ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59
УХВАЛА
"12" вересня 2023 р. Справа № 906/1146/21
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючий суддя Грязнов В.В.
суддя Розізнана І.В.
суддя Василишин А.Р.
секретар судового засідання Петрук О.В.,
представники учасників справи:
прокурор - Гіліс І.В.;
позивача 1, 2 - Ясинецька Н.М.;
відповідача 1 - Шевчук Н.А.;
відповідача 2 - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення господарського суду Житомирської області від 16.05.2022, повний текст якого виготовлено 31.05.2022 у справі №906/1146/21 (суддя Машевська О.П.)
за позовом Фізичної особи-підприємця Волинець Ірини Петрівни,
Фізичної особи-підприємця Волинця Андрія Петровича
до 1. Житомирської міської ради,
2. Житомирського міського голови Сухомлина Сергія Івановича
про визнання недійсним рішення міської ради та зобов`язання вчинити дії,-
Рішенням господарського суду Житомирської області від 16.05.2022 у справі №906/1146/21 частково задоволено позов Фізичної особи-підприємця Волинець Ірини Петрівни та Фізичної особи-підприємця Волинця Андрія Петровича до Житомирської міської ради. Визнано недійсним рішення одинадцятої сесії восьмого скликання Житомирської міської ради №332 від 23.09.2021 «Про розгляд заяви щодо оформлення права користування земельною ділянкою», яким відмовлено Фізичним особам-підприємцям Волинець Андрію Петровичу та Волинець Ірині Петрівні у передачі в оренду земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: м.Житомир, вул.Покровська, 130-А, загальною площею 2 га, кадастровий номер 1810136300:05:008:0043. Вирішено вважати укладеним з дня набрання чинності рішенням суду у цій справі договір оренди землі між Фізичними особами-підприємцями Волинець Іриною Петрів-ною, ОСОБА_1 та Житомирською міською радою на умовах визначених позивачами у позовній заяві.
Відмовлено у позові Фізичної особи-підприємця Волинець Ірини Петрівни та Фізичної особи-підприємця Волинця Андрія Петровича до Житомирської міської ради в частині визнання укладеним Договір оренди землі із запропонованою умовою в абзаці 12 пункту 28 проекту цього договору в редакції: «- в разі здійснення забудови земельної ділянки, у відповідності до вимог ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», орендарі зобов`язані укласти договір пайової участі замовників будівництва (реконструкції) у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Житомира та сплатити кошти, що визначені таким договором (рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 31.10.2014 №494)» та в частині вжитого у тексті проекту цього договору слова «державної» у всіх відмінках; також відмовлено в частині зобов`язання Житомирської міської ради в особі Житомирського міського голови Сухомлина Сергія Івановича укласти з Фізичною особою-підприємцем Волинцем Андрієм Петровичем та Фізичною особою-підприємцем Волинець Іриною Петрівною договір оренди земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: м.Житомир, вул.Покровська, 130-А, загальною площею 2 га, кадастровий номер 1810136300:05:008:0043, строком на 5 років, з орендною платою у розмірі 231764,60 грн на рік, коефіцієнт співвідношення -5,058.(т.1, арк.справи 163-176).
Не погоджуючись із рішенням, Прокурор подав скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Житомирської області від 16.05.2022 у справі №906/1146/21, скасувати вказане рішення у даній справі та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.(т.1, арк. справи 188-201).
Обґрунтовуючи необхідність перегляду прийнятого 16.05.2022 судового рішення, Прокурор зазначає про порушення ним прав, інтересів та обов`язків Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області. При цьому зазначає, що органи Держгеокадастру можуть звертатися до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі додержанням встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, зокрема й шляхом оскарження відповідних судових рішень, які не відповідають такому порядку.
Прокурор також вважає, що рішенням господарського суду Житомирської області від 16.05.2022 у справі №906/1146/21 порушуються закріплені Конституцією України інтереси держави щодо додержання встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, що призводить до неправомірного отримання в користування земель комунальної власності в обхід законодавчо встановленої процедури та свідчить про його незаконність та необґрунтованість.
Крім того, оскільки Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області не було залучено до розгляду даної справи і про існування рішення довідалося лише від Прокурора, зважаючи на подання апеляційної скарги до спливу одного року з дня виготовлення його повного тексту останній не вважає, що існують підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 Прокурору поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження у справі №906/ 1146/21 та призначено справу до розгляду на 12.09.2023.(т.2, арк.справи 1).
27.07.2023 на електронну адресу суду від представника Позивачів Ясинець Н.М. надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, яка була задоволена апеляційним судом та 08.08.2023 відзив, в якому просить суд апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури залишити без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 16.05.2022 у справі №906/1146/21 без змін.(т.2, арк.справи 8, 10-14).
11.09.2023 від представника міського голови Н.І.Григорчука надійшла заява з проханням здійснювати розгляд апеляційної скарги Прокурора без участі представника Житомирського міського голови.(т.2, арк.справи 20, 23-зворот).
У судовому засіданні апеляційної інстанції 12.09.2023 представники Прокуратури та Житомирської міської ради підтримали доводи апеляційної скарги в повному обсязі та надали свої пояснення. Прокурор, зокрема, наголосив на порушенні оскаржуваним рішенням прав, інтересів та обов`язків Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.
Представник Позивачів заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, наголошував на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне провадження підлягає закриттю з наступних підстав.
Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України (надалі в тексті ГПК України), право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у госпо-дарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого само-врядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спря-мованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Законом встановлено, що у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності. Частина 2 статті 4 ГПК України містить перелік суб`єктів, право на звернення яких до господарського суду є обмеженим. Це означає, що право на звернення до господарського суду повинно бути прямо передбачене законодавчими актами України.
Стаття 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
Вказана конституційна норма конкретизована у статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень процесуального закону.Тому, процесуальний закон повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляцій-ному чи касаційному порядку.
Відповідно до ч.1 ст.17, ст.254 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції (апеляційний перегляд справи).
Нормами ч.1 ст.254 ГПК України визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмета та підстав позову.
Якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляцій-ного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави.(ч.1 ст.272 ГПК України).
Отже, чинний ГПК України передбачає необхідність з`ясування апеляційним господарським судом чи вирішено місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка подала апеляційну скаргу.
Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме. Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги.
Колегія суддів з урахуванням наведених норм враховує, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №910/18705/17, від 03.06.2019 у справі №910/6767/17, від 25.10.2019 у справі №910/ 16430/14 та враховується колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судо-устрій та статус суддів», ч.4 ст.236 ГПК України.
Розглядаючи апеляційну скаргу, колегія суддів також приймає до уваги, що суд апеляційної інстанції, згідно з п.3 ч.1 ст.264 ГПК України закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Отже після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно.
Таким чином, першочергово суду необхідно з`ясувати чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.
Аналогічні правові висновки викладено Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 10.05.2018 у справі №910/22354/15, від 19.06.2018 у справі №910/18705/17, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, від 04.10.2018 у справі №5017/461/ 2012, від 29.11.2018 у справі №918/115/16, від 04.12.2018 у справі №906/1764/15, від 06.12.2018 у справі №910/22354/15, від 16.04.2019 у справі №12/91, від 11.04.2019 у справі №8/71-НМ, від 11.09.2019 у справі №4/2023-10, а також від 19.02.2020 у справі №62/112.
В даному випадку, звертаючись до суду із апеляційною скаргою Прокурор обґрунтовує наявність порушених прав Держгеокадастру тим, що останній відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль): за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законо-давства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах. Прокурор стверджує, що наведене свідчить, що органи Держгеокадастру можуть виконувати: 1) функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава Україна, з усіма повноваженнями власника на захист права власності; 2) функції органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі додержанням встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, зокрема й шляхом оскарження відповідних судових рішень, які не відповідають такому порядку.
Крім того, Прокурор наголошує, що рішенням господарського суду Житомирської області від 16.05.2022 у справі №906/1146/21 порушуються закріплені Конституцією України інтереси держави щодо додержання встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, що призводить до неправомірного отримання в користування земель комунальної власності в обхід законодавчо встановленої процедури та свідчить про його незаконність та необґрунтованість.
Натомість, колегія суддів звертає увагу на абзацом 4 статті 152 ЗК України, відповідно до якого, до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.
Відповідно до Положення Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль): за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою; дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
Наведене свідчить, що органи Держгеокадастру можуть виконувати, зокрема, дві абсолютно різних функції, а саме:
1) функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава Україна, з усіма повноваженнями власника на захист права власності;
2) функції органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.
Як вбачається із матеріалів справи, спірна земельна ділянка є комунальною власністю, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.(т.1, арк.справи 63-68).
З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що оскільки спірна земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності право розпорядження якою належить територіальній громаді Житомирської міської ради, а функції власника зазначеної земельної ділянки виконує Житомирська міська рада і саме Рада повинна діяти в інтересах відповідної територіальної громади.
Таким чином ГУ Держгеокадастру в даному випадку не наділене повноваженнями щодо звернення до суду з позовними вимогами у цій справі, незаконність яких оскаржена Прокурором.
Подібна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №917/342/19, в постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №910/7813/18.
Колегія суддів звертає увагу, що предметом спору у справі №906/1146/21 була законність прийнятого Житомирською міською радою рішення №332 від 23.09.2021 «Про розгляд заяви щодо оформлення права користування земельною ділянкою», яким Позивачам відмовлено у передачі в оренду земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: м.Житомир, вул.Покровська, 130-А, загальною площею 2 га, кадастровий номер 181013630005:008:0043, та зобов`язання вчинити дії, при чому Держгеокадастр учасником даних правовідносин не був.
Крім того, ні з матеріалів справи, ні з тексту рішення не вбачається, що місцевий госпо-дарський суд вирішив питання про права та обов`язки Держгеокадастру. Колегією суддів встановлено, що ні в резолютивній частині, ні у мотивувальній частині оскаржуваного рішення суд ні прямо, ні опосередковано не вказав про права, інтереси та (або) обов`язки Держгеокадастру.
Колегія суддів враховує при цьому, що предмет позову визначається виключно позивачем, який відповідно до принципу диспозитивності господарського процесу встановленого ст.14 ГПК України розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, тоді як Держгеокадастр не наділений повноваженнями для звернення до суду у спірних правовідносинах, а Житомирська міська рада не позбавлена права самостійно звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для перегляду рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, оскільки скарга подана в інтересах особи, питання щодо прав (інтересів, обов`язків) якої суд не вирішував.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав, вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між заявником скарги і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.07.2018 у справі №5023/4734/12, від 18.09.2018 у справі №910/5459/15-г, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17 та враховується колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст.236 ГПК України.
З огляду на наведене, судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуваним рішенням Господарського суду Житомирської області від 16.05.2023 у справі №906/1146/21 питання про права, інтереси та (або) обов`язки Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області не вирішувалося, що має наслідком закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 34, 86, 233, 234, 262, 264 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Закрити апеляційне провадження у справі №906/1146/21 за апеляційною скаргою Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення господарського суду Житомирської області від 16.05.2022 у справі №906/1146/21.
2. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.288 ГПК України.
3. Матеріали справи №906/1146/21 повернути господарському суду Житомирської області.
Головуючий суддя Грязнов В.В.
Суддя Розізнана І.В.
Суддя Василишин А.Р.
