УХВАЛА
18 березня 2024 року
м. Київ
справа № 172/631/23
провадження № 61-3282ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Самохвалова Сергія Володимировича на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Луганської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Держава Україна в особі Кабінету Міністрів України, про стягнення компенсації за руйнування будинку внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру,
ВСТАНОВИВ:
У 2023 році ОСОБА_1 звернулася з позовом, в якому просила стягнути з Луганської обласної державної адміністрації грошову компенсацію за зруйнований будинок у розмірі 302 075,60 грн.
Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року, в задоволенні позову відмовлено.
У березні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Самохвалова С. В., на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Зазначена справа є справою з ціною позову, яка не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, водночас у касаційній скарзі наведено обґрунтування значного суспільного інтересу та виняткового значення справи для заявниці та (підпункт в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України), тому є підстави для відкриття касаційного провадження.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Як на підставу касаційного оскарження заявниця посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.
Керуючись статтями 390, 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження у даній справі.
Витребувати з Васильківського районного суду Дніпропетровської області цивільну справу № 172/631/23 за позовом ОСОБА_1 до Луганської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Держава Україна в особі Кабінету Міністрів України, про стягнення компенсації за руйнування будинку внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 08 квітня 2024 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Н. Ю. Сакара
О. В. Білоконь
О. М. Осіян
