ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/2828/23 пров. № А/857/12260/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді:Затолочного В.С.,
суддів:Гудима Л.Я., Коваля Р.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 червня 2023 року у справі № 380/2828/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання незаконним рішення (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Чаплик І.Д. в м. Львові Львівської області 23.10.2023 року в порядку письмового провадження), -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі ВЧ НОМЕР_2 , відповідач) у якому просить:
- визнати рішення командира ВЧ НОМЕР_1 про позбавлення ОСОБА_1 премій та додаткової винагороди за травень та липень 2022 року незаконними;
- скасувати наказ командира ВЧ НОМЕР_1 від 27 серпня 2022 року № 1552-ОД про результати службового розслідування військових порушень ОСОБА_1 ;
- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату премій та додаткової винагороди за травень та липень 2022 року на користь ОСОБА_1 , з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 червня 2023 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив позивач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 червня 2023 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на аналогічні доводи, які викладені у позовній заяві, а саме на відсутність належних доказів факту вживання алкогольних напоїв та закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 170-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) на підставі постанови Яворівського районного суду Львівської області від 16.11.2022, а також відсутність протоколів про адміністративне правопорушення за статтею 172-22 КУпАП за самовільне залишення військової частини та відсутність доказів про притягнення до адміністративної відповідальності судом за такі порушення. Зазначає, що службове розслідування проведене після звільнення позивача з військової служби у запас, тобто в час, коли відповідач втратив свої повноваження роботодавця щодо позивача, а тому є незаконним та не може мати правових наслідків стосовно позивача.
Позивач скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, просив у задоволенні такої відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін.
Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», ОСОБА_1 був призваний на військову службу через ІНФОРМАЦІЯ_1 та направлений до ВЧ НОМЕР_1 для проходження військової служби.
Відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.03.2022 № 49 позивача з 04 березня 2022 року зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення.
У період з 16.03.2022 по 25.03.2022 позивач перебував на лікуванні у Зведеному медичному загоні (м. Павлоград), що підтверджується виписним епікризом № 97. Діагноз: вибухова травма від 17.03.2022. Закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку. Акубаротравма без порушення цілісності барабанної перетинки. Вогнепальне сліпе поранення лобної ділянки. Посттравматичний лівобічний фронтит. Забій м`яких тканин лівого колінного суглобу. Хрестовий внутрішньосуглобовий перелом основи нігтьової фаланги І пальця лівої стопи без зміщення. Хронічний бронхіт.
У період з 11.04.2022 по 14.04.2022 позивач перебував на лікуванні у Комунальному закладі «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова», що підтверджується випискою із медичної карти № е3661. Діагноз: військові операції, що викликали пошкодження іншими видами вибухів або осколками. Мінно-вибухова травма (від 10.04.2022). Закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку.
У період з 15.04.2022 по 17.04.2022 позивач перебував на лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону, що підтверджується перевідним епікризом № 4232. Діагноз: вибухова травма (10.04.2022). Закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку. Короткозорість обох очей. Був переведений в Центр медичної реабілітації та санаторного лікування «Трускавецький» для проведення реабілітаційного лікування.
У період з 17.04.2022 по 28.04.2022 позивач перебував на лікуванні у Військовій частині НОМЕР_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується випискою із медичної карти №1367.
10.05.2022 командиром ВЧ НОМЕР_1 було видано наказ № 255-ОД «Про перебування солдата ОСОБА_1 на території військової частини НОМЕР_1 у військовій формі одягу в стані алкогольного сп`яніння та притягнення його до відповідальності», в якому вказано наступне:
« 08 травня 2022 року о 15 годині 54 хвилини стрілець-санітар 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 , перебував на території військової частини НОМЕР_1 у військовій формі одягу в стані алкогольного сп`яніння під час дії воєнного стану.
08 травня 2022 року солдат ОСОБА_1 був освічений черговим фельдшером військової частини НОМЕР_1 головним сержантом ОСОБА_2 за результатами якого складено висновок медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану алкогольного сп`яніння № 5196 від 08 травня 2022 року із діагнозом: стан після вживання алкогольних напоїв з використанням спеціального технічного засобу (тест на алкоголь № 985 проба позитивна 1,59 проміле)».
Згідно із цим наказом за порушення військової дисципліни та неналежне виконання службових обов`язків, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «сувора догана». Доручено помічнику командира ВЧ НОМЕР_1 з фінансово-економічної роботи-начальнику фінансово-економічної служби не виплачувати позивачу премію за особистий внесок у загальні результати служби та додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі також Постанова № 168). Доручено скласти протокол про адміністративне правопорушення, вчинене за частиною 3 статті 172-20 КУпАП.
Згідно з витягом з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.05.2022 № 135, позивач вважається таким, що самовільно залишив частину, та знятий з продовольчого забезпечення.
Згідно з витягом з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.05.2022 № 138, позивач вважається таким, що повернувся після самовільного залишення частини та зарахований на продовольче забезпечення.
06.06.2022 командиром ВЧ НОМЕР_1 видано наказ № 551-ОД «Про результати службового розслідування для встановлення причин та умов, які сприяли відсутності на службі без поважних причин солдата ОСОБА_1 ».
В наказі вказано наступне:
«Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 395-АД від 21 травня 2022 року командиром протитанкового взводу 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 лейтенантом ОСОБА_3 проведено службове розслідування з метою встановлення причин та умов самовільного залишення військової частини (без зброї) військовослужбовцем призваним по мобілізації стрільцем-санітаром З механізованого відділення 2 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_4 .
Приводом і підставою для службового розслідування став рапорт тимчасово виконуючого обов`язки командира 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_5 за вхідним №13439 від 21 травня 2022 року.
Службовим розслідування було встановлено, що 21 травня 2022 року під час ранкового шикування о 08 годині 00 хвилин було виявлено відсутність на службі стрільця-санітара 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_6 .
Силами 2 механізованого батальйону організовані пошукові заходи даного військовослужбовця. Пошуки на території військової частини та прилеглих до військової частини територіях результатів не дали. На телефонні дзвінки не відповідав.
Однак, 24 травня 2022 року стрілець-санітар 3 механізованого відділення. механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_7 повернувся в розташування 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 та заявив про себе.
Таким чином, стрілець-санітар 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_7 вчинив військове кримінальне правопорушення, а саме - самовільне залишення військової частини (без зброї) під час дії в країні воєнного стану, терміном З (три) доби».
Наказом доручено помічнику командира ВЧ НОМЕР_1 з фінансово-економічної роботи-начальнику фінансово-економічної служби не виплачувати позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168.
У період з 26.05.2022 по 10.06.2022 позивач перебував на лікуванні у Військово-медичному центрі Західного регіону, що підтверджується виписним епікризом із медичної карти № 6548.
Згідно з довідкою ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.06.2022 № 335/3, діагноз: стан після перенесеної гострої реакції на стрес, з виходом в нестійку компенсацію. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби.
У період з 13.06.2022 по 07.07.2022 позивач перебував на лікуванні у військовій частині НОМЕР_4 , що підтверджується виписним епікризом з медичної карти № 754. Основний діагноз: стан після перенесеної гострої реакції на стрес з виходом в одужання. Супутні діагнози: короткозорість в 7,5Д обох очей при гостроті зору з корекцією 5.5 ОСОБА_8 дистонія по змішаному типу.
Наказом командира вч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.06.2022 № 89-РС позивача було звільнено у запас за підпунктом «в» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у вигляді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання) та направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.07.2022 позивача виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 16.07.2022 № 825-АД командиру гранатометного взводу 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_9 доручено провести службове розслідування для встановлення причин та умов невчасного прибуття позивача з лікування.
27.08.2022 командир ВЧ НОМЕР_1 видав наказ № 1552-ОД «Про результати службового розслідування для встановлення причин та умов невчасного прибуття з лікування солдата ОСОБА_6 ».
В наказі вказано наступне
«Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 825-АД від 16 липня 2022 року командиром гранатометного взводу 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 старшим лейтенантом ОСОБА_9 проведено службове розслідування з метою встановлення причин та умов невчасного прибуття з лікування солдата ОСОБА_6 .
Приводом і підставою для службового розслідування став рапорт тимчасово виконуючого обов`язки начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта медичної служби ОСОБА_10 за вхідним № 26834 від 14 липня 2022 року.
В ході проведення службового розслідування було встановлено, що 14 липня 2022 року на ім`я командира військової частини НОМЕР_1 надійшов рапорт тимчасово виконуючого обов`язки начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта медичної служби ОСОБА_11 вхідний № 26834, в якому повідомляє про невчасне прибуття з лікувального закладу військовослужбовця 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , а саме: колишнього стрільця - санітара 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_6 , який був виписаний із лікувального закладу 07 липня 2022 року, а прибув у військову частину 14 липня 2022 року.
З пояснення колишнього стрільця - санітара 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_12 , стало відомо, що був виписаний з лікувального закладу у місті Старокостянтинів і направився для обстеження 07 липня 2022 року у місто Хмільник Вінницької області, де робив магнітно-резонансну томографію (МРТ і
є заключення). Вже 08 липня 2022 року направився в місто Луцьк Волинської області до дитини і дружини, яких необхідно було побачити. Близько 20 годин 00 12 липня 2022 року прибув до військової частини НОМЕР_1 . У військовій частині НОМЕР_4 солдат ОСОБА_7 попереджав свій маршрут, а зі своєю частиною не мав зв`язку, бо не було номерів командування.
З пояснення номера обслуги 2 мінометного взводу 2 мінометної батареї 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_13 стало відомо, що 13 липня 2022 року близько 17 годин 00 хвилин з`явився у військовій частині НОМЕР_1 колишній стрілець - санітар 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_7 . Розмовляв з оточуючими військовослужбовцями лайливими словами і говорив, що йому байдуже на запізнення після виписки, бо було необхідно побачити дитину і цивільну дружину, які живуть у місті Луцьк. Колишній стрілець - санітар 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_7 невчасно повернувся з лікувального закладу, тобто був відсутній на військовій службі терміном 7 (сім) днів».
На підставі вказаного наказу доручено помічнику командира ВЧ НОМЕР_1 з фінансово-економічної роботи - начальнику фінансово-економічної служби не виплачувати позивачу премію за особистий внесок у загальні результати служби та додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168.
Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 16.11.2022 у справі № 944/3665/22 провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 172-20 КУпАП закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Факт позбавлення позивача премій та додаткової винагороди за травень та липень 2022 року підтверджується довідкою про нарахування та утримання грошового забезпечення позивача за період 01/2022 12/2022.
Вважаючи протиправним позбавлення премій та додаткової винагороди за травень та липень 2022 року, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що підставою невиплати премії та додаткової винагороди ОСОБА_1 були накази командира ВЧ НОМЕР_1 від 10.05.2022 № 255-ОД та від 06.06.2022 № 551-ОД, які є чинними, в судовому порядку не оскаржувалися.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Спірні правовідносини щодо проходження громадянами України військової служби, врегульовані Законом України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII).
Порядок накладення та реалізації стягнень визначено Дисциплінарним статутом Збройних Сил України (далі також Дисциплінарний статут), затвердженим Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України».
Відповідно до статей 1, 3 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
За правилами статті 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів.
Згідно із статтею 5 Дисциплінарного статуту стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.
Відповідно до статті 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов`язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.
Командири, які у разі виявлення ознак кримінального правопорушення не повідомили про це орган досудового розслідування, несуть відповідальність згідно із законом.
Усі дисциплінарні стягнення, крім пониження у військовому званні, пониження в посаді, звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, накладені на військовослужбовців і не зняті до дня звільнення їх у запас чи відставку, вважаються знятими з дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо).
Статтею 48 Дисциплінарного статуту визначено, що на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:
а) зауваження;
б) догана;
в) сувора догана;
г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти);
ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби);
д) пониження в посаді;
е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу);
є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу);
ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Відповідно до положень статті 83 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Згідно з статтею 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Статтею 85 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Згідно статті 86 Дисциплінарного статуту якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Процедура проведення службового розслідування відносно військовослужбовців передбачена статтями 47, 84-88 Дисциплінарного статуту і деталізована нормами Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 21.11.2017 року № 608 (далі по тексту - Порядок № 608).
Пунктом 2 Роздiлy І Порядку № 608 визначено, що службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Згідно з пунктом 1 Розділу ІІ Порядку № 608 службове розслідування може призначатися у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду; невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань; неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті; дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця; втрати або викрадення зброї чи боєприпасів; порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки; недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів; внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення; повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення; вчинення корупційного злочину або правопорушення, пов`язаного з корупцією; скоєння військовослужбовцем під час виконання обов`язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи; надходження повідомлення (у тому числі анонімного) щодо порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», а наведена в ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.
Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
За рішенням відповідного командира (начальника) службове розслідування може призначатися за письмовим рапортом (доповідною або пояснювальною запискою) військовослужбовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.
Порядок проведення службового розслідування, оформлення його результатів встановлено розділами ІІІ та ІV Порядку № 608.
На підставі пункту 1 Розділу ІІІ Порядку № 608 рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Як визначено пункту 3 Розділу ІІІ Порядку № 608 службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
До участі у проведенні службового розслідування заборонено залучати осіб, які є підлеглими військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, осіб, які брали участь у правопорушенні або особисто зацікавлені у результатах розслідування (пункт 12 Розділу ІІІ Порядку № 608).
Відповідно до пункту 3 Розділу ІV Порядку № 608 військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов`язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.
За результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини (пункт 1 Розділу V Порядку № 608).
У вступній частині акта службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування (пункт 2 Розділу V Порядку № 608).
В описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв`язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв`язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення (пункт 3 Розділу V Порядку № 608).
У резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити (пункт 4 Розділу V Порядку № 608).
Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожен учасник службового розслідування має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування (пункт 5 Розділу V Порядку № 608).
Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування (пункт 6 Розділу V Порядку № 608).
За результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу (пункт 1 Розділу VІ Порядку № 608).
Дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України (пункт 2 Розділу VІ Порядку № 608).
З матеріалів справи встановлено, що підставою для невиплати позивачу премії та додаткової винагороди у травні 2022 року були наказ командира ВЧ НОМЕР_1 від 10.05.2023 № 255-ОД «Про перебування солдата ОСОБА_1 на території військової частини НОМЕР_1 у військовій формі одягу в стані алкогольного сп`яніння та притягнення його до відповідальності» та наказ командира ВЧ НОМЕР_1 від 06.06.2022 № 551-ОД «Про результати службового розслідування для встановлення причин та умов, які сприяли відсутності на службі без поважних причин солдата ОСОБА_1 ».
Підставою для невиплати позивачу премії та додаткової винагороди у липні 2022 року був наказ командира ВЧ НОМЕР_1 від 27.08.2022 № 1552-ОД «Про результати службового розслідування для встановлення причин та умов невчасного прибуття з лікування солдата ОСОБА_6 ».
При цьому, позивач не оскаржує накази командира ВЧ НОМЕР_1 від 10.05.2023 № 255-ОД та від 06.06.2022 № 551-ОД, а лише оскаржує наказ командира ВЧ НОМЕР_1 від 27.08.2022 № 1552-ОД. Також позивач фактично не заперечує обставин, наведених у висновках службового розслідування щодо порушення встановлених ними вимог, а посилається лише на відсутність належних доказів факту вживання алкогольних напоїв та закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 170-20 КУпАП, а також відсутність протоколів про адміністративне правопорушення за статтею 172-22 КУпАП за самовільне залишення військової частини та відсутність доказів про притягнення до адміністративної відповідальності судом за такі порушення.
Слід зазначити, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності були обставини порушення ним службової дисципліни, а саме: вимог статей 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного Статуту, статей 9, 11, 12, 13, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі також Статут внутрішньої служби).
При цьому, оскільки позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 03.02.2021 у справі № 817/1071/16.
З матеріалів справи встановлено, що підставою для проведення службового розслідування (наказ командира ВЧ НОМЕР_1 від 10.05.2023 № 255-ОД) був виявлений факт перебування позивача у стані алкогольного сп`яніння під час його перебування на території військової частини НОМЕР_1 у військовій формі одягу. Факт сп`яніння підтверджується результатами освідування, проведеного черговим фельдшером ВЧ НОМЕР_1 , головним сержантом ОСОБА_2 , яким складено висновок медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану алкогольного сп`яніння від 08 травня 2022 року № 5196 із діагнозом: стан після вживання алкогольних напоїв з використанням спеціального технічного засобу (тест на алкоголь №985 проба позитивна 1,59 проміле). Доказів в спростування такого факту позивачем не наведено, а судом не встановлено.
Таким чином, суд першої інстанції вірно зазначив, що не вбачає протиправної поведінки в діях відповідача стосовно встановлення у діях позивача складу дисциплінарного проступку та у прийнятті наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 10.05.2022 № 255-ОД про результати проведення службового розслідування відносно солдата ОСОБА_1 .
Крім того, військовослужбовець повинен дотримуватись покладених на нього вимог, в тому числі етичного та морального змісту, як в робочий час, так і в будь-який інший час, що передбачено вимогами Дисциплінарного Статуту та Статуту внутрішньої служби, та уникати вчинення дій, які б могли викликати негативну суспільну думку населення відносно Збройних Сил України та спричинити суспільний резонанс.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що обставини закриття Яворівським районним судом Львівської області провадження у справі № 944/3665/22 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 172-20 КУпАП через відсутність складу адміністративного правопорушення не можуть спростовувати факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку та відсутність підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності, які встановлені під час службового розслідування.
Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 817/1071/16, від 04 березня 2021 року у справі № 200/12138/19-а та в постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі № 802/2306/16-а, у справі № 825/2003/13-а та від 21 березня 2018 року у справі № 822/838/17.
Крім того, закриття Яворівським районним судом Львівської області провадження у справі № 944/3665/22 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності базується на відсутності позивача під час складення протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки на той час останній був звільнений з військової служби та не був військовослужбовцем військової частини, однак дані обставини не мають жодного стосунку до притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Також, постановою Яворівського районного суду Львівської області закрито провадження у справі № 944/3665/22 через відсутність складу адміністративного правопорушення за частиною третьою статті 172-20 КУпАП, тобто за вчинення військовослужбовцем обов`язків військової служби в нетверезому стані, тоді як за результатами службового розслідування позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, зокрема, вимог статей 11, 13, 16, 128 Статуту внутрішньої служби та статей 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту.
Службове розслідування проводилося з метою встановлення причин та умов невчасного прибуття з лікування солдата ОСОБА_14 на підставі рапорту тимчасово виконуючого обов`язки начальника медичної служби ВЧ НОМЕР_1 . В ході проведення службового розслідування було встановлено невчасне прибуття з лікувального закладу військовослужбовця 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , а саме: колишнього стрільця - санітара 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_14 , який був виписаний із лікувального закладу 07 липня 2022 року, а прибув у військову частину 14 липня 2022 року. Даний факт сторонами не заперечується.
Проте, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі. За змістом статті 3 Дисциплінарного статуту військова дисципліна досягається шляхом: свідомого ставлення до виконання військового обов`язку, вірності Військовій присязі; особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог статутів Збройних Сил України; формування правової культури військовослужбовців.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту передбачено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Відтак, наказ командира ВЧ НОМЕР_1 від 27.08.2022 «Про результати службового розслідування для встановлення причин та умов невчасного прибуття з лікування солдата ОСОБА_1 » був прийнятий з дотриманням правових норм, а тому підстави для його скасування відсутні.
Щодо покликань апелянта на відсутність протоколів про адміністративне правопорушення за статтею 172-22 КУпАП за самовільне залишення військової частини та відсутність доказів про притягнення до адміністративної відповідальності судом за такі порушення не може бути підставою для скасування вказаного наказу, апеляційний суд зазначає, що оскільки відсутність таких протоколів може мати значення у справі про адміністративне правопорушення, але не має значення для вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності за обставин цієї справи. Адміністративна і дисциплінарна відповідальність є різними видами юридичної відповідальності та в межах розгляду цієї справи суд не досліджує питання наявності або відсутності вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, а лише надає правову оцінку обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 9901/159/19.
Окрім того, суд першої інстанції вірно враховував, що стосовно позивача також проводилось службове розслідування щодо його відсутності на службі без поважних причин з 21 по 23 травня 2022 року. Результати вказаного службового розслідування були затверджені наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 06.06.2022 №551-ОД, який не оскаржувався позивачем та є чинним.
Щодо перерахунку та виплати премій та додаткової винагороди за травень та липень 2022 року, апеляційний суд виходить з наступних міркувань.
Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України регулюється Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі Порядок № 260).
Відповідно до пункту 5 Розділу ХVІ Порядку № 260 військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються за вживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибуття на службу в нетверезому стані - за місяць, у якому здійснено таке правопорушення.
Відповідно до в абзацу дев`ятого пункту 10 Рішення Міністра оборони України від 25.03.2022 № 248/1298, яке доведено до військових частин телеграмою від 25.03.2022 № НОМЕР_5 , з метою врегулювання військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, до наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. або 30000 грн не включати військовослужбовців, які перебували у стані алкогольного сп`яніння - за місяць, у якому здійснено таке порушення.
При цьому, підставою невиплати премії та додаткової винагороди ОСОБА_1 були накази командира ВЧ НОМЕР_1 від 10.05.2022 № 255-ОД та від 06.06.2022 № 551-ОД, які є чинними, в судовому порядку не оскаржувалися.
З огляду на вищевикладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для зобов`язання ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 премію та додаткову винагороду за травень та липень 2022 року.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які ґрунтуються на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 червня 2023 року у справі № 380/2828/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. С. Затолочний судді Л. Я. Гудим Р. Й. Коваль