Номер провадження: 22-ц/813/3688/24
Справа № 947/8885/21
Головуючий у першій інстанції Огренич І. В.
Доповідач Громік Р. Д.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
06.03.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого Громіка Р.Д.
суддів Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І.,
за участю секретаря Триколіч І.Б.,
розглянувши питання про витребування доказів за ініціативою суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Морський торговельний порт Чорноморськ» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 25 травня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ДП «Морський торговельний порт Чорноморськ» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишено без задоволення.
Постановою Одеського апеляційного суду від 05 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 25 травня 2021 року скасовано. В позові ОСОБА_1 до ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 11 грудня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Одеського апеляційного суду від 05 липня 2022 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В порядку автоматизованого розподілу судової справи для розгляду справи суддею-доповідачем визначено суддю Громіка Р.Д.
Розгляд справи призначено на 06 березня 2024 року на 12 год. 15 хв.
Колегією суддів встановлено, що в постанові Верховного Суду від 11 грудня 2023 року зазначено, що: «апеляційний суд зазначив, що ОСОБА_1 не були запропоновані усі вакантні посади на підприємстві, не вказавши, які саме, хоча цей факт роботодавець спростовував. Апеляційний суд указав, що районним судом не з`ясовано, чи була позивачка членом профспілкової організації і чи була згода на її звільнення, не перевіривши ці доводи, залишивши їх без відповідного мотивування».
Враховуючи вищезазначене, під час розгляду даної справи в апеляційному суді судовою колегією було поставлено на обговорення питання про витребування у Державного підприємства «Морський торговельний порт Чорноморськ» належних та допустимих доказів, а саме:
- коли та які саме вакантні посади на підприємстві було запропоновано ОСОБА_1 ;
- наявності або відсутності у ОСОБА_1 членства у профспілковій організації;
- наявності або відсутності згоди профспілкової організації на звільнення ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, з метою повного і всебічного розгляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування у Державного підприємства «Морський торговельний порт Чорноморськ» належних та допустимих доказів, а саме:
- коли та які саме вакантні посади на підприємстві було запропоновано ОСОБА_1 ;
- наявності або відсутності у ОСОБА_1 членства у профспілковій організації;
- наявності або відсутності згоди профспілкової організації на звільнення ОСОБА_1 .
Крім того суд звертає увагу учасників справи на положення ст.ст. 143, 144, ч.ч. 1-3 ст. 148 ЦПК України, відповідно до яких:
Заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства (ст. 143 ЦПК України).
Заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф. Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом (ст. 144 ЦПК України).
Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною дев`ятою статті 203 цього Кодексу. У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У випадку невиконання процесуальних обов`язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника (ч.ч. 1-3 ст. 148 ЦПК України).
Також відповідно до ч. 1 ст. 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення неповага до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-кимдій,які свідчатьпро явнузневагу досуду або встановлених у суді правил, - тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому колегія суддів зазначає, що у разі невиконання чи неналежного виконання судового рішення у вигляді ухвали Одеського апеляційного суду від 06 березня 2024 року відповідні матеріали будуть надіслані до Одеської обласної прокуратури для належного реагування у відповідності до норм чинного кримінального законодавства.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 84, 143, 144 ЦПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Витребувати у Державного підприємства «Морський торговельний порт Чорноморськ» належні та допустимі докази, а саме:
- коли та які саме вакантні посади на підприємстві було запропоновано ОСОБА_1 ;
- наявності або відсутності у ОСОБА_1 членства у профспілковій організації;
- наявності або відсутності згоди профспілкової організації на звільнення ОСОБА_1 .
Визначити строк виконання ухвали один тиждень з моменту отримання копії ухвали суду апеляційної інстанції.
Довести до відома, що в разі неможливості подати вказані докази взагалі або у встановлений судом строк, особи, на яких покладено обов`язок, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом 5-ти днів з дня отримання ухвали.
За неповідомлення суду про неможливість подати докази, а також за неподання доказів, у тому числі з причин, визнаних судом неповажними, винні особи несуть відповідальність передбачену чинним законодавством.
Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати суду докази.
Ухвала подальшому оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду: Р.Д. Громік
М.М. Драгомерецький
А.І. Дришлюк
