Справа № 752/29491/21
Провадження № 2/752/623/24
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
31 січня 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Плахотнюк К.Г.,
за участі секретаря судового засідання Давиденко С.Р.
за участі сторін: представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Діденко Н.О.;
представника відповідача Головного управління Національної поліції в Київській області - Огородникова К.О.
у місті Києві, в приміщенні суду, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, Державної казначейської служби України, третя особа Бучанське управління поліції Головного управління національної поліції Київської області про відшкодування майнової та моральної шкоди,
встановив:
06.12.2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про відшкодування майнової та моральної шкоди до капітана поліції Бучанського УП ГУ НП Київської області Громадського Б.А., Державної казначейської служби України.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, позивачкою зазначено, що 08.08.2019 року на підставі ухвали слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі № 369/10023/19 було здійснено обшук за місцем проживання ОСОБА_1 за адресую - АДРЕСА_1 в рамках відкритого кримінального провадження № 2019110200002299. Позивачка має на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1 , за цією ж адресою живе та зареєстрована. 20.08.2019 року на підставі ухвали слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі № 369/10620/19 було накладено арешт на грошові кошти позивачки у розмірі 20 240, 00 доларів США, 2 120, 00 євро, 211 600, 00 гривень та документи, що були вилученні під час обшуку 08.08.2019 року. Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Усатова Д.Д. у справі № 369/6218/21 від 23.06.2021 року частково скасовано арешт накладений на майно позивачки в межах кримінального провадження № 2019110200002299, а саме - грошові кошти у розмірі 20 240, 00 доларів США, 2 120, 00 євро, 211 600, 00 гривень та документи, що були вилученні під час обшуку 08.08.2019 року. 23.06.2021 року адвокат Діденко Н.О. звернулася з клопотанням № 23-2/21 до старшого слідчого відділу Бучанського УП майора поліції Громадського Б.А. щодо виконання ухвали суду № 369/6218/21 та повернення грошових коштів позивачці у розмірі 20 240, 00 доларів США, 2 120, 00 євро, 211 600, 00 гривень в межах кримінального провадження № 12019110200002299 від 13.05.2019 року. 09.07.2021 року старший слідчий Бучанського УП майор поліції Громадський Б.А. направив лист № 12019/2299 до ГУ НП Київської області про повернення коштів з депозитного рахунку на які ухвалою № 369/10620/19 від 20.08.2019 року накладено арешт. Грошових коштів на депозитному рахунку ГУ НП Київської області не виявилося. Після чого адвокат повторно у телефонному режимі звернувся до слідчого Бучанського УП майора поліції Громадського Б.А., який згодом повідомив, що грошові кошти знаходяться у кімнаті зберігання речових доказів у ГУ НП Київської області. 02.08.2021 року адвокат ОСОБА_2 та позивачка поїхали до слідчого Бучанського УП майора поліції ОСОБА_3 з метою отримання грошових коштів на які ухвалою № 369/10620/19 від 20.08.2019 року накладено арешт. Слідчий надав для відкриття спеціальний пакет № GSU4001936, який був закритий, однак не був запечатаний під час обшуку 08.08.2019 року, на пакеті був відсутній підпис позивачки. При відкриті спеціального пакету № GSU4001936 в ньому знаходився інший спеціальний пакет № INZ4066223, який був запечатаний під час обшуку 08.08.2019 року. Верхня частина пакету № INZ4066223 була зрізана та лежала в середині даного пакету. При огляді другого пошкодженого спеціального пакету № INZ4066223 в ньому знаходилися грошові кошти, але при огляді виник сумнів щодо справжності купюр (вони були всі нові, колір та на дотик вони були легкі та тусклі, купюри не рівно обрізані, деякі мали наклеєні смужки голограми). Для підтвердження або спростування факту справжності купюр адвокат Діденко Н.О., позивачка та ОСОБА_3 приїхали у відділення банку Аваль, що знаходиться в м. Боярка вул. Білогородська, 43. У касі вищезазначеного відділення банку касир перевірила надані купюри на спеціальному засобі для рахування коштів з спеціальною функцією на перевірку справжності купюр та підтвердила, що всі грошові кошти надані для огляду є несправжніми, а грошовими коштами роздрукованими на кольоровому принтері. На підставі чого було складено акт від 02.08.2021 року огляду речових доказів в межах кримінального провадження № 12019110200002299 від 13.05.2019 року. В зазначеному акті було зафіксовано, що грошові кошти у пошкодженому спеціальному пакеті № INZ4066223 є несправжніми. Від отримання купюр схожих на грошові кошти позивачка відмовилася, на підставі чого вони були поміщені у спеціальний пакет № INZ4066085 та залишені у сейфі слідчого Бучанського УП майора поліції ОСОБА_3 . Відповідно до запиту № 23/1-9 від 23.09.2021 року та № 17/1-8 від 17.08.2021 року адвокат Діденко Н.О. звернулася до слідчого Бучанського УП майора поліції Громадського Б.А. в межах кримінального провадження № 1201911020000229 щодо надання інформації: повідомити як буде виконана ухвала № 369/6218/21, суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Усатов Д.Д., щодо повернення речових доказів, а саме грошових коштів у розмірі: 20 240, 00 доларів США, 2 120, 00 Євро, 211 600, 00 гривень; повідомити як буде виконана ухвала № 369/6220/21 суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Ковальчук Л.М. щодо повернення речових доказів: спеціальний технічний засіб RF Bug Detector, сірого кольору, поміщено до спец. пакету МВС №INZ4066351, хап - ключ з надписами Н4NETS ORGL8, червоного кольору, поміщено до поліетиленового пакету зеленого кольору №30079182, системний блок марки ASUS, 94X350049251 чорного кольору, поміщено до поліетиленового пакету зеленого кольору, б/н, скріплено біркою з підписами слідчого та понятих; повідомити як буде виконана ухвала № 369/6217/21 суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Ковальчук Л.М. щодо повернення речових доказів: планшет марки «Samsung», чорного кольору, серійний номер НОМЕР_1; СR52K801G4HD, який поміщено до спец пакету № 7139085. Відповіді на запити № 23/1-9 від 23.09.2021 року та № 17/1-8 від 17.08.2021 року адвокат Діденко Н.О. та заявниця не отримали. Протягом двох років позивачка намагається повернути грошові кошти, на які було безпідставно накладено арешт, також неодноразово визнано бездіяльність слідчого в межах кримінального провадження № 1201911020000229. Позивачка протиправно позбавлена права щодо володіння своїм майном та не може повернути свої грошові кошти, з підстав які не залежать від неї, а спричинені протиправною поведінкою слідчого щодо зберігання речових доказів. Факт протиправної поведінки слідчого у кримінальному провадженні вбачається в діях щодо неналежного зберігання речових доказів, пошкодження спеціального пакету № INZ4066223, вилучення справжніх грошових коштів та підкладення фальшивих купюр, порушення зберігання грошових коштів відповідно до п. 27постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України» № 1104 від 19.11.2012 року, грошові суми в національній валюті, іноземна валюта, платіжні документи та інші цінні папери зберігаються у такому порядку (якщо вони не є речовими доказами і не підлягають спеціальному дослідженню): грошові суми в національній валюті (грошові кошти у вигляді банкнот та в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові кошти, які перебувають в обігу) - вносяться на депозитний рахунок органу, який вилучив їх, відкритий в уповноваженому банку на підставі укладеного депозитного договору. Слідчий Бучанського УП майор поліції Громадський Б.А. повідомив що грошові кошти вилученні під час обшуку 08.08.2019 року в межах кримінального провадження № 1201911020000229 перебували у слідчого Говорун К.О., до квітня 2020 року (на час подання позову слідчий звільнений), тільки через 8 місяців слідчий передав на зберігання до сейфу ГУ НП Київської області. На підставі ст. 169 КПК України, слідчий, прокурор після отримання ухвали слідчого судді повинні негайно вжити заходів щодо повернення майна відповідно до вимог викладених в ухвалі № 369/6218/21 судді Києво-Святошинського районного суду Київської області судді Усатова Д.Д. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 12019110200002299, з дня подання клопотання адвокатом Діденко Н.О. про повернення майна, а саме 23.06.2021 року по 30.11.2021 року майно не повернуто. Отже, наведені вище факти свідчать про грубе порушення вимог ст. ст. 100, 168 КПК України, пов`язаних № 1104 від 19.11.2012 року, а також вимог п. 5.3.1 Положення про органи досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України № 686 від 09.08.2012 року, що призвело до втрати тимчасово вилученого майна, а саме, викрадення грошових котів у сумі - 20 240, 00 доларів США, 2 120, 00 Євро, 211 600, 00 гривень в межах кримінального провадження № 12019110200002299 від 13.05.2019 року. Згідно з висновком службового розслідування за фактом незадовільного виконання окремими посадовими особами Бучанського УП ГУ НП в Київській області функціональних обов`язків щодо дотримання порядку зберігання і схоронності тимчасово вилученого майна в межах кримінального провадження № 12019110200002299 від 13.05.2019 року направлено матеріали до ДБР у м. Києві. Слідчий Говорун К.О., яка працювала в Бучанському УП ГУ НП в Київській області грошові кошти для зберігання в уповноважений банк не передала, чим взяла на себе особисте зобов`язання за зберігання вилученого майна. Такі дії слідчого призвели до втрати тимчасово вилученого майна та стали підставою для відкриття кримінального провадження. Крім того, керівництва Бучанського УП ГУ НП в Київській області не здійснено належного контролю за зберіганням речових доказів, що, в подальшому, спричинило їх втрату.
Просила стягнути з Державної казначейської служби України на її користь 1 030 810, 40 грн. - сума боргу на час збільшення позовних вимог за курсом на 16.08.2022 року, 124 384, 31 грн. - інфляційне збільшення з 09.08.2019 року по 30.11.2021 року, 195 254, 50 грн. - інфляційне збільшення з 01.12.2021 року по 30.07.2022 року, 57 348, 15 грн. - штрафні санкції з 09.08.2019 року по 30.11.2021 року, 21 943, 55 грн. - штрафні санкції з 01.12.2021 року по 30.07.2022 року, а всього 1 429 740, 91 грн., а також 100 000, 00 грн. моральної шкоди та 190 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
26.01.2022 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
05.12.2022 року відповідачем ГУ НП Київської області подано відзив на позов, відповідно до змісту якого останні заперечували проти заявлених до них вимог, просили залишити позовні вимоги без задоволення.
07.03.2023 року Голосіївським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про заміну залученого позивачкою ОСОБА_1 відповідача Бучанське УП ГУ ГП Київської області Громадський Б.А. на належного відповідача ГУ НП в Київській області. Залучити до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача ГУ НП в Київській області - Бучанське УП ГУ НП Київської області.
20.04.2023 року позивачкою подано відповідь на відзив.
27.09.2023 року Голосіївським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги з зазначених у позовній заяві підстав, просила позов задовольнити.
Представник відповідача ГУ НП в Київській області заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні.
Третя особа Бучанське УП ГУ НП Київської області, явку свого представника у судове засідання не забезпечили, з будь-якими клопотаннями до суду не зверталися.
Заслухавши думку учасників судового розгляду справи, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового розгляду справи.
У судовому засіданні встановлено, що 08.08.2019 року на підставі ухвали слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі № 369/10023/19 було здійснено обшук за місцем проживання ОСОБА_1 за адресую - АДРЕСА_1 в рамках відкритого кримінального провадження № 2019110200002299.
Позивачка має на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1 , за цією ж адресою живе та зареєстрована.
20.08.2019 року на підставі ухвали слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі № 369/10620/19 було накладено арешт на грошові кошти позивачки у розмірі 20 240, 00 доларів США, 2 120, 00 євро, 211 600, 00 гривень та документи, що були вилученні під час обшуку 08.08.2019 року.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Усатова Д.Д. у справі № 369/6218/21 від 23.06.2021 року частково скасовано арешт накладений на майно позивачки в межах кримінального провадження № 2019110200002299, а саме - грошові кошти у розмірі 20 240, 00 доларів США, 2 120, 00 євро, 211 600, 00 гривень та документи, що були вилученні під час обшуку 08.08.2019 року.
23.06.2021 року адвокат Діденко Н.О. звернулася з клопотанням № 23-2/21 до старшого слідчого відділу Бучанського УП майора поліції Громадського Б.А. щодо виконання ухвали суду № 369/6218/21 та повернення грошових коштів позивачці у розмірі 20 240, 00 доларів США, 2 120, 00 євро, 211 600, 00 гривень в межах кримінального провадження № 12019110200002299 від 13.05.2019 року.
09.07.2021 року старший слідчий Бучанського УП майор поліції Громадський Б.А. направив лист № 12019/2299 до ГУ НП Київської області про повернення коштів з депозитного рахунку на які ухвалою № 369/10620/19 від 20.08.2019 року накладено арешт.
Звертаючись до суду з позовом, позивачка зазначає, що грошових коштів на депозитному рахунку ГУ НП Київської області не виявилося. Після чого адвокат повторно у телефонному режимі звернувся до слідчого Бучанського УП майора поліції Громадського Б.А., який згодом повідомив, що грошові кошти знаходяться у кімнаті зберігання речових доказів у ГУ НП Київської області.
02.08.2021 року адвокат ОСОБА_2 та позивачка поїхали до слідчого Бучанського УП майора поліції ОСОБА_3 з метою отримання грошових коштів на які ухвалою № 369/10620/19 від 20.08.2019 року накладено арешт.
Слідчий надав для відкриття спеціальний пакет № GSU4001936, який був закритий, однак не був запечатаний під час обшуку 08.08.2019 року, на пакеті був відсутній підпис позивачки. При відкриті спеціального пакету № GSU4001936 в ньому знаходився інший спеціальний пакет № INZ4066223, який був запечатаний під час обшуку 08.08.2019 року. Верхня частина пакету № INZ4066223 була зрізана та лежала в середині даного пакету. При огляді другого пошкодженого спеціального пакету № INZ4066223 в ньому знаходилися грошові кошти, але при огляді виник сумнів щодо справжності купюр (вони були всі нові, колір та на дотик вони були легкі та тусклі, купюри не рівно обрізані, деякі мали наклеєні смужки голограми). Для підтвердження або спростування факту справжності купюр адвокат Діденко Н.О., позивачка та ОСОБА_3 приїхали у відділення банку Аваль, що знаходиться в м. Боярка вул. Білогородська, 43. У касі вищезазначеного відділення банку касир перевірила надані купюри на спеціальному засобі для рахування коштів з спеціальною функцією на перевірку справжності купюр та підтвердила, що всі грошові кошти надані для огляду є несправжніми, а грошовими коштами роздрукованими на кольоровому принтері. На підставі чого було складено акт від 02.08.2021 року огляду речових доказів в межах кримінального провадження № 12019110200002299 від 13.05.2019 року. В зазначеному акті було зафіксовано, що грошові кошти у пошкодженому спеціальному пакеті № INZ4066223 є несправжніми. Від отримання купюр схожих на грошові кошти позивачка відмовилася, на підставі чого вони були поміщені у спеціальний пакет № INZ4066085 та залишені у сейфі слідчого Бучанського УП майора поліції ОСОБА_3 .
Відповідно до запиту № 23/1-9 від 23.09.2021 року та № 17/1-8 від 17.08.2021 року адвокат Діденко Н.О. звернулася до слідчого Бучанського УП майора поліції Громадського Б.А. в межах кримінального провадження № 1201911020000229 щодо надання інформації: повідомити як буде виконана ухвала № 369/6218/21, суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Усатов Д.Д., щодо повернення речових доказів, а саме грошових коштів у розмірі : 20 240, 00 доларів США, 2 120, 00 Євро, 211 600, 00 гривень; повідомити як буде виконана ухвала № 369/6220/21 суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Ковальчук Л.М. щодо повернення речових доказів: спеціальний технічний засіб RF Bug Detector, сірого кольору, поміщено до спец. пакету МВС №INZ4066351, хап - ключ з надписами Н4NETS ORGL8, червоного кольору, поміщено до поліетиленового пакету зеленого кольору №30079182, системний блок марки ASUS, 94X350049251 чорного кольору, поміщено до поліетиленового пакету зеленого кольору, б/н, скріплено біркою з підписами слідчого та понятих; повідомити як буде виконана ухвала № 369/6217/21 суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Ковальчук Л.М. щодо повернення речових доказів: планшет марки «Samsung», чорного кольору, серійний номер НОМЕР_1; СR52K801G4HD, який поміщено до спец пакету № 7139085.
Відповіді на запити № 23/1-9 від 23.09.2021 року та № 17/1-8 від 17.08.2021 року адвокат Діденко Н.О. та заявниця не отримали.
Позивачка протиправно позбавлена права володіння своїм майном та не може повернути свої грошові кошти, з підстав які не залежать від неї, а спричинені протиправною поведінкою слідчого щодо зберігання речових доказів.
Слідчий Бучанського УП майор поліції Громадський Б.А. повідомив що грошові кошти вилученні під час обшуку 08.08.2019 року в межах кримінального провадження № 1201911020000229 перебували у слідчого Говорун К.О., до квітня 2020 року (на час подання позову слідчий звільнений), тільки через 8 місяців слідчий передав на зберігання до сейфу ГУ НП Київської області.
На підставі ст. 169 КПК України, слідчий, прокурор після отримання ухвали слідчого судді повинен негайно вжити заходів щодо повернення майна, відповідно до вимог викладених в ухвалі № 369/6218/21 судді Києво-Святошинського районного суду Київської області судді Усатова Д.Д.
Згідно з висновком службового розслідування за фактом незадовільного виконання окремими посадовими особами Бучанського УП ГУ НП в Київській області функціональних обов`язків щодо дотримання порядку зберігання і схоронності тимчасово вилученого майна в межах кримінального провадження № 12019110200002299 від 13.05.2019 року направлено матеріали до ДБР у м. Києві. Слідчий Говорун К.О., яка працювала в Бучанському УП ГУ НП в Київській області грошові кошти для зберігання в уповноважений банк не передала, чим взяла на себе особисте зобов`язання за зберігання вилученого майна.
Зазначаємо, що ст. 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способи захисту права встановлені статтею 16 ЦК України.
Гарантії захисту права власності закріплені й у статті 41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень, установлених законом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.
Відповідно до частини першої статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Пунктами 4 і 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно ч. 6 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній чи юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.
Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 27 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням та пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19 листопада 2012 року, визначено, що схоронність тимчасово вилученого майна забезпечується згідно із пунктами 1-26 цього Порядку до повернення майна власнику у зв`язку з припиненням тимчасового вилучення майна або до постановлення слідчим суддею, судом ухвали про накладення арешту на майно.
Згідно із п.7 вказаного Порядку вилучені (отримані) стороною обвинувачення речові докази зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження в індивідуальному сейфі (металевій шафі) слідчого, який здійснює таке провадження.
Пунктом 21 Порядку встановлено особливості зберігання речових доказів у вигляді готівки у національній валюті України або іноземній валюті, які передаються для зберігання уповноваженому банку, що обслуговує орган, у складі якого функціонує слідчий підрозділ.
За приписами ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичній або юридичній особі, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1172, ч. 6 ст. 1176 ЦК України відповідальною особою за шкоду, заподіяну позивачеві втратою вилученого під час обшуку у його помешканні майна, є ГУ НП Київської області, а згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі, тобто відшкодовується реальна шкода - втрачена внаслідок протиправної поведінки правопорушника, яким є працівник цієї установи, а тому підлягають стягненню на користь позивачки грошові кошти в сумі - 20 240, 00 доларів США що в гривневому еквіваленті становить (курс долара на 16.08.2022 року становить - 36,57 грн., 740 176,80 грн.), 2 120, 00 Євро що в гривневому еквіваленті становить (курс Євро на 16.08.2022 року становить - 37,28 грн., 79 033,60 грн.). Отже, в гривневому еквіваленті розмір завданої позивачці шкоди становить - 740 176, 80 грн. (долари США), 79 033, 60 грн. (Євро), 211 600, 00 грн., а разом 1 030 810, 40 грн., які підлягають до стягнення на користь позивачки у повному обсязі.
Відповідно до практики КЦС,№ 569/4199/15-Ц, у неналежному виконанні службового обовязку кримінального провадження про обвинувачення слідчого у вчиненні кримінального правопорушення, не впливають на розгляд цивільної справи, оскільки за нормами ст.1172 ЦК України відшкодування шкоди покладається на Державну казначейська служба України, а не на третю особу слідчого.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 1192 Цивільного кодексу України, яким закріплено, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, при цьому судами встановлено, що збитками є грошовий еквівалент вартості вилученого майна, а також аналізуючи зміст, якою встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи, що відповідає основним засадам справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства, при цьому іншого порядку компенсації грошей (грошових коштів) у зв`язку з їх знеціненням, окрім встановленого індексу інфляції (індексу споживчих цін), чинним законодавством України не передбачено, необхідно дійти висновку про те, що відшкодування збитків (грошові кошти), завдані добросовісному набувачу, повинні бути відшкодовані з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, що відповідатиме конвенційному принципу пропорційності.
Виходячи з положень ст.41 Конституції України, статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, ст.1192 Цивільного кодексу України, у Позивача є законні сподівання на відшкодування шкоди, яку йому було завдано Відповідачем -1.
Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України), а тому її приписи поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.
Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.
Згідно п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 р. «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, стягнення безпідставно нажитого майна» (з наступними змінами) та абз.1 п. 2 постанови Пленуму ВС України № 6 від 27.03.1992 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» вбачається, що шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла, в повному обсязі за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).
Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Саме такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладений у постанові від 01 жовтня 2014 року у справі № 6-113цс14, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, провадження № 14-16цс18.
А тому, позивачка має право також інфляційні втрати та 3 % річних, за невиконання грошового зобов`язання щодо відшкодування майнової шкоди.
Так, розрахований судом розмір інфляційних втрат становить 228 623, 44 грн., 3 % річних становить 30 754, 86 грн.
Інфляційні втрати розраховано судом з 02.08.2021 року (дата, коли виявлено, що купюри, що перебували на зберіганні є фальшивими) по 30.07.2022 року (дата по яку розраховано штрафні санкції позивачкою) за наступною формулою: 99, 80 % х 101, 20 % х 100, 90 % х 100, 80 % х 100, 60 % х 101, 30 % х 101, 60 % х 104, 50 % х 103, 10 % х 102, 70 % х 103, 10 % х 100, 70 % = 122, 179 %
1 030 810, 40 грн. х 122, 179 % : 100 % - 1 030 810, 40 = 228 623, 44 грн.
Так, 3% річних розраховано судом з 02.08.2021 року (дата, коли виявлено, що купюри, що перебували на зберіганні є фальшивими) по 30.07.2022 року (дата по яку розраховано штрафні санкції позивачкою) за наступною формулою: 1 030 810, 40 х 3 % : 100 % х 152 : 365 = 12 878, 07 грн. (період з 02.08.2021 року по 31.12.2021 року); 1 030 810, 40 х 3 % : 100 % х 211 : 365 = 17 876, 79 грн. (період з 01.01.2022 року по 30.07.2022 року), а разом 30 754, 86 грн.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58).
З огляду на вище викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ НП Київської області, Державної казначейської служби України, третя особа Бучанське УП ГУ НП Київської області про відшкодування майнової та моральної шкоди, підлягають частковому задоволенню судом, а саме в частині стягнення майнової шкоди та штрафних санкцій у визначеному вище судом розмірі.
Звертаючись до суду з позовом, позивачка також просила суд відшкодувати їй моральну шкоду у розмірі 100 000, 00 грн.
Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.
Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди (Постанова ОП КЦС ВС від 05.12.2022 в справі № 214/7462/20).
У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи. Тягар доказування в сфері компенсації моральної шкоди (Постанова ОП КЦС ВС від 05.12.2022 в справі № 214/7462/20).
Однак, жодного доказу на підтвердження заявлених вимог про відшкодування моральної шкоди суду не надала, а тому заявлені в цій частині вимоги не підлягають задоволенню судом.
Відповідно до ст. 133, ч. ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, судовий збір; витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами; витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави ; за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат ; для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Позивачка просила суд відшкодувати їй судові витрати на правничу допомогу у розмірі 190 000, 00 грн. Однак, на підтвердження своїх вимог не надала суду детального опису робіт (наданих послуг), виконаних її адвокатом для визначення розміру витрат та з метою їх розподілу між учасниками справи за результатами розгляду справи.
За правилами ст. 141 ЦПК України, підстави для розподілу судових витрат відсутні, а тому суд вважає за необхідне у стягненні витрат на правничу допомогу, відмовити.
На підставі викладеного, керуючись, ЦК України, ст. ст. 4, 5, 6, 12, 13, 141, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції Київської області, Державної казначейської служби України, третя особа Бучанське управління поліції Головного управління національної поліції Київської області про відшкодування майнової та моральної шкоди, задовольнити частково.
Стягнути з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на відшкодування майнової шкоди 1 030 810, 40 гривень, втрати від інфляції в розмірі 228 623, 44 гривні, три відсотки річних у розмірі 30 754, 86 гривень, що разом складає до стягнення суму в розмірі 1 290 188 (один мільйон двісті дев`яносто тисяч сто вісімдесят вісім) гривень 70 копійок.
У задоволенні позовних вимог у частині відшкодування моральної шкоди та витрат на правничу допомогу відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя К.Г. Плахотнюк
