Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 373/2169/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2023 року м. Переяслав
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області у складі
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого у кримінальному провадженні № 12023111240000213 за ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст.185 КК України ОСОБА_4 ,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні суду перебуває вище вказане кримінальне провадження.
В ході підготовчого судового засідання прокурор заявив клопотання, в якому посилаючись на те, що ризики, передбачені п.п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у кримінальному провадженні продовжують існувати, просив продовжити обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого в судовому засіданні заперечуючи проти задоволення клопотання, просив застосувати відносно підзахисного більш м`який запобіжний захід, а саме, у виді домашнього арешту. Відзначив, що ризики, наведені прокурором в обґрунтування продовження тримання під вартою ОСОБА_4 як такі, що наявні у кримінальному провадженні, є надуманими, жодними об`єктивними даними не підтверджені.
Обвинувачений просив обрати щодо нього запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Перевіривши доводи клопотання, заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Згідно із ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із загальними принципами вирішення питання про застосування щодо особи запобіжного заходу у виді тримання під варто, що закріплені в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, а також прецедентної практики Європейського суду з прав людини, наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. При розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини, які можуть мати відношення до справи: характер і тяжкість передбачуваного злочину; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; репутація, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
До обвинуваченого ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськ районного суду Киїської області від 13 жовтня 2023 року застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Управління Державної пенітенціарної служби України строком до 25 жовтня 2023 року включно.
Як вбачається з обвинувального акту та встановлено судом, ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, в тому числі й за аналогічний злочин, судимість не знята та непогашена. Станом на даний час щодо нього судом розглядається кримінальне провадження за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України. В межах кримінального провадження за ч. 4 ст. 185 КК України ухвалою суду від 31 жовтня 2022 року до нього було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою із можливістю внесення застави. Застава внесена 07 листопада 2022 року. Однак, ОСОБА_4 знову підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень за ст. 185 КК України за декількома епізодами, вчиненими у 2023 році.
Отже, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення обвинуваченим, на що вказував прокурор, є цілком обґрунтованим.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 не працює, законного джерела доходів не має, неодружений, утриманців не має, за місцем проживання характеризується негативно, санкція частини 4 ст. 185 КК України, за якою він обвинувачується передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Отже, покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі доведення його вини у вчиненні кримінальних правопорушень в сукупності з наведеними обставинами суттєво підвищує і ризик того, що обвинувачений може ухилитися від суду.
У справі «Летельє проти Франції» ЄСПЛ вказав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
З врахуванням необхідності безпосередності дослідження доказів під час судового провадження, в тому числі й допиту свідків, вважаю, що станом на даний час не зменшився також ризик впливу на потерпілих і свідків.
Доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також його твердження, що стороною обвинувачення не доведено, що заявлені ризики не зменшились, суд вважає безпідставними. Під час розгляду клопотання, прокурором доведено об`єктивне існування обставин, які виправдовують подальше тримання під вартою обвинуваченого та встановлена наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
Обвинувачений, за своїм віком і станом здоров`я не має специфічних особливостей стану здоров`я.
Суд враховує, що запобіжний захід має на меті, зокрема, попередження спроби особи вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, а не бути лише наслідком такого перешкоджання.
Викладені обставини в повному обсязі свідчать про те, що у кримінальному провадженні застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання доведеним ризикам, що виключає собою можливість обрання відносно ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу.
З урахуванням викладеного, доводи сторони захисту про можливість застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, суд оцінює критично.
Доцільність продовження обраного обвинуваченому запобіжного заходу є наразі актуальною.
Продовжуючи тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, суд вважає таку міру виправданою, оскільки цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу (інтересу правосуддя), які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи.
Одночасно, суд вважає, що обвинуваченому необхідно визначити заставу у розмірі згідно зі ст. 182 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.ст. 177, 178, 183, 197, 199, 331, 314-316, 372 КПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на шістдесят днів, тобто до 22.12.2023 включно.
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 35 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 93940 (дев`яносто три тисячі дев`ятсот сорок) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок суду.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент до закінчення дії ухвали внести заставу в розмірі, визначеному в даній ухвалі.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого строком на 2 місяці наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований/проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками.
Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок суду коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово суд.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - протягом того ж строку з моменту отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1
