справа №176/2886/23
провадження №2/176/137/24
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2024 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Кучми В.В.,
з участю секретаря с/з Коваленко О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м. Жовті Води цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє його представник адвокат Мотуз Олександр Володимирович до Державного підприємства «Cхідний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з даним позовом, де просить стягнути з відповідача в якості відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання суму грошових коштів у розмірі 245 000,00 грн. без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.
Свою заяву ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що протягом тривалого часу з 18 квітня 1997 року по 24 вересня 1997 року, з 08 червня 2005 року по 27 серпня 2020 року працював на різних посадах у різних структурних підрозділах Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - відповідач). 27 серпня 2020 року позивача звільнено з роботи. Всі вказані вище обставини про роботу позивача та його звільнення підтверджуються його трудовою книжкою.
За час роботи на підприємстві відповідача позивач отримав хронічне професійне захворювання.
П.7акту розслідуванняпричин виникненняхронічного професійногозахворювання формиП-4від 27листопада 2020року,затвердженого начальникомУправління Держпраціу Кіровоградськійобласті,встановлено наявністьу позивачапрофесійних захворювань:радикулопатія попереково-крижоваL4,L5,S1вираженим порушеннямбіомеханіки хребта,стійким больовимі м`язово-тонічнимсиндромами,часто рецидивуючийперебіг знейродистрофічними проявамиу виглядіостеоартрозу впоєднанні зперіартрозом колінних(ПФдругого ступеня)суглобів;хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група В. Легенева недостатність першого-другого ступеня.
Згідно п. 17 вищевказаного акту професійне захворювання виникло за таких обставин: робота на Інгульській шахті ДП «СхідГЗК» в шкідливих та небезпечних умовах праці, фізичного навантаження та пилу, що перевищувало ГДР при виконанні функціональних обов`язків.
Незабезпеченість своєчасного виявлення ранніх ознак гострих і хронічних професійних захворювань КНП «Поліклінічне об`єднання» міської ради м. Кропивницького».
Згідно п. 18 зазначеного акту причинами виникнення професійного захворювання є: рівень фізичного перевантаження, а саме час перебування в незручній робочій позі складає 34,3-36,8% при нормі до 25%, робоча поза вимушена 12,8% при нормі до 10%, кількість вимушених(більше 30°) нахилів корпусу за зміну становить до 189 при нормі 51-100 відносяться до III класу 1 ступеню важкості трудового процесу.
За показниками напруженості трудового процесу(особистий ризик) та нерегулярна змінність роботи з робото у нічну зміну III клас 2 ступінь напруженості трудового процесу.
Запиленість повітря робочої зони(концентрація пилу), у тому числі вміст вільного діоксиду кремнію від 10 до 70% 2,3-2,7 мг/м3 при нормі 2,0мг/м3.
Повітря робочої зони +10,0°С при нормі +17+26°С.
Відносна вологості 96% при нормі до 75%.
Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 15 грудня 2020 року серія 12 ААА № 085936 позивачу первино встановлено ступінь втрати працездатності на рівні 60%.
Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 14 грудня 2021 року серія 12 ААА N 105 511 позивачу повторно безтерміново встановлено ступінь втрати працездатності на рівні 60% .
Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 14 грудня 2021 року серія 12 ААБ N 575891 позивачу повторно безтерміново встановлено третю групу інвалідності .
Позивач має постійні скарги на стан свого здоров`я, змушений проходити лікування, що підтверджується випискою №8201 із медичної карти стаціонарного хворого та випискою N 3935/870 з медичної карти стаціонарного хворого .
Відповідно до медичного висновку від 10 листопада 2020 року №1829 позивач має скарги на біль в шийному та поперековому відділах хребта, з іррадіацією в праву ногу, біль і обмеження руху в ліктьових, плечових, колінних суглобах, болі і оніміння рук, мерзлякуватість кистей, побіління пальців рук на холоді, загальну слабкість, задишку при незначному фіз. навантаженні, кашель сухий, біль у грудях, втому, головний біль, запаморочення, зниження слуху.
У зв`язку з вказаним хронічним професійним захворюванням порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки позивача, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування, позбавляє можливості позивача вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання, він постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Окрім того, внаслідок отриманих хронічних професійних захворювань, що супроводжується значною втратою працездатності, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, він постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному станах. На даний час його самопочуття не поліпшується, негативні зміни у його житті є незворотними, усвідомлення чого, завдає йому душевного болю та страждань. Перелічені негативні явища не можуть не викликати переживання, страждання, стрес, депресію. Отже, факт моральних страждань є очевидним і не потребує доказуванню іншими засобами доказування.
Позивач вважає, що за таких обставин зі сторони відповідача йому має бути відшкодована моральна шкода, яка завдана ушкодженням здоров`я, внаслідок неналежного виконання відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці, що спричинило виникнення у нього хронічного професійного захворювання.
Розмір моральної шкоди позивач визначив у 245 000,00 грн.
Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2023 року по справі було відкрито провадження та вирішено проводити розгляд справи в спрощеному провадженні без виклику сторін.
05 грудня 2023 року судом отримано відзив на позов ДП «СхідГЗК», в якому відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, вважає заявлені позивачем вимоги безпідставними, необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що дійсно, позивач ОСОБА_1 працював на ДП «Схід ГЗК», звідки його було звільнено. ДП «СхідГЗК» вважає недоведеним спричинення позивачу моральної шкоди, провину відповідача в її спричиненні та причинно-наслідковий зв`язок між винними діями відповідача з порушення вимог ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці» та настанням у позивача негативних наслідків втрати професійної працездатності. Так, позивач усвідомлював умови своєї праці і повинен був передбачати негативні наслідки для свого здоров`я в майбутньому, оскільки за відповідні шкідливі умови праці він отримував відповідні компенсації та пільги, зокрема збільшену заробітну плату і право на пільгове (дострокове) призначення пенсій за особливі умови праці. Що стосується посилання позивача на позбавлення можливості вести повноцінний спосіб життя, особливості лікування та систематичну необхідність отримання медичної допомоги, внаслідок чого він постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, почуття страху, то на думку відповідача, ці доводи є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності та спростовуються наданою відповідачем довідкою про результати визначення ступеня втрати працездатності, де зазначено, що позивач потребує лікування один раз на три роки, тобто мови про систематичність, в даному випадку, взагалі йти не може та довідкою до акту огляду МСЕК, якою встановлено інвалідність 3-ї групи і в якій позивачу протипоказана робота в шкідливих умовах праці, тобто жодної причини відмовлятися від повноцінного способу життя лікарі МСЕК не знайшли.
У зв`язку з наведеним відповідач просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено,щопозивач ОСОБА_1 з 18 квітня 1997 року по 24 вересня 1997 року, з 10 вересня 2004 року по 27 серпня 2020 року працював на різних посадах у різних структурних підрозділах Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - відповідач). 27 серпня 2020 року позивача звільнено з роботи. Всі вказані вище обставини про роботу позивача та його звільнення підтверджуються його трудовою книжкою./а.с.9-10/
За часроботи напідприємстві відповідачапозивач отримавхронічне професійнезахворювання.П.7акту розслідуванняпричин виникненняхронічного професійногозахворювання формиП-4від 27листопада 2020року,затвердженого начальникомУправління Держпраціу Кіровоградськійобласті,встановлено наявністьу позивачапрофесійних захворювань:радикулопатія попереково-крижоваL4,L5,S1вираженим порушеннямбіомеханіки хребта,стійким больовимі м`язово-тонічнимсиндромами,часто рецидивуючийперебіг знейродистрофічними проявамиу виглядіостеоартрозу впоєднанні зперіартрозом колінних(ПФдругого ступеня)суглобів;хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група В. Легенева недостатність першого-другого ступеня./а.с.11, зворот/
В п.13 акту зазначено висновок про наявність шкідливих умов праці: підпадав під дію шкідливих факторів: фізичного навантаження, пилу що перевищували ГДР. /а.с.11, зворот/
Згідно п.17вищевказаного актупрофесійне захворюваннявиникло затаких обставин:робота наІнгульській шахтіДП «СхідГЗК»в шкідливихта небезпечнихумовах праці,фізичного навантаженнята пилу,що перевищувалоГДР привиконанні функціональнихобов`язків.Незабезпеченість своєчасного виявлення ранніх ознак гострих і хронічних професійних захворювань КНП «Поліклінічне об`єднання» міської ради м. Кропивницького». ./а.с.12/
Згідно п.18зазначеного актупричинами виникненняпрофесійного захворюванняє:рівень фізичногоперевантаження,а самечас перебуванняв незручнійробочій позіскладає 34,3-36,8%при нормідо 25%,робоча позавимушена 12,8%при нормідо 10%,кількість вимушених(більше30°)нахилів корпусуза змінустановить до189при нормі51-100відносяться доIIIкласу 1ступеню важкостітрудового процесу.За показникаминапруженості трудовогопроцесу(особистийризик)та нерегулярназмінність роботиз роботоу нічнузміну IIIклас 2ступінь напруженостітрудового процесу.Запиленість повітря робочої зони(концентрація пилу), у тому числі вміст вільного діоксиду кремнію від 10 до 70% 2,3-2,7 мг/м3 при нормі 2,0мг/м3.Повітря робочої зони +10,0°С при нормі +17+26°С.
Відносна вологості 96% при нормі до 75%./а.с.12/
Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 15 грудня 2020 року серія 12 ААА № 085936 позивачу первино встановлено ступінь втрати працездатності на рівні 60%. /а.с.13/
Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 14 грудня 2021 року серія 12 ААА №105 511 позивачу повторно безтерміново встановлено ступінь втрати працездатності на рівні 60% ./а.с.14, зворот/
Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 14 грудня 2021 року серія 12 ААБ № 575891 позивачу повторно безтерміново встановлено третю групу інвалідності. /а.с. 14, зворот/
Позивач має постійні скарги на стан свого здоров`я, змушений проходити лікування, що підтверджується випискою №8201 із медичної карти стаціонарного хворого та випискою № 3935/870 з медичної карти стаціонарного хворого./а.с.15,16-17/
Відповідно до медичного висновку від 10 листопада 2020 року №1829 позивач має скарги на біль в шийному та поперековому відділах хребта, з іррадіацією в праву ногу, біль і обмеження руху в ліктьових, плечових, колінних суглобах, болі і оніміння рук, мерзлякуватість кистей, побіління пальців рук на холоді, загальну слабкість, задишку при незначному фіз. навантаженні, кашель сухий, біль у грудях, втому, головний біль, запаморочення, зниження слуху. /а.с.18-19/
У зв`язку з вказаним хронічним професійним захворюванням порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки позивача, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування, позбавляє можливості позивача вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання, він постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Окрім того, внаслідок отриманих хронічних професійних захворювань, що супроводжується значною втратою працездатності, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, він постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному станах. На даний час його самопочуття не поліпшується, негативні зміни у його житті є незворотними, усвідомлення чого, завдає йому душевного болю та страждань. Перелічені негативні явища не можуть не викликати переживання, страждання, стрес, депресію.
Висновки суду.
Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
Відповідно до частини другої статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Стаття 173 КЗпП України закріплює за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.
Частиною першої статті 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.
У відповідності до статті 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в області охорони праці, базується; зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Крім того, згідно рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.
Суд, дослідивши медичні документи про лікування позивача, приходить до висновку, що позивачу була заподіяна моральна шкода, так як він переносить фізичний біль, зазнав порушення свого звичайного способу життя і вимушений витрачати свої сили на організацію свого життя, внаслідок чого переносить моральні страждання.
Зазначений висновок узгоджується з роз`ясненнями, наданими у постанові Пленуму Верховного Суду України в пункті 13 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року №4 з подальшими змінами та доповненнями.
У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди №4 від 31 березня 1995 року з подальшими змінами, передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
У статті 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року №155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров`ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров`ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров`я.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
При визначені розміру компенсації позивачу моральної шкоди, спричиненої втратою здоров`я, в результаті професійних захворювань, суд враховуючи ступінь фізичних і моральних страждань позивача, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, а також конкретні обставини по справі, і наслідки, що наступили з врахуванням того, що позивачу висновком МСЕК встановлено стійку втрату професійної працездатності у загальному розмірі 60 % та приймаючи до уваги, що позивач працював в шкідливих умовах праці понад п`ятнадцять років, виходячи з медичних висновків, акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, вважає за необхідне стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 120 000 грн. з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів.
Відповідно до Закону України №466 внесено зміни до п.п.164.2.14 статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб сум відшкодування моральної шкоди (норма набрала чинності з 23 травня 2020 року).
До загального місячного (річного) оподаткування доходу платника податків, з урахування змін, внесених Законом № 466, включається у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі визначеному законом (п.п.164.2.14 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України).
Враховуючи викладене, у разі якщо виплата немайнової (моральної) шкоди за рішенням суду здійснюється податковим агентом на користь фізичної особи платника податків, то сума такої шкоди не включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.
Отже, з 23 травня 2020 року звільняється від оподаткування податком на доходи фізичних осіб відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.
Доводи відповідача про наявність підстав для відмови у задоволенні позову про стягнення моральної школи не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки наявність спричиненої позивачу моральної шкоди встановлена дослідженими доказами, які додані до матеріалів справи.
Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подачу даного позову до суду та у зв`язку із частковим задоволенням позову з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1200 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.3 Конституції України, ст. ст. 23, 1167-1168 ЦК України, ст. ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 4, 6, 13 ЗУ «Про охорону праці», ст.ст. 1, 38 Гірничого Закону України, ст.ст. 1, ст.ст. 6, 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч.1 ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст. 4, 10, 12, 13,19, 23, 76, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 275, 279 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 в інтересах якого діє його представник адвокат Мотуз Олександр Володимирович до Державного підприємства «Cхідний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 14309787, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Олеся Гончара, б.2) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кіровоград, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,в рахуноквідшкодування моральноїшкоди узв`язку зотриманим професійнимзахворюванням 120000(стодвадцять тисяч)гривень,з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів.
В задоволенні решти позовних вимог, відмовити.
Стягнути з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 14309787, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Олеся Гончара, б.2) на користь держави судовий збір в розмірі 1200 (одна тисяча двісті ) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області В.В. КУЧМА
