Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
12 липня 2023 року
м. Київ
справа № 638/5446/22
провадження № 51-4092ск23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 листопада 2022 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року,
встановив:
До Верховного Суду надійшла указана вище касаційна скарга, перевіривши яку на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що її подано без додержання вимог цієї статті.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування вимог особи, яка її подала, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень під час розгляду справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи, обґрунтувавши їх.
Зі змісту касаційної скарги убачається, що засуджений вказує, зокрема про оскарження ухвали апеляційного суду, однак не зазначає жодної підстави для скасування вказаного рішення згідно з ч. 1 ст. 438 КПК.
Крім того, касаційна скарга ОСОБА_4 містить узагальнені твердження, що суди попередніх інстанцій у порушення приписів кримінального процесуального закону не визнали докази недопустимими, однак не конкретизує, які саме докази, на його переконання, є недопустимими, та не зазначає правових підстав для цього.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 427 КПК в касаційній скарзі зазначається судове рішення, що оскаржується, а відповідно до ч. 5 вказаної статті до касаційної скарги додаються копії цих судових рішень.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК у ній зазначаються вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Засуджений на виконання п. 3 ч. 2 ст. 427 КПК зазначив, що оскаржує вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 листопада 2022 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року і відповідно до частини 5 указаної статті додав до касаційної скарги копії цих судових рішень.
Водночас ОСОБА_4 не дотримався п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК, оскільки у своїх вимогах до суду касаційної інстанції не зазначив, які саме рішення (дати їх ухвалення, якими судами постановлені) необхідно скасувати.
Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, які до неї ставляться, її потрібно залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Верховний Суд звертає увагу, що особа, яка подає касаційну скаргу та якій надано строк на усунення її недоліків, може виправити їх шляхом складання нового тексту касаційної скарги.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Залишити без руху касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 і встановити строк п`ятнадцять днів із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.
У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
