Єдиний державний реєстр судових рішень
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 квітня 2024 року Чернігів Справа № 620/4900/22
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, доведеного до відома позивача в листі від 04.02.2022 № 2500-0205-8/7589 та рішення від 03.02.2022 № 254150018494 про відмову у перерахунку пенсії державного службовця, згідно із ст.37 Закону України від 16.12.1993 № 3723 «Про державну службу»;
- зобов`язати відповідача зарахувати позивачу стаж роботи 24 роки до стажу державної служби, в тому числі період строкової служби в Збройних силах з 20.11.1977 по 17.12.1979, в органах МВС з 01.08.1984 по 31.12.2002;
- зобов`язати відповідача перевести позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 28.01.2022, з урахуванням довідок Північно-Східного міжрегіонального управлінням Міністерства юстиції від 17.01.2022 № 5/123/24/22 та від 17.01.2022 № 4/123/24/22, та виплатити позивачу всю заборгованість, що склалася з 28.01.2022, без обмеження граничного розміру.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на протиправність дій відповідача щодо не зарахування до стажу державної служби періоду його роботи з 01.08.1984 по 31.12.2002 в УМВС в Чернігівській області, а також період служби в Радянській армії. Позивач зазначає, що оскільки він має відповідний стаж на посаді державної служби, перед зверненням за призначенням пенсії працював на посаді, віднесеній до посад державних службовців, то відповідно має право на призначення пенсії за віком згідно статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII, а тому наявні правові підстави для переведення його з пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ.
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у відзиві просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що з 01.08.1984 по 31.12.2002 позивач працював в органах внутрішніх справ. Відповідно до статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєне спеціальне звання поліції. Статтею 80 вказаного Закону установлені види спеціальних звань поліцейських. Вказані норми кореспондуються з нормами Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-ХІІ. Отже, посадові особи органів поліції (міліції), які мають спеціальні звання, Законом України «Про державну службу», Кабінетом Міністрів України не віднесені відповідних категорій посад державних службовців. Також вказує, що в трудовій книжці позивача за спірний період відсутні відомості присвоєння рангу державної служби та не додано підтверджуючих документів роботи на посадах державної служби. Зазначає, що позивач не подавав документів про період строкової служби в Збройних силах (Радянській армії) з 20.11.1977 по 17.12.1979, а тому та питання врахування вказаного періоду до стажу державної служби не розглядалося.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області подано відзив, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що статтею 25 Закону України «Про державну службу» № 3723 визначено сім категорій посад державних службовців, залежно від яких встановлено ранги державних службовців. Основним критерієм, який визначає підстави для зарахування того чи іншого періоду роботи особи до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу. Вказує, що періоди строкової служби в Збройних силах з 20.11.1997 по 17.12.1979, в органах МВС з 01.08.1984 по 31.12.2002 не можуть бути враховані до стажу державної служби зважаючи на те, що заявнику присвоювалися спеціальні звання і, відповідно, ці посади не належать до посад, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
Також зазначає, що після прийняття рішення про відмову в перерахунку пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення була передана до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області за місцем проживання (реєстрації) особи, а тому позовна вимога про перерахунок пенсії має бути скерована до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
У поданій до суду відповіді на відзив позивач просив задовольнити позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 24.10.2023 було залучено Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області до участі у справі № 620/4900/22 в якості другого відповідача.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду в Чернігівській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
28.01.2022 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про проведення перерахунку пенсії, а саме щодо переходу із пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».
З урахуванням принципу екстериторіальності, заява позивача була опрацьована Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області та рішенням від 03.02.2022 № 254150018494 відмовлено у переведенні позивача з пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». При цьому, до стажу державної служби позивачу було не зараховано період роботи з 01.08.1984 по 31.12.2002 в УМВС в Чернігівській області, тому що в трудовій книжці відсутні відомості про присвоєння рангу державної служби та не додано підтверджуючих документів про роботу на посадах державної служби. Також не зараховано до стажу державної служби службу в Збройних Силах (Радянській Армії) 2 роки 0 місяців 27 днів (а.с. 13).
Листом від 04.02.2022 № 2500-0205-8/7589 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило позивача про прийняте рішення та зазначено про відсутність у позивача відповідного стажу, який дає право на перехід на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» (а.с. 12).
Не погоджуючись з рішенням відповідача про відмову у переведенні з пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно статті 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
01.05.2016 набув чинності Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII) згідно пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України «Про державну службу» (відомості Верховної Ради України, 1993 року, № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
За приписами пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Положеннями частини першої статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (далі - Закон № 3723-ХІІ) установлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
З аналізу викладених норм слідує, що право на пенсію державного службовця набуває особа при наявності певних умов: досягнення пенсійного віку; наявність страхового стажу та відповідного стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, лише за наявності зазначених умов та їх сукупності за особою зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Після 01.05.2016, відповідно до статті 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII визначено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статте 37 Закону № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України від 10.12.2015 № 899 «Про державну службу») зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 889-VIII, та мають передбачені частиною першої статті 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у рішенні Верховного Суду від 04.04.2018 (зразкова справа № 822/524/18).
У відповідності до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (чинного до 01.05.2016, тобто в період проходження позивачем служби в органах внутрішніх справ, далі - Порядок № 283) визначались посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Згідно пункту 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Пунктом 4 Порядку № 283 закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Також, до стажу державної служби включається час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях (пункт 3 Порядку № 283).
Згідно з пунктом 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229 (чинний), до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується копією військового квитка позивача (а.с. 16-20), трудової книжки позивача (а.с. 21-27), позивач у період з 20.11.1977 по 17.12.1979 проходив дійсну строкову службу в Радянській армії та у період з 01.08.1984 по 31.12.2002 працював в органах УМВС в Чернігівській області.
Згідно викладеного вище висновку суду, зазначені періоди роботи в органах МВС та час проходження служби в Радянській армії мають бути зараховані до стажу державної служби позивача, що є достатнім для призначення йому пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково шляхом: визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про відмову у перерахунку пенсії від 03.02.2022 № 254150018494; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати позивачу до стажу державної служби період строкової служби в Збройних силах з 20.11.1977 по 17.12.1979, в органах МВС з 01.08.1984 по 31.12.2002 та перевести позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 28.01.2022.
Щодо стосується позовних вимог в частині врахування довідок Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 17.01.2022 № 5/123/24/22 та від 17.01.2022 № 4/123/24/22, виплати позивачу заборгованості, що склалася з 28.01.2022, без обмеження граничного розміру, задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Водночас суд зауважує, що права позивача на час розгляду даної справи не порушені, оскільки перерахунок пенсії та переведення позивача на пенсію за Законом України «Про державну службу» не проводилось, а суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В силу вимог частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 661,60 грн.
Керуючись статтями 9, 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (вул. Кравчука, 22-В, м. Луцьк, 43026, ЄДРПОУ 13358826) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про відмову у перерахунку пенсії від 03.02.2022 № 254150018494.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період строкової служби в Збройних силах з 20.11.1977 по 17.12.1979, в органах МВС з 01.08.1984 по 31.12.2002 та перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 28.01.2022.
В решті позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 661,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 09.04.2024.
Суддя Василь НЕПОЧАТИХ
