Справа № 629/3573/23
Номер провадження 2/629/13/24
РIШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.03.2024 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Цендри Н.В., за участю секретаря Андрієнко С.А., адвокатів Остапенко С.Ю., Свистуна А.В., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Лозівського міського нотаріального округу Харківської області Курявська Олеся Олександрівна, про розірвання договору довічного утримання (догляду) та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Лозівського нотаріального округу Харківської області Курявська Олеся Олександрівна, про розірвання договору довічного утримання(догляду), суд -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Лозівського міського нотаріального округу Харківської області Курявська О.О.про розірвання договору довічного утримання (догляду), посилаючись на те, що 21.09.2018 року між нею та ОСОБА_2 був укладений спадковий договір, посвідчений приватним нотаріусом Лозівського міського нотаріального округу Харківської області 21.09.2018 року та зареєстрований в реєстрі №1009, відповідно до якого, ОСОБА_1 передає після своєї смерті квартиру АДРЕСА_1 , що належить їй на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Лозівського міського нотаріального округу Харківської області Руденко Т.В., 20.10.2011 року за реєстром №3588, зареєстрованого у Лозівському бюро технічної інвентаризації 17.11.2011 року, реєстраційний номер 20721948, номер запису 17893, в книзі 73. Також приватним нотаріусом накладено заборону на відчудження майна, а саме квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , до припинення або розірвання договору довічного утримання (догляду). Після підписання цього договору ОСОБА_1 догляд отримувала приблизно два місяці, а потім зверталася до відповідача за допомогою у прибиранні житла, або з проханням принести їй продукти харчування та ліки, прати одяг та білизну, однак допомоги не отримувала, вона відмовляла, посилаючись на те, що дуже зайнята. Тобто відповідач не виконувала і не виконує її особисті немайнові розпорядження. Відповідач взагалі останнім часом не з`являлася та відповідно не надавала їй посильну допомогу. За нею доглядають сторонні особи, які надають всіляку допомогу з придбання ліків, продуктів харчування, прибирання в квартирі, тощо. Розірвати договір довічного утримання в добровільному порядку відповідач відмовляється. Отже, вважає, що відповідач, свідомо нехтувала своїми обов`язками та не виконувала умови договору від 21.09.2018 року. Фактично догляд здійснювався соціальним працівником Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Лозівської міської ради з 27.07.2021 року і по теперішній час. Тому вона вимушена звернутися до суду з даним позовом.
13 липня 2023 ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано час учасникам строк для подання відзиву та письмових пояснень.
05 вересня 2023 року відповідачем надано до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про розірвання договору довічного утримання(догляду). В обґрунтування якого зазначила, що її батько ОСОБА_3 , приблизно з початку 2014 року перебував в стосунках з відповідачкою, вони часто відвідували один одного, тож відповідач була частим гостем в їхній родині, в результаті чого вже в 2018 році ОСОБА_1 запропонувала укласти спірний договір. Так, з моменту укладення договору й до червня 2023 року останню все влаштовувало, жодних скарг та нарікань, щодо виконання нею договору не надходило. ОСОБА_1 проводила багато часу у неї вдома та була присутньою на сімейних святах. Після припинення стосунків з її батьком відповідачка повідомила, що вона помститься її родині й їй особисто, результатом чого стало пред`явлення позову про розірвання договору на надуманих підставах. Та без будь-якого обґрунтування чому претензії з`явилися лише майже після п`яти років дії даного договору. Так, у своєму позові ОСОБА_1 визнає факт виконання ОСОБА_2 умов договору, але свідомо значно скорочує строк впродовж якого вона виконувала договір, а саме аж до середини 2023 року, коли ОСОБА_1 почала перешкоджати в його виконанні шляхом не допуску до квартири де вона проживає, та перестала брати трубку підчас її дзвінків. Стосовно факту не надання допомоги в лікуванні та догляді за відповідачем то ця обставина, спростовується квитанціями на придбання ліків на загальну суму 4961.69 грн., та показаннями свідків. ОСОБА_2 з родиною проживає в приватному секторі та займається тваринництвом та рослинництвом, тож основне забезпечення відповідачки продуктами харчування здійснювалось за рахунок власного городу та продуктів тваринництва вирощених позивачем, мілкі покупки підтвердити документально є неможливим через відсутність чеків. Тож зважаючи на викладене вище, та враховуючи факт вкладання нею на виконання договору великих емоційних, фізичних та моральних зусиль, котрі важко оцінити в грошовому вимірі вважає, що даний договір підлягає розірванню саме на підставі абзацу 2, п.17 договору довічного утримання а саме: «у разі розірвання договору у зв`язку з неможливістю його подальшого виконання Набувачем з підстав, що мають істотне значення, суд може залишити за Набувачем право власності на частину майна з урахуванням тривалості часу, протягом якого він належно виконував свої обов?язки за договором».
08 вересня 2023 року ухвалою суду зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Лозівського нотаріального округу Харківської області Курявська О.О., про розірвання договору довічного утримання(догляду), прийнято та об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Лозівського нотаріального округу Харківської області Курявська О.О., про розірвання договору довічного утримання(догляду).
28 листопада 2023 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 та її представник - адвокат Остапенко С.Ю., в судовому засіданні на задоволенні первісного позову наполягали, проти задоволення зустрічної позовної заяви заперечували. ОСОБА_1 пояснила, що підставою для розірвання договору стало те, що 05.04.2023 у неї був день народження, ОСОБА_4 привітала її ІНФОРМАЦІЯ_1 , але заздалегідь не можна вітати. На наступний день прийшов батько відповідачки ОСОБА_3 , привітав з днем народженням, все було добре, але потім батько її дуже образив і в них виникла конфліктна ситуація. Потім ОСОБА_4 подзвонила і сказала, що треба взяти в банку кредит на суму 300000грн. Коли уклали договір, спочатку все було добре до березня 2021 року, ОСОБА_4 належним чином виконували умови договору, а потім почалися проблеми. В квітні 2021 року попала в лікарню, де лежала 10 днів. ОСОБА_4 заплатила, приносила ліки, але ніколи не сиділа з нею. Інші годували. В суботу приїхала, покупала і поїхала, ОСОБА_5 весь час було ніколи. Після лікарні ОСОБА_4 забрала її до себе до дому, де вона мешкала місяць, відносини були нормальні. Одного разу попросила вивести її на вулицю, вона погуляла з батьком ОСОБА_4 , потім попросила витерти їй ноги, на що батько сказав, що вона їм ніхто і вона їм надоїла. Після чого увечері вона попросила ОСОБА_4 , щоб вона відвезла її до додому. ОСОБА_4 прибирала в будинку, купила пральну машину, пилосос, оплачувала половину за комунальні послуги, ОСББ та домофон, іншу половину оплачувала вона. Інколи поповнювала мобільний телефон. Іноді з чоловіком проводили поточний ремонт. В неї дома ОСОБА_4 ніколи не готувала, у себе дома приготує «вкусняшку» принесе їй. На комунальні послуги отримує субсидію. Зараз отримує пенсію 3870,00 грн, по 700 грн. сплачувала за комунальні, що не покривалось субсидією. Два з половиною роки з нею працюють соціальні працівники, які приходять двічі на тиждень у вівторок та п`ятницю, готовлять їжу, прибирають, гуляють. ОСОБА_4 давала 500 грн. на оплату соціальних працівників. Також до неї приходять сусіди, які їй допомагають, купляють продукти. Також повідомила, що ОСОБА_4 завжди було ніколи, вона прибігла зробила, що треба і поїхала, а їй потрібна була увага, щоб з нею погуляли. З батьком відповідачки ОСОБА_3 зустрічалась до березня 2021 року. Фактично подала на розірвання договору через приниження ОСОБА_3 , які стали в квітні 2023, ці події стали останньою каплею. До квітня 2023 року ОСОБА_4 виконувала умови договору. Однак з квітня 2023 по дату подання позову ОСОБА_4 не приходила допомагати. Також ОСОБА_1 зазначила, що доглядала батька ОСОБА_4 , як свого чоловіка, він приносив продукти, але вона також покупала продукти, кормила батька.
Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 та його представник - адвокат Свистун А.В. в судовому засіданні на задоволенні зустрічної позовної заяви наполягали, проти задоволення первісної позовної заяви заперечували. ОСОБА_2 пояснила, що ОСОБА_6 зустрічалась з її батьком - ОСОБА_3 . Її батько запропонував укласти договір, нащо ОСОБА_4 погодилась. Після укладання договору в 2018 році ОСОБА_6 посварилась з батьком і сказала, що не правильно, що уклала договір. Тоді ОСОБА_4 запропонувала розірвати договір, однак ОСОБА_6 відмовилась його розірвати. ОСОБА_6 помирилась з батьком і вони продовжили зустрічатись, коли вони сварились, вона ( ОСОБА_4 ) намагалась з ними побалакати, але ОСОБА_6 казала, щоб вона не встрявала в їх стосунки. Договір до травня 2023 року виконувала належним чином, через деякий час після конфлікту з батьком ОСОБА_6 сказала, щоб повернула ключі від квартири, після чого вона вже до неї не приходила. В травні 2023 року зателефонував дружина племінника та запропонувала 500 доларів за розірвання договору, нащо вона ( ОСОБА_4 ) сказала, що не заперечує проти розірвання договору, і їй буде достатньо 50000 грн., також дружина казала, що ОСОБА_7 заберуть в Запоріжжя, а квартиру продадуть. Договір виконувала належним чином: постійно дома готувала, їжу в лоточки складувала, вона чи батько йшов, носили ОСОБА_8 їду, коли ОСОБА_6 постилась, готувала пісну їжу; кожну суботу приїжджала, прибирала, постійно телефонувала запитувала може, що треба, коли ОСОБА_6 казала, що треба приїхати, то приїжджала, оплачувала частину комунальних послуг, мобільний телефон. На прохання ОСОБА_1 возила її в салон, де їй красили брові. З чоловіком купили пральну машинку, бо до цього ОСОБА_6 маленькі речі прала сама, а великі речі ходила прати до сусідів. Купили пилосос, чоловік спеціально замовляв табуретку під ноги ОСОБА_8 , поміняли крани, робили поточний ремонт (десь-щось треба було поміняти, підремонтувати), на балконі зробили стелаж, щоб на полу нічого не стояло. Купувала продукти. Приїжджала до ОСОБА_1 , сиділа з нею, слухала про проблеми сусідів. ОСОБА_6 хотіла, щоб молочні продукти їй покупали тільки з ринку, але вона не могла покупати на ринку, оскільки завод (на якому вона працює) працював у дві зміни, графік роботи в неї з 7:30 год. до 16:00год. Тому в 2021 р. ОСОБА_6 наняла соціальних працівників, вона ( ОСОБА_4 ) давала кошти на соціальних працівників. Коли в 2021 році ОСОБА_6 захворіла, вона постійно приїжджала в лікарню, купляла ліки, домовлялась з лікарям, щоб за ОСОБА_9 гарно доглядали, кормила, купала її. Після лікарні забрала ОСОБА_7 до себе до дому, де вона жила приблизно місяць. Одного вечора, коли приїхала додому, ОСОБА_6 попросила відвезти її до себе додому, причини не називала.
Третя особа приватний нотаріус Лозівського нотаріального округу Харківської області Курявська О.О. в підготовче судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення учасників процесу, допитавши свідків, судом було встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
21 вересня 2018 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено Договір довічного утримання (догляду), посвідчений приватним нотаріусом Лозівського нотаріального округу Харківської області Курявською О.О., зареєстрований в реєстрі №1009 (а.с.8-11).
У зв`язку з посвідченням договору довічного утримання (догляду), приватним нотаріусом Лозівського нотаріального округу Харківської області Курявською О.О., накладено заборону на відчуження майна, а саме квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , до припинення або розірвання договору довічного утримання (договору), та зареєстровано в реєстрі за №1010 (а.с.8-11)
Відповідно до п.1 Договору Відчужувач передала у власність Набувачеві, а Набувач прийняла від Відчужувача у власність квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , взамін чого Набувач зобов`язується забезпечувати Відчужувача утриманням та доглядом довічно на умовах, встановлених цим Договором.
Згідно п.4 Договору ОСОБА_2 зобов`язалася надавати ОСОБА_1 догляд (опікування), який включає в себе: забезпечення Відчужувача харчуванням, необхідним одягом, медикаментами та лікарськими засобами; надання медичної допомоги шляхом залучення кваліфікованих медичних працівників (лікарів, медичних сестер тощо); надання побутових послуги (прання білизни - один раз на тиждень, наведення порядку та прибирання у відчужуваній квартирі - не рідше одного разу на тиждень, поточний ремонт квартири, приготування їжі, ремонт побутової техніки тощо). До обов`язків Набувача також входить виконання додаткових доручень Відчужувача, необхідних для забезпечення останнього належним доглядом. Зазначений догляд оцінюється сторонами у розмірі не нижче однієї мінімальної пенсії на місяць.
Відповідно до довідки територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Лозівської міської ради, ОСОБА_1 , перебуває на обліку в терцентрі ЛМР з 27.01.2021 року по теперішній час та отримує соціальні послуги «Догляду вдома» та «Натуральної допомоги». (а.с.13).
За довідкою про неотримання допомоги Управління праці та соціального захисту населення №279 від 01.06.2023 року, ОСОБА_1 не перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради та жодних видів допомоги не отримує.(а.с.14).
Свідок ОСОБА_10 , яка є дружиною племінника ОСОБА_1 , в судовому засіданні повідомила, що про договір дізналися коли він був укладений. Даний договір схвалили, оскільки не було часу займатися доглядом. В минулому році розмовляла з ОСОБА_1 , яка сказала, що треба взяти 10000 доларів в банку. Сказала що ходила на консультацію до юриста з приводу розірвання договору. Подзвонила ОСОБА_2 та запитала скільки затратилась на догляд, щоб розірвати договір. Вона ( ОСОБА_10 ) запропонувала 500 доларів, але ОСОБА_2 перестала брати слухалку. Комунальні послуги були на «плечах» ОСОБА_1 . Всі ліки були безкоштовними від держави. Зараз приїхала до ОСОБА_1 , вікно «сифонить», в будинку холодно. Соціальну допомогу ОСОБА_6 собі попрохала тому, що була неналежна опіка. Про порушення договору дізналася влітку. ОСОБА_1 сказала, що їй було соромно розповідати про це. ОСОБА_1 не розповідала що була у лікарні, раніше ОСОБА_6 сама до них приїжджала. Якщо б вони жили поряд, то вони б допомагали, а так ОСОБА_1 допомагають сусіди. Приїжджала до ОСОБА_1 3 рази, (перший раз коли укладали договір з адвокатом, та у судові засідання 13.12.2023 та 11.01.2024) оскільки немає часу. Вона навіть не знала, що хворіла ОСОБА_1 .
Свідок ОСОБА_11 , яка є сусідкою ОСОБА_1 (живе на сьомому поверсі, а ОСОБА_6 на п`ятому), в судовому засіданні повідомила, що ОСОБА_12 ввічлива, грамотна людина, іноді зверталась за допомогою. Допомагали помитися, готували їжу. Влітку втратила свідомість, допомагали всі сусіди. Сиділи скільки треба було. Сусіди всі були шоковані, що вона уклала договір. Довірилася своєму другу. Коли почалися розлади, сусіди казали «що це ви опікуєтесь, у неї є опікуни». У 2021 році розмовляли про хворобу, ОСОБА_1 сказала що лежала в с.Катеринівка, спасли лікарі. Запитували чи є родичі, вона сказала що в неї є опікуни. Буває в неї кожний вечір. Раз бачила ОСОБА_13 , приходила з машинкою. Раз казала що «поїде з ОСОБА_14 в « ОСОБА_15 ». Люба приходила в суботу, як по договору. Останній раз приходила у квітні 2023 року. На другий день після Дня народження ОСОБА_6 розповіла, як друг ОСОБА_3 її привітав. Ще допомагала ОСОБА_16 з четвертого поверху, також допомагала сусідка з першого поверху, прогулювались з нею. У ОСОБА_1 є соціальна допомога з 2021 року. Вона з ОСОБА_1 більше почала спілкуватись з 2021 року після виписки з лікарні. Після укладення договору років 1,5 все було добре. Відносно ОСОБА_2 від ОСОБА_1 негативного нічого не було. Завжди казала ОСОБА_14 . Остання капля сталася коли « ОСОБА_14 » сказала, що треба взяти 300000 грн. в борг у банку. Після лікарні у 2021 р. один місяць мешкала у ОСОБА_2 , після інциденту з ОСОБА_17 вона повернулась додому, чекала ОСОБА_13 , яка її відвезла до себе.
Свідок ОСОБА_18 , яка є сусідкою ОСОБА_1 , в судовому засіданні повідомила, що її дитина ОСОБА_19 з 2018 року за проханням ОСОБА_1 ходить до магазину купує продукти (в основному йогурти, такі продукти, як картопля, морква і т.ін. не купує), вона робить коли треба уколи. ОСОБА_1 відвідує коли вона подзвонить. ОСОБА_1 живе на п`ятому поверсі, вона на четвертому. ОСОБА_6 казала , що у неї є опікуни, однак вона ( ОСОБА_18 ) їх ніколи не бачила. ОСОБА_6 розповідала, що коли їй треба, опікунам ніколи, ОСОБА_4 1,5 години посиділа і сказала, що вона не мама, і більше не може сидіти, за договором ОСОБА_4 робила лише вологе прибирання та привозила продукти, все інше не виконувала. Їжу готує сама ОСОБА_6 , ОСОБА_4 з квітня 2023 року припинила приходити до ОСОБА_1 1,5 роки приходив товариш та вмовляв ОСОБА_7 укласти угоду. До 2018 року вона ( ОСОБА_18 ) також надавала допомогу, оскільки ОСОБА_1 спілкувалася з її матір`ю. ОСОБА_6 хвора, у неї серце, тиск, тому їй важко прибирати та готувати. З 2020 року ходить соціальний працівник 2 рази на тиждень, у вівторок та п`ятницю, скуповується, сплачує комунальні послуги, ходить до аптеки, пропонує зробити роботу по дому, тому вона ( ОСОБА_20 ) стала менше ходити до магазину, але і дотепер ходить.
Свідок ОСОБА_21 , в судовому засіданні повідомив, що в 2015 році ОСОБА_3 познайомився з ОСОБА_1 , зустрічались приблизно 3 роки. Остання завжди зверталась кудись підвезти. Він бував у квартирі ОСОБА_1 , привозив продукти, вітав з днем народженням, з 8 березня. Дзвонила йому та консультувалася з приводу укладання договору, сказав що люди нормальні, сім`я хороша. Потім уклали договір у 2018 році. Відношення були нормальні. Допомагали по квартирі, ОСОБА_3 то те, то те ремонтував, він ( ОСОБА_21 ) допомагав ремонтувати крани. Поміняна сантехніка (крани), зять ОСОБА_17 ( ОСОБА_22 ) допомагав відремонтували ванну, туалет, кухню. Потім в неї не було пральної машинки, ходила до подруг прати. ОСОБА_4 з зятем привезли пральну машинку. В квартирі чистота, все блищало. Був зроблений ремонт на лоджії. ОСОБА_22 (чоловік ОСОБА_4 ) купив приставку для телевізора. У ОСОБА_1 були проблеми зі здоров`ям, тільки починається зима та у неї тиск. Ніколи не жалувалась ні на що. З ОСОБА_17 возили продукти, останній завжди водив її під руку і в лікарню також. ОСОБА_1 дзвонила, щоб ОСОБА_23 купувала ліки. Возив в АТБ, ОСОБА_1 давала список ОСОБА_17 , він ходив купувати. Возив до Приватбанку. Часто ламались мости на зубах, возив до стоматолога, ОСОБА_17 ходив з нею до стоматолога вів під ручку. ОСОБА_6 казала, що через тиск не може стояти біля печі. Возив в лікарню у ОСОБА_24 , ОСОБА_23 її забирала. Ніяких скарг не було, ніколи не казала, що щось погано. Завжди казала «які в тебе гарні друзі». Розповідала що немає родичів, сестра була в Енергодарі. ОСОБА_25 завжди покупав продукти. ОСОБА_6 казала, що з соціальної служби приходять, щоб не звати ОСОБА_25 та по якимсь дрібницям. В рік у ОСОБА_1 був приблизно 10 разів. Коли був у ОСОБА_1 приїжджала ОСОБА_26 , разів 10 він її бачив, а так приїжджала раз в тиждень. ОСОБА_4 привозила продукти, ліки, забирала що погане з холодильника. ОСОБА_6 дружила з сусідами, вдома їх не бачив. Родичі ніколи не приїжджали. Останній раз був у ОСОБА_27 в серпні 2023 року, потім спілкувався тільки по телефону.
Свідок ОСОБА_28 , в судовому засіданні повідомила, що вона працювала в лікарні коли ОСОБА_4 привезла бабусю в 2021 році в лікарню. ОСОБА_1 перебувала у лікарні неділі 2. ОСОБА_4 приїжджала кожного дня, кормила і з ранку, і в обід, бувало приїжджала ввечері кормити, купала ОСОБА_7 , привозила їжу, ліки, залишала гроші, щоб ходили до аптеки за ліками. ОСОБА_1 не просила купувати ліки. ОСОБА_6 була лежачою. Коли ОСОБА_4 уїжджала то просила посидіти з бабусею, щоб її доглянули.
Свідок ОСОБА_3 , в судовому засіданні повідомив, що на Пасху посвятив, все було нормально. Куди треба возили - у банк, магазин, до зубника, коли у ОСОБА_29 не було часу. Він з ОСОБА_30 возили її. У ОСОБА_1 стенокардія, казала, що в любу хвилину може померти. Треба щоб хтось поховав, вона запропонувала укласти договір. Обов`язками по договору було робити прибирання, скуплятися. ОСОБА_2 кожну неділю робила прибирання, купляла продукти. Одного разу приходили з радбезу робили прибирання, після чого сказала, що не хоче щоб вона прибиралася, бо Люба краще прибирається. ОСОБА_1 не скаржилась на послуги, які надавала ОСОБА_2 . Часто онучка допомагала, купляла ліки та інше. Вночі дзвонила ОСОБА_6 казала що захворіла, стало погано, та ОСОБА_23 їздила до неї. До ОСОБА_1 приходили сусідки ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , вони часто не приходили коли він був в неї. Перебував у неї 1-2 рази на тиждень. Зять міняв їй крани, все потроху зробили в кожній кімнаті, робили ремонт, тільки шпалери не клеїли. На вікнах зробили сітки, на дивані дно випало, газову плиту відремонтували, кухонну шафу відремонтували, фільтра двічі міняли, крани замінили, в туалеті кнопку замінили, щоб змивати воду. Пральну машинку привезли, бо ходила по сусідах крупний одяг прати, маленькі прала сама. Пилосос привезли. Тумбочку попрохала, щоб класти ноги. Інтернет оплачували, зять купив приставку, провели антену. Посуд лежав на полу на балконі, зробили для неї стелаж, щоб ставити посуд. Нічник купляли, щоб спокійно вставала вночі. Зять (Вітя) купував мобільний телефон, ремонтував їй взуття. Продукти купляв. ОСОБА_27 коли давала кошти, коли не давала. Після лікарні була цілий місяць у них, хотіла щоб була у суспільстві. Ніяких скандалів не було. Коли ОСОБА_1 перебувала у лікарні кошти давала ОСОБА_26 .
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочин це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з ст. 744 ЦК України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов`язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Відповідно до ч. 1 ст. 749 ЦК України у договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача.
Як вбачається з долучених до матеріалів справи квитанцій ОСОБА_2 здійснювала розрахунки за ліки, частково комунальні послуги та квартплату за квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , поповнювала мобільні номери ОСОБА_1 (а.с. 62-80). ОСОБА_2 повідомила у судовому засіданні, що у ОСОБА_1 було два номери.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України, також встановлено свободу договору, з посиланням на ст. 6 зазначеного Кодексу із зазначенням того, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частина 1 ст. 638 ЦК України передбачає, що договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. До істотних умов договору належать умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного вид), а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Так, підписанням договору довічного утримання від 21.09.2018 Сторони підтвердили, що цей Договір відповідає їх дійсним намірам і не носить характеру фіктивного та удаваного правочину, укладається ними у відповідності зі справжньою їх волею, без будь-якого застосування фізичного чи психічного тиску та на вигідних для них умовах і не є результатом впливу тяжких обставин, договір укладається ними без застосування обману чи приховування фактів, які мають істотне значення, вони однаково розуміють значення, умови договору, його природу і правові наслідки, бажають настання саме тих правових наслідків, що створюються даним договором, а також свідчать, що договором визначені всі істотні умови, а також договір прочитаний ними особисто повністю, про що свідчать їх особисті підписи на Договорі. Сторони підтверджують, що домовились і не мають жодних зауважень, доповнень або суперечностей відносно умов даного Договору.
Відповідно до ст. 744 ЦК України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов`язується забезпечити відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Частиною 1 ст. 746 ЦК України, передбачено, що відчужувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути фізична особа незалежно від віку та стану здоров`я.
Таким чином, договір довічного утримання має певні особливості: 1) майно переходить у власність набувача, однак розпоряджатися таким майном набувач за життя відчужувача не зможе, оскільки при посвідченні договору довічного утримання накладається заборона відчуження майна у встановленому порядку, про що робиться напис на всіх примірниках договору; 2) зобов`язання з довічного утримання мають особистісний характер, оскільки встановлюються щодо конкретно визначеної фізичної особи; 3) цей договір носить тривалий характер та вимагає від набувача постійного і систематичного виконання обов`язків; 4) матеріальне забезпечення (утримання) та послуги з догляду надаються набувачем до моменту смерті відчужувача (довічно) або до моменту розірвання договору довічного утримання.
Відповідно до ч. 1 ст. 755 ЦК України, договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду: 1) на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов`язків, незалежно від його вини; 2) на вимогу набувача.
Частиною 1 ст. 756 ЦК України визначено, що у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов`язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.
У відповідності до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.
Таким чином, розірвання договору довічного утримання (догляду) за рішенням суду на вимогу відчужувача, можливе за умови невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов`язків, незалежно від його вини.
Вирішуючи питання про «неналежне виконання набувачем обов`язків за договором довічного утримання (догляду)», суд повинен ураховувати конкретні обставини справи, умови договору довічного утримання (догляду) та положення статті 651 ЦК України, які визначають загальні підстави для зміни або розірвання договору.
Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 509/513/16-ц (провадження № 61-6725св18).
Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу повноважень суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.
Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору.
У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-75цс13 та у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 199/3846/19 (провадження № 61-11407св20).
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
ОСОБА_1 в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що відповідачка не належним чином виконує свої зобов`язання за Договором довічного утримання, зокрема, припинила останнім часом з`являтися та не надавала допомогу в повному обсязі.
Разом з тим, в ході судового розгляду, такі твердження позивачки не знайшли свого підтвердження матеріалами справи та спростовуються дослідженими судом доказами.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог за первісним позовом ОСОБА_1 про розірвання Договору довічного утримання (догляду) від 21.09.2018 року укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , слід відмовити за недоведеністю позовних вимог.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 755 Цивільного кодексу України, договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду: на вимогу набувача.
Приписами ч. 2 ст. 756 Цивільного кодексу України встановлено, що договір довічного утримання може бути розірвано у зв`язку з неможливістю його подальшого виконання набувачем з підстав, що мають істотне значення.
Позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_2 посилається на неможливість виконання Договору довічного утримання (догляду) від 21.09.2018 у зв`язку з перешкоджанням їй у виконанні умов договору шляхом не допуску до квартири та ОСОБА_6 перестала брати трубку коли дзвонила ОСОБА_4 , з метою його розірвання, через особисту неприязнь до її батька та до неї, яка виникла навесні 2023, внаслідок припинення відносин між її батьком та
ОСОБА_9 даному випадку в судовому засіданні та матеріалами справи встановлено, що основні умови Договору довічного утримання (догляду) від 21.09.2018 щодо забезпечення ОСОБА_1 продуктами харчування, одягом, та необхідною допомогою виконувались, про що свідчать квитанції про сплату комунальних послуг, про придбання ліків, а також покази допитаних у судових засіданнях свідків. Крім того ОСОБА_1 в судовому засіданні також підтвердила, що ОСОБА_2 готувала дома їжу, приносила їй, покупала ліки, продукти, прибирала, купила пральну машину, пилосос, частково сплачувала комунальні послуги, мобільний телефон, були відремонтовані деякі речі, в туалеті мінялись крани. ОСОБА_4 повідомила, і ці покази були підверджені свідком ОСОБА_33 , що коли ОСОБА_6 перебувала в лікарні, вона ( ОСОБА_4 ) піклувалась про неї (кормила, купала, купляла ліки). Після лікарні забрала ОСОБА_7 до себе до дому, де ОСОБА_6 мешкала місяць. Перестала виконувати умови договору, після того, як ОСОБА_6 забрала ключі від квартири.
Крім того, ОСОБА_1 повідомила, що їй потрібна була увага, а ОСОБА_5 завжди було ніколи, тобто ОСОБА_8 не вистачало спілкування, вона хотіла, щоб з нею посиділи, побалакали, сходили погуляли на вулицю. ОСОБА_4 повідомила, що вона не раз спілкувалась з ОСОБА_9 і знає всі проблеми сусідів, про які їй розповідала ОСОБА_34 . Свідок ОСОБА_20 повідомила зі слів ОСОБА_1 , що « ОСОБА_4 1,5 години посиділа і сказала, що вона не мама, і більше не може сидіти.» Тобто ОСОБА_4 приділяла увагу, спілкувалась з ОСОБА_9 , однак можливо не в тому вигляді і обсязі, як хотілось ОСОБА_35 . Разом з тим, суд звертає увагу, що договором від 21.09.2018 р. не були передбачені такі умови, як проведення прогулянок на вулиці, спілкування і т.ін..
Також, ОСОБА_1 неодноразово зазначала, що останньою каплею, яка стала підставою для подання позову про розірвання договору довічного утримання є конфліктна ситуація, яка сталась з батьком відповідачки за первісним позовом ОСОБА_3 на дні народженні, а саме через його приниження, у зв`язку з чим в неї виникли неприязні відносини до батька ОСОБА_36 .. Тобто конфліктна ситуація сталась саме з ОСОБА_3 , а не з ОСОБА_2 - набувачем по договору довічного утримання (догляду).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що підставою для розірвання договору є саме неприязні відносини з батьком відповідачки за первісним позовом, а не неналежне виконання ОСОБА_2 умов договору.
Що стосується посилання в позові на те, що ОСОБА_2 неналежним чином виконувала умови договору, а фактично догляд здійснювався соціальним працівником Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Лозівської міської ради з 27.07.2021 року і по теперішній час, то вони є необґрунтованими, та спростовуються показами позивача за первісним позовом ОСОБА_1 , яка в судовому засіданні повідомила, що до квітня 2023 року ОСОБА_4 виконувала умови договору, ОСОБА_4 завжди було ніколи, вона прибігла зробила, що треба і поїхала. Крім того, ОСОБА_6 не була позбавлена можливості у 2021 році звернутись до суду з позовом про розірвання договору довічного утримання, однак позивач за первісним позовом не зверталась до суду із вимогами про його розірвання і такі дії свідчать про те, що вона погоджувалась з тим, що утримання, яке надається їй ОСОБА_4 , є достатнім і належним виконанням умов укладеного договору.
Крім того, на думку суду наявність соціальних працівників, які двічі на тиждень приходять до ОСОБА_1 , сусідів, які заходять до неї, спілкуються, цікавляться чи не потрібно чогось, дозволяє ОСОБА_8 відчувати себе повноцінним членом суспільства, те, що вона не одинока і не є доказом того, що ОСОБА_4 неналежним чином виконувала умови договору.
Отже суд приходить до висновку, що підстави, зазначені позивачкою за зустрічним позовом щодо неможливості виконання договору довічного утримання є істотною зміною обставин, які вона при укладенні договору не могла передбачити.
Таким чином, оскільки ОСОБА_2 не має можливості виконувати умови договору довічного утримання з підстав, що мають істотне значення, суд приходить до висновку, що указаний договір необхідно розірвати у зв`язку з неможливістю його подальшого виконання набувачем.
Відповідно до частини другої статті 756 ЦК України у разі розірвання договору у зв`язку з неможливістю його подальшого виконання набувачем з підстав, що мають істотне значення, суд може залишити за набувачем право власності на частину майна, з урахуванням тривалості часу, протягом якого він належно виконував свої обов`язки за договором.
У постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі №6-2891 цс15 роз`яснено, що за наявності таких підстав набувач має право звернутися до суду з вимогою про залишення за ним частини майна, що є об`єктом договору довічного утримання, і за таких обставин суд приймає рішення на користь набувача.
З огляду на викладене, беручи до уваги тривалість виконання умов договору, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 за зустрічним позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору довічного утримання (догляду) та залишення за ОСОБА_2 частини майна, що є об`єктом договору довічного утримання підлягають задоволенню, та вважає за необхідне залишити у власності набувача - ОСОБА_2 1/2 частини квартири за адресою АДРЕСА_2 .
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 247, 263-265, ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
У задоволенні первісної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Лозівського міського нотаріального округу Харківської області Курявська Олеся Олександрівна, про розірвання договору довічного утримання (догляду) - відмовити.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Лозівського нотаріального округу Харківської області Курявська Олеся Олександрівна, про розірвання договору довічного утримання(догляду) - задовольнити.
Розірвати договір довічного утримання (догляду) укладений 21.09.2018 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , посвідченого приватним нотаріусом Лозівського міського нотаріального округу Харківської області 21.09.2018 року, зареєстрований в реєстрі за №1009.
Залишити за ОСОБА_2 право власності на частину квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлений 05.04.2024 року.
Позивач за первісним позовом: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Відповідач за первісним позовом: ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Третя особа: приватний нотаріус Лозівського міського нотаріального округу Харківської області Курявська Олеся Олександрівна, місцезнаходження: АДРЕСА_4.
Суддя Наталія ЦЕНДРА
