11.01.2024
ЄУН 389/4400/23
Провадження №1-кп/389/193/23
У Х В А Л А
11 січня 2024 року Знам`янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
представника потерпілої ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам`янка в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023120000000995 від 20 вересня 2023 року стосовно
ОСОБА_6 ,
обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, продовжений строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 14.01.2024,
В С Т А Н О В И В :
14 грудня 2023 року до Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області на розгляд надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 грудня 2023 року, справу передано до провадження судді ОСОБА_1 .
Ухвалою Ленінського районного суду м.Кіровограда від 16.11.2023 ОСОБА_6 продовжений строк тримання під вартою до 14.01.2024.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України та обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачає.
Потерпіла та її представник у судовому засіданні не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду.
Обвинувачений та його захисник також не заперечували щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду.
Вислухавши думку учасників підготовчого судового розгляду, суд дійшов до такого.
Дане кримінальне провадження підсудне Знам`янському міськрайонному суду Кіровоградської області відповідно до ст.ст.32, 33 КПК України.
Наявність підстав для закриття кримінального провадження, передбачених ч.1 або ч.2 ст.284 КПК України або зупинення провадження, не вбачається.
Обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст.291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, відтак підстав для його повернення прокурору немає.
За вказаних мотивів, суд приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023120000000995 від 20 вересня 2023 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
З урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, розгляд кримінального провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України, відсутні.
Відповідно до ч.1 ст.31 КПК України, кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється суддею одноособово, крім випадків, передбачених частинами другою, третьою та дванадцятою цієї статті. Враховуючи те, що обвинувальний акт не підпадає під дію частин другої, третьої та дванадцятої статті 31 КПК України, суд приходить до висновку про доцільність здійснення кримінального провадження суддею одноособово.
Водночас прокурором у підготовчому судовому засіданні заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів. Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, який закон класифікує як тяжкий злочин та карається позбавленням волі на строк до восьми років, ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які існували на час застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу під час досудового розслідування, не зникли.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник у судовому засіданні заперечували проти задоволення зазначеного клопотання прокурора через те, що ризики, які заявлені стороною обвинувачення, є необгрунтованими, оскільки відразу після ДТП ОСОБА_6 з місця пригоди не зник, навпаки, відразу викликав поліцію та швидку допомогу, також, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_6 покине своє місце проживання, через те, що має міцні соціальні зв`язки - проживає разом з матір`ю похилого віку та вагітною співмешканкою, у якої є неповнолітня дитина, очевидці ДТП відсутнні, а наявний свідок бачила лише наслідки дорожньо-транспортної події. Просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора та застосувати до ОСОБА_6 менш суворий запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час, що дасть змогу допомагати, як матері, так і цивільній дружині.
Прокурор у судовому засіданні підтримав подане клопотання, просив його задовольнити та вказав на недостатність підстав застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Потерпіла та її представник просили задовольнити дане клопотання прокурора.
Вислухавши у підготовчому судовому засіданні думку учасників судового провадження, суд дійшов до наступного.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 суд враховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Водночас суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що повною мірою узгоджується з практикою Європейського суду.
Так, рішенням ЄСПЛ від 06 квітня 2000 року у справі «Лабіта проти Італії», в якому зазначено, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Крім цього, судом взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Також, судом взято до уваги рішення ЄСПЛ у справі "Амбрушкевич проти Польщі" від 04.05.2006 в якому наголошено, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості йомовірного покараня.
Під час розгляду даного клопотання у вказаному кримінальному провадженні встановлена наявність ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України.
Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке закон класифікує як тяжкий злочин та карається позбавленням волі на строк до восьми років, тому, усвідомлення тяжкості кримінального правопорушення, що спричинило смерть потерпілого та, розуміючи можливе покарання у разі доведення його вини, вказує на цілком ймовірну можливість переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Водночас судом враховано, що обвинувачений раніше не судимий, не одружений, має зареєстроване місце проживання, офіційно на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, а також офіційно не працевлаштований.
Зважаючи на те, що на даний час судом ще не допитано свідків та потерпілу, є вагомі підстави вважати, що у разі застосування до обвинуваченого альтернативного по відношенню до тримання під вартою запобіжного заходу, не пов`язаного з виключними запобіжниками у комунікації та його переміщеннях, останній зможе здійснити незаконний вплив на даних осіб з метою зміни раніше наданих ними показань для уникнення від кримінальної відповідальності за скоєний злочин.
Судом також враховано характер кримінального правопорушення, вчиненого обвинуваченим, який мають високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства та те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, що в даному випадку виправдовує тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, застосування більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тож ОСОБА_6 необхідно продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.
Продовжуючи дію такого запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого злочину, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою, не відпали, що також унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.
Доводи захисника щодо продовженого обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою спростовуються вищевикладеним та відсутністю належних даних на підтвердження зменшення існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які наразі не зникли, тому судом такі доводи не можуть бути враховані із вищезазначених підстав та виправдовують потребу в необхідності продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого.
А відтак, не підлягає задоволенню клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт у нічний час.
Оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, який спричинив загибель людини, то відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України розмір застави у даному кримінальному провадженні не визначається.
Крім того, за змістом ст.314-1 КПК України, з метою забезпечення суд інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь стосовно обвинуваченого.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 314-316, 334 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023120000000995 від 20 вересня 2023 року стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, у відкритому судовому засіданні суддею одноособово на 10.40 годину 18 січня 2024 року в приміщенні Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області.
Доручити представнику Кропивницького РВ №2 філії ДУ «Центр пробації» в Кіровоградській області, у строк до 18 січня 2024 року скласти та надати суду досудову доповідь стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Олександрія Кіровоградської області, згідно обвинувального акту зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .
Викликати в судове засідання учасників кримінального провадження.
Явку обвинуваченого визнати обов`язковою.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Олександрія Кіровоградської області, продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів, який обчислювати з 14.00 год. 11 січня 2024 року по 14.00 год. 10 березня 2024 року.
На ухвалу суду, в частині продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Копію ухвали, до відома, направити начальнику ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор», вручити прокурору та обвинуваченому.
В іншій частині ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Знам`янського міськрайонного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1