Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 560/18917/23
РІШЕННЯ
іменем України
18 січня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в суд з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду рапорту ОСОБА_1 від 23.09.2023 р. про переведення його на вакантну посаду за станом здоров`я.
2. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 розглянути по суті рапорт ОСОБА_1 від 23.09.2023 р. та прийняти рішення по суті, про що письмово повідомити ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач протиправно не розглянув його рапорт з проханням про надання дозволу на переведення його на вакантну посаду "старшого стрільця відділення охорони взводу охорони роти охорони п`ятого відділу Тернопільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Тернопільської області оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", штат №43/063-02, ШПК "старший солдат".
Ухвалою від 30.10.2023 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою від 15.11.2023 суд надав представнику позивача, адвокату Бринцевій Світлані Сергіївні доступ до справи №560/18917/23 через підсистему "Електронний суд".
Ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками була направлена відповідачу на поштову адресу, однак до суду повернувся невручений конверт з відміткою "Не вручено. Закінчився термін зберігання."
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався, жодних заяв до суду від відповідача не надходило.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
23 вересня 2023 року солдат ОСОБА_1 звернувся із рапортом до командира військової частини НОМЕР_1 із проханням про надання дозволу на переведення його на вакантну посаду "старшого стрільця відділення охорони взводу охорони роти охорони п`ятого відділу Тернопільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Тернопільської області оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", штат №43/063-02, ШПК "старший солдат", ВОС - 100868А, тарифний розряд за посадою - 5/4.
В рапорті зазначав, що він за станом здоров`я не може фізично з`явитися в частину та виконувати бойові завдання, які покладені на цю в/ч, тому просив розглянути та клопотати про його рапорт вищестояще командування.
До рапорту долучив письмову згоду Тернопільського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №5/12659 від 29.08.2023 р, довідку ВЛК №3448 від 17.07.2023 р, виписку №4856 від 21.09.2023 р, довідку про обставини травми №1543 від 03.07.2023 р.
Позивач подав відповідачу рапорт датований 23.09.2023 засобами поштового зв`язку (Нова пошта відділення № 1 м. Вільнянськ, Запорізька обл.).
Відповідно до довідки про обставини травми №1543 від 03.07.2023 р, ОСОБА_1 24.06.2023 р одержав травму ВТ.ЗЧМТ.СГМ.Акубаротравма. Відповідно до виписки з карти стаціонарного хворого №6610 №4856 від 21.09.2023 р, зокрема, рекомендовано реалізувати рішення ВЛК №3448 від 17.07.2023 р. Згідно довідки військово-лікарської комісії №3448 від 17.07.2023 р позивачу встановлено обмежену придатність до військової служби, непридатність до служби в десантно-штурмових військах, плавскладі, морській піхоті, спец спорудах; придатний до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах.
Станом на 24.10.2023 відповідачем не розглянуто рапорт позивача про переведення його за новим місцем служби.
Позивач вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо нерозгляду рапорту про переведення на вакантну посаду за станом здоров`я позивача та з огляду на висновки ВЛК, тому звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Згідно з частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
У силу статті 65 Основного Закону України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Поряд з цим, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє донині.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Статтею 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-ХІІ (далі - Закон №3543-ХІІ, в редакції на час виникнення спірних відносин) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
За приписами частин першої - третьої статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (надалі - Закон №2232-XII; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
У силу частини четвертої статті 2 Закону №2232-XII порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина чотирнадцята статті 2 Закону №2232-XII).
За нормами статті 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24.03.1999 №548-XIV, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).
Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника (стаття 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України).
Відповідно до пункту 2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України 07.04.2017 №124, (далі - Інструкція з діловодства у Збройних Силах України), рапорт (заява) - письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, - звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.
Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення №1153).
Відповідно до пункту 90 Положення №1153, необхідність і терміновість переміщення військовослужбовців, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі і визнані військово-лікарською комісією за станом здоров`я обмежено придатними до військової служби, з посад, що вони займають, на інші посади, на яких вони можуть виконувати обов`язки військової служби з урахуванням стану здоров`я, підготовки і досвіду служби, визначаються командирами (начальниками), які мають право призначати військовослужбовців на відповідні посади.
Згідно з пунктом 113 Положення №1153, переміщення військовослужбовця за станом здоров`я або за станом здоров`я членів його сім`ї здійснюється за рапортом військовослужбовця та за наявності відповідного медичного висновку.
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У цій справі позивач оспорює протиправну, на його думку, бездіяльність відповідача щодо нерозгляду рапорту позивачу про переведення військовослужбовця на вакантну посаду за станом здоров`я.
Суд зауважує, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Такий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №342/158/17.
Так, з матеріалів справи суд встановив, що позивач подав відповідачу рапорт, датований 23.09.2023 засобами поштового зв`язку (Нова пошта відділення № 1 м. Вільнянськ Запорізька обл., поштове відправлення №59001027401040).
Згідно трекінгу поштове відправлення №59001027401040 вручене 26.09.2023 о 14.59 год. у м. Вільнянськ Запорізька обл., відділення № 1).
Позивач зазначає, що станом на 24.10.2023 відповіді на свій рапорт не отримував.
Згідно з пунктом 2.1.6 Інструкції із діловодства Збройних Сил України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України 07.04.2012 №124, рапорт (заява) - письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.
Чинним законодавством не передбачено чіткого строку, протягом якого командир зобов`язаний розглянути рапорт на переміщення військовослужбовця по службі.
Відповідно до пункту 3.11.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, документи, в яких не зазначено строк виконання, повинні бути виконані не пізніше ніж за 30 календарних днів із моменту реєстрації документа у військовій частині (установи), до якої надійшов документ.
Застосовуючи вищевказані положення законодавства до обставин справи суд зазначає, що рапорт, як офіційна форма звернення військовослужбовця до вищої посадової особи передбачає його опрацювання та надання відповіді по суті порушених в ньому питань. Такий строк визначено в п. 3.11.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, як загальний строк для опрацювання документів, які були зареєстровані військовою частиною.
За обставин цієї справи відповідач не довів належними та допустимими доказами факт повідомлення ОСОБА_1 про результати розгляду його рапорту від 23.09.2023.
Суд зауважує, що рапорт вважається розглянутим у випадку вирішення усіх порушених у ньому питань з прийняттям відповідних рішень, суть яких доведена до військовослужбовця належним чином. Відповідь на рапорт має містити рішення з посиланням на акти законодавства та роз`ясненням порядку оскарження.
Вищенаведене узгоджується із пунктом 117 Закону України "Про дисциплінарний статут Збройних Сил України", за яким пропозиція, заява чи скарга вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі порушені в них питання, вжито необхідних заходів або надано вичерпні відповіді.
Відмова у вирішенні питань, викладених у пропозиції, заяві чи скарзі, доводиться до відома військовослужбовців, які їх подали, у письмовій формі з посиланням на акти законодавства із зазначенням причин відмови та роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Зважаючи на встановлені у ході розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду рапорту Чорненького Захара Анатолійовича від 23.09.2023 року про переведення його на вакантну посаду за станом здоров`я.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 розглянути по суті рапорт ОСОБА_1 від 23.09.2023 року та прийняти рішення по суті, про що письмово повідомити ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )
Головуючий суддя В.К. Блонський
