Єдиний державний реєстр судових рішень
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 вересня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/693/23
Перша інстанція: суддя Потоцька Н.В.,
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача Турецької І. О.,
суддів Шевчук О. А., Шеметенко Л. П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
Короткий зміст позовних вимог.
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (далі відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просив:
- визнати протиправними дії щодо не включення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова №168), до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2022 рік, передбачена пунктом 1 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі Закон №2011-ХІІ); компенсація за невикористану щорічну додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2014-2022 роки, яка передбачена пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII (далі Закон №3551-ХІІ); компенсація за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік, яка передбачена абзацем 3 пункту 14 статті 10-1 Закону №2011XII;
-зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 розміру грошової матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022 рік, передбаченої пунктом 1 статті 10-1 Закону №2011 -XII; компенсації за невикористану щорічну додаткову відпустку як учаснику бойових дій, яка передбачена пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону № 3551-XII; компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік, яка передбачена абзацом 3 пункту 14 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, із врахуванням раніше виплачених сум.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії відповідача щодо не включення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась грошова допомога на оздоровлення за 2022 рік, передбачена пунктом 1 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ; компенсація за невикористану щорічну додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2022 роки, яка передбачена пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону № 3551-XII; компенсація за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік, яка передбачена абзацом 3 пункту 14 статті 10-1 Закону №2011XII.
Зобов`язано відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату розміру грошової матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022 рік, передбаченої пунктом 1 статті 10-1 Закону №2011 -XII; компенсації за невикористану щорічну додаткову відпустку, як учасника бойових дій, за 2022 рік, яка передбачена пунктом 12 частини першої статті 12 Закону № 3551-XII; компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік, яка передбачена абзацом 3 пункту 14 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, з врахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог суд відмовив.
13 березня 2023 року ОСОБА_1 , посилаючись на абзац 1 частини 1 статті 139 КАС України, подав до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив вирішити питання щодо стягнення з відповідача на його користь сплачений судовий збір за подання позову в сумі 2147,20 грн.
Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2023 року суд стягнув з відповідача за рахунок його державних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
Частково задовольняючи заяву про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції, встановив, що під час звернення до суду із позовною заявою, позивач надав доказ про сплату судового збору у сумі 1073,60 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією №6158-2602-2501-8086 від 08 січня 2023 року.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.
В апеляційній скарзі, ВЧ НОМЕР_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення та ухвалити нове - про відмову в задоволенні заяви.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що суд першої інстанції під час ухвалення додаткового рішення не врахував, що позовна заява була задоволена частково, у зв`язку з чим, на думку скаржника, суд першої інстанції відповідно до положень частини3 статті 139 КАС України повинен був задовольнити заяву про ухвалення додаткового рішення пропорційно задоволеним вимогам.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу, зазначає про безпідставність поданої апеляційної скарги у зав`язку з чим просить в задоволенні такої скарги відмовити, а додаткове рішення - залишити без змін.
Ураховуючи, що апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.
Фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 проходив військову службу в НОМЕР_2 прикордонному загоні імені полковника Олександра Жуковського (ВЧ НОМЕР_1 ) АДРЕСА_1 , військове звання - полковник.
Наказами Голови Державної прикордонної служби України від 02.12.2022 №1293-ОС та командира ВЧ НОМЕР_1 від 16.12.2022 №6Ю-ОС по особовому складу полковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби за контрактом в запас Збройних Сил України та виключено зі списків особового складу з 16.12.2022.
Позивачу виплачена грошова допомога на оздоровлення та компенсація за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2022 рік та додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015-2022 роки із розміру грошового забезпечення без урахування додаткової щомісячної грошової винагороди, передбаченої Постановою №168.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість додаткового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що наявні підстави для задоволення апеляції, з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Зі змісту вказаної статті слідує, що КАС України передбачений процесуальний інститут додаткового судового рішення, яким вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткове судове рішення може прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Наведене свідчить, що додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.
Згідно матеріалів справи, підставою для ухвалення Одеським окружним адміністративним судом 17 березня 2023 року додаткового рішення стало те, що суд під час вирішення спору по суті позовних вимог та ухвалення рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 у вказаному рішенні не вирішив питання про розподіл судових витрат позивача.
Під час розгляду апеляційної скарги ВЧ НОМЕР_1 на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2023 року, колегія суддів враховує таке.
Як зазначено вище, не погодившись з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року про часткове задоволення позову ОСОБА_1 військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу на зазначене рішення.
За результатами апеляційного перегляду постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року - скасовано.
Апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого позову та ухвалив у справі постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до ВЧ НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії відмовив.
Враховуючи те, що у разі відмови в задоволенні позовних вимог судові витрати відшкодуванню не підлягають, а за наслідками розгляду справи постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 , додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2023 року також підлягає скасуванню, як невід`ємна складова основного судового рішення.
Окрім цього, слід зазначити, що в силу положень пункту 10 частини 3 статті 2 КАС України, оскільки відсутнє рішення, ухвалене на користь ОСОБА_1 , то також відсутні підстави для відшкодування судових витрат такої сторони.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Пункт 4 частини 1 статі 317 КАС України встановлює, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є зокрема, неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ВЧ НОМЕР_1 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а додаткове рішення має бути скасоване із прийняттям постанови про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 252, 308, 311, 315, 317, 322, 325, 328 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України задовольнити.
Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2023 року скасувати.
Ухвалити у справі постанову, якою в задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Доповідач - суддя І. О. Турецька
суддя О. А. Шевчук
суддя Л. П. Шеметенко
Повне судове рішення складено 14.09.2023.
