Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2024 року
м. Київ
справа № 161/2932/23
провадження № 51-6143км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_8 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника цивільного відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) ОСОБА_9 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 травня 2023 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023030580000038, за обвинуваченням
ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Німеччини, уродженця с. Брінкум, Нижня Саксонія, Німеччина, жителя АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 травня 2023 року ОСОБА_10 визнано винуватим і засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_10 та МТСБУ про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, задоволено частково. Ухвалено стягнути з МТСБУ на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілої, у сумі 29 023 грн та моральну шкоду в сумі 6000 грн.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_10 на користь потерпілої ОСОБА_6 50 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, 15 000 грн - витрат на правову допомогу, 5698 грн - витрат на перекладача.
Вирішено питання щодо речових доказів та арешту майна.
За вироком суду ОСОБА_10 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
ОСОБА_10 05 січня 2023 року близько 15:25, керуючи технічно справним автомобілем марки «Volkswagen Golf», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись зі швидкістю 20 км/год по вул. Конякіна в напрямку вул. Гордіюк у м. Луцьку зі сторони вул. Карбишева у крайній правій смузі, під`їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого поблизу буд. АДРЕСА_2 , перед яким рухався автомобіль (марку, модель у ході досудового слідства не встановлено), у лівій смузі руху попереду в попутному напрямку та зупинився перед нерегульованим пішохідним переходом, не вибрав безпечної швидкості, проявив безпечність і неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, відволікся від її спостереження, продовжив рух прямо зі сталою швидкістю, не переконався у відсутності на пішохідному переході пішоходів, порушивши п.п. «б» п. 2.3, пункти 12.1, 12.3, 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, не вжив негайних заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу, таким чином не надав дороги пішоходу ОСОБА_6 , яка переходила проїзну частину дороги по нерегульованому пішохідному переходу зліва направо відносно руху транспортного засобу, та здійснив наїзд на останню.
Унаслідок вищевказаних грубих порушень ПДР водій ОСОБА_10 своїми необережними протиправними діями, які перебувають у прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), спричинив пішоходу ОСОБА_6 , згідно з висновком судово-медичної експертизи від 18 січня 2023 року № 31, тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я більше 21 доби.
Прямий причинний зв`язок із ДТП та її наслідками мають грубі порушення водієм ОСОБА_10 ПДР, а саме: п.п. «б» п. 2.3, пунктів 12.1, 12.3, 18.1, 18.4 .
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року апеляційну скаргу цивільного відповідача - МТСБУ задоволено частково. Вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 травня 2023 року щодо ОСОБА_10 у частині вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_6 до МТСБУ про стягнення моральної шкоди змінено, зменшено її суму до 1451,15 грн. У решті вирок суду в цьому провадженні залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник цивільного відповідача МТСБУ ОСОБА_9 просить скасувати вказані судові рішення щодо засудженого ОСОБА_10 у частині вирішення цивільного позову ОСОБА_6 до МТСБУ та призначити новий розгляд цивільного позову в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. Вважає, що розмір стягнутих з МТСБУ коштів у рахунок відшкодування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_6 не підтверджується документально. Зазначає, що підтвердженням витрат є ще й рецепти і виписки, а не лише чеки. Не погоджується з рахунком, за яким було сплачено кошти в розмірі 10 010 грн за лікування ОСОБА_6 в організації «Курорти України». Стверджує, що витрати, пов`язані з лікуванням потерпілої, необхідно зменшити з урахуванням доводів касаційної скарги, а моральну шкоду необхідно розрахувати з огляду на ці зміни. Вважає, що, вирішуючи цивільний позов, суди порушили статті 91, 128, 370 Кримінального процесуального Кодексу України (далі - КПК України), норми Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
У запереченнях на касаційну скаргу прокурор ОСОБА_12 просить касаційну скаргу представника цивільного відповідача МТСБУ ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни.
У запереченнях на касаційну скаргу представник цивільного позивача (потерпілої) ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 просить касаційну скаргу представника цивільного відповідача МТСБУ ОСОБА_9 залишити без задоволення, а судові рішення - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 заперечувала щодо задоволення касаційної скарги представника цивільного відповідача МТСБУ ОСОБА_9 .
Потерпіла ОСОБА_6 та її представник потерпілої - адвокат ОСОБА_7 просили касаційну скаргу представника цивільного відповідача МТСБУ ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Захисник ОСОБА_8 вважала, що касаційна скарга представника цивільного відповідача МТСБУ ОСОБА_9 до задоволення не підлягає.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень у межах касаційної скарги.
За змістом положень ч. 1 указаної статті суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Суд касаційної інстанції не перевіряє судових рішень на предмет неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків місцевого суду фактичним обставинам кримінального провадження, натомість під час перегляду судових рішень виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.
У статті 370 КПК України визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Як передбачено ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Відповідно до положень ч. 5 зазначеної норми цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Також у ч. 1 ст. 368, частинах 3, 4 ст. 374 КПК України передбачено, що при ухваленні вироку суд повинен вирішити, чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, у якому розмірі та в якому порядку, а в мотивувальній та резолютивній частинах вироку зазначаються підстави для задоволення цивільного позову або відмови в ньому, залишення його без розгляду, рішення про цивільний позов.
Частиною 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Згідно з п. 41.2 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: а) у разі недостатності коштів та майна страховика - повного члена МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності; б) власниками транспортних засобів, якщо такі власники надали відповідним уповноваженим органам інших країн страховий сертифікат "Зелена картка", виданий від імені страховиків - членів МТСБУ, та за умови, що такий страховик не відшкодував шкоду; в) транспортним засобом, зареєстрованим в іншій країні, щодо якого був виданий іноземний страховий сертифікат «Зелена картка», що діяв на день ДТП на території України. Така регламентна виплата здійснюється на умовах та в обсягах, встановлених законодавством про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та принципами взаємного врегулювання шкоди на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка».
Пунктом 23.1 ст. 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок ДТП, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, на момент настання ДТП транспортний засіб - автомобіль марки «Volkswagеn Golf», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_10 , було забезпечено договором міжнародного обов`язкового страхування «Зелена карта».
Стаття 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з лікуванням потерпілого, де в п. 24.1 передбачено, що у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.
На підтвердження витрат, пов`язаних із лікуванням, потерпіла сторона до цивільного позову долучила документи про понесені нею витрати, а саме виписки з медичної документації, листки непрацездатності, чеки, квитанції, рахунки-фактури, акт приймання-передачі наданих медичних послуг, які були детально вивчені й досліджені судами першої та апеляційної інстанцій.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції належним чином дослідив надані потерпілою документи, установив, що шкода, пов`язана з лікуванням потерпілої внаслідок ДТП, у сумі 29 023 грн є обґрунтованою та підтверджена документально, а тому мотивовано ухвалив стягнути її з МТСБУ, і з цим правильно погодився апеляційний суд.
Суд апеляційної інстанції перевірив та обґрунтовано визнав безпідставними твердження представника цивільного відповідача МТСБУ про те, що суд першої інстанції стягнув з МТСБУ шкоду за витрати, які не пов`язані з ДТП, та кошти на придбання ліків із посиланням на те, що вони не вказані в жодному медичному документі, наданому потерпілою. При цьому суд обґрунтовано зазначив, що витрати потерпілою понесені були саме внаслідок травми від ДТП у період із січня по березень 2023 року, що й підтверджено відповідними доказами, які апеляційний суд вважає належними та допустимими. Підтвердженими належними доказами є також витрати щодо реабілітації потерпілої після ДТП саме у зв`язку із цією подією.
Доводи представника цивільного відповідача про безпідставність стягнення з МТСБУ коштів у розмірі 10 010 грн за лікування ОСОБА_6 в організації «Курорти України» не є слушними.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 надала суду квитанцію на загальну суму 10 010 грн про оплату курсу реабілітації в санаторії «Червона калина» через організацію «Курорти України» з 12 квітня 2023 року, а консультативним висновком спеціаліста-травматолога від 10 квітня 2023 року підтверджується, що ОСОБА_6 станом на 10 квітня 2023 року рекомендовано продовжувати лікування після закритого внутрішньо суглобового перелому правої велико гомілкової кістки зі зміщенням після оперативного втручання (а.к.п. 53, 56). Таким чином, колегія суддів Верховного Суду вбачає, що витрати, пов`язані з реабілітацією потерпілої ОСОБА_6 саме у зв`язку з перенесеною травмою після ДТП, підтверджені належними доказами.
Отже, суд першої інстанції правильно стягнув з МТСБУ на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду, завдану внаслідок вчинення злочину у сумі 29 023 грн, пов`язану з лікуванням потерпілої, з чим правильно погодився апеляційний суд і погоджується колегія суддів Верховного Суду.
Оскільки підстави щодо зменшення стягнень з МТСБУ на користь ОСОБА_6 відсутні, то довід представника цивільного відповідача про пропорційне зменшення розміру моральної шкоди не є слушним. Інших підстав для зменшення позовних стягнень з МТСБУ на користь ОСОБА_6 у рахунок відшкодування моральної шкоди в касаційній скарзі не зазначено, а тому правильність стягнення коштів у цій частині не перевіряється.
Отже, рішення судів у частині вирішення цивільного позову прийнято з дотриманням положень статей 128, 129 КПК України та статей 1167, 1194 ЦК України.
З урахуванням зазначеного колегія суддів Верховного Суду не вбачає істотних порушень вимог кримінального процесуального закону під час розгляду цивільного позову потерпілої ОСОБА_6 .
При перегляді кримінального провадження в апеляційному порядку суд відповідно до вимог ст. 419 КПК України ретельно перевірив доводи, наведені в апеляційній скарзі представника цивільного відповідача МТСБУ, дав на них мотивовані відповіді. Зазначив, на яких підставах його апеляційну скаргу задовольнив частково, а вирок місцевого суду змінив у частині стягнення моральної шкоди, зменшивши її суму до 1451,15 грн.
Ухвала апеляційного суду відповідає приписам статей 370, 419 КПК України.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону у кримінальному провадженні колегією суддів не встановлено, а тому підстав, передбачених ст. 438 КПК України, для скасування оскаржуваних судових рішень та задоволення касаційних вимог представника цивільного відповідача немає.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд
ухвалив:
Вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 травня 2023 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року щодо ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ) залишити без зміни, а касаційну скаргу представника цивільного відповідача МТСБУ ОСОБА_9 - без задоволення.
Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
