Справа № 126/320/22
Провадження №11-кп/801/316/2024
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2024 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря ОСОБА_5
прокурора в режимі відеоконференції ОСОБА_6
захисника обвинуваченого ОСОБА_7 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Тростянецького районного суду від 24 січня 2024 року про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у кримінальному провадженні № 12021020000000423 внесеного в ЄРДР 08.09.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 187 КК України,-
Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою Тростянецького районного суду від 24 січня 2024 року задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні. Продовжено застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 терміном на 60 (шістдесят) днів - тобто до 23 березня 2024 року включно.
Мотивуючи прийняте рішення суд зазначив, що в судовому засіданні прокурором доведено продовження існування ризиків, які були підставою для застосування запобіжного заходу, та на даному етапі провадження застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання процесуальних рішень.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала.
В апеляційній скарзі захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 ставиться питання про скасування ухвали Тростянецького районного суду від 24 січня 2024 року. Просить винести ухвалу, якою змінити йому запобіжний захід на більш м`який у вигляді домашнього арешту.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду є незаконна та необґрунтована, винесена без урахування всіх фактичних обставин справи, прокурором в судовому засіданні не доведено обставини для обрання найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, також вказав, що обвинувачений перебуває під вартою тривалий час, за час знаходження в СІЗО в нього погіршився стан здоров`я та потребує комплексного медичного обстеження, з місця проживання має позитивні характеристики.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор ОСОБА_6 заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 підтримала доводи апеляційної скарги з підстав, викладених в ній та просила задовольнити її в повному об`ємі.
Мотиви суду.
Заслухавши доповідача, виступи учасників провадження, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника обвинуваченого не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Частиною 3 ст. 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а також запобігання спробам переховування від органів слідства та суду, знищення чи спотворення речей чи документів, незаконного впливу на інших осіб, перешкоджання кримінальному провадженню, вчиненню інших правопорушень. Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії.
Висновки суду про необхідність продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованими.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого, визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Як вбачається з ухвали суду, прокурором в судовому засіданні та матеріалами кримінального провадження доведено наявність обвинувачення ОСОБА_8 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 187 КК України, одне з яких відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років із конфіскацією майна, що становить значну суспільну небезпеку.
Ризики, що були враховані при обранні міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 та продовженні її строку, на даний час не зменшились, зокрема обвинувачений з огляду на санкцію статей обвинувачення з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміноване правопорушення може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тому зміна запобіжного заходу на більш м`який не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Таким чином, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, його наслідків, тяжкість покарання за вчинення ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, тому рішення суду щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законним та обґрунтованим, відповідає меті забезпечення реалізації завдань кримінального провадження, так як у даному кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілих.
Стосовно доводів апеляційної скарги захисника на про погіршення стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_8 , потреби у лікуванні, як на підставу застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки захисником не надано доказів того, що за станом здоров`я обвинувачений не може утримуватися під вартою.
За наведених обставин суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги захисника.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 419, 422-1 КПК України апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 24 січня 2024 року про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 187 КК України залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: