Ухвала
29 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 638/14165/21
провадження № 61-13363ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», яка підписана представником Коцюбою Олексієм Вікторовичем, на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 лютого 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 10 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати,
ВСТАНОВИВ:
08 вересня 2023 року АТ КБ «ПриватБанк» засобами поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником Коцюбою О. В., на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 лютого 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 10 серпня 2023 року.
Касаційна скарга подана у передбачений законом строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. Наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 13 січня 2021 року у справі № 641/5023/17; від 09 вересня 2021 року у справі № 640/11863/19; від 31 травня 2021 року у справі № 640/13168/20; від 24 липня 2019 року у справі № 607/2852/17; від 20 лютого 2019 року у справі № 359/8899/17; від 27 червня 2022 року у справі № 227/2755/20; від 31 травня 2023 року у справі № 175/3508/21; від 19 серпня 2020 року у справі № 524/6117/17; від 26 листопада 2020 року у справі № 234/15372/17; від 02 липня 2002 року у справі № 766/6227/17; від 31 травня 2021 року у справі № 234/15371/17; від 11 жовтня 2018 року у справі № 816/1250/17; від 15 вересня 2020 року у справі № 205/4196/18; від 17 жовтня 2019 року у справі № 761/23477/16-ц.
Крім того, особа, яка подала касаційну скаргу, у клопотанні, яке додано до касаційної скарги, просить зупинити виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 лютого 2023 року та постанови Харківського апеляційного суду від 10 серпня 2023 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 506 950,65 грн до закінчення їх перегляду у касаційному порядку. Клопотання мотивовано тим, що рішення суду про поновлення позивача на роботі виконано добровільно. Однак, предметом позову є вимоги, що випливають з трудових правовідносин - поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Оскарженими рішеннями було присуджено стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19, за своїм змістом є заробітною платою. Тому, з урахуванням особливостей повороту виконання рішень у спорах, що випливають з трудових правовідносин, у разі примусового виконання судового рішення про стягнення середнього заробітку на користь позивача, порушення інтересів відповідача полягатиме у відсутності можливості повороту виконання та відсутності законодавчого механізму повернення отриманих позивачем коштів у вигляді середнього заробітку за час вимушеного прогулу на суму 506 950,65 грн. Окрім цього, згідно інформації з автоматизованої системи виконавчого провадження стало відомо про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1. У разі примусового виконання рішення в частині стягнення середнього заробітку відповідач буде позбавлений можливості повернення стягнутих на користь працівника коштів у разі задоволення касаційної скарги та скасування оскаржених рішень. До клопотання додано копію наказу про поновлення на роботі від 25 серпня 2023 року; витяг з автоматизованої системи виконавчого провадження щодо відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 07 вересня2023 року.
Тлумачення частини восьмої статті 394, статті 436 ЦПК України свідчить, що заява про зупинення виконання має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання рішення. Проте вказані в заяві обставини щодо зупинення виконання рішення не свідчать про наявність підстав для його зупинення і до заяви не додано будь-яких доказів, які б підтверджували необхідність зупинення виконання судового рішення. Тому, на підставі частини восьмої статті 394, статті 436 ЦПК України, у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись статтями 260, 389, 394, 395, 436 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження у справі № 638/14165/21.
Витребувати з Дзержинського районного суду м. Харковацивільну справу № 638/14165/21 за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати.
У задоволенні заяви акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про зупинення виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 лютого 2023 року та постанови Харківського апеляційного суду від 10 серпня 2023 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 13 жовтня 2023 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
