Єдиний державний реєстр судових рішень
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2023 рокуЛьвівСправа № 300/3504/21 пров. № А/857/10758/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача:Гінди О.М.,
суддів:Ніколіна В.В, Пліш М.А.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2023 року (головуючий суддя: Біньковської Н.В., місце ухвалення - м. Івано-Франківськ) у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , 13.07.2021 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 234466 від 22.06.2021 у розмірі 17000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно винесено постанову № 234466 від 22.06.2021 у розмірі 17000,00 грн. Зазначає, що 30.04.2021 працівниками Управління Укртрансбезпеки в Хмельницькій області на автодорозі М-12, 320 км було здійснено зважування вантажного автомобіля RENAULT MAGNUM, державний номер НОМЕР_1 , причіп SCHMITZ CARGOBULL, державний номер НОМЕР_2 , за результатами зважування складено довідку та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, в якому зазначено осьові навантаження (вісь 1 6200 кг, вісь 2 12500 кг, вісь 3 6500 кг, вісь 4 6600 кг, вісь 5 6850 кг, повна маса становить 38650 тонн). У подальшому, в м. Тернопіль водієм позивача здійснено повторне зважування вантажного автомобіля за результатами якого: вісь 1 становить 6280 кг., вісь 2 12020 кг, вісь 3 6220 кг, вісь 4 6350 кг, вісь 5 6500 кг, загальна маса 37370 кг, що відповідає даним згідно товаро-транспортної накладної. Результати вказаного зважування відрізняються від попереднього (різниця між двома зважуваннями становить 1280 кг = 38650 кг 37370 кг), що свідчить про несправність вимірювального обладнання, за допомогою якого здійснювалося зважування у місті Хмельницькому на автодорозі М-12, 320 км.
Позивач також зазначає, що працівниками відповідача порушено процедуру проведення габаритного вимірювання: не вжито заходів щодо заборони дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, габаритні параметри яких перевищуються; не надано довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю. Ні в акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 30.04.2021, ні в довідці № 028777 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 30.04.2021 не вказано якими автомобільними вагами здійснювалося зважування, а також у якому режимі проводилося зважування - у статичному чи динамічному. Стверджує, що водій ОСОБА_2 здійснив фотографування автомобільної ваги, на якій здійснювалося зважування на автодорозі М-12,320 км, з якого чітко видно, що вага нижче рівня поверхні. Просить позов задовольнити.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2023 року позов задоволено.
З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що таке прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт покликається на те, що на підставі чеку зважування № 06659 від 30.04.2021 було встановлено перевищення нормативно-визначених вагових параметрів транспортного засобу із вантажем на одиничну вісь 12,5т, що на 13,64 % перевищує нормативно-визначені 11т та відсутність у водія позивача при здійсненні перевезення вантажу оформленого дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових обмежень, також порушення режиму праці та відпочинку водія.
Зазначає, що зважування транспортного засобу, який належить позивачу, здійснювалось відповідно до чинного законодавства, при зважуванні використовувалися належним чином повірені ваги виробництва CHEKLODE FREEWEIGH, Англія, які мають сертифікат затвердження засобів вимірювальної техніки № UA-МІ-2195-2007 від 21.11.2007, пройшли повірку, що підтверджується свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № 34-00/2065 від 14.08.2020 (чинне до 14.08.2021). Зважування транспортного засобу проводилося в русі, шляхом проїзду по вагових платформах почергово осей транспортного засобу. Ваги CHEKLODE REEWEIGH наділені технічними можливостями щодо проведення зважування в русі. Після проходження габаритно-вагового контролю 30.04.2021 о 10:26 год посадовими особами Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки водію транспортного засобу була видана довідка від 30.04.2021 № 028777, що підтверджується його підписом та відміткою в довідці «копію отримав».
Позивач, 14.08.2023 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому не погодився з доводами наведеними в апеляційній скарзі, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідач 30.08.2023 подав додаткові пояснення, в яких вказує, що твердження позивача у відзиві на апеляційну скаргу не спростовують встановлені під час перевірки допустимих вагових параметрів.
Позивач, 06.09.2023 подав заперечення на додаткові пояснення відповідача, в яких зазначив, що доводи у додаткових поясненнях є тотожними доводам, що наведені в апеляційній скарзі та жодним чином не спростовують обставин справи, просив апеляційну скаргу відхилити.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у період з 26.04.2021 по 02.05.2021, направлення на рейдову перевірку від 26.04.2021 № 003985 посадовими особами Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки 30.04.2021 проведено рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом на автомобільній дорозі М-12,320 км, транспортного засобу RENAULT MAGNUM, державний номер НОМЕР_1 , причіп SCHMITZ CARGOBULL, державний номер НОМЕР_2 , серія та номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який належить ФОП ОСОБА_1 .
За результатами проведеної рейдової перевірки посадовими особами Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складено акт додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 30.04.2021, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 30.04.2021 № 0051545 та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 30.04.2021 № 028777.
Згідно довідки від 30.04.2021 № 028777 про результати здійснення габаритно-вагового контролю навантаження на осі автомобіля марки RENAULT MAGNUM, державний номер НОМЕР_1 , причіп SCHMITZ CARGOBULL, державний номер НОМЕР_2 становить: вісь 1 6200 кг, вісь 2 12500 кг, вісь 3 6500 кг, вісь 4 6600 кг, вісь 5 6850 кг. Повна маса транспортного засобу 38650 кг.
В акті від 30.04.2021 № 0051545 про перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів вказано, що фактична маса вантажу (збірний вантаж) становить 38650 тонн, нормативно допустима 40000 кг, осьові навантаження (фактичні) 6200 кг., 12500 кг. і 19950 кг, нормативно допустимі 11 т, 11 т та 22 т. Відстань між осями становить 2,8, 3,4,1,3, та 1,3 метри.
У акті від 30.04.2021 № 272242 додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом зафіксовані такі порушення: водій здійснював перевезення вантажів з с. Миколаївське до м. Івано-Франківська згідно № СА-ЦБ/РНв-020277 від 29.04.2021. На час перевірки виявлено, що за 29.04.2021 період безперервного водіння водія не складає 5 годин 30 хвилин. Також навантаження на одиночну вісь складає 12500 кг при допустимій масі 11000 кг. Порушено вимоги статті 49, ч. 1 абз. 15, ч. 1 абз. 8 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» і пункту 22.5 постанови Кабінету Міністрів України № 1 306 від 10.10.2001 «Про Правила дорожнього руху», а саме перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10% до 20% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу та порушення режиму праці та відпочинку водієм транспортного засобу. У графі «пояснення водія про причини порушень» зазначено, що вага встановлена не на рівній площині з чим він не згоден.
Відповідно до розрахунку від 30.04.2021 № 545 плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, яку належить сплатити позивачу становить 426,06 євро.
Західне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки листом від 31.05.2021 №40922/27/24-21 повідомило ФОП ОСОБА_1 про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 22.06.2021 з 10.00 год. до 12.00 год.
За наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, в.о. заступника начальника Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Крайник О.В. 22.06.2021 прийнято оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу за № 234466, відповідно до якої, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10% до 20% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, на підставі абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» до ФОП ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено, що вагове обладнання, яке було використане 30.04.2021 при зважуванні транспортного засобу позивача, могло забезпечити по осьове зважування у русі.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ).
Габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, що включає перевірку на відповідність встановленим законодавством нормативам вагових або габаритних параметрів таких транспортних засобів, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів (ст. 1 Закон № 2344-ІІІ).
Відповідно до ч. 14 статті 6 Закону № 2344-ІІІ, державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567).
Відповідно до п. 2 Порядку № 1567, рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
За нормами п. 16 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки можливе: здійснення габаритно-вагового контролю.
Згідно пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення вантажів.
Відповідно до статті 48 Закону № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
- для водія посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.
Наказом Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14 жовтня 1997 року № 363 на водія та перевізника покладено ряд обов`язків щодо навантаження, розміщення, закріплення та перевезення сипучого вантажу.
Так, відповідно до підпунктів 8.14-8.15 Глави 8 Правил № 363 завантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху. Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.
Згідно з пунктом 12.1 Глави 12 Правил № 363 при транспортуванні вантажів необхідно дотримувати вимог Правил дорожнього руху України.
Пункт 12.5 Глави 12 Правил № 363 передбачає, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова; волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.
Згідно з пунктом 8.20 Глави 8 Правил № 363 водій зобов`язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню.
Виходячи з вимог безпеки руху, водій зобов`язаний перевірити відповідність габаритів вантажу розмірам, що зазначені у ПДР (пункт 8.21 Глави 8 Правил № 363).
Аналіз наведених правих норм надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що водій, який здійснює вантажні перевезення, великоваговим автомобільним транспортом, зобов`язаний дотримуватись встановлених правил з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів та інших учасників дорожнього руху. Тобто, обов`язок забезпечення належного розміщення та кріплення вантажу, яке б унеможливлювало його зміщення під час руху покладається на водія, який перевозить вантаж, зміщення вантажу і, як наслідок, перевищення встановлених вагових обмежень, є порушенням вимог чинного законодавства.
Разом з тим, за порушення законодавства про автомобільний транспорт за перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 Закон № 2344-ІІІ, саме до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Відповідно до п. п. 3, 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Згідно абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно спірної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10% але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, відповідальність за яке передбачена абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», на позивача накладено штраф в розмірі 17000 грн.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції позивачем не подано доказів отримання дозволу на участь у дорожньому русі транспортного засобу, вагові або габаритні параметри якого перевищують нормативні та видані уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документ про внесення плати за проїзд такого транспортного засобу.
Щодо покликання позивача про порушення Порядку здійснення габаритно-вагового контролю, оскільки матеріали справи підтверджують, що зважування транспортного засобу здійснювалось за допомогою ваги пересувної автомобільної типу «CHEKLODE FREEWEIGH», то суд апеляційної інстанції вважає такі покликання безпідставними, з огляду на таке.
Відповідно до пунктів 12, 13 постанови Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг» від 27 червня 2007 року № 879, яким затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі Порядок № 879), вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на вищевказаний засіб вимірювальної техніки ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту споживачів» видано свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 34-00/2065 з терміном дії до 14.08.2021. За результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ 29329-92 (а. с. 80).
Отже, станом на 30 квітня 2021 року (дата проведення зважування транспортного засобу позивача) засіб вимірювальної техніки відповідав загальним технічним вимогами державних стандартів.
Крім того, 21.11.2007 Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики видано сертифікат серії А № 004666, яким встановлено міжповірочний інтервал для зважувального обладнання не більше 1 року, а також засвідчено, що на підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань затверджено тип засобів вимірювальної техніки «Ваги пересувні автомобільні CHEKLODE FREEWEIGH», зареєстрований в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У2570-07 (а. с. 79).
Суд апеляційної зазначає, що оскільки цей сертифікат не містить застережень щодо способу використання зважувального обладнання (у статичному режимі або в русі), а конструкція та характеристики дозволяють зважувати транспортні засоби шляхом визначення по осьового навантаження та повної маси транспортного засобу, як в русі, та і в статиці, «Ваги пересувні автомобільні CHEKLODE FREEWEIGH» в повній мірі відповідають Вимогам до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритоно-вагового контролю автомобільних дорогах загального використання, затверджених наказом Мінінфраструктури України № 255 від 28.07.2015, та забезпечують виконання покладених на Укртрансбезпеку завдань щодо перевірки дотримання перевізниками вимог законодавства, зокрема п. 22.5 ПДР України в частині визначення осьових навантажень шляхом проведення точного габаритно-вагового навантаження.
Аналогічні висновки щодо можливості застосування «Ваг пересувних автомобільних CHEKLODE FREEWEIGH» викладено у постанові Верховного Суду від 31 липня 2019 року справа № 802/518/17-а.
Отже, доводи позивача та висновки суду першої інстанції стосовно відсутності можливості у відповідача здійснити відповідні зваження у русі, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними.
Щодо посилань позивача, на те, що в м. Тернопіль водієм позивача здійснено повторне зважування вантажного автомобіля за результатами якого: вісь 1 становить 6280 кг, вісь 2 12020 кг, вісь 3 6220 кг, вісь 4 6350 кг, вісь 5 6500 кг, загальна маса 37370 кг, що відповідає даним згідно товаро-транспортної накладної. Результати вказаного зважування відрізняються від попереднього (різниця між двома зважуваннями становить 1280 кг = 38650 кг 37370 кг), що свідчить про несправність вимірювального обладнання, за допомогою якого здійснювалося зважування у місті Хмельницькому на автодорозі М-12, 320 км, то суд апеляційної інстанції не бере такі до уваги.
Оскільки, суд апеляційної інстанції зауважує, що документ на вантаж, зокрема, товарно-транспортна накладна не є належним доказом, що підтверджує фактичну вагу товано-матеріальних цінностей, що перевозяться, так як використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей та не виключає перевезення одночасно й інших товарно-матеріальних цінностей, не зазначених у первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.
Крім цього, відповідно до підпункту 12 пункту 2 Порядку 879, повторне вимірювання і зважування - будь-яке наступне вимірювання транспортного засобу, що перебуває в межах одного стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю, з часу в`їзду такого транспортного засобу на територію пункту до виїзду з неї. Не є повторним вимірювання, яке проводиться через технічні перебої в роботі вимірювального і зважувального обладнання.
Отже, оскільки повторне зважування здійснювалося не в межах одного стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю (у місті Хмельницькому на автодорозі М-12, 320 км), а в місті Тернополі, а тому, не може бути доказом відсутності перевищення вагових обмежень транспортним засобом позивача.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки позивачем (перевізником) здійснено перевезення вантажу з перевищенням допустимих вагових параметрів, зокрема, навантаження на одиничну вісь складала 12,5т, при нормативно допустимій 11т, а тому висновок суду першої інстанції про те, що відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови діяв не в межах та у не спосіб визначений чинним законодавством та задоволення позову є помилковими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позов, допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення, прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
постановив:
апеляційну скаргу Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2023 року у справі № 300/3504/21 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. М. Гінда судді В. В. Ніколін М. А. Пліш
