У х в а л а
12 лютого 2024 року
м. Київ
Справа № 366/1344/23
Провадження № 61-1317ск24
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - позивач), інтереси якого представляє адвокат Даниленко Євгеній Михайлович (далі - адвокат),
на рішення Іванківського районного суду Київської області від 11 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року
у справі за його позовом до Державного підприємства «Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження» про стягнення заборгованості з виплати доплати за інтенсивність праці, премії, матеріальної допомоги, середнього заробітку за час вимушеного прогулу і за час затримки розрахунку при звільненні та
в с т а н о в и в :
1. 22 січня 2024 року позивач через адвоката подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить: (1) поновити строк на касаційне оскарження зазначених судових рішень; (2) скасувати їх у частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення матеріальної допомоги, премії та середнього заробітку за час вимушеного прогулу й ухвалити щодо цих вимог нове рішення, згідно з яким стягнути 253 065,00 грн матеріальної допомоги у зв`язку зі звільненням внаслідок ліквідації підприємства, 867 006,69 грн премії, 73 633,75 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу; (3) залишити в силі рішення судів попередніх інстанцій про стягнення 736,55 грн недонарахованої та невиплаченої доплати за інтенсивність праці і 10 000,00 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
2. Оскільки касаційна скарга не відповідає низці вимог Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), її слід залишити без руху.
3. За змістом пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон № 3200-IX) у касаційній скарзі повинно бути зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Таких відомостей позивач не надав.
3.1. 18 жовтня 2023 року введений в дію Закон № 3200-IX. Згідно з цим Законом парламент вніс зміни до процесуальних кодексів щодо обов`язкової реєстрації та використання вказаних електронних кабінетів.
3.2. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (абзаци перший і другий частини шостої статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX). Отже, адвокат зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет.
3.3. Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви (абзац третій частини шостої статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).
3.4. З огляду на цей припис про неможливість зареєструвати електронний кабінет через релігійні переконання адвокат мав повідомити одночасно з поданням заяви з наведенням мотивів такої неможливості в окремій письмовій заяві.
3.5. Якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення відповідних відомостей (частина восьма статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).
3.6. Адвокат усупереч пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не вказав про наявність або відсутність у нього та позивача електронного кабінету. Заяву про неможливість зареєструвати такий кабінет не подав. Від обов`язку зазначити у касаційній скарзі відомості про наявність або відсутність електронного кабінету не звільнений, бо подав цю скаргу поштою.
4. За змістом пунктів 4 і 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено не тільки рішення (ухвала), що оскаржується, але й клопотання особи, яка подає скаргу.
4.1. У «шапці» та заголовку касаційної скарги позивач вказав, що оскаржує судові рішення у частині відмови у задоволенні його вимог, «крім вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у задоволенні яких було відмовлено». Крім того, зазначив, що з відмовою у задоволенні частини позовних вимог не погоджується, «крім вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,… відмова у задоволенні яких не оскаржується через необхідність сплати судового збору щодо них». Проте у прохальній частині скарги просить, зокрема, скасувати оскаржені судові рішення у частині відмови у задоволенні вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнути 73 633,75 грн такого заробітку. А перед цим зауважив, що «судові рішення… не оскаржуються в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, на яку… пільга щодо сплати судового збору не поширюється».
4.2. З огляду на вказане позивач має уточнити та чітко визначити межі касаційного оскарження судових рішень. Середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений частиною другою статті 235 Кодексу законів про працю України, та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений статтею 117 цього Кодексу, є різними інститутами трудового права. Перший за змістом є заробітною платою. За вимогою про його стягнення позивачі звільнені від сплати судового збору в усіх судових інстанціях (пункт 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»). Тоді як другий не входить до структури заробітної плати, і пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», на вимоги про його стягнення не поширюється (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 8 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 (№ 14-47цс21)).
5. У разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу (частина друга статті 393 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).
6. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його (абзац другий частини першої статті 185 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).
7. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 14 цього Кодексу (абзац другий частини другої статті 185 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).
8. Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами (абзац четвертий частини сьомої статті 43 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).
9. З огляду на припис абзацу першого частини шостої статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX адвокат має зареєструвати електронний кабінет, після чого матиме можливість, зокрема, знайомитися з матеріалами справи через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
10. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).
11. Для усунення недоліків, вказаних у цій ухвалі, Верховний Суд встановлює десятиденний строк із дня її вручення позивачеві чи адвокатові. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її позивачеві.
Керуючись статтями 14, 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК України,
у х в а л и в :
1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Іванківського районного суду Київської області від 11 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження» про стягнення заборгованості з виплати доплати за інтенсивність праці, премії, матеріальної допомоги, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки розрахунку при звільненні.
2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Д. А. Гудима
