ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected]
УХВАЛА
м. Київ
07.06.2023Справа № 910/4501/22Суддя Господарського суду міста Києва Турчин С.О., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ "ВІЛЛІАМ ІНВЕСТ ЕКСПЕРТ"
про забезпечення доказів, викладену у позовній заяві
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ "ВІЛЛІАМ ІНВЕСТ ЕКСПЕРТ"
до 1. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ХАРКІВСЬКЕ ШОСЕ 19"
2 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "МЕГА-СІТІ 19-А"
3. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "МЕГА-СІТІ 19-Б"
про припинення юридичних осіб
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ "ВІЛЛІАМ ІНВЕСТ ЕКСПЕРТ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ХАРКІВСЬКЕ ШОСЕ 19", Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "МЕГА-СІТІ 19-А", Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "МЕГА-СІТІ 19-Б" про припинення юридичних осіб ОСББ "ХАРКІВСЬКЕ ШОСЕ 19", ОСББ "МЕГА-СІТІ 19-А", ОСББ "МЕГА-СІТІ 19-Б" шляхом ліквідації.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2022 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ "ВІЛЛІАМ ІНВЕСТ ЕКСПЕРТ" до 1. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ХАРКІВСЬКЕ ШОСЕ 19", 2 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "МЕГА-СІТІ 19-А", 3. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "МЕГА-СІТІ 19-Б" про припинення юридичних осіб повернуто заявнику.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.06.2022 у справі №910/4501/22 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 30.03.2023 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ "ВІЛЛІАМ ІНВЕСТ ЕКСПЕРТ" задоволено, постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.06.2022 у справі №910/4501/22 скасовано, справу №910/4501/22 передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2023 вказану позовну залишено без руху.
02.05.2023 через систему Електронний суд від позивача надійшла заява на виконання ухвали суду від 02.05.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2023прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/4501/22, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 08.06.2023.
У тексті позовної заяви та в прохальній частині Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ "ВІЛЛІАМ ІНВЕСТ ЕКСПЕРТ" викладено вимоги про забезпечення доказів шляхом витребування доказів у Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та Державної інспекції архітектури та містобудування України.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Частиною 2 вказаної статті встановлено, що способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
За змістом ч. 1 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України у заяві про забезпечення доказів зазначаються:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомо відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти;
4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні;
5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів;
6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази;
7) перелік документів, що додаються до заяви.
Згідно із ч. 3 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України за подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.
Згідно з частиною другою статті 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Об`єктами справляння судового збору у частині першій статті 3 Закону України "Про судовий збір" визначено, зокрема, позовні заяви та інші заяви, передбачені процесуальним законодавством; апеляційні і касаційні скарги на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України тощо.
За приписами частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у розмірах, які залежать від найменування документа і дії, за яку справляється судовий збір, та платника судового збору.
Водночас, пунктом 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" не передбачено ставки судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення доказів.
Так, у ГПК України закріплена норма, що при поданні заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом, а спеціальним Законом України "Про судовий збір", який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, не передбачено сплату судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення доказів.
З огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві національне законодавство має забезпечувати достатній рівень доступу до суду в аспекті права на суд. Для того, щоби право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати зрозумілу та реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права (рішення у справі "Белле проти Франції" від 4 грудня 1995 року (див., mutatismutandis, рішення Європейського суду з прав людини у справі "Bellet v. France", заява N 23805/94, 4 December 1995, § 36).
Таким чином, оскільки в чинному законодавстві України відсутні норми щодо визначення розміру судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення доказів, суд дійшов висновку, що позивачем не порушені приписи ч. 3 ст. 111 ГПК України.
В той же час, згідно викладеної у позовній заяві заяви про забезпечення доказів вбачається, що всупереч вищезазначеним приписам ч. 1 ст. 111 ГПК України, остання не містить обґрунтувань необхідності забезпечення доказів, а саме у заяві не наведено обставин, на підставі яких заявник вважає, що засіб доказування може бути втрачений або його подання стане згодом неможливим або утрудненим, як і не зазначені та не надані докази на підтвердження можливості втрати цих доказів чи неможливості їх подання згодом.
В обґрунтування вказаної заяви позивач лише посилається на те, що можуть підтвердити вказані докази, однак, доказів того, що заявник здійснював спроби отримати таку інформацію самостійно та внаслідок таких спроб інформація отримана не була, останнім не подано.
Крім того, позивач не зазначає і про наявність підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Тобто, заявлена в позовній заяві заява про забезпечення доказів не містить обґрунтування необхідності забезпечення доказів
За таких обставин, суд дійшов висновку, , що заявником не дотримано вимог п. 5 ч. 1 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи зазначене, заява позивача про забезпечення доказів, викладена у позовної заяви, підлягає поверненню без розгляду.
Оскільки заява про забезпечення доказів викладена у позовній заяві, суд не повертає її фізично позивачу.
Керуючись ст. 110, 111, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд,
УХВАЛИВ:
Залишити без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ "ВІЛЛІАМ ІНВЕСТ ЕКСПЕРТ" про забезпечення доказів, викладену у позовній заяві.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С. О. Турчин
