УХВАЛА
про відкриття касаційного провадження
28 червня 2023 року
м. Київ
справа №620/4900/22
адміністративне провадження №К/990/22166/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Коваленко Н.В.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.08.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з уточненим позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.08.2022 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 03.02.2022 №254150018494 про відмову у перерахунку пенсії.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період строкової служби в Збройних силах (Радянській армії) з 20.11.1977 по 17.12.1979 та в органах Міністерства внутрішніх справ з 01.08.1984 по 31.12.2002.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу» з 28.01.2022. В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області задоволено.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.08.2022 скасовано та ухвалено постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії відмовлено повністю.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, ОСОБА_1 через свого представника адвоката Приходько Олену Сергіївну звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Згідно з інформацією на поштовому конверті касаційна скарга подана до Верховного Суду 20.06.2023, тобто поза межами строку на касаційне оскарження, оскільки оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята в порядку письмового провадження 10.05.2023, а тому перебіг строку на касаційне оскарження розпочався 11.05.2023 та закінчився 09.06.2023.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, скаржник зазначає, що копію оскаржуваної постанови отримав 23.05.2023, на підтвердження чого надає копію поштового конверту із трек номером 0102937927980.
Відповідно до частини другої та третьої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.
Враховуючи, що ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою протягом тридцяти днів з дня отримання копії постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстави для поновлення скаржнику строку на касаційне оскарження судових рішень.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статей 329, 330 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів виходить з наступного.
Розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до частини першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).
Підставами касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої та підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначає, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, а саме частину третю статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України щодо залучення належного відповідача, а також що вирішення даної справи становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для позивача.
Скаржник звертає увагу, що з заявою позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, а не до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, рішення позивач отримав від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та не міг бути обізнаним, що позов має бути пред`явлено до двох відповідачів.
На думку скаржника, встановлення належності відповідачів та їх заміна або залучення співвідповідачів у разі необхідності є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Суд не може відмовляти у задоволенні позову з підстав неналежності відповідача, не обговоривши попередньо це питання зі сторонами. З`ясувавши, хто є належним відповідачем у справі, суд повинен вирішити питання про залучення до участі у справі належного відповідача чи співвідповідача.
У контексті зазначеного скаржник у касаційній скарзі посилається на подібні правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 22.07.2021 у справі № 160/12091/20, від 05.08.2021 у справі № 560/6212/20, від 05.08.2021 у справі № 200/5490/20-а, від 05.08.2021 у справі № 160/12182/20, від 05.08.2021 у справі № 160/6089/20, від 13.10.2021 у справі № 520/12960/2020, від 21.12.2021 у справі № 140/15762/20.
Суд зауважує, що хоч правовідносини у зазначених справах і не є подібними до спірних правовідносин у справі, що розглядається, проте правові висновки Верховного Суду стосуються процесуального питання щодо заміни неналежного відповідача належним або залучення співвідповідача.
Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.08.2022 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 329, 330, 334 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
Визнати поважними підстави пропуску строку на касаційне оскарження та поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.08.2022 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.08.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
Витребувати з Чернігівського окружного адміністративного суду справу № 620/4900/22.
Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Суддя А.Ю. Бучик
Суддя А.І. Рибачук