Справа № 420/29548/23
У Х В А Л А
22 листопада 2023 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у письмовому провадженні клопотання Військової частини НОМЕР_1 від 14.11.2023 про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін та клопотання Військової частини НОМЕР_1 від 14.11.2023 про виклик свідків,-
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.09.2023 №51 в частині що стосується притягнення до матеріальної та дисциплінарної відповідальності начальника штабу - заступника начальника Херсонського зонального відділу Військової служби правопорядку підполковника ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 30.10.2023 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
14.11.2023 до суду від Військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, зазначивши що вирішення спірних правовідносин, які виникли між позивачем та Військовою частиною НОМЕР_1 має досить важливе значення для відповідача та вимагає повного та всебічного встановлення обставин справи, також відповідач має бажання надати усні пояснення по суті та надати додаткові пояснення по справі.
Згідно із ч. 2 ст. 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (п.20 ч.1 ст.4 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. ч. 5-8 ст. 262 КАС суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Слід вказати, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Axen v. Germany, заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року Varela Assalino contre le Portugal, заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.
Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
При цьому, представник відповідача звернувшись до суду із клопотанням про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін не навів достатніх обґрунтувань доцільності такого розгляду, а саме в чому полягає складність даної справи чи інших обставин, що свідчать про доцільність розгляду справи з викликом її учасників.
Дослідивши матеріали справи, зважаючи на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, яка є справою незначної складності, та не вимагає проведення судового засідання з повідомлення сторін для повного та всебічного встановлення обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Військової частини НОМЕР_1 від 14.11.2023 про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.
Також, 14.11.2023 до суду від Військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання про виклик свідків, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
В обґрунтування заявленого клопотання представник відповідача вказав, що з метою повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, в якості свідків мають бути викликані та допитані: начальник групи матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_2 , старший офіцер відділення проведення перевірок та службових розслідувань відділу запобігання вчиненню, виявлення і припинення кримінальних та інших правопорушень військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_3 . Вказані особи, як вказав відповідач, можуть повідомити про наступні обставини: стосовно притягнення позивача до матеріальної та дисциплінарної відповідальності та стосовно питань за фактом перевитрати близько 1400 добових видач у зв`язку з незняттям з продовольчого забезпечення у військовій частині НОМЕР_2 військовослужбовців Херсонського зонального відділу Військової служби правопорядку, які вибували у відрядження, відпустку, на лікування та звільнялися від виконання службових обов`язків за станом здоров`я.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 65 КАС України визначено, що як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з`ясувати у справі. Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім`я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.
Враховуючи викладене та те, що розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та відповідач, заявляючи копотання про виклик свідків не зазначив конкретні обставини, щодо яких вони можуть дати показання, суд не вбачає підстав для допиту вказаних осіб в якості свідків.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Військової частини НОМЕР_1 від 14.11.2023 про виклик свідків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 65, 248, 257-261 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін - відмовити.
У задоволенні клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про виклик свідків - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя К.О. Танцюра