Єдиний державний реєстр судових рішень
справа № 361/2980/22
провадження № 1-кп/361/613/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.11.2023 м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий: суддя ОСОБА_1 ,
за участі : секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022111130000896 від 05.05.2022 про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Васильків, Київська область, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , освіта середньо-технічна, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, має на утриманні малолітню дитину 2016 року народження, являється особою з інвалідністю ІІІ групи, раніше неодноразово судимого, останній раз 19.04.2019 Васильківським міським судом Київської області за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі; ухвалою Київського апеляційного суду від 26.11.2019 вирок змінено в частині призначеного покарання та засуджено за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі; згідно ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області звільнений 02.07.2021 умовно-достроково, невідбутий строк 8 місяців 8 днів,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
27.04.2022 близько 16-45 години ОСОБА_4 , перебуваючи в магазині «Епіцентр», що розташований за адресою : Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 253, діючи в умовах воєнного стану, відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX та Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу, реалізовуючи свій умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, маючи на меті незаконне збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи їх негативні наслідки, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу підійшов до торгових полиць та викрав секатор садовий акумуляторний «Einhell X-Change GE-LS 18 Li (1x2.5Ah)»вартістю 2330,00 грн., після чого ОСОБА_4 вийшов на задній двір території магазину та перекинув вказаний секатор через паркан, після чого залишив територію магазину не розрахувавшись за товар, заподіявши своїми умисними діями ТОВ «Епіцентр-К»майнову шкоду на суму 2330,00грн.
Крім того, 31.05.2022 у період часу з 13-00 години по 17-00 годину ОСОБА_4 перебуваючи на другому поверсі будинку №54 по вулиці Короленка в м. Бровари Київської області, діючи в умовах воєнного стану, реалізовуючи свій умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, маючи на меті незаконне збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи їх негативні наслідки, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу викрав біговел «Condor» сіро-зеленого кольору вартістю 735,00 грн., який знаходився поблизу дверей однієї з квартир, після чого з викраденим майном залишив місце вчинення кримінального правопорушення, завдавши потерпілій ОСОБА_6 майнової шкоди на суму 735,00 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 у вчиненні крадіжки з магазину «Епіцентр» секатору садового винуватим себе визнав повністю, вказав, що викрадені садові ножиці в подальшому він продав, на теперішній час матеріальні збитки потерпілому не відшкодував, хоча має намір відшкодувати завдану шкоду. Також визнав повністю свою вину у скоєнні крадіжки біговелу, який знаходився в під`їзді будинку, за викладених в обвинувальному акті обставин. При цьому зазначив, що дуже шкодує за вчинене, щиро кається, після вказаних подій кримінальних правопорушень не скоював, виправився, тому просить застосувати покарання, не пов`язане із позбавленням волі.
Представник потерпілого ТОВ «Епіцентр-К» ОСОБА_7 та потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового розгляду були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотань не заявляли.
Переконавшись у тому, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнає свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст обвинувачення, фактичні обставини справи, які ніхто не оспорює, погоджуються з кваліфікацією вчиненого діяння, а прокурор, не висловлює жодних заперечень щодо встановлених обставин, роз`яснивши цим особам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження, згідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують його особу.
Згідно до ст. 337 КПК України суд діє лише в межах висунутого обвинувачення.
Виходячи з викладеного, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_4 доведеною повністю та кваліфікуєйого умисні дії за викладеним фактом за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
При призначенні у відповідності до ст. 65 КК України ОСОБА_4 виду і міри покарання, суд, керуючись правосвідомістю,враховує вчинення обвинуваченим умисного, корисливого кримінального правопорушення, яке віднесене кримінальним Законом до тяжкого злочину, враховує суспільну небезпеку вчинених ОСОБА_4 діянь - посягання на гарантоване Конституцією України право власності, однак мета покарання - це те, чого прагне держава, застосовуючи його щодо особи, яка вчинила злочин, покарання повинно володіти силою впливу та стримування і полягає не у жорстокості, а у невідворотності та можливої швидкості.
Крім тяжкості та суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, суд враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який маючи незняту та непогашену судимість на шлях виправлення не став; не працював отже не має постійного джерела доходу, що і призвело до скоєння корисливих злочинів; завдану майнову шкоду потерпілому ТОВ «Епіцентр-К» на суму 2330,00 грн. не відшкодовано, однак матеріальні претензії з боку потерпілої сторони відсутні; завдану потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду відшкодовано шляхом повернення викраденого майна; за місцем реєстрації на диспансерному обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває; за місцем реєстрації характеризується позитивно; являється особою з інвалідністю ІІІ групи; не одружений, має малолітнього сина 2016 року народження.
В період досудового слідства і в суді ОСОБА_4 винним себе у вчиненні інкримінованого йому злочину визнавав стабільно, що свідчить про надання допомоги правоохоронним органам і суду у встановленні обставин справи і активне сприяння у розкритті злочину, що на підставі п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України визнається пом`якшуючими покарання обставинами.
Суд критично відноситься до викладеної в обвинувальному акті та зазначеної захисником в судовому засіданні як пом`якшуючу покарання обставину щире каяття обвинуваченого з огляду на наступне.
Щире каяття повинно бути діяльним, супроводжуватися сприянням розкриттю і розслідуванню злочину, відшкодуванням заподіяної шкоди та іншими позитивними діями, підтверджуючими глибоке каяття і усвідомлення протиправності своєї поведінки. Каяття вважається щирим тоді, коли воно ґрунтується на визнанні особою своєї провини, виявленні жалю з приводу вчиненого та бажанні виправити ситуацію, що склалася - такого судом не встановлено. Як свідчать обставини справи обвинувачений лише підтверджував вчинення злочину, будучи викритим.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.
Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах, встановлених санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, однак, з урахуванням пом`якшуючої покарання обставини, позитивної характеристики за місцем проживання, у мінімальному розмірі, вважаючи його необхідним і достатнім в якості кари за вчинене, для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим так і іншими особами та відповідатиме ступеню тяжкості та суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення.
Вирішуючи питання щодо можливості застосування положень статті 75 КК України суд враховує, що ОСОБА_4 на час вчинення даного злочину мав не знятими та не погашеними у встановленому Законом порядку судимості; як убачається з історії його судимостей, він постійно переконував суд у своєму щирому каятті і виправленні, що враховувалося як пом`якшуюча покарання обставина при винесенні вироку та ухваленні інших судових рішень. Так, йому двічі призначалося покарання з випробуванням (підставою для чого є переконаність суду у можливості виправлення засудженого без відбування покарання) і чотири рази він був умовно-достроково звільнений від відбування призначеного покарання (підставою для чого є переконання суду у тому, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення). Все це не зупинило його від вчинення нового корисливого злочину, що свідчить про стійку настанову на скоєння обвинуваченим кримінальних правопорушень відповідної категорії та його суспільну небезпечність.
У постанові від 19.07.2018 (справа № 755/6254/17) Верховний Суд зазначив, що неготовність до самокерованої правослухняної поведінки виключає призначення покарання, не пов`язаного з ізоляцією від суспільства.
За викладеними мотивами підстав для застосування правил ст.ст. 69, 75 КК України, суд не убачає.
На думку суду, саме такий вид покарання є необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим так і іншими особами та відповідатиме ступеню тяжкості та суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення.
У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд звернув увагу судів на те, що передбачені законом правила призначення покарання за сукупністю злочинів (ст. 70 КК) застосовуються у випадках самостійної кваліфікації вчиненого як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті кримінального закону, якими передбачено відповідальність за окремі склади злочинів і які мають самостійні санкції. За цими ж правилами призначається покарання і в разі вчинення особою діянь, частина яких кваліфікується як закінчений злочин, а решта - як готування до злочину чи замах на нього. За окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті) КК, які не мають самостійної санкції, покарання не призначається.
Документально підтверджені витрати на залучення експертів слід стягнути на користь держави з обвинуваченого.
Арешт, накладений на майно, згідно приписів ст. 174 КПК України, слід скасувати.
Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України.
Цивільний позов по провадженню відсутній.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався і підстав для його застосування до набрання вироком законної сили не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 174, 369-378 КПК України, ч. 4 ст. 185 КК України, суд -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
Строк відбування ОСОБА_4 покарання обчислювати з моменту його фактичного затримання після набрання вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведені експертизи в сумі 2025,10 грн.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 21.06.2022 на велосипед марки «Condor» сіро-зеленого кольору.
Речові докази по справі :
-диски DVD+R з маркуванням «hp» - залишити в матеріалах кримінального провадження ;
-дитячий біговел «Condor» сіро-зеленого кольору, переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_6 - залишити власнику за належністю.
Вирок може бути оскаржений з передбачених ст. 349 КПК України підстав до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області, протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1
