Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
29 січня 2024 року
м. Київ
справа № 334/1586/22
провадження № 51-507ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів першої палати Касаційного кримінального суду:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисниці ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05 червня 2023 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 23 жовтня 2023 року,
встановив:
Захисниця порушує питання про касаційний перегляд оскаржуваних рішень.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд дійшов висновку, що її подано без додержання вимог зазначеної статті.
У касаційній скарзі мають бути зазначені обґрунтування вимог щодо незаконності чи необґрунтованості судового рішення з урахуванням підстав для його скасування або зміни судом касаційної інстанції, визначених у ст. 438 КПК, а також вимоги до суду касаційної інстанції, які узгоджуються з положеннями ст. 436 КПК.
Однак, наведених вимог кримінального процесуального закону захисниця не дотрималася.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Як убачається зі змісту касаційної скарги, захисниця вказує на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, однак обґрунтовує такі підстави для скасування судових рішень, надаючи свою оцінку доказам, а саме показанням потерпілого та засудженого, тобто посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що згідно зі ст. 438 КПК не є предметом перевірки у касаційному порядку.
У касаційній скарзі захисниця має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, які, на її думку, допущені судами першої та апеляційної інстанцій при їх постановленні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Захисниця, окрім іншого, посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, однак не зазначає в чому саме полягає це порушення, а лише оспорює встановлені судом фактичні обставини кримінального провадження.
Разом із цим, захисниця не конкретизує істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили судам постановити законні та обґрунтовані рішення, з огляду на вимоги ст. 412 КПК.
Враховуючи наведене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисниці ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05 червня 2023 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 23 жовтня 2023 року залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків - п`ятнадцять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржниці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
