ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: [email protected], вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
"08" серпня 2023 р. м. УжгородСправа № 907/200/21
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши заяву Закарпатського обласного комунального підприємства Міжнародний аеропорт Ужгород від 11.07.2023 (вх. № 02.3.1-02/3008/23) про відстрочення виконання судового рішення у справі № 907/200/21
за позовом Публічного акціонерного товариства Мотор Січ, м. Запоріжжя
до відповідача Закарпатського обласного комунального підприємства Міжнародний аеропорт Ужгород, м. Ужгород
з участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Закарпатської обласної ради, м. Ужгород
про стягнення 9 857 817,54 грн, в тому числі 8 764 785,03 грн заборгованості за надані послуги, 480 214,95 грн пені, 492 722,49 грн інфляційних нарахувань та 120 095,07 грн трьох процентів річних (з урахуванням уточнень до позовної заяви),
Секретар судового засідання Райніш М.І.
За участю представників сторін:
від позивача не з`явився;
від відповідача Росоха Т.Й.;
від третьої особи не з`явився;
ВСТАНОВИВ:
11.10.2022 Господарським судом Закарпатської області (суддею Пригарою Л.І.) ухвалено рішення у справі №907/200/21 за позовом Публічного акціонерного товариства Мотор Січ до відповідача Закарпатського обласного комунального підприємства Міжнародний аеропорт Ужгород, з участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Закарпатської обласної ради, про стягнення 9 857 817,54 грн, в тому числі 8 764 785,03 грн заборгованості за надані послуги, 480 214,95 грн пені, 492 722,49 грн інфляційних нарахувань та 120 095,07 грн трьох процентів річних (з урахуванням уточнень до позовної заяви).
28.06.2023 на виконання рішення суду, яке набрало законної сили 29.05.2023, Господарським судом Закарпатської області у справі №907/200/21 видано відповідний наказ про примусове виконання рішення.
11.07.2023 відповідачем Закарпатським обласним комунальним підприємством Міжнародний аеропорт Ужгород через канцелярію суду подано заяву №498/01-15 від 10.07.2023 (вх. №02.3.1-02/5008/23 від 11.07.2023) про відстрочення виконання рішення суду від 11.10.2022 у справі №907/200/21.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.07.2023, заяву розподілено для розгляду судді Пригарі Л.І.
Розпорядженням керівника апарату суду від 12.07.2023 року № 02-02/134/23 у зв`язку з перебуванням судді Пригари Л.І. у щорічній основній відпустці з 10.07.2023 по 11.08.2023, призначено повторний автоматизований розподіл даної справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ Господарського суду Закарпатської області, до розгляду справи №907/200/21 визначено суддю Андрейчука Л.В.
Ухвалою суду від 13.07.2023 заяву призначено до розгляду та запропоновано стягувачу (позивачу) до дня розгляду заяви подати суду письмові пояснення щодо зазначених у ній обставин.
На адресу суду 08.08.2023 надійшли письмові пояснення Публічного акціонерного товариства Мотор Січ вх.№02.3.1-02/5462/23.
Розглянувши матеріали поданої заяви з доданим до неї документами, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Згідно зі статтею 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
У рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
У справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Таким чином, питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення такої заяви є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.
Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.
Заявником (боржником) виявлено намір добровільно виконати рішення суду, однак на сьогоднішній день відповідач (боржник) перебуває у складному фінансовому становищі, що значно ускладнює виплату суми заборгованості.
Заявник зазначає, що на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64-в (із змінами) на території України введено воєнний стан та заборонено здійснення польотів повітряних суден цивільної авіації, а тому ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» не має можливості здійснювати господарську діяльність по наданню аеропортових послуг повітряним суднам та отримувати доходи від неї. Разом з тим, з 24.02.2022 по теперішній час ЗОКП "Міжнародний аеропорт Ужгород" здійснює діяльність по забезпеченню необхідних потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, а також задовольняє потреби Державної служби України з надзвичайних ситуацій, потреби з надання всіх авіаційних і неавіаційних послуг для Державної прикордонної служби України на безоплатній основі відповідно до пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1994р. № 100 «Про стан виконання рішень Президента України і Уряду з питань додержання вимог прикордонного і митного законодавства». Відповідно до Розпорядження начальника Закарпатської обласної військової адміністрації від 16.03.2022 №51, у редакції Розпорядження від 02.06.2022 №230, ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» залучене для забезпечення правового режиму воєнного стану та здійснення заходів з організації посиленої охорони і оборони важливих об`єктів національної економіки та об`єктів, що забезпечують життєдіяльність населення. Розпорядженням в.о. начальника Закарпатської обласної військової адміністрації від 26.05.2023 №530, ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» визнано таким, що відповідають критеріям та мають важливе значення для задоволення потреб територіальних громад.
У зв`язку з цим та з метою збереження і продовження функціювання аеропорту у воєнний час, Закарпатською обласною радою, як єдиним власником та засновником, було переведено ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» на фінансування за рахунок місцевого бюджету Закарпатської області, тому будь-які виплати, в т. ч. сплата боргу за рішенням суду, здійснюються виключно за рахунок коштів, які виділяються з місцевого бюджету. Оскільки сума, яка стягується за рішенням суду, є досить значною, для виділення таких коштів необхідно проходження певної процедури та прийняття рішення Закарпатської обласної ради, яке приймається у встановленому законодавством порядку.
Відтак, заявник зазначає, що існують обставини, які істотно ускладнюють виконання рішення суду. Також зазначає, що примусове виконання рішення суду може призвести до блокування діяльності ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород», яке залучене до забезпечення правового режиму воєнного стану, і може нанести шкоду аеропорту, національним інтересам та безпеці держави.
Суд зауважує, що відстрочення виконання рішення суду не звільняє відповідача від відповідальності, натомість забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Частина друга статті 218 Господарського кодексу України та стаття 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.
Оскільки наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, відстрочення господарським судом виконання судового рішення не є звільненням боржника від такої відповідальності.
Також, суд бере до уваги наступні обставини.
Суд вважає загальновідомим та нормативно врегульованим питання відносно існування на території України надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків.
24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, та Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX), 11 лютого Президентом підписано Закони щодо продовження строку дії воєнного стану та мобілізації з 19 лютого 2023 року строком на 90 діб: № 8419 "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні. 19 травня, набув чинності Закон від 02.05.2023 № 3057-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким затверджено Указ Президента України від 1 травня 2023 року № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 2023 року 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб (тобто до 18 серпня 2023 року).
Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.
Відтак, режим воєнного стану свідчить про наявність виняткових (особливих) і непереборних обставин, через які істотно ускладнюється виконання судового рішення відповідачем.
Окрім цього, загальна значна сума до стягнення поставить під загрозу можливість відновлення фінансового становища боржника, становить для нього надмірне навантаження, може нанести шкоду національним інтересам та безпеці держави.
Суд вважає, що відстрочення виконання рішення для відповідача в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, а є лише намаганням відповідача через існування певних обставин забезпечити повне виконання рішення суду, шляхом погашення заборгованості перед позивачем в спосіб, який є найбільш реальним та можливим для відповідача, з огляду на його фінансовий стан та джерело надходження коштів.
Враховуючи встановлені вище обставини неможливості наразі виконати рішення Господарського суду Закарпатської області у справі №907/200/21 від 11.10.2022, яке набрало законної сили 29.05.2023 на підставі постанови Західного апеляційного господарського суду у справі №907/200/21 від 29.05.2023, з огляду на принципи розумності та справедливості, а також те, що рішення суду є обов`язковим до виконання та має бути виконане, суд вважає, що часткове відстрочення рішення суду не порушить прав стягувача, майнові інтереси і баланс інтересів сторін, а слугуватиме досягненню мети виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора.
Таким чином, заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду від 11.07.2023 (вх. № 02.3.1-02/3008/23) слід задоволити частково шляхом відстрочення його виконання на 3 місяці.
Керуючись ст. ст. 42, 121, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Заяву відповідача від 11.07.2023 (вх. № 02.3.1-02/3008/23) про відстрочення виконання судового рішення у справі № 907/200/21 - задоволити частково.
2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.10.2022 у справі №907/200/21, яке набрало законної сили на підставі постанови Західного апеляційного господарського суду у справі №907/200/21 від 29.05.2023 до 08 листопада 2023 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Л.В. Андрейчук
