Ухвала
10 липня 2023 року
місто Київ
справа № 335/6977/22
провадження № 61-9987ск23
Верховний Суд, який діє у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Департаменту патрульної поліції
на постанову Запорізького апеляційного суду від 27 березня 2023 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності,
ВСТАНОВИВ:
Департамент патрульної поліції 05 липня 2023 року із використанням засобів поштового зв`язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 27 березня 2023 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Заявник подав касаційну скаргу без додержання вимог процесуального закону, чинного на момент звернення з нею.
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
І. Щодо дотримання строків звернення з касаційною скаргою
За частиною першою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).
Касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними (частина третя статті 393 ЦПК України).
Суд виходить з того, що підстави пропуску процесуального строку можуть бути визнані поважними, у тому випадку, коли таке недотримання строку касаційного оскарження зумовлене, зокрема, діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, а так само наявністю інших об`єктивних перешкод, які безумовно перешкоджали скаржникові своєчасно звернутися з такою скаргою.
Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 27 березня 2023 року, касаційна скарга подана заявником 05 липня 2023 року, отже із пропуском строку на касаційне оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
До касаційної скарги заявник додав заяву, у якійпросить поновити строк на касаційне оскарження постанови Запорізького апеляційного суду від 27 березня 2023 року, оскільки копію постанови його представник отримав 03 липня 2023 року, про що свідчить штамп про реєстрацію вхідної кореспонденції Департаменту патрульної поліції.
Верховний Суд не визнає цей доказ достатнім, оскільки зі змісту наданого документу неможливо переконатися у тому, що суд апеляційної інстанції не вручав заявнику або його представникові копію оскаржуваного рішення раніше або у інший спосіб.
Оскільки до відкриття касаційного провадження Верховний Суд позбавлений можливості здійснити перевірку своєчасності направлення судом апеляційної інстанції засобами поштового зв`язку копії оскаржуваного рішення або доказів отримання цього рішення, відповідні докази мають бути надані заявником до суду касаційної інстанції, зокрема, у виді довідки суду першої або апеляційної інстанції про те, що в матеріалах справи немає доказів своєчасного направлення апеляційним судом копії оскаржуваного рішення поштовим зв`язком або про вручення заявнику копії судового рішення у приміщенні суду, а так само про направлення електронної копії судового рішення на електронну скриньку заявника.
Тож Верховний Суд визначив, що Департамент патрульної поліції повинен надати Судові докази на підтвердження зазначеної ним дати отримання копії постанови Запорізького апеляційного суду від 27 березня 2023 року.
ІІ. Щодо сплати судового збору під час подання касаційної скарги
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Враховуючи зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 у жовтні 2022 року звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Запорізькій області, у якому просив стягнути з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на його користь на відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 42 880, 00 грн.
Отже, розрахунок суми судового збору у справі № 335/6977/22 має бути здійснено за однією вимогою майнового характеру.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01 січня 2022 року становив 2 481, 00 грн (на момент подання позову).
Оскільки сума судового збору за подання позовної заяви за вимогами майнового характеру становила 992, 40 грн, оскільки ціна позову не може бути меншою ніж 0, 4 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
(42 880, 00 х 1 %), відповідно за подання касаційної скарги підлягає сплаті 1 984, 80 грн (992, 40 х 200 %).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору потрібно суду надати документ, що підтверджує його сплату або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
ІІІ. Щодо підтвердження повноважень на звернення з касаційною скаргою
Відповідно до частини третьої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.
Відповідно до пунктів 18, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21), вказано, що «починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному видах судочинства можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».
На підставі аналізу доданих до касаційної скарги матеріалів Верховний Суд встановив, що на підтвердження повноважень особи, яка підписала та подала касаційну скаргу ОСОБА_2 , надано копію посадової інструкції старшого юрисконсульта сектору правового забезпечення Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, довіреність у порядку передоручення від 21 лютого 2022 року та копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Втім, із наданих документів неможливо встановити наявність права у ОСОБА_3 на підписання касаційної скарги, оскільки не надані докази на підтвердження займаної ним посади.
Зважаючи на викладене, заявник має надати Верховного Суду докази на підтвердження повноважень ОСОБА_3 на підписання касаційної скарги у справі № 335/6977/22.
Згідно з вимогами частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Суд роз`яснює, якщо заявник не усуне недоліки поданої касаційної скарги у строк, встановлений судом, така скарга вважатиметься неподаною і буде повернута цій особі (частина друга статті 393, частина третя статті 185 ЦПК України).
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції на постанову Запорізького апеляційного суду від 27 березня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності, залишити без руху.
Надати для усунення зазначених недоліків строк тривалістю в десять дніввід моменту отримання копії цієї ухвали суду.
У разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали касаційні скарги вважатимуться неподаними та будуть повернуті заявникам.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Погрібний
