Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 560/10261/21
РІШЕННЯ
іменем України
19 березня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
До Хмельницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.07.2018 №0006261407.
Позивачка не погоджується із висновками акта перевірки, оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, вважає його такими, що прийняте всупереч нормам податкового законодавства, тому звернулась до суду за захистом своїх прав.
Податковий орган в свою чергу вважає, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Податковим кодексом України, у зв`язку з цим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідач подав до суду клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Вирішуючи вказане клопотання, суд враховує таке.
Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Разом з тим, в постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 Верховний Суд відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.
У вказаній постанові Верховний Суд визначив помилковим твердження про те, що як за загальним правилом, так і у разі попереднього адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення строк звернення до суду становить 1095 днів відповідно до положень пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, оскільки ця норма права не встановлює процесуальних строків, а лише закріплює право платника податків на оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення в суді в будь-який момент після його отримання із застереженням про те, що реалізація такого права за загальним правилом стає неможливою поза строками давності, які закріплені в статті 102 Податкового кодексу України.
Водночас, у цій же постанові Верховний Суд зазначив, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.
Суд враховує, що на момент винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення (05.07.2018) існував правовий висновок Верховного Суду в постанові від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18, відповідно до якого строк для звернення до суду платника податків із позовом про скасування рішень контролюючих органів, які стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, становив 1095 днів і обчислювався з дня отримання платником податків такого рішення.
У рішенні по справі "Іліан проти Туреччини" ЄСПЛ зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду, у зв`язку з пропуском строку звернення, повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
За таких обставин, суд вважає, що позивачка пропустила строк звернення до суду з поважних причин. Тому необхідно відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.
Хмельницький окружний адміністративний суд розглядає адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши докази, суд встановив такі обставини справи.
На підставі наказу від 12.06.2018 №1847 та направлень на перевірку від 12.06.2018 №1777, №1778 працівниками Головного управління ДФС у Хмельницькій області проведена фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства під час провадження діяльності, пов`язаної з обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів магазину-кафе, розташованого за адресою АДРЕСА_1 .
За результатами перевірки складений акт від 22.06.2018 №0229/22/01/14/ НОМЕР_1 , яким встановлені порушення вимог пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" (далі - Постанова №957).
На підставі висновків перевірки Головне управління ДФС в Хмельницькій області прийняло податкове повідомлення-рішення від 05.07.2018 №0006261407, яким застосувало до позивачки штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 10000,00 грн за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої.
Позивачка оскаржила вказане податкове повідомлення-рішення до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначені Законом України від 19.12.1995 №481/95 ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон №481/95).
Відповідно до статті 16 Закону №481/95 контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Контроль за дотриманням вимог відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.
Абзацом 30 статті 1 Закону №481/95-ВР передбачено, що мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари.
Мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої, це - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.
Розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв установлений Постановою №957.
Відповідно до частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР у разі роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені роздрібні ціни на такі напої до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.
Підставою для застосування до позивачки штрафу слугував встановлений перевіркою факт здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими за встановлені мінімальні роздрібні, а саме: 04.12.2016 о 16:15 реалізована одна пляшка бренді "Коктебель" 3 зірочки, 0,375 л, міцністю 40% за ціною 77,50 грн; 04.12.2016 о 16:42 реалізовані дві пляшки бренді "Жан-Жак", 3 зірочки, 0,5 л, міцністю 40% за ціною 93,00 грн за одну пляшку.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначила, що операції щодо продажу вказаних вище алкогольних напоїв були здійснені помилково.
Вказані доводи підтверджуються фіскальними квитанціями від 04.12.2016, з яких вбачається, що позивачкою здійснена операція "відмова" щодо продажу алкогольних напоїв.
Відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Обов`язковою умовою притягнення платника податків до відповідальності має бути протиправний характер дій або бездіяльності. Однак помилка платника податків не може бути достатньою підставою для застосування до позивачки штрафних санкцій, оскільки дії останньої не містять в собі ознак протиправності.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для застосування до позивачки штрафу у розмірі 10000,00 грн, тому податкове повідомлення-рішення від 05.07.2018 №0006261407 є протиправними та підлягає скасуванню.
За таких обставин, позовні вимоги необхідно задоволити.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задоволити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Хмельницькій області від 05.07.2018 №0006261407.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Державної податкової служби у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)
Головуючий суддя О.Л. Польовий
