ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2023 року Справа № 915/647/22
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Дюльгер І.М.
за участю сторін:
від позивача (представник позивача) - в судове засідання не з`явився,
від відповідача - Мусійчук Н.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь-21", 74711, Херсонська область, Нижньосірогозький р-н, село Верхні Торгаї, вул.Східна; 69068, Запорізька область, м.Запоріжжя., вул. Моторобудівників, 24, кв.56; електронна пошта: [email protected]
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон", 54020, Миколаївська область, м.Миколаїв, Каботажний спуск, 1, електронна пошта: [email protected]
про: стягнення 3 143 293, 95 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Промінь-21" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" 2 450 387,83 грн. - основного боргу, 627 791,46 грн. - збитків від інфляції, 65 114,66 грн. - процентів.
В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки №2475/2021 від 04.06.2021 в частині своєчасної оплати за поставлений позивачем товар.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.12.2022 позовну заяву №б/н від 14.12.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь-21" залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
22.12.2022 позивач через електронний суд надав заяву про усунення недоліків з виправленою позовною заявою.
Ухвалою суду 26.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26 січня 2023 року.
16 січня 2023 року відповідач до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні. В обґрунтування зазначає, що дійсно між позивачем та відповідачем було укладено Договір поставки від 04.06.2021. Умови оплати за поставлений товар визначено обома сторонами в п.5.1 Договору. Зазначає, що виконання товариством як покупцем грошового зобов`язання за Договором поставки з оплати поставленого товару обумовлене виконанням позивачем свого зобов`язання з надання оригіналів належним чином оформлених документів, визначених в п.5.1 Договору поставки, у відділ закупок ТОВ СП «Нібулон». Однак, ТОВ «Промінь-2» не виконало в повному обсязі належним чином вказане договірне зобов`язання з надання документів. Вказує, що про наявність реабілітуючих підстав невиконання вищенаведених договірних зобов`язань з надання документів, що визначені законом та/або Договором поставки, позивач не повідомив товариство. Зазначає, що строк виконання ТОВ СП «Нібулон» зобов`язання з оплати товару, поставленого за Договором поставки, ще не настав, оскільки ТОВ «Промінь -2» не виконало, зокрема, визначену п.5.1 Договору поставки умови з надання оригіналів належним чином оформлених рахунків - фактур, документів за п.10.3 Договору поставки, а отже не відбулось порушення ТОВ СП «Нібулон» договірного зобов`язання з оплати товару. У ТОВ «Промінь-2» не виникло право вимагати оплату за поставлений товар, оскільки таке право в нього виникає після спливу 3-х банківських днів від дня наступного за днем передачі ТОВ СП «Нібулон» визначених у п.5.1 Договору поставки документів, у тому числі оригіналів належним чином оформлених рахунків-фактур, документів за п.10.3 Договору поставки , тобто за вказаних обставин не відбулось порушення майнового права ТОВ «Промінь-2» на отримання плати за поставлений товар. Зазначає, що за відсутності порушення ТОВ СП «Нібулон» зобов`язання з оплати поставленого товару в ТОВ «Промінь-2» не виникло право застосувати до ТОВ СП «Нібулон» положення ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України. Вказує, що місцезнаходження юридичної особи ТОВ «Промінь-21» з моменту укладення ним Договору поставки не змінилося, ним є вулиця Східна, село Верхні Торгаї, Нижньосірогозький район, Херсонська область. Відповідно до постанови Верховної Ради України №807-ІХ від 17.07.2020 Нижньосірогозька селищна громада увійшла до складу Генічеського району Херсонської області. 25.12.2022 набула чинності постанова Уряду України від 06.12.2022 №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією». Вказаним рішенням Кабінетом Міністрів України визначено механізм формування єдиного для всіх переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ. Вказує, що 22.12.2022 з`явився офіційний перелік тимчасово окупованих РФ територій України, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 №309, відповідно до якого вся територія Генічеського району Херсонської області з 24.02.2022 (дата початку тимчасової окупації) є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією. Зазначає, що місцезнаходження позивача є тимчасово окупована територія, починаючи з 24.02.2022, за визначенням пункту 1 частини 1 статті 3 ЗУ №1207-VІІ від 15.04.2014. Відповідно до частини 2 статті 13 ЗУ №1207-VII від 15.04.2014 здійснення господарської діяльності юридичними особами, місцезнаходженням якого є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України; правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним; на такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України. Відтак, за вказаних обставин, виконання Товариством своїх зобов`язань за Договором поставки на користь Позивача є можливим за законом за умови зміни позивачем своєї податкової адреси на іншу - на підконтрольній Україні території.
18 січня 2023 року позивач через систему «Електронний суд» надав відповідь на відзив в якій зазначає, що в підтвердження визнання надісланих документів за допомогою електронної пошти як оригіналів, були в тому числі і оплати Ввдповідачем 06.05.2022 за рахунком №21 від 12.02.2022 в розмірі 407316,37 грн., 06.05.2022 за рахунком №22 від 14.02.2022 в розмірі 93000,00 грн., 20.05.2022 за рахунком №17 від 08.02.2022 в розмірі 58386,37 грн., 20.05.2022 за рахунком №18 від 09.02.2022 в розмірі 58843,88 грн., 20.05.2022 за рахунком №19 від 10.02.2022 в розмірі 58931,02 грн., про що позивач зазначав в позовній заяві, та надав підтверджуючі документи. Разом з тим, на листи Позивача від 27.04.2022, 30.05.2022, 28.10.2022, 08.11.2022 про необхідність проведення розрахунків, відповідачем не надано жодної відповіді взагалі, а тому з урахуванням того, що позивачем у відповідності до ч.3 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» надіслано оригінали, які визнані Відповідачем та по ним здійснені оплати в період з 16.02.2022 по 20.05.2022, то позивач звернувся до суду з позовною заявою, так як вважає що надав всі необхідні документи для проведення розрахунку. Зазначає, що в листі №000/158 від 08.11.2022 зазначено, що підприємством відкрито новий рахунок в відділенні АТ КБ «Приватбанк»(ЄДРПОУ банку 14360570, код банку 313399). Реквізити для оплати: отримувач - ТОВ «Промінь - 21», код отримувача - 30874935, № р/р НОМЕР_1 , назва банку - Запорізьке РУАТ КБ «Приватбанк». Крім того, в цьому ж листі вказано, що на підставі викладеного оновлено рахунки-фактури, так як відбулась зміна розрахункового рахунку, а оплата будь-яка не проводилась. Тобто, Позивач не виставляв нові рахунки, а оновив раніше надані, так як відбулась лише зміна розрахункового рахунку. Вказує, що всі необхідні документи для проведення розрахунку відповідачу було надано ще в лютому 2022 року, та оновлено в листопаді 2022 року. Зазначає, що дійсно 27.12.2022 набрав чинності наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» згідно якого вся територія Генічеського району є тимчасово окупованою територією Російською Федерацією. Зазначений вище Наказ до розгляду позовної заяви не має відношення, так як не стосується спірних відносин взагалі. Зазначає, що станом на сьогодні будь-яке рішення Радою національної безпеки і оборони України про визнання з моменту введення воєнного стану тимчасово окупованою територією Херсонської області, в тому числі с. Верхні Торгаї не приймалось, та в дію указом Президента України не вводилось. Тому, ч.2 ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» де зазначено, що здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами -підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України - не має підстав застосовувати. Вказує, що відповідач мав та має всі законні підстави та повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що у період часу визначеному для проведення підготовчого засідання у даній справі, у Миколаївській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Миколаївська область"), розгляд справи 26.01.2023 не відбувся.
Ухвалою суду від 26.01.2023 підготовче засідання призначено на 28 лютого 2023 року та ухвалено провести розгляд справи поза межами встановленого ст.181, 195 ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.
31 січня 2023 року відповідач засобами електронного зв`язку надав до суду заперечення на відповідь на відзив в якій зазначає, що товариством як покупцем грошового зобов`язання за Договором поставки з оплати поставленого Товару обумовлене виконанням Позивачем свого зобов`язання з надання оригіналів належним чином оформлених документів, визначених у п.5.1 Договору поставки, у відділ закупок ТОВ СП «НІБУЛОН». Однак, ТОВ «Промінь-21» до поточного моменту не виконало в повному обсязі належним чином вказане договірне зобов`язання з надання документів, зокрема: Додатки до Договору поставки №КЗ_117 від 08.02.2022, №КЗ_118 від 09.02.2022, №КЗ_119 від 10.02.2022, №КЗ_120 від 11.02.2022, №К3_121 від 12.02.2022, №КЗ_122 від 14.02.2022, №К3_123 від 15.02.2022, №КЗ_124 від 16.02.2022, №КЗ_125 від 17.02.2022, №КЗ_126 від 18.02.2022, №КЗ_127 від 19.02.2022, №КЗ_128 від 21.02.2022, №КЗ_129 від 22.02.2022 в оригіналах були направлені Позивачем Товариству лише 08.11.2022 службою доставки «Нова пошта» за адресою, що не відповідає визначеній у п.5.1 Договору поставки. Товариство отримало вказані Додатки до Договору поставки 10.11.2022. Видаткові накладні №13 від 01.02.2022, №14 від 02.02.2022, №15 від 03.02.2022, №16 від 04.02.2022, №17 від 05.02.2022, №18 від 07.02.2022, №19 від 08.02.2022, №20 від 09.02.2022, №21 від 10.02.2022, №22 від 11.02.2022, №23 від 12.02.2022, №24 від 14.02.2022, №25 від 15.02.2022, №26 від 16.02.2022, №27 від 17.02.2022, №28 від 18.02.2022, №29 від 19.02.2022, №30 від 21.02.2022, №31 від 22.02.2022 в оригіналах були направлені Позивачем Товариству лише 08.11.2022 службою доставки «Нова пошта» за адресою, що не відповідає визначеній у п.5.1 Договору поставки. Товариство отримало вказані видаткові накладні 10.11.2022. Рахунки-фактури №13 від 01.02.2022, №14 від 02.02.2022, №15 від 03.02.2022, №16 від 04.02.2022, №17 від 05.02.2022, №18 від 07.02.2022, №19 від 08.02.2022, №20 від 09.02.2022, №21 від 10.02.2022, №22 від 11.02.2022, №23 від 12.02.2022, №24 від 14.02.2022, №25 від 15.02.2022, №26 від 16.02.2022, №27 від 17.02.2022, №28 від 18.02.2022, №29 від 19.02.2022, №30 від 21.02.2022, №31 від 22.02.2022 в оригіналах були направлені Позивачем Товариству лише 08.11.2022 службою доставки «Нова пошта» за адресою, що не відповідає визначеній у п.5.1 Договору поставки. Товариство отримало вказані рахунки-фактури 10.11.2022. Втім, надані позивачем рахунки-фактури є оформленими неналежним чином, оскільки містять недостовірні відомості: на дати видання кожного з рахунків вказаний в них банківський рахунок у Запорізькому РУАТ КБ «Приватбанк» ще не був відкритий (дата відкриття цього банківського рахунку 27.10.2022 згідно з довідкою про відкриття рахунку №2210285010430901 від 28.10.2022). Вказує, що документи, визначені в п.10.3 Договору поставки Позивач не надав за адресою, визначеною у п.5.1 Договору поставки . Зазначає, що строк виконання ТОВ СП «НІБУЛОН» зобов`язання з оплати Товару, поставленого за Договором поставки, ще не наступив, оскільки ТОВ «Промінь-21» не виконало, зокрема, визначену пунктом 5.1. Договору поставки умову з надання оригіналів належним чином оформлених рахунків-фактур, документів за п.10.3 Договору поставки, а отже не відбулося порушення ТОВ СП «НІБУЛОН» договірного зобов`язання з оплати Товару. Вказує, що виконання Товариством своїх зобов`язань за Договором поставки на користь Позивача є можливим за законом за умови зміни Позивачем своєї податкової адреси на іншу - на підконтрольній Україні території.
27.02.2023 представник позивача через систему «Електронний суд» надав заяву в якій просить суд провести підготовче засідання призначене на 28.02.2023 без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Ухвалою суду від 28.02.2023, занесену до протоколу судового засідання, у відповідності до ст.177, 182, 185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30 березня 2023 року.
29.03.2023 представник позивача через систему «Електронний суд» надав заяву в якій просить суд провести розгляд справи призначений на 30.03.2023 без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
У зв`язку з перебуванням судді Семенчук Н.О. у відпустці, розгляд справи №915/647/22 призначений на "30" березня 2023 року об 11 год. 00 хв.- не відбувся.
Ухвалою суду від 03.04.2023 розгляд справи призначено на 27 квітня 2023 року.
27.04.2023 представник позивача через систему «Електронний суд» надав заяву в якій просить суд провести розгляд справи призначений на 27.04.2023 без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Ухвалою суду від 27.04.2023, занесену до протоколу судового засідання, розгляд справи відкладено на 25 травня 2023 року та визначено явку директора ТОВ «Промінь-21» у судове засідання обов`язковою.
24.05.2023 відповідач через систему «Електронний суд» надав додаткові пояснення по справі.
В судовому засіданні 25.05.2023 оголошено перерву до 06 червня 2023 року.
30.05.2023 представник позивача через систему «Електронний суд» надав клопотання про долучення доказів в якому вказує, що в процесі судового розгляду позивачем додатково понесені судові витрати на відрядження директора ТОВ «Промінь-2» для участі в судовому засіданні на виконання ухвали суду від 27.04.2023, в підтвердження чого посилається на посвідчення про відрядження, сума витрат - 1340 грн., транспортні витрати - 3 153,80 грн.
У зв`язку з перебуванням судді Семенчук Н.О. у відпустці, розгляд справи призначений на "06" червня 2023 року об 11 год. 00 хв. - не відбувся.
Ухвалою суду від 12.06.2023 розгляд справи призначено на 11 липня 2023 року.
07 липня 2023 року відповідач через систему «Електронний суд» надав додаткові пояснення по справі.
10.11.2023 представник відповідач через систему «Електронний суд» надав заперечення на клопотання про доручення доказів. У вказаних запереченнях відповідач зазначає, що з відомостей Посвідчення про відрядження, директор ТОВ «Промінь-21» Назаревич В.Л. перебував у відрядженні з 24.05.2023 по 26.05.2023, тобто, 3 (три) доби.
Наведені обставини не відповідають заявленій Позивачем тривалості відрядження (дві доби) як у Посвідченні про відрядження з посиланням на наказ №8 від 23.05.2023, так і в Довідці про витрати, пов`язані з прибуттям в судове засідання. Крім того, наказ №8 від 23.05.2023, на підставі якого оформлено посвідчення про відрядження, Позивачем не наданий., а відповідно до положень пункту 170.9.1 статті 170 ПК України саме згідно з наказом про відрядження визначається фактична кількість днів перебування у відрядженні, сума добових. Отже, Посвідчення про відрядження та Довідка про витрати, пов`язані з прибуттям в судове засідання (в частині «Витрати на відрядження»), надані Позивачем на підтвердження додатково понесених ним витрат - витрат з відрядження, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх достовірності як доказів у справі (стаття 78 ГПК України) і не відповідають вимогам з належності та допустимості у визначенні статей 76, 77 ГПК України. Як вбачається з Чеку про вартість пального (фіскальний чек №6510 від 15.05.2023, виданий ТОВ «ОККО-ЛАЙТ», ідентифікаційний код 39228137, АЗС з магазином по проспекту Соборному, 17В у м. Запоріжжя), дизельне паливо придбано: 15.05.2023 - за 9 діб до дня вибуття у відрядження, у кількості 68.85 літрів за ціною 44.99 грн. на загальну суму 3 097.56 грн. Як вбачається з Довідки про витрати, пов`язані з прибуттям в судове засідання (в частині «Витрати на паливо»): середня витрата палива складає 8.9 літрів/ 100км; транспортний засіб невідомий. Отже, Позивачем не доведено використання певного транспортного засобу (марка, модель державний номер): яким відряджена особа дісталася із Запоріжжя до Миколаєва та в зворотному напряму, середня витрата палива якого за даними виробника дорівнює заявленій Позивачем у Довідці про витрати (в частині «Витрати на паливо»), а також який був заправлений 15.05.2023 дизельним паливом у кількості 68.85 літрів за ціною 44.99 грн. на загальну суму 3 097.56 грн. (Чек про вартість пального - фіскальний чек №6510 від 15.05.2023, виданий ТОВ «ОККО-ЛАЙТ», ідентифікаційний код 39228137, АЗС з магазином по проспекту Соборному, 17В у м.Запоріжжя).
Позивач в судове засідання 11.07.2023 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином ухвалою суду від 12.06.2023.
Згідно з приписами ч. 1 та п.1 ч. 3 ст.202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи положення ст.ст. 13,74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідачяа, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
04 червня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промінь-21" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" (далі - покупець) було укладено Договір поставки №2475/2021 (далі - Договір), у відповідності до умов якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю сільськогосподарську продукцію власного виробництва (далі - товар) в асортименті, за ціною, якістю, кількістю та на умовах, узгоджених з покупцем і вказаних у Договорі та в додатках до Договору, а покупець зобов`язується здійснити приймання та оплату товару (п.1.1 Договору).
У відповідності до п.2.1 Договору , постачальник зобов`язується передати (поставити) Товар Покупцю на умовах (надалі - «Базис поставки») DAP в місці призначення, в подальшому - «Термінал або Місце призначення», що вказується у Додатках до даного Договору. Умови поставки (Базис поставки) визначаються й розуміються відповідно правил Incoterms 2020 за винятком положень, пов`язаних з міжнародним перевезенням.
Транспортні засоби для перевезення Товару мають бути придатними до завантаження, санітарно-гігієнічний стан транспортних засобів не становить загрози якості та безпечності Товару через наявність сторонніх предметів, речовин, залишків сторонніх зернових та олійних культур, бруду, зараженості, сторонніх запахів, порушення цілісності або наявністю технічної несправності транспортних засобів.
Згідно п.2.2 Договору, при поставці Товару Постачальник повинен надати Покупцю належним чином оформлені товарно-транспортні накладні на кожну одиницю автотранспорту. Зразок заповнення товарно-транспортних накладних знаходиться у відділі закупок Покупця (адреса: вул. Велика Морська, 63, м. Миколаїв, 54001) та на сайті в мережі Інтернет www.nibulon.com. Бланки товарно-транспортних накладних повинні бути оформлені у 4-х примірниках, в обов`язковому порядку у графі «Пункт навантаження» повинно бути зазначене місце навантаження Товару (область, район, село), кожна товарно-транспортна накладна повинна бути скріплена оригінальною печаткою Постачальника. Відповідальність за правильність оформлення та достовірність інформації, вказаної у товарно-транспортних накладних, несе Постачальник. У разі не заповнення Постачальником у товарно-транспортній накладній графи «Пункт навантаження» або зазначення неправдивої чи фіктивної інформації, розвантаження та прийняття Товару Покупцем здійснюватися не буде.
Пунктом 2.3 Договору визначено, що постачальник зобов`язується здійснити поставку Товару на Термінал в місці призначення за Базисом поставки та у строки, вказані у Додатках до Договору. Датою поставки Товару вважається дата відмітки на Терміналі в місці призначення на товарно-транспортних накладних Постачальника (п.2.4 Договору).
У відповідності до п.2.6 Договору, з моменту здійснення Покупцем відмітки про приймання Товару на товарно-транспортних накладних Постачальника на Терміналі в місці призначення Товар вважається власністю Покупця.
Пунктом 3.1 Договору, ціна Товару визначається згідно з Додатками до Договору і дійсна протягом строку поставки, вказаного у Додатках до Договору. Ціна Товару в Додатках до Договору розраховується згідно з фактичними показниками якості. якщо ті не відповідають базисним, та не підлягає перерахунку.
Відповідно до п.3.2 Договору, кількість/ вага поставленого Постачальником Товару є остаточною згідно з даними, отриманими при вивантаженні Товару на Терміналі в місці призначення, та зазначається у Додатках до Договору. Сума Договору визначається як загальна сума загальних вартостей Товару (загальних сум), зазначених у Додатках до Договору (п.3.3 Договору).
Згідно п.5.1 Договору, Покупець сплачує за поставлений Товар за кожним Додатком до Договору окремо у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника протягом 3-х банківських днів, починаючи від дня наступного за днем надання Постачальником оригіналів відповідних Додатків з підписами та відбитками печаток Сторін, оригіналів, належним чином оформлених видаткових накладних, рахунків-фактур, документів, вказаних у п.п. 10.2 Договору, у відділ закупок Покупця, що знаходиться за адресою: 54001, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 63, та після отримання Покупцем в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних і податкової накладної в електронному вигляді2 (за винятком випадків, передбачених в п. 5.6, 5.7 Договору).
У відповідності до п.5.3 Договору, постачальник зобов`язаний надати Покупцеві податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному чинним законодавством, з електронним підписом уповноваженої особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань Постачальника. Постачальник забезпечує реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у визначений чинним законодавством термін та її надання Покупцеві.
Підтвердженням реєстрації податкової накладної Постачальника та/ або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є повідомлення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування з Єдиного реєстру податкових накладних.
У разі блокування реєстрації податкових накладних та/ або розрахунків коригування органами ДПС. Постачальник зобов`язується вжити всіх необхідних заходів, спрямованих на розблокування та реєстрацію такої податкової накладної та/ або розрахунку коригування згідно з чинним законодавством. У разі відмови ДПС у реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування Постачальник зобов`язується оскаржити такі дії органів ДПС. зокрема, у судовому порядку.
Відповідно до п.5.3 Договору, покупець зобов`язується передати Постачальнику довіреність на отримання Товару. Зразок відповідної довіреності знаходиться у відділі закупок Покупця (адреса: вул. Велика Морська, 63, м. Миколаїв, 54001). Зобов`язання Покупця по сплаті Товару вважається виконаним у момент списання коштів з банківського рахунку Покупця, відповідно до реквізитів, вказаних Постачальником у рахунку-фактурі. Ризики не зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника несе Постачальник (п.5.4 Договору).
Пунктом 5.8 Договору, сторони передбачили, що умови зазначені в розділі 5 «Умови платежу» Договору, є істотними умовами цього Договору.
Згідно п.9.1 Договору, договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін і скріплення печатками Сторін та діє:
- в частині зобов`язань, передбачених у розділах « 6. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН». « 7. ФОРС-МАЖОРНІ ОБСТАВИНИ», « 10. ІНШІ УМОВИ» Договору-до 01.07.2025 р.;
- в частині зобов`язань, що виникли до 01.07.2022 р. і є невиконаними на цю дату - до повного їх виконання відповідними Сторонами;
- в частині решти зобов`язань за Договором - до 01.07.2022 р.
Договір підписано та скріплено печатками сторін.
Позивач у позовній заяві зазначає, що протягом лютого 2022 року поставив відповідачу сільськогосподарську продукцію власного виробництва, що підтверджується :
- товарно - транспортними накладними: №1957 від 08.02.2022, №1958 від 08.02.2022, №1959 від 09.02.2022, №1960 від 09.02.2022, №1961 від 10.02.2022, №1962 від 10.02.2022, №1963 від 11.02.2022, №1964 ВІД 11.02.2022, №1965 ВІД 12.02.2022, №1966 від 12.02.2022, №1967 від 14.02.2022, №1968 ВІД 14.02.2022, №1969 від 15.02.2022, №1970 від 15.02.2022, №1971 від 16.02.2022, №1972 від 17.02.2022, №1973 від 18.02.2022, №1974 від 19.02.2022, №1975 від 21.02.2022, №1976 від 22.02.2022, (а.с.12-31);
- видатковими накладними: №19 від 08.02.2022 на суму 475 431,89 грн. (а.с.9), №20 від 09.02.2022 на суму 479 157,29 грн. (зв.б.а.с.10), №21 від 10.02.2022 на суму 479 866,89 грн. (зв.б. а.с.32), №22 від 11.02.2022 на суму 473 136,15 грн. (а.с.34), №23 від 12.02.2022 на суму 464 340,66 грн. (зв.б. а.с.35), №24 від 14.02.2022 на суму 484 479,29 грн. (зв.б. а.с.37), №25 від 15.02.2022 на суму 473 657,89 грн. (а.с.39), №26 від 16.02.2022 на суму 215 847,12 грн. (зв.б. а.с.26), №27 від 17.02.2022 на суму 252 262,75 грн. (а.с.42), №28 від 18.02.2022 на суму 244 764,76 грн. (зв.б. а.с.43), №29 від 19.02.2022 на суму 246 136,76 грн. (а.с.45), №30 від 21.02.2022 на суму 251 159,97 грн. (зв.б. а.с.46), №31 від 22.02.2022 на суму 259 950,56 грн. (а.с.48);
- додатками до Договору поставки (зв.б. а.с.9, а.с.11, 33, зв.б. а.с.34, а.с.36, 38, зв.б. а.с.39, а.с.41, зв.б. а.с.42, а.с.44, зв.б. а.с.45, а.с.47, зв.б. а.с.48).
Позивач для оплати поставленої продукції виставив відповідачу рахунки на оплату: № 17 від 08.02.2022, №18 від 09.02.2022, №19 від 10.02.2022, №20 від 11.02.2022, №21 від 12.02.2022, №22 від 14.02.2022, №23 від 15.02.2022, №24 від 16.02.2022, №25 від 17.02.2022, №26 від 18.02.2022, №27 від 19.02.2022, №28 від 21.02.2022, №29 від 22.02.2022 (зв.б. а.с.8, а.с.10, 32, зв.б. а.с.33, а.с.35, 37, зв.б. а.с.38, а.с.40, зв.б. а.с.41, а.с.43, зв.б. а.с.44, а.с.46, , зв.б. а.с.47).
Вищевказані документи в електронному вигляді були направлені на електронну пошту відповідача, про що зазначено позивачем у позовній заяві та підтверджується скріншотами електронних листів (а.с.52-57).
Позивач в позові зазначив, що в підтвердження визнання надісланих документів за допомогою електронної пошти як оригіналів, відповідачем були здійснені оплати 06.05.2022 за рахунком №21 від 12.02.2022 в розмірі 407316,37 грн., 06.05.2022 за рахунком №22 від 14.02.2022 в розмірі 93000,00 грн., 20.05.2022 за рахунком №17 від 08.02.2022 в розмірі 58386,37 грн., 20.05.2022 за рахунком №18 від 09.02.2022 в розмірі 58843,88 грн., 20.05.2022 за рахунком №19 від 10.02.2022 в розмірі 58931,02 грн.
Також, на виконання умов договору позивач за допомогою програми M.E.DOC направив на електронну пошту відповідача зареєстровані податкові накладні (а.с.60-68).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив на адресу відповідача лист №000/27 від 16.05.2023 в якому просив відповідача провести розрахунок по заборгованості за поставлену продукцію протягом лютого 2022 року (зв.б. а.с.69, а.с.70).
Зазначений лист було отримано відповідачем 07.07.2022, про що свідчить витяг з сайту Укрпошта (а.с.71).
Директор ТОВ «Промінь-21» в судовому засіданні 25.05.2023 вказав, що на підставі протоколу загальних зборів товариства прийнято наказ на підставі якого здійснено тимчасову релокацію ТОВ «Промінь-21» та ведення господарської діяльності товариства за адресою: Запорізька область, м.Запоріжжя, пр.-т Моторобудівників буд.24, кВ.56. Зазначив, що товариством відкрито нові рахунки в банку, а попередній рахунок є недійсним. Також, вказав, що директор товариства, печатка товариства знаходяться на підконтрольній Україні території.
В підтвердження зазначеного, позивачем надано до суду протокол №5-1 від 21.09.2022 та наказ №37 від 29.09.2022 (а.с.79).
У подальшому, позивач листом №000/123 від 28.10.2022 повідомив відповідача, що товариством відкрито новий рахунок в відділенні АТ КБ «Приватбанк» в м.Запоріжжя, попередній рахунок який використовувався для оплати просив вважати недійсним, та просив провести розрахунок по заборгованості за поставлену продукцію протягом лютого 2022 року за новими реквізитами (а.с.72).
В підтвердження відкриття рахунку позивачем до позовної заяви додано Довідку про відкриття рахунку (а.с.74).
Зазначений лист було отримано відповідачем 16.11.2022, про що свідчить витяг з сайту «Укрпошта» (зв.б. а.с.73).
Позивач у позовній заяві зазначає, що 08.11.2022 на електронну адресу ТОВ «Промінь-21» ([email protected]) надійшов лист (без підпису) з електронної адреси: pyanenko@nibulоn.com.ua, з проханням направити довідку з банку про відкриття р/р, лист про перерахування коштів, додатки до договору за січень-лютий, видаткові накладні за лютий, протокол про релокацію, рахунки за лютий з новим р/р., лист про оплату коштів на новий р/р. Адреса для отримання в листі зазначена: Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський р-н., с.Кам`янка, вул.Вокзальна 2-А, відділення Нової Пошти 1, 050-394-72-57 Корецька Ксенія (а.с. 77).
Позивач направив на адресу відповідача лист №000/158 від 08.11.2022 в якому повідомив, що ТОВ «Промінь-2» тимчасово змінено релокацію та відкрито новий рахунок в відділенні АТ КБ «Приватбанк» в м.Запоріжжя. З метою належного виконання товариством обов`язків та з урахуванням вимог п.7.2 Договору просив провести повний розрахунок по заборгованості який складає 2 450 419,54 грн. та направив оновлені рахунки, з урахуванням зміни реквізитів товариства (зв.б. 78).
Позивач зазначає, що вказаний лист було направлено відповідачу 08.11.2022 двома відправленнями №59000886815842 та №59000886817422.
Вказаний лист з оновленими рахунками було отримано відповідачем 10.11.2022, про що свідчить скриншот зроблений з сайту «Нова пошта» (зв.б. а.с.77, а.с. 78), та підтверджено відповідачем.
Позивач вказує, що відповідач здійснив часткову оплату 06.05.2022 та 20.05.2022 за поставлений товар, внаслідок чого станом на 12.12.2022 за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 2 450 387,83 грн., у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом про стягнення заборгованості.
Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 2 450 387,83 грн., 3% річних в сумі 65 114,66 грн., втрат від інфляції в сумі 627 791,46 грн.
Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що строк оплати Товару не настав у зв`язку з невиконанням позивачем п.5.1 Договору в частині надання оригіналів належним чином оформлених документів та позивач відповідно до умов закону не змінив своєї податкової адреси на іншу - на підконтрольній Україні території.
Відповідно до частин першої, другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Пунктом 1 ч. ст. 11 Цивільного Кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного Кодексу України).
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно вимог ст. 712 Цивільного Кодексу України, - за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар (Товари), а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
За змістом ч. 1 ст. 662 і ч. 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, а покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного Кодексу України).
Аналіз наведених норм свідчить, що договір поставки товару за своєю правовою природою відноситься до двосторонніх, консенсуальних, оплатних договорів, укладення якого зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. У таких правовідносинах обов`язку продавця (постачальника) з передачі у власність (поставки) покупцю товару відповідає обов`язок покупця з прийняття та оплати цього товару (подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №910/8612/19). Обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати (аналогічний висновок міститься у п. 7.3 постанови Верховного Суду від 21.10.2019 у справі №908/2258/18).
З огляду на умови укладеного між сторонами договору поставки, виникнення обов`язку покупця по оплаті товару поставлене в залежність від виконання постачальником певних дій, зокрема, надання оригіналів належним чином оформлених видаткових накладних, рахунків-фактур, додатків з підписами та відбитками печаток сторін.
Так, згідно п.5.1 Договору, Покупець сплачує за поставлений Товар за кожним Додатком до Договору окремо у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника протягом 3-х банківських днів, починаючи від дня наступного за днем надання Постачальником оригіналів відповідних Додатків з підписами та відбитками печаток Сторін, оригіналів, належним чином оформлених видаткових накладних, рахунків-фактур, документів, вказаних у п.п. 10.2 Договору, у відділ закупок Покупця, що знаходиться за адресою: 54001, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 63, та після отримання Покупцем в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних і податкової накладної в електронному вигляді2 (за винятком випадків, передбачених в п. 5.6, 5.7 Договору).
Як підтверджується матеріалами справи позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу сільськогосподарську продукцію власного виробництва
За твердженням відповідача, позивачем не були виконані умови п.5.1 Договору щодо надання належним чином оформлених оригіналів документів та не здійснено зміни своєї податкової адреси на іншу - на підконтрольній Україні території.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач 08 листопада 2022 року службою доставки «Нова пошта» направив на адресу відповідача лист №000/158 в якому повідомив, що ТОВ «Промінь-2» тимчасово змінено релокацію та відкрито новий рахунок в відділенні АТ КБ «Приватбанк» та направив оновлені рахунки, з урахуванням зміни реквізитів товариства (зв.б. 78). Вказаний лист було отримано відповідачем 10 листопада 2022 року, про що свідчить скриншот зроблений з сайту «Нова пошта» та підтверджено відповідачем у відзиві та судових засіданнях.
Суд зазначає, що згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Зазначений перелік обов`язкових реквізитів первинних документів кореспондується з п. 2.3. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 (надалі - Положення).
Відповідно до п. 2.4. Положення документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства.
Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Отже, за загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать зокрема, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна тощо, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та п.2.3. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та відображають реальні господарські операції.
У постанові Верховного Суду від 03.06.2022 у справі № 922/2115/19 зазначено висновок про застосування норм права суть якого полягає у тому, що у разі наявності дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені права доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що позивачем надані відповідачу визначені п.5.1 Договору документи для здійснення розрахунків за поставлену продукцію. При цьому, з урахуванням тих обставин, що згідно банківської довідки, позивачем 27.10.2022 відкрито новий рахунок в м.Запоріжжя, який був зазначений позивачем в оновлених рахунках, які були направлені відповідачу листом від 08.11.2022, та отримані останнім 10.11.2022, суд доходить висновку, що обов`язок щодо оплати відповідачем поставленої продукції виник з 16.11.2022 (10.11.2022+ 3 банківські дні).
Також, суд зазначає, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Наразі відповідними указами Президента України строк дії режиму воєнного стану продовжений.
В указі Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 зазначено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачені певні обмеження і заборони здійснення економічної діяльності.
Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 13 Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.
Відповідно до матеріалів справи, місцезнаходженням позивача є: Херсонська область, Нижньосірогозький р-н, село Верхні Торгаї, вул.Східна. Позивач, як суб`єкт господарювання, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі, Нижньосірогозька ДПІ (Нижньосірогозький район).
За даними переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022, територія Генічеського району Херсонської області є тимчасово окупованою з 24.02.2022.
Разом із тим, ч. 1 ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» унормовано, що положення цієї статті застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями (абзац 1).
Отже, положення Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» розповсюджуються на тимчасово окуповані території України, які були окуповані починаючи з 19.02.2014 та до 24.02.2022.
Пункт 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачає, ще одну категорію тимчасово окупованої території , а саме 3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими Кабінетом Міністрів України. Частиною 3 ст. 1 вказаного Закону унормовано, що дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, передбачених пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Наразі в Україні введений та діє воєнний стан, однак, в умовах воєнного стану Кабінетом Міністрів України не приймалося відповідного рішення про поширення положень ст.13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на території, що були окуповані після 24.02.2022, а тому, твердження відповідача що виконання зобов`язань за Договором поставки щодо оплати поставленого позивачем товару можливе лише після зміни позивачем своєї податкової адреси на іншу - на підконтрольній Україні території не ґрунтуються на жодних положеннях діючого законодавства та не можуть бути враховані судом під час ухвалення рішення по даній справі.
Поряд з цим суд зазначає, що укладення та виконання спірного договору зі сторони позивача здійснювалось (товар поставлено з 08 лютого по 22 лютого 2022 року) до початку вторгнення російської федерації на територію України (24.02.2022) та відповідно, до видання вищезазначеного наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
Також слід звернути увагу, що посадові особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-2» не знаходяться на тимчасово окупованій території України, про що зазначено позивачем в судовому засіданні.
Крім того, як вбачається з наказу №37 від 29.09.2022 на підставі протоколу зборів учасників товариства №5-1 від 21.09.2022, здійснено тимчасову релокацію ТОВ «Промінь -21» та ведення господарської діяльності товариства за адресою: Запорізька область, м.Запоріжжя, пр.-т Моторобудівників буд.24, кВ.56 (зв.б. а.с.79). Згідно банківської Довідки, позивачем 27.10.2022 відкрито рахунок в АТ КБ «Приватбанк» в м.Запоріжжя.
За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2 450 387,83 грн. за поставлений товар є обґрунтованою відповідно до вимог Закону та Договору та підлягає задоволенню
Щодо вимог позивача про стягнення 3% річних та інфляційних суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Положеннями ст.611 Цивільного Кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 625 Цивільного Кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання ст.625 Цивільного Кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.
Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних у загальному розмірі 65 114,66 грн. нараховані за період з 08.02.2022 по 12.12.2022.
Судом за допомогою програми «IpLex» перевірений розрахунок 3% річних, з урахуванням вірного визначення періоду прострочення, а саме з 16.11.2022 по 12.12.2022 та встановлено, що розмір 3% річних який підлягає задоволенню становить 5 437,85 грн.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 59 676,81 грн. (65 114,66 грн. - 5 437,85 грн.) задоволенню не підлягають.
Також, позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні в сумі 627 791,46 грн. нараховані за період з лютого 2022 року по листопад 2022 року.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").
Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція). При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.
Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24.04.2019 року у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 року у справі № 924/312/18 та від 05.07.2019 року у справі № 905/600/18.
Дослідивши розрахунок інфляційних, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних задоволенню не підлягають, оскільки, прострочення виконання зобов`язання наступило з 16 листопада 2022 року (10.11.2022 отримання відповідачем оригіналів документів + 3 банківські дні), а при здійсненні розрахунку індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат. Отже при стягненні інфляційних за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання, якщо термін прострочення становить менше ніж місяць, то індекс інфляції при визначенні заборгованості не нараховується, вказана правова позиція також зазначена в Постанові Вищого Господарського Суду України по справі № 29/75-10-1823 від 24.11.2010 року та по справі № 4/54-10-18-18 від 19.01.2011 року.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Згідно зі статтею 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення у справі "Серявін та інші проти України", пункт 58).
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.
Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того що, згідно ст.129 ГПК України, у разі часткового задоволення позову, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 195, 196, 210, 220, 232, 233, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" (54020, Миколаївська область, м.Миколаїв, Каботажний спуск, 1, код ЄДРПОУ 14291113, електронна пошта: [email protected]) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь-21" (74711, Херсонська область, Нижньосірогозький р-н, село Верхні Торгаї, вул.Східна; 69068, Запорізька область, м.Запоріжжя., вул. Моторобудівників, 24, кв.56; код ЄДРПОУ 30874935 електронна пошта: [email protected]) основний борг в сумі 2 450 387,83 грн., 3% річних у розмірі 5 437,85 грн. та судовий збір у розмірі 36 776,54 грн.
3. В решті позову відмовити.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 21.07.2023.
Суддя Н.О. Семенчук
