справі 580/1797/20;
- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 07.07.2022 №233050001310 в частині перерахунку заборгованості з довічного грошового утримання судді у відставці за період з 19.02.2020 по 31.01.2021 в розмірі 548 948,17 гривень, нарахованої на користь позивача відповідно до рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 року у справі 580/1797/20;
- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з довічного грошового утримання судді у відставці за період з 19.02.2020 по 31.01.2021 в розмірі 548 948,17 гривень;
- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати з правової допомоги в розмірі 5000, 00 гривень.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року закрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії в частині:
- визнання протиправними дії відповідача щодо перерахунку заборгованості з довічного грошового утримання судді у відставці за період з 19.02.2020 по 31.01.2021 в розмірі 548 948,17 гривень, нарахованої на користь позивача відповідно до рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 у справі 580/1797/20;
- стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість з довічного грошового утримання судді у відставці за період з 19.02.2020 по 31.01.2021 в розмірі 548 948,17 гривень.
Не погодившись із вказаною ухвалою про закриття провадження у справі, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На думку позивача, суд помилково вважає позовні вимоги позивача як прохання до суду забезпечити (контроль) виконання відповідачем рішення Черкаського адміністративно суду від 03.09.2020 по справі №580/1797/20. Натомість, позивачка звернулась до суду з проханням про захист своїх прав та законних інтересів, а саме припинення протиправних дій відповідача що полягають у не виплаті нарахованої заборгованості
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів зазначає про таке.
Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 у справі 580/1797/20 встановлено, що відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 11.04.2019 № 1123/0/15-19 у зв`язку з поданням заяви про відставку позивачку звільнено з посади судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області у відставку. З 30.09.2019 позивачка отримувала щомісячне довічне грошове утримання, призначене відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI. З 01.01.2020 розмір довічного грошового утримання позивачки складає 48 240,90 грн, що обчислено відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 17.01.2020. У зв`язку із зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, 27.02.2020 позивачка звернувся до відповідача із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 25.02.2020 № 04-402/20. Рішенням пенсійного органу від 05.03.2020 № 1742 позивачці відмовлено у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді на підставі заяви від 27.02.2020. Позивачка, вважаючи відмову відповідача протиправною, звернулася до суду з позовом за захистом порушеного права власності.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 у справі 580/1797/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2020, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області провести перерахунок та виплату довічного грошового утримання ОСОБА_1 згідно довідки виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 25.02.2020 №04-402/20 та рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020, починаючи з 19.02.2020 у розмірі 90 % та виплатити з урахуванням різниці, що виплачена за цей період.
На виконання зазначеного рішення відповідач 29.12.2020 провів перерахунок довічного грошового утримання позивача згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області № 04-402/20 від 25.02.2020 та рішення Конституційного Суду України № 2-р/2020 від 18.02.2020, починаючи з 19.02.2020 у розмірі 90%. Позивачу було донараховано грошове утримання за період з 19.02.2020 по 31.01.2021 в сумі 548 948,17 грн.
Постановою Верховного Суду від 23.06.2022 частково задоволено касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та скасовано рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 й постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2020 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області провести перерахунок та виплату довічного грошового утримання ОСОБА_1 , згідно з довідкою, виданою Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 25.02.2020 № 04-402/20 та рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020, починаючи з 19.02.2020, у розмірі 90 % та виплатити з урахуванням різниці, що виплачена за цей період. Ухвалено в цій частині нове рішення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 на підставі довідки №04-402/20 від 25.02.2020, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Черкаській області, та здійснити виплату з урахуванням сплачених сум у відповідності до Закону № 1402-VIII. В решті судові рішення залишено без змін.
Відповідно до перерахунку пенсії від 07.07.2022 Головне управління прийняло рішення № 233050001310 від 07.07.2022 на виконання постанови Верховного Суду від 23.06.2022 у справі № 580/1797/20 та провело із 19.02.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області № 04-402/20 від 25.02.2020. Після перерахунку розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 62 177,16 грн. (107 202,00 грн. х 58%). Доплата за період із 19.02.2020 до 31.01.2021 становить 158 585,03 грн.
Позивач звернулася до відповідача із заявами від 13.07.2022, від 01.08.2022 та від 22.07.2022 щодо виконання постанови Верховного Суду від 23.06.2022 у справі № 580/1797/20.
Відповідач листом № 4338-4081/Р-03/8-2300/22 від 12.08.2022 повідомив позивача, що на виконання постанови Верховного суду від 23.06.2022 у справі №580/1797/20 позивачу із 19.02.2020 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 25.02.2020 № 04-402/20. Після перерахунку розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 62 177,16 грн. (107 202,00 грн. х 58%). Доплата за період із 19.02.2020 до 31.01.2021 становить 158 585,03 грн. Відсоток розрахунку щомісячного довічного грошового утримання від суддівської винагороди визначено згідно із пунктом 3 статті 142 Закону № 1402, що діє на дату перерахунку розміру пенсії позивача, - 58% (за 20 років - 50%, понад 20 років - 4 роки х 2% = 8%, 50% + 8% = 58%).
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.09.2022 у справі № 580/1797/20 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області під час виконання рішення суду у справі № 580/1797/20, в якій позивач просила: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області під час виконання рішення суду від 03.09.2020 щодо зменшення суми боргу нарахованого але своєчасно не виплаченого грошового утримання судді у відставці та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області виплатити заборгованість щомісячного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 до 01.02.2021 у сумі 548 948 грн.
На дату прийняття даної постанови відрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 16.09.2022.
Позивачка, вважаючи, що відповідач, донарахувавши на виконання рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 (справа № 580/1797/20) довічне грошове утримання за період з 19.02.2020 по 31.01.2021 в сумі 548 948,17 грн, а в подальшому на виконання постанови Верховного Суду від 23.06.2022 (справа № 580/1797/20) здійснив такий же перерахунок, виходячи з іншої відсоткової ставки, та зменшив суму заборгованості, нарахувавши її в сумі 158 585,03 грн, безпідставно вчинив поворот виконання рішення, а тому є підстави для стягнення заборгованості із довічного грошового утримання у повному розмірі, а саме 548 948,17 грн. У зв`язку з чим позивач 18.11.2022 звернулася з даним позовом до суду.
Зі змісту адміністративного позову у справі №580/5660/22 вбачається, що підставою для звернення до суду слугувала незгода позивача із діями відповідача щодо не виплати нарахованих коштів на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 по справа № 580/1797/20.
Закриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення, а тому позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Так, відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частина 1 ст. 370 КАС України встановлює, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Керуючись ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законодавством регламентовано порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Так, вказані норми, мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення і підставами для їх застосування є саме невиконання або неналежне виконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача.
Водночас, наявність у КАС України таких спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання нового позову. Тобто, судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, визначеному КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, оскільки судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Аналогічні правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а, від 06.02.2019 у справі №816/2016/17, постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №806/2143/15, від 22.08.2019 у справі №522/10140/17, від 23.09.2020 року у справі №760/3142/17.
Слід врахувати також висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішеннях від 28.11.1999 по справі "Brumarescu v. Romania" ("Брумареску проти Румунії") та від 24.07.2003 по справі "Ryabykh v. Russia" ("Рябих проти Росії"), відповідно до яких одним з основоположних аспектів принципу верховенства права є юридична визначеність, яка передбачає, що в разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, яке набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.
Як вказано вище, у справі №580/1797/20 було надано оцінку позовній вимозі ОСОБА_1 щодо виплати пенсії після її перерахунку та відповідні вимоги задоволено, отже колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що фактично спір виник між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що й у вказаній справі, але на стадії виконання судового рішення.
Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен звернутись до суду в порядку судового контролю за виконанням рішення, а не пред`являти новий адміністративний позов.
Відтак, вірним є висновок суду першої інстанції, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Отже, звернувшись з новим позовом у цій справі позивач обрав неправильний спосіб захисту.
За приписами п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України провадження в справі закривається, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Проте, суд першої інстанції помилково зазначив підставою для закриття провадження пункт 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства).
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України у згаданій редакції визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, оскільки зазначив пункт 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.), як підставу для закриття провадження, замість вірного п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України (провадження в справі закривається, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав).
Керуючись ст. ст. 14, 242-244, 250, 308, 311, 312, 315, 317, 320, 321, 322, 325, 382 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року - змінити в мотивувальній частині, в іншій частині ухвалу суду - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді А.Ю. Кучма
Л.В. Бєлова
