Єдиний державний реєстр судових рішень
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
У Х В А Л А
про відкриття провадження у справі
08 квітня 2024 року Справа №200/1553/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., вирішуючи питання про наявність підстав для прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.
Ухвалою від 26 березня 2024 року суд залишив позовну заяву без руху. Встановив позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом п`яти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, протягом якого позивачка має надати суду клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із обґрунтуванням поважності причин його пропуску, а також докази сплати судового збору за одну майнову вимогу у розмірі 968, 96 грн.
На виконання вимог вказаної ухвали представником позивачки надано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що 14.03.2023, лише через рік після фактичного зникнення безвісті свого колишнього чоловіка, позивачка отримала повідомлення про це від ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ще через 10 місяців, 25.01.2024 громадянка ОСОБА_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 отримала повідомлення про смерть молодшого сержанта ОСОБА_2 . В подальшому ОСОБА_1 неодноразово зверталася до військової частини НОМЕР_1 зі зверненнями щодо виплати їй, в якості представниці її неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000, 00 грн. за молодшого сержанта ОСОБА_2 , який пропав безвісті. Однак, оскільки командування військової частини НОМЕР_1 ігнорувало ці звернення, позивачка була вимушена звернутися зі скаргою на бездіяльність посадових осіб зазначеної військової частини до органів військового управління вищого рівня. Відповідь на свої звернення вона отримала у листі командира військової частини НОМЕР_1 від 29.01.2024 № 2/357. Лише з цієї відповіді ОСОБА_1 стали відомі підстави, на які посилається військова частина НОМЕР_1 , щоб не виплачувати їй грошове забезпечення та додаткову грошову винагороду за безвісті зниклого молодшого сержанта ОСОБА_2 . Тобто, на переконання позивачки, нею здійснювались заходи щодо досудового врегулювання спору, а військова частина НОМЕР_1 різними засобами намагалася уникнути виконання її вимог. Таким чином, на переконання представника позивачки, є підстави для поновлення судом строків звернення до адміністративного суду з позовом до військової частини.
Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суддя виходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.
Відповідно до пункту 1 ст. 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Аналіз зазначених норм показав, що пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для застосування наслідків пропущення цих строків, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.
Ураховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд з прав людини у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
Гарантії, пов`язані із реалізацією права на справедливий суд, закріпленого у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до суду (пункт 25 рішення у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11.11.2001р.).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.
Крім того, при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.
Відтак суд вважає за доцільне клопотання представника позивачки про поновлення пропущеного строку на звернення до суду задовольнити, визнати поважною причину пропуску строку на звернення до суду та поновити позивачці строк на звернення до суду з даною позовною заявою.
Крім того, суд зазначає, що позивачкою надано докази сплати судового збору за подання даного позoву.
Таким чином, суд дійшов висновку, що наразі позовна заява відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України.
Позовну заяву належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Частиною першою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно з приписами статті 12 та глави 10 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій ст. 257 КАС України.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше (ч. 5 ст. 262 КАС України).
Суд зазначає, що справи за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 171, 260, 262 КАС України суд, -
УХВАЛИВ:
Клопотання представника позивачки про поновлення пропущеного строку звернення - задовольнити.
Визнати поважною причину пропуску строку на звернення до суду та поновити пропущений строк звернення до суду з цим позовом.
Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди та відкрити провадження по справі № 200/1553/24.
Розгляд адміністративної справи № 200/1553/24 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання даної ухвали може подати відзив на позов. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, справу буде розглянуто судом за наявними матеріалами.
Роз`яснити відповідачу, що копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду (ч. 3 ст. 162 КАС України).
Позивач має право подати до суду відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву, а відповідач - заперечення протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. До відповіді на відзив та заперечень застосовуються правила, встановлені ч.ч. 2 - 4 ст. 162 КАС України.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua).
Інформація про права та обов`язки сторін та осіб, які беруть участь у справі, міститься у ст. ст. 44, 45, 47 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.А. Голуб
