Справа № 2 4758/10
2010р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
/заочне/
10 серпня 2010 року Суворовський районний суд, м. Одеси, в складі:
Головуючого судді Малиновського О.М.,
при секретарі Стояновій І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 15, в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання права користування жилим приміщенням, зобовязання укласти договір найму, -
ВСТАНОВИВ
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовними вимогами, в яких просять визнати за ними право користування жилими кімнатами та підсобними приміщеннями №№ 191,192 (нові номери за технічним паспортом 809,812,810,811,852) в будинку гуртожитку АДРЕСА_1, зобовязавши відповідача укласти з ОСОБА_1 договір найму на вказані приміщення, відкривши на її імя окремий особовий рахунок, визнав її основним наймачем кімнат.
В обґрунтування своїх вимог позивачі послались на те, що ОСОБА_1 з 1986 року постійно проживає в зазначених вище кімнатах. Після народження її дочки в 1988 році, дочка сумісно з нею продовжує проживати у вказаних кімнатах. На думку позивачів, оскільки вони впродовж 24 років постійно проживають в даних кімнатах, займаються їх впорядкуванням, постійно оплачують комунальні послуги та послуги за користування електричної енергією, вони набули право користування на житлові кімнати та підсобні приміщення в гуртожитку.
Представник позивачів в судовому засіданні предявленні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.
Представник відповідача у судове засіданні не явився без поважних на те причин. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
За згодою представника позивачів, справа розглянута в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст.224 ЦПК України.
Суд заслухавши представника позивачів, допитавши свідків, вивчивши представлені позивачами докази, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного.
Судом встановлено, що згідно рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 521 від 26.05.2009р. було затверджено акт приймання-передачі з державної до комунальної власності територіальної громади м. Одеси гуртожитку та інженерних мереж, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно повідомлення УЖКГ та ПЕК Одеської міської ради від 23.03.2010р. № 0104/122, будинок гуртожиток № 26-а по вулиці Ак.Заболотного в м. Одесі на даний час перебуває на балансі КП „ЖКС „Північний”.
Актом встановлення осіб, які мешкають у спірному гуртожитку від 25.02.2010р., складеного комісією згідно наказу УЖКГ та ПЕК № 68 від 11.09.2009р., до складу якої були включені представники від УЖКГ та ПЕК, Суворовської районної адміністрації ОМР, КП ЖКС „Північний”, було затверджено перелік осіб, які мешкають в гуртожитку. Згідно даного акту вбачається, що ОСОБА_1 проживає в кімнатах гуртожитку №№191,192 з 1986 року та після народження у 1988 році проживає ОСОБА_2
Згідно технічного паспорту складеного КП „ОМБТІ та РОН” від 05.10.2009р. було визначено нові номери кімнат в гуртожитку. Позивачки займають наступні кімнати за даним технічним паспортом, а саме: житлову кімнату № 809, площею 16,3 кв.м., житлову кімнату № 192, площею 11,8кв.м., приміщення кухні № 852, площею 11,0кв.м., приміщення санвузлу №811, площею 3,9 кв.м., приміщення коридору № 810, площею 2,1 кв.м.
Допитані в судовому засіданні свідки, сусіди позивачів, ОСОБА_3, ОСОБА_4 підтвердили той факт, що позивачі постійно, починаючи з 1986 року проживають в зазначених вище житлових кімнатах та користуються підсобними приміщенням, сплачують комунальні послуги, проводять необхідні ремонті роботи в кімнатах. Свідки зазначали, що ОСОБА_1 одна із перших мешканців, яка всилилась до гуртожитку.
З урахуванням наведеного, у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів зазначених свідками. Зацікавленості свідків у вирішенні спору судом не встановлено.
Факт постійного проживання в зазначених вище кімнатах гуртожитку ОСОБА_1 та її дочки ОСОБА_2 підтверджується договором на проживання в гуртожитку, квитанціями про сплату наданих житлово-комунальних послуг та послуг з постачання електричної енергії.
Відповідно до ч.1 ст.61 ЖК України, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.
В силу п. 4 ст. 3 Закону “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” № 1382-ІУ від 11.12.2003року (далі Закон), місце проживання є адміністративна-територіальна одиниця, на території якої особа проживає понад шість місяців на рік. Відповідно до ч. 2 ст. 2 того ж Закону, реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Частина 1 ст. 63 ЖК України визначає, що предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.
Відповідно до ст. 64 ЖК України, члени сімї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть обовязки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Згідно ч.2 ст.65 ЖК України, особи, що вселилися в жиле приміщення як члені сімї наймача, набувають рівного з іншими членами сімї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сімї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
Згідно з ст. 106 ЖК України, повнолітній член сімї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сімї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача.
Відповідно до ст.47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Тобто встановлені в судовому засіданні факти дають підстави вважати, що позивачі правомірно набули право користування кімнатами в гуртожитку, а як наслідок набули всі права та обовязки, що випливають з договору найму житлового приміщення.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що предявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими що підлягають судовому захисту шляхом визнання за позивачами право користування житловими кімнатами та підсобними приміщеннями та шляхом зобовязання відповідача укласти з ОСОБА_1 на спірні кімнати договір найму, визнавши її основним наймачем, відкривши на її імя окремий особовий рахунок.
З боку відповідача суду не представлено жодного належного доказу, який би вказував на безпідставність предявленого позову або спростовував би докази на які посилались позивачі в обґрунтування предявлених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.63,64,65,106 ЖК України; ст.ст.10,11,58,64,169,174,212-215,224-227 ЦПК України, -
ВИРІШИВ
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, 1968 року народження та її дочкою ОСОБА_2, 1988 року народження право користування: на житлову кімнату № 191 (новий номер за даними технічного паспорту № 809), площею 16,3 кв.м., житлову кімнату № 192 (новий номер за даними технічного паспорту № 812), площею 11,8 кв.м., приміщення кухні № 852, площею 11,0 кв.м., приміщення санвузлу № 811, площею 3,9 кв.м., приміщення коридору № 810, площею 2,1 кв.м., в будинку гуртожитку АДРЕСА_1.
Зобовязати Суворовську районну адміністрацію Одеської міської ради укласти з ОСОБА_1 договір найму: на житлову кімнату № 191 (новий номер за даними технічного паспорту № 809), площею 16,3 кв.м., житлову кімнату № 192 (новий номер за даними технічного паспорту № 812), площею 11,8 кв.м., приміщення кухні № 852, площею 11,0 кв.м., приміщення санвузлу № 811, площею 3,9 кв.м., приміщення коридору № 810, площею 2,1 кв.м., в будинку гуртожитку АДРЕСА_1, визнавши її основним наймачем, відкривши на її імя окремий особовий рахунок.
Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня оголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя
