Єдиний державний реєстр судових рішень
Кропивницький апеляційний суд
Провадження № 11-кп/4809/381/25 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_1
Категорія: 286 КК України Доповідач у ІІ інстанції: ОСОБА_2
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.05.2025 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому, в режимі відео конференції, кримінальне провадження № 12023120000000995 за апеляційними скаргами представника цивільного відповідача ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА» - адвоката ОСОБА_10 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на вирок Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 березня 2025 року, яким
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Олександрія Кіровоградської області, громадянин України, із середньою спеціальною освітою, не одружений, не працюючий, утриманці відсутні, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
засуджений за ч.2 ст.286 КК Українидо покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_9 обчислюється з моменту його затримання - з 20 вересня 2023 року.
В строк відбування покарання на підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувано строк попереднього ув`язнення - з 20 вересня 2023 року по день ухвалення вироку, з розрахунку день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили залишити попередній - у виді тримання під вартою, але не більше, ніж на 60 (шістдесят) днів, тобто до 23 травня 2025 року включно.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_11 до ОСОБА_9 , ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_11 в рахунок відшкодування, заподіяної кримінальним правопорушенням, моральної шкоди -
500 000 (п`ятсот тисяч) грн.
Стягнуто з ОСОБА_9 понесені процесуальні витрати, а саме витрати на правово допомогу, на користь ОСОБА_11 у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА» на користь ОСОБА_11 в рахунок відшкодування заподіяної майнової шкоди, завданої смертю ОСОБА_12 у розмірі 241 200 (двісті сорок одна тисяча двісті) грн.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА» на користь ОСОБА_11 в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю ОСОБА_12 у розмірі 78800 (сімдесят вісім тисяч вісімсот) грн.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА» на користь ОСОБА_11 в рахунок відшкодування витрат на поховання у розмірі 9817,10 грн. та витрат на виготовлення і встановлення надгробного пам`ятника у розмірі 38550 грн., а всього стягнути 48367 (сорок вісім тисяч триста шістдесят сім) грн. 10 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь держави витрати за проведення судової інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи технічного стану транспортного засобу №СЕ-19/112-23/9554-ІТ від 11.10.2023 у розмірі 2390 грн.; судової інженерно-транспортної (транспортно-трасологічної) експертизи №СЕ-19/112-23/9553-ІТ від 18.10.2023 у розмірі 2390 грн.; судової комплексної інженерно-транспортної (автотехнічної та транспортно-трасологічної) експертизи по обставинам ДТП №3634/23-27 від 15.11.2023 у розмірі 3345,72 грн., а всього на загальну суму у розмірі 8125 (вісім тисяч сто двадцять п`ять) грн. 72 коп.
Скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25.09.2023 (справа №405/6876/23, провадження №1-кс/405/3222/23) на електровелосипед без маркування, який належить на праві приватної власності ОСОБА_12 .
Скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26.09.2023 (справа №405/6876/23, провадження №1-кс/405/3221/23) на автомобіль ВАЗ 2106, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1984 року випуску, що належить на праві приватної власності ОСОБА_13 , при цьому перебував у фактичному користуванні та володінні ОСОБА_9 .
Цим же вироком вирішено питання про речові докази у кримінальному провадженні.
В С Т А Н О В И Л А:
Згідно вироку суду ОСОБА_9 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, за наступних обставин.
20.09.2023 ОСОБА_9 , порушуючи вимоги п.2.3 (а) Правил дорожнього руху (далі - ПДР) (п.2.3Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: а)перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан … транспортного засобу...), керуючи автомобілем ВАЗ 2106, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_13 , не забезпечив належну перевірку та технічну справність транспортного засобу. Так, при наявності видимих та завчасно відомих технічних несправностей автомобіля, а саме встановлення шин різних моделей з різними малюнками протектора на передню та задню вісь, а також відсутність болта кріпленні заднього правого колеса, що суперечить вимогам п.п.31.4 та 31.4.5 (г) та (є) ПДР, що забороняє експлуатацію транспортного засобу, розпочав керування вище вказаним автомобілем, рухаючись в світлу пору доби зі сторони пров. Соборного у напрямку пров. Польового, по вул. Соборна в м. Знам`янка Кропивницького району Кіровоградської області, в порушення п.п.1.5, 2.3 (б і д) ПДР (п 1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п.2.3 Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну …і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху), позбавив себе можливості безпечно керувати автомобілем, щоб не наражати на небезпеку себе та інших учасників дорожнього руху.
Так, ОСОБА_9 , близько о 17 год. 00 хв. рухаючись в межах вищезазначеного населеного пункту, цілеспрямовано порушуючи законодавство України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху щодо прямої заборони перевищення швидкості руху транспортних засобів в межах населеного пункту, нехтуючи вимогами п.п.12.4 та 12.9 (б) ПДР (п.12.4 У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.; п.12.9 Водієві забороняється: б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29 , 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил;), рухався зі швидкістю 108…113 км/год. (згідно висновку комплексної інженерно-транспортної експертизи №3634/23-27 від 15.11.2023), яка значно перевищувала максимально дозволену та допустиму швидкість руху на даній ділянці дороги (50 км/год.).
У подальшому, під час руху ОСОБА_9 , маючи об`єктивну можливість у світлу пору доби на горизонтальній ділянці дороги своєчасно виявити небезпеку для руху (згідно п.1.10 ПДР «небезпека для руху - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об`єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного стану, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися. Окремим випадком небезпеки для руху є рух у межах смуги транспортного засобу іншого транспортного засобу назустріч загальному потоку»), яка виражалась у виїзді електровелосипеда під керуванням ОСОБА_12 , з прилеглою зліва відносно напрямку його руху провулку Садового, на його смугу, не вірно відреагував на зміну дорожньої обстановки та не вжив заходів для зменшення швидкості керованого ним транспортного засобу, аж до повної його зупинки, чим порушив вимоги п.12.3 ПДР (п.12.3 у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, не вжив заходів до зменшення швидкості, аж до повної його зупинки).
Натомість водій ОСОБА_9 , виявивши вищезазначену небезпеку для подальшого руху, через свідоме значне перевищення дозволеної (не більше 50 км/год) та допустимої швидкості керованого ним автомобіля, яка впливає на зупинний шлях транспортного засобу, не вжив жодних заходів для зменшення швидкості або екстреного гальмування в межах своєї смуги руху, а навпаки в порушення вимог п.п.1.2 та 10.1 ПДР (п.1.2 в Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів; п.10.1 перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху), здійснив технічно необґрунтований маневр виїзду на смугу зустрічного руху.
В цей час, електровелосипед під керуванням ОСОБА_12 повернувся на свою смугу та продовжував рух у зустрічному напрямку, відносно напрямку руху автомобіля ВАЗ 2106, при цьому ОСОБА_9 будучи вже на смузі зустрічного руху, застосував екстрене гальмування, однак через 18.3м та на відстані 0,7м до краю дороги та 6,5м до будинку №21 по вул. Соборна, відбувся наїзд на вищевказаного велосипедиста.
Тобто, в порушення вищезазначених вимог ПДР України водієм ОСОБА_9 , у тому числі, щодо перевищення допустимої швидкості руху та здійсненні технічно необґрунтованого маневру виїзду на смугу зустрічного руху, перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди, оскільки до моменту наїзду, електровелосипед під керуванням ОСОБА_12 , перебував в межах своєї смуги руху, а своєчасне застосування ОСОБА_9 гальмування в межах своєї смуги руху без перевищення швидкісного режиму взагалі виключало зіткнення.
В результаті вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди, велосипедист ОСОБА_12 , згідно висновку судово-медичної експертизи №84 від 09.11.2023 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми: крововиливу під м`яку мозкову оболонку; крововилив в м`які тканини в лівій лобній ділянці голови, в лівій потиличній ділянці голови, в правій лобній ділянці голови; ран - в лівій тім`яній ділянці, з осадженням, на лівій щоці, біля носо-губної складки; на лівій щоці в привушній ділянці; на мочці лівої вушної раковини; в ділянці завитка лівої вушної раковини; саден: в правій виличній ділянці; в правій лобній ділянці на границі росту волосся; синця в лівій навколо очній ділянці, закритої тупої травми грудної клітки: садна в VII міжребер`ї по правій передній пахвовій лінії; переломів ребер зліва: І-ІІ по паравертебральній лінії, ІІІ-ІV по середне-ключичній лінії, V - по передньо-паховій; перелом ІІІ ребра справа по середнє-ключичній лінії, без ушкодження парієнтальної плеври, з крововиливами в оточуючі м`які тканини; забою легенів, закритої тупої травми верхніх кінцівок: рани - в ділянці зап`ястку, по тилу правої кисті; в ділянці проксимального відділу п`ясної кістки І пальцю правої кисті, по тильній поверхні; в ділянці проксимального відділу п`ясної кістки ІV пальцю лівої кисті, по тильній поверхні; в ділянці проксимального відділу дистальної фаланги пальцю лівої кисті, по тильній поверхні; саден: на правому плечі в проекції головки плечової кістки (3), закритої тупої травми нижніх кінцівок: переломи правих велико- та малогомілкової кісток в середній третині, багатоуламковий перелом лівої стегнової кістки в нижній третині, багатоуламковий перелом лівих велико- та малогомілкової кісток в середній третині, з крововиливами в оточуючі м`які тканини; ран - в нижній третині лівого стегна, по латеральній поверхні; в середній третині лівої гомілки, по передній поверхні (2) поряд розташовані рани; в середній третині правої гомілки, по передній поверхні; в середній третині правої гомілки, по передній поверхні; саден - біля крила правої клубової кістки, по передній пахвовій лінії; на правому стегні у верхній третині, по латеральній поверхні; на правому стегні в нижній третині, по передній поверхні; на правому колінному суглобі по передньо-бічній поверхні; на лівому стегні в верхній третині, по латеральній поверхні; на лівому стегні в нижній третині (2); синців: на правому колінному суглобі з переходом на верхню третину гомілки, по передній поверхні; на лівому колінному суглобі з переходом на верхню третину гомілки, по передній поверхні; по тилу лівої ступні; по тилу правої ступні в ділянці заплесно, закритої тупої травми живота та за очеревинного простору: забою селезінки та крововиливу в жирову капсулу лівої нирки, в сукупності несуть ознаки тяжких, як небезпечні для життя і знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті.
В апеляційній скарзі представник цивільного відповідача ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА» - адвокат ОСОБА_10 просить скасувати вирок Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25.03.2025 в частині заявлених позовних вимог до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» та ухвалити в цій частині нове рішення, де у задоволенні позовних вимог ОСОБА_11 до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» - відмовити.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що згідно полісу, ліміт страхової суми на одного потерпілого, за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю становить 320 000,00 грн.
Однак суд першої інстанції стягнув із ПрАТ «СК «Євроінс Україна» страхове відшкодування у загальному розмірі 368367,10 грн.
Також апелянт завчає про те, що суд першої інстанції безпідставно сягнув з ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА» на користь матері померлого, не переконавшись, що остання перебувала на його утриманні та потребувала у матеріальній допомозі.
Позивач не надала переліку усіх осіб які мають право на отримання страхового відшкодування.
В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 просить змінити вирок суду, через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Строк відбування покарання ОСОБА_9 рахувати з моменту винесення вироку, а саме з 25.03.2025.
На підставі ч.5 ст.72 КПК України обвинуваченому ОСОБА_9 зарахувати у строк відбування покарання за цим вироком строк попереднього ув`язнення з 20.09.2023 по день ухвалення вирок, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що ухвалюючи рішення про зарахування в термін відбування покарання строку попереднього ув`язнення, посилаючись на ч. 5 ст. 72 КК України, зазначив про зарахування ОСОБА_9 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі - період з 20.03.2023 (тобто з моменту його фактичного затримання у порядку ст. 208 КПК України та початку строку попереднього ув`язнення) по 25.03.2025 (що, є днем ухвалення вироку та кінцевим строком попереднього ув`язнення).
Фактично суд, двічі зарахував строк перебування під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 у період досудового розслідування та до винесення вироку вказуючи у вироці, що строк відбування покарання необхідно обчислювати з моменту затримання.
В зміненій апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 просить змінити вирок суду, через в частині цивільного позову, а саме в частині заявлених позовних вимог до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на суму 320000 грн., що складає ліміт відповідальності страховика згідно полісу.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що ліміт відповідальності страховика 320 000 гри., однак суд стягнув із Приватного акціонерного товариства «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА» страхове відшкодування у загальному розмірі 368 367,10 грн.
Позивач, на день смерті свого чоловіка, була пенсіонером, тобто у розумінні положень національного законодавства, є непрацездатною особою.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, а тому доказуванню підлягає не лише факт родинних відносин, а й обставини, за яких особа перебувала на утриманні померлого та потребувала матеріальної допомоги.
З поданих представником позивача доказів вбачається, що офіційного доходу у померлого, окрім пенсії, на день настання смерті, не було.
Заслухавши доповідь судді, прокурора ОСОБА_6 , який підтримав змінену апеляційну скаргу та просив її задовольнити, обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника ОСОБА_8 , які не заперечували проти задоволення апеляційних скарг, перевіривши матеріали кримінального провадження та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вони підлягають задоволенню частково, з таких підстав.
Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні проведено відповідно до вимог кримінального процесуального закону, а викладені у вироку суду висновки про винуватість ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,ґрунтуються на сукупності зібраних по справі доказів, які у повному обсязі, відповідно до вимог параграфу 3 глави 28 КПК України, досліджені судом першої інстанції під час судового розгляду справи, та є взаємоузгодженими між собою і відповідають фактичним обставинам справи.
Належність та допустимість доказів у кримінальному провадженні, а також правильність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_9 за ч.2 ст.286 КК України, у колегії суддів сумнівів не викликає. Тому, колегія суддів відповідно до вимог ст. 404 КПК України, переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Оцінивши дослідженні у кримінальному провадженні докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_9 та правильно кваліфікував його дії за ч2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, за наступних обставин.
Відповідно до змісту положень ст. 50 КК України, покарання за вироком суду, з-поміж інших завдань, має на меті не тільки кару, а повинно досягти мети виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так й іншими особами.
Згідно із загальними засадами призначення покарання, визначеними ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, зокрема, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Призначаючи обвинуваченому Відповідно до змісту положень ст. 50 КК України, покарання за вироком суду, з-поміж інших завдань, має на меті не тільки кару, а повинно досягти мети виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так й іншими особами.
Згідно із загальними засадами призначення покарання, визначеними ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, зокрема, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_9 , суд першої інстанції, у відповідності до ст. 65 КК України, у повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який є тяжким злочином, обставини вчинення, наслідки, що настали внаслідок його вчинення, зокрема загибель людини, яка є непоправною, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не одружений, утриманці відсутні, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває та те, що в судовому засіданні обвинувачений попросив вибачення у потерпілої та частково визнав свою вину, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують його покарання.
Атому, на думку колегії суддів, обґрунтовано зробив висновок про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства, призначивши покарання у виді позбавлення волі передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК України з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на максимальний строк.
При фактичних обставинах даної справи, які встановлюють ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_9 кримінального правопорушення та ступінь його небезпечності для суспільства, а також відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують його покарання, колегія суддів вважає, що призначене судом першої інстанції покарання у виді позбавлення волі межах санкції ч.2 ст.286 КК України з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на максимальний строк, буде достатнім для його виправлення, перевиховання, а також попередження вчинення ним, як самим обвинуваченим, так і іншими особами аналогічних кримінальних правопорушень.
Таке рішення, буде відповідати цілям та загальним засадам призначення покарання, через які реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
В той же час колегія суддів не може погодитися з розміром грошових виплат за позовом потерпілої ОСОБА_11 до ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА».
Відповідно до п.23.1 ст.23 ст.6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана із смертю потерпілого.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц зробила висновок про те, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст.37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі №147/66/17 (провадження № 14-95цс20) підвередила вищезазначений висновок, вказавши, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ). Принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у ст.1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень ст.1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відповідно, якщо такої різниці немає та шкода покрита в повному обсязі страховою виплатою, в такому випадку відсутні підстави для покладення відповідальності на страхувальника. Іншої норми, яка визначала б особливості відповідальності осіб, що застрахували свою цивільну відповідальність, у главі 82 ЦК України немає. Тому, частка відповідальності особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, становить різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Враховуючи вищенаведені висновки Великої Палати Верховного Суду, у спірних правовідносинах майнова шкода завдана позивачу в результаті ДТП, у межах страхової суми (суми страхового відшкодування) має бути відшкодована страховиком. У разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до п.27.1 ст.27 вищевказаного Закону Страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди, п.27.2 даної статті визначено, що Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених ст.1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Відповідно до статей 3,4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
За положеннями ст.12 Закону розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Водночас, франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров`ю потерпілих, не застосовується.
На день настання страхового випадку, статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено у 2023 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 6700 гривень. Загальний розмір мінімально гарантованого страхового відшкодування пов`язаного із втратою годувальника становить 241200,00 грн (6700х36=241200 грн.).
Відповідно до п. 2.1. Закону відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України. Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
Положеннями статті 27 Закону визначено, що страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, виключно лише на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України.
За змістом абзаца 1 частини першої статті 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.
Відповідно до ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується:
1) дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років);
2) чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно;
3) особам з інвалідністю - на строк їх інвалідності;
4) одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім`ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років;
5) іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом п`яти років після його смерті.
ОСОБА_11 на день смерті свого чоловіка(т. 1 а.п. 82), була пенсіонером, тобто у розумінні положень національного законодавства, є непрацездатною особою (.т. 1 а.п. 79).
Тобто ОСОБА_11 є дружиною пенсіонер має право на відшкодування шкоди.
До цивільного позову потерпілою долучені чеки від 21.09.2023 на загальну суму 9817,10 грн. (т.1 а.п.86), копія накладної від 22.09.2023 на суму 5750 грн., копії чеків від 21.09.2023 на сумму 745, 50 грн. та 413,60 грн. (т.1 а.п.87), копія товарного чеку від 03.05.2023 на суму 23000 грн. (т.1 а.п.88), копія замовлення на гранітний пам`ятник та копія товарного чеку від 14.03.2024 на суму 38550,00 грн. (т.1 а.п. 148,149), а всього - 48367,10 грн. які підтверджують понесенні нею витрати.
Так, розмір страхового відшкодування моральної шкоди потерпілій з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати складає 80400,00 грн. (6700*12=80400 грн.).
Відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.
Згідно полісу, страхова сума на одного потерпілого, за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю становить 320 000,00 грн.
Однак, суд першої інстанції стягнув із ПрАТ «СК «Євроінс Україна» страхове відшкодування у загальному розмірі 368367,10 грн.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції стягнув з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» страхове відшкодування у загальному розмірі 368367,10 грн., сума якого є значно більшою за поліс страхового відшкодування.
А тому оскільки доводи апеляційної скарги представника цивільного відповідача ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА» - адвоката ОСОБА_10 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 знайшли своє підтвердження вирок суду необхідно змінити в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_11 до ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА».
За таких підстав, апеляційні скарги слід задовольнити частково змінити вирок суду, в частині вирішення цивільного позову, а саме стягнути з страховика - ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на користь потерпілої страхове відшкодування в межах на суму 320000 грн., що складає ліміт відповідальності страховика згідно полісу (т. 2 а.п.59).
В той же час, не підлягають задоволенню вимоги апеляції прокурора про зарахування ОСОБА_9 у строк відбування покарання - строку попереднього ув`язнення, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі - період з 20.03.2023 (тобто з моменту його фактичного затримання у порядку ст. 208 КПК України та початку строку попереднього ув`язнення) по 25.03.2025 (що, є днем ухвалення вироку та кінцевим строком попереднього ув`язнення). Дійсно суд у вироку не зазначив відомості про строк попереднього ув`язнення, проте вказав обчислювати ОСОБА_9 строк відбування покарання з 20 вересня 2023 року, чим фактично зарахував вказаний період у строк відбування покарання, а тому це не впливає на правильність загального строку відбування покарання.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407-409, 419 КПК України, колегія суддів -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційні скарги представника цивільного відповідача ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА» - адвоката ОСОБА_10 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , - задовольнити частково.
Вирок Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 березня 2025 року стосовно ОСОБА_9 за ч.2 ст.286 КК України, - змінити в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_11 до страховика ПрАТ «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА».
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА» на користь ОСОБА_11 в рахунок відшкодування заподіяної майнової шкоди, завданою смертю ОСОБА_12 у розмірі 271 632.90 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СК «ЄВРОІНС УКРАЇНА» на користь ОСОБА_11 в рахунок відшкодування матеріальних витрат на поховання у розмірі 9817,10 грн. та витрат на виготовлення і встановлення надгробного пам`ятника у розмірі 38550 грн., а всього стягнути 48367 (сорок вісім тисяч триста шістдесят сім) грн. 10 коп.
В іншій частині вирок Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 березня 2025 року, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_9 - в той самий строк з дня вручення йому копії вироку.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
