Єдиний державний реєстр судових рішень
Окрема думка судді ОСОБА_1
до постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду
від 15 лютого 2024 року
у справі № 687/1066/22 (провадження 51-3267км23)
1. Я не погоджуюся з рішенням своїх колег про скасування ухвал Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 16 березня 2023 року та Хмельницького апеляційного суду від 20 квітня 2023 року і призначенням у зв`язку з цим нового розгляду у суді першої інстанції.
І. Короткий виклад історії справи
2. Оскільки не було встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, а строки давності притягнення до кримінальної відповідальності закінчилися, районний суд задовольнив клопотання прокурора та закрив кримінальне провадження про кримінальний проступок на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Апеляційний суд залишив це рішення без змін.
3. Скасовуючи рішення, колегія суддів зазначила, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження в силу ст. 2 «Завдання кримінального провадження» та загальних засад кримінального провадження, передбачених статтями 9 «Законність» і 25 «Публічність» КПК, має закриватися лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим усіх зібраних і перевірених доказів, чого в цьому провадженні здійснено не було.
ІІ. Підстави для висловлення окремої думки та мотиви, якими вона обґрунтована
4. Завдання кримінального провадження та засади законності і публічності, безмовно, мають бути реалізовані під час кримінального провадження, але не будь-коли, а протягом строків, регламентованих законом.
5. На час ухвалення рішень судами попередніх інстанцій строки давності притягнення до кримінальної відповідальності закінчилися, що згідно з п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК є підставою для закриття судом кримінального провадження. Ухвалення судом такого рішення тягне за собою припинення виконання завдань кримінального провадження і неможливість застосування загальних засад кримінального провадження.
6. Окрім того, загальні засади кримінального провадження, на які послалася більшість суддів при прийнятті рішення, застосовуються у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження (ч. 6 ст. 9 КПК). Питання, які постали перед судами у цьому провадженні, однозначно врегульовані як у законі про кримінальну відповідальність (п. 1 ч. 1 ст. 49 КК), так і в кримінальному процесуальному законі (п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК). Отже «випадку», про який йдеться у ч. 6 ст. 9 КПК, у цьому провадженні не було.
7. Реалізація передбаченого абз. 4 ч. 4 ст. 284 КПК повноваження суду на закриття кримінального провадження з підстави, регламентованої пунктом 3-1 ч. 1 цієї статті, зумовлює пошук відповіді на такі питання:
- чи дійсно у кримінальному провадженні не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення ?
- чи закінчилися строки давності притягнення до кримінальної відповідальності ?
- чи здійснювалося провадження щодо кримінального правопорушення, яке не є особливо тяжким злочином проти життя чи здоров`я особи або злочином, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі ?
8. У разі позитивної відповіді на всі зазначені питання закриття кримінального провадження є обов`язком суду, який і був належним чином виконаний судами попередніх інстанцій.
9. У кримінальному процесуальному законі не встановлено такої умови для прийняття судом рішення про закриття кримінального провадження за п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КК як виконання слідчими і прокурорами свого обов`язку всебічно, повно та об`єктивно дослідити всі обставини справи поза межами строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Наявність такої умови повністю би нівелювала сутність підстави для закриття кримінального провадження, передбаченої п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК, і надавала би можливість скасування судових рішень про закриття провадження через невизначені періоди часу навіть після сплину строку притягнення до кримінальної відповідальності. А органи кримінального переслідування отримували би можливість штучного, не передбаченого законом, безмежного продовження строків для діяльності з викриття осіб у вчиненні кримінальних правопорушень, які не є особливо тяжкими злочинами проти життя чи здоров`я особи або злочинами, за які згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
ІІІ. Висновок
10. Із огляду на викладене вважаю, що ухвали Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 16 березня 2023 року та Хмельницького апеляційного суду від 20 квітня 2023 року мали бути залишені без зміни.
Суддя ОСОБА_2
