ЄУН: 323/3633/21
Провадження №: 2/336/180/2024
УХВАЛА
іменем України
13 лютого 2024 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Петренко Л.В., за участі секретаря судового засідання Нагорних О.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засідання матеріали цивільної справи №323/3633/22 (провадження 2/336/1787/23), за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 ,
про стягнення боргу кредитором спадкодавця,-
встановив:
22 грудня 2021 року до Оріхівського районного суду Запорізької області надійшла позовна заява АТ КБ «ПриватБанк» в особі представника Балагурак В.В., до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість у розмірі 5355,01 грн. за кредитним договором №б/н від 18.09.2009 року та судові витрати.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу розподілено судді Мінаєву М.М.
25 січня 2022 року ухвалою судді Оріхівського районного суду Запорізької області прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цій справі. Прийнято рішення розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено розгляд справи по суті з повідомленням учасників справи. Роз`яснено відповідачу право на подання відзиву на позовну заяву, також роз`яснено сторонам право на подання відповіді на відзив та заперечення.
Рішення у справі не прийнято.
Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану Розпорядженням Голови Верховного Суду від 10.05.2022 року № 29/0/9-22 змінено територіальну підсудність справ Оріхівського районного суду Запорізької області з визначенням територіальної підсудності їх справ за Шевченківським районним судом м. Запоріжжя.
В межах своєї компетенції, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя має повноваження на прийняття та розгляд судових справ за територіальною підсудністю Оріхівського районного суду Запорізької області, а у справах, по яких Оріхівським районним судом Запорізької області ухвалене судове рішення, яке набрало законної сили, вирішувати питання стосовно видачі копії судового рішення; видачі виконавчого документа; а також питання, пов`язані з виконанням судового рішення, та інші питання, згідно з процесуальними нормами.
14 квітня 2023 року з Оріхівського районного суду Запорізької області до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя передано вказану цивільну справу.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу розподілено та передано судді Петренко Л.В.
Відповідно до ч. 5 ст. 31 ЦПК України у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану Розпорядженням Голови Верховного Суду від 10.05.2022 року № 29/0/9-22 змінено територіальну підсудність справ Оріхівського районного суду Запорізької області з визначенням територіальної підсудності їх справ за Шевченківським районним судом м. Запоріжжя.
На виконання запиту суду та вимог ч.6 ст. 187 ЦПК України надійшла відповідь Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи відповідача, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .
01 травня 2023 року позовну заяву АТ КБ «ПриватБанк» в особі представника Балагурак В.В., до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця будинок залишено без руху та надано п`ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.
11 травня 2023 року до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, недоліки первісної позовної заяви не усунуті, однак суддя вважав за можливим прийняти позовну заяву до свого провадження.
Ухвалою судді від 15 травня 2023 року прийнято до розгляду цивільну справу № 323/3633/22 (провадження 2/336/1787/23) за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі представника Балагурак Вероніки Василівни, до ОСОБА_1 , про стягнення боргу кредитором спадкодавця. Призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Витребувано від територіального органу, до повноважень якого входять питання реєстрації місця проживання фізичних осіб (Центру надання адміністративних послуг у місті та/або сільської ради), компетенція якого територіально поширюється на адресу останнього місця реєстрації проживання померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 : довідку про склад сім`ї та реєстрацію осіб за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, с. Юрківка станом на дату смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . Інформацію надати до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.
Витребувано від приватного нотаріуса Студенцова Олександра Володимировича інформацію зі спадкового реєстру щодо спадкової справи заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , про всіх спадкоємців, про чинні заповіти, відмову від прийняття спадщини, усунення від спадщини, відомості про видані та отримані свідоцтва про право на спадщину після смерті вказаної особи, копії заяв осіб, які подали заяву про прийняття спадщини або про відмову від прийняття спадщини, копії претензій кредиторів тощо. У разі наявності спадкової справи, надати належним чином завірену копію спадкової справи до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.
На виконання ухвали суду, сільський голова Таврійської сільської ради Запорізького району Запорізької області надав інформацію від 07 червня 2023 року № 01-20/0615 станом на 10.06.2019 року про осіб, які були зареєстровані та фактично проживали за адресою: АДРЕСА_1 .
Від приватного нотаріуса Студенцова О.В. витребуваних матеріалів не надходило.
Суд направляв відповідачу ОСОБА_1 ухвалу суду та судові повістки, проте на адресу суду повернулось поштове відправлення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою, помер», що підтверджується довідкою ф. 20.
Суд робив запит до відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеса щодо наявності актових записів про смерть ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до відповіді від 20 червня 2023 року за № 3563/06.10-36 начальник відділу повідомив, що за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян по м. Запоріжжю та Запорізькій області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виявлено актовий запис № 15 про смерть складений 15 березня 2022 року виконавчим комітетом Таврійської сільської ради Запорізького району Запорізької області. Дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Суд вживав заходи щодо повідомлення позивача про час та місце розгляду справи, позивач належним чином повідомлений жодного разу в судове засідання не з`явився.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04 грудня 2023 року визнано явку представника позивача Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - обов`язковою, підготовче судове засідання відкладено на 15 січня 2024 року на 10-00 год.
Представник позивача Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» отримав ухвалу суду про обов`язкову явку позивача, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.
В судове засідання 15 січня 2024 року представник Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» не з`явився, хоча його явка судом визнана обов`язковою, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином та своєчасно.
Судове засідання відкладено на 13 лютого 2024 року о 10-00 год.
В судове засідання 13 лютого 2024 року представник Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» не з`явився, хоча його явка судом визнана обов`язковою, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином та своєчасно, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідач ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Враховуючи положення частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Представник Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість у розмірі 5355,01 грн. за кредитним договором №б/н від 18.09.2009 року та судові витрати.
В обґрунтування позову представник позивача зазначає, що ОСОБА_2 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 18.09.2009 року.
ІНФОРМАЦІЯ_5 позичальник ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть.
Спадкоємцем, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 .
Представник позивача звертається з позовною заявою до спадкоємця ОСОБА_1 та просить стягнути з останньої на користь позивача заборгованість в розмірі 5355,01 грн. за кредитним договором № б/н від 18.09.2009 року, який було укладено з ОСОБА_2 .
Суд направляв відповідачу ОСОБА_1 ухвалу суду та судові повістки, проте на адресу суду повернулось поштове відправлення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою, помер», що підтверджується довідкою ф. 20.
Суд робив запит до відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеса щодо наявності актових записів про смерть ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до відповіді від 20 червня 2023 року за № 3563/06.10-36 начальник відділу повідомив, що за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян по м. Запоріжжю та Запорізькій області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виявлено актовий запис № 15 про смерть складений 15 березня 2022 року виконавчим комітетом Таврійської сільської ради Запорізького району Запорізької області. Дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідач є обов`язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.
Тобто, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.
Звертаючись до суду з цим позовом, представник позивача визначив відповідачем ОСОБА_1 та просив стягнути з останньої на користь позивача заборгованість в розмірі 5355,01 грн. за кредитним договором № б/н від 18.09.2009 року, який було укладено з ОСОБА_2 .
Вирішуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, суд повинен враховувати характер спірних правовідносин, визначену ним норму матеріального права, яка підлягає застосуванню до правовідносин, та матеріально-правовий інтерес у вирішенні справи.
Суд зобов`язаний вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і стосовно тих відповідачів, які зазначені у ньому. Лише за клопотанням позивача у разі неможливості розгляду справи без участі співвідповідача чи співвідповідачів у зв`язку з характером спірних правовідносин суд залучає його чи їх до участі у справі, що визначено статтею 51 ЦПК України.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04 грудня 2023 року визнано явку представника позивача Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - обов`язковою, підготовче судове засідання відкладено на 15 січня 2024 року на 10-00 год.
Представник позивача Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» отримав ухвалу суду про обов`язкову явку позивача, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.
В судове засідання 15 січня 2024 року представник Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» не з`явився, хоча його явка судом визнана обов`язковою, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином та своєчасно.
Судове засідання відкладено на 13 лютого 2024 року о 10-00 год.
В судове засідання 13 лютого 2024 року представник Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» не з`явився, хоча його явка судом визнана обов`язковою, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином та своєчасно, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.
Згідно з частиною 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина 2 статті 2 ЦПК України).
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані, зокрема з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.
Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України, особи, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до положень частини 1 статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Відповідно до положень частини 3 статті 189 ЦПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Згідно з частиною п`ятою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до вимог пункту третього частини першої статті 257 ЦПК суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, виходячи з положень ст. 223, 257 ЦПК, позовна заява залишається судом без розгляду у разі сукупності певних умов, а саме належне повідомлення позивача про час та місце проведення судового розгляду; позивач повторно не з`явився у судове засідання; від позивача не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04 грудня 2023 року визнано явку представника позивача Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - обов`язковою.
Позивач, який переважно найбільш зацікавлений у розгляді справи, повинен демонструвати своєю поведінкою сумлінність реалізації своїх процесуальних прав та виконання обов`язків. Належне повідомлення позивача вдруге поспіль про підготовче судове засідання, його неявка у таке, позбавляє суд можливості для проведення розгляду справи чи відкладення розгляду справи незалежно від причин неявки, зобов`язуючи залишити позовну заяву без розгляду.
Наслідки, передбачені частиною п`ятою статті 223 ЦПК та пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК застосовуються судом в усіх випадках повторної неявки позивача до суду, незалежно від поважності причин його відсутності.
Такий наслідок неявки позивача є імперативним, тобто застосовується в усіх випадках повторної неявки.
Таким чином, згідно зі статтею 257 ЦПК України, даний позов належить залишити без розгляду.
Вивчивши матеріали справи, суд визнає, що представник АТ КБ «ПриватБанк» повторно не з`явився до суду, чим зловживає процесуальними правами та затягує проведення підготовчого судового засідання по справі, а тому суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду у зв`язку з повторною неявкою в підготовче судове засідання належним чином повідомленого позивача.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Згідно з положеннями пункту 2 частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 42 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом. Водночас учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.
Відповідно до положень частини 1 статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначені в статті 223 ЦПК України, згідно з частинами 1, 3 якої неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справи за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Водночас у силу частини 5 статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до вимог пункту третього частини першої статті 257 ЦПК суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Залишення заяви без розгляду не позбавляє особу права повторного звернення до суду за захистом своїх прав у загальному порядку (частина друга статті 257 ЦПК).
Крім того, при прийнятті рішення про залишення позову без розгляду, суд приходить до переконання, що таке рішення не буде визначати обмеження права позивача на звернення до суду, так як він не втрачає права знов звернутися до суду з таким самим позовом. Разом з тим, продовження розгляду справи, буде порушувати вимоги ст. ст. 223, 257 ЦПК України, та може призвести до порушення розумного строку її розгляду.
Листом Верховного Суду України від 25 січня 2006 року N 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Згідно з частиною другою статті 10 ЦПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з частиною четвертою статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Також, суд бере до уваги, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Також, Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства. Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.
У частинах першій, другій та четвертій статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
У пункті 3 частини першої статті 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому учасники справи зобов`язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України особи, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Крім того, передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(AlimentariaSanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.97 N 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Слід відзначити, що положення щодо дотримання розумних строків визначені як ЦПК України, так і вищенаведеною Конвенцією покладають на суд обов`язок розглянути і вирішити справу без невиправданих зволікань, що дасть можливість надати особі своєчасний захист її прав, свобод та інтересів.
Як встановлено судом, позивач будучи належним чином повідомленим про розгляд справи та необхідність забезпечити явку представника в судове засідання, не забезпечив явку уповноваженого представника в судові засідання 15 січня 2024 року о 10-00 год. та 13 лютого 2024 року о 10-00 год., причин неявки не повідомив, що, в свою чергу, є підставою для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до вимог ст. 257 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 257 ЦПК України,про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.
Як слідує з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2270,00 грн.
Згідно із положеннями п.п.4 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Оскільки, суд дійшов висновку, що позов слід залишити без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям позивача в судове засідання без поважних причин, явка представника якого судом в судове засідання була визнання обов`язковою, витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн. слід залишити за позивачем.
Керуючись ст. ст. 2, 43, 44, 131, 198, 200, 223, 257, 258-261, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України,-
постановив:
Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , про стягнення боргу кредитором спадкодавця, - залишити без розгляду.
Роз`яснити позивачу, що у відповідності до ч.2 ст.257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя:
