Єдиний державний реєстр судових рішень
05.02.2024
Справа № 335/12523/23
Провадження № 1-кп/331/372/2024
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2024 року м.Запоріжжя
Жовтневий районний суд м.Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжя кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023080000001736 від 20.10.2023 р. з обвинувальним актом відносно ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.114-2 КК України,
ВСТАНОВИВ:
В провадження Жовтневого районного суду м.Запоріжжя надійшло кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023080000001736 від 20.10.2023 р. з обвинувальним актом відносно ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.114-2 КК України.
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого.
Прокурором зазначено, що Громадянин України ОСОБА_5 , у період часу з 13 год. 08 хв. по 15 год. 43 хв. 28.09.2023, діючи умисно, будучи достовірно обізнаним про введення Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України воєнного стану, використовуючи власний обліковий запис у мобільному додатку - системи миттєвого обміну повідомленнями «Telegram», зареєстрований на ім`я « ОСОБА_6 » (username: ІНФОРМАЦІЯ_5 », ID користувача: НОМЕР_1 ) здійснив збір та поширення, тобто довів до відома хоча б одній особі, інформацію яка не розміщувалась у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами з можливістю їх ідентифікації на місцевості, про розташування військової техніки Сил оброни України, яка тимчасово дислокувалась на узбіччі автодороги за адресою: АДРЕСА_1 (Google-координати НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ) на адресу Telegram-бот із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », створеного представником держави, що здійснює збройну агресію проти України позивний «ІНФОРМАЦІЯ_4» (username: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на номер мобільного телефону НОМЕР_4 в умовах воєнного за відсутності ознак державної зради.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22.12.2023 за клопотання прокурора, обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 19.02.2024 включно, без визначення розміру застави, а матеріали кримінального провадження скеровано до Запорізького апеляційного суду для визначення підсудності.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 09.01.2024 підсудність кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 визначено за Жовтневим районним судом м. Запоріжжя, підготовче засідання по якому призначено на 05.02.2024.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, суд під час підготовчого судового засідання за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження.
Так, станом на 05.02.2024 термін тримання під вартою спливає тому сторона обвинувачення вважає за необхідне звернутися до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Так підставою для продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави є наявність беззаперечних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений при обранні йому іншого запобіжного заходу може здійснити наступні дії:
переховуватися від суду, оскільки ОСОБА_5 , є особою, яка підтримує російську військову агресію по відношенню до України, свідомо, будучи громадянином України вчинив дії на шкоду державі України, шляхом несанкціоноване поширення інформації про рух, переміщення Збройних Сил України в умовах воєнного стану з метою надання такої інформації саме представнику держави, що здійснює збройну агресію проти України позивний «ІНФОРМАЦІЯ_4» (username: ІНФОРМАЦІЯ_2), фактично (до обрання запобіжного заходу 01.11.2023) проживав на території смт. Малокатеринівка Запорізького району Запорізької області, яке знаходиться в безпосередній близькості до лінії зіткнення Збройних сил України та збройних формувань російської федерації, що дозволяє останньому, навіть за відсутності паспорту для виїзду за кордон, ухилитися від органу досудового розслідування шляхом перетину лінії зіткнення ЗСУ та збройних сил рф, перейшовши за межі території, яка є підконтрольною органам державної влади України, тобто будучи на більш м`якому запобіжному заході, останній зможе за допомоги представників іноземної держави - держави-агресора рф, виїхати на ТОТ, а потім на територію держави-агресора рф з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки розуміє тяжкість покарання;
продовжити вчиняти аналогійні та інші кримінальні правопорушення: оскільки ОСОБА_5 , вчинив умисні дії, що свідчить про повне зневажання ним нормами моралі, правилами поведінки та законами України, а також про повне нехтування державною владою України взагалі. Вказані дії останнього свідчать про умисний характер його злочинної діяльності проти основ національної безпеки та державної влади в умовах воєнного стану, тому перебуваючи на більш м`якому запобіжному заході з огляду на проросійські погляди, може продовжити вчиняти аналогічні злочини, збирати, у тому числі у м. Запоріжжя, інформацію щодо місць розташування, пересування та дислокації військовослужбовців та військової техніки ЗС України з метою подальшого поширення такої інформації представникам держави, що здійснює збройну агресію проти України.
Щодо обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу відповідно до вимог ст. 178 КПК України:
- ОСОБА_5 , обґрунтовано обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України, санкція якої передбачена покарання у вигляді дванадцяти років позбавленням волі, який згідно зі
ст. 12 КК України віднесений до категорії особливо тяжких злочинів. Обґрунтованість обвинувачення підтверджується відповідними доказами, зібраними під час досудового розслідування у відповідності до вимог ст. 84 КПК України;
- вік та стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_5 , дозволяє та не перешкоджає останньому перебувати у слідчому ізоляторі;
- враховуючи суспільно-політичну обстановку, а також той факт, що м. Запоріжжя на теперішній час знаходиться в безпосередній близькості до території ведення активних бойових дій та тимчасово окупованих територій російською федерацією Запорізької області, куди підозрюваний може безперешкодно та/або за сприянням представників держави-агресора виїхати, де органи Національної поліції в Запорізької області не здатні на даний час забезпечити виконання підозрюваним будь-якого іншого запобіжного заходу, крім тримання під вартою, що дасть підозрюваному можливість уникнути від виконання покладених на нього обов`язків і унеможливить запобігання скоєння інших злочинів.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Окрім цього, відповідно до вимог ч. 6 ст. 176 КПК України (зі змінами
№ 2198-IX від 14.04.2022) під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Прокурор у судовому засіданні підтримав внесене клопотання.
Захисник та обвинувачений заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Заслухавши прокурора, з`ясувавши думку учасників судового провадження, суд доходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до положень ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, вказавши крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст.199 КПК України, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Як вбачається зі змісту обвинувального акта, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання на строк від 8 до 12 років.
Після вчинення злочину обвинувачений виконав всі необхідні дії, направлені на приховування слідів кримінального правопорушення, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого злочину та невідворотність покарання за його вчинення в разі доведення вини, обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення можливого покарання. Вказана позиція узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», згідно з яким суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
За наявності існування двох очевидних ризиків, які на даний час не змінились, суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки більш м`які запобіжні заходи не здатні запобігти настанню встановлених ризиків.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання його під вартою, не зменшились.
На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому та позбавляє його можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема і запобіганню спробам переховуватися від суду або незаконно впливати на свідків, беручи до уваги відсутність тяжких хвороб, які б перешкоджали обвинуваченому знаходитись у місцях попереднього ув`язнення, суд вважає за необхідне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого строком на 60 діб.
При проведенні підготовчого судового засідання прокурор просив постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, зазначивши, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, і підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачається.
Обвинувачений та захисник не заперечували проти призначення справи до судового розгляду.
Суд, вислухавши думку учасників судового процесу, перевіривши матеріали обвинувального акту з додатками, вважає необхідним призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта та провести підготовку до судового розгляду.
Вирішуючи питання про призначення судового розгляду справи, суд виходить з того, що даний обвинувальний акт складений відповідно до вимог ст.291 КПК України, підстав для закриття та зупинення кримінального провадження або для повернення обвинувального акту прокурору не встановлено, кримінальне провадження підлягає розгляду Жовтневим районним судом міста Запоріжжя.
Судовий розгляд провадити за участю прокурора, обвинуваченого, захисника.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.177, 183, 194, 314-316, 372, 615 КПК України суд,
У Х В А Л И В:
Прийняти до розгляду Жовтневим районним судом м. Запоріжжя кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023080000001736 від 20.10.2023 р. з обвинувальним актом відносно ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.114-2 КК України.
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023080000001736 від 20.10.2023 р. з обвинувальним актом відносно ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.114-2 КК України, на 10 годину 30 хвилин 14 лютого 2024 року.
Судовий розгляд проводити суддею одноособово.
В судове засідання викликати учасників кримінального провадження.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах кримінального провадження №22023080000001736 від 20.10.2023 р. задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, без права внесення застави, а саме до 05 квітня 2024 року, включно.
Ухвала може бути оскаржена, в частині продовження запобіжного заходу обвинуваченому, безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - у той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Головуючий суддя ОСОБА_1
