Єдиний державний реєстр судових рішень
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
11 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 317/3206/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
ознайомившись з матеріалами адміністративної справи та апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2023 року по справі №317/3206/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області подала апеляційну скаргу. Одночасно відповідач заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Оцінивши наведені скаржником підстави пропуску строку, Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11.03.2024 визнав їх неповажними, у зв`язку з чим зазначену апеляційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги шляхом надання до суду заяви про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати інші підстави для поновлення строку з наданням відповідних доказів на обґрунтування заяви. Окрім того, у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам п.1 ч.5 ст.296 КАС України, суд запропоновував скаржнику у встановлений строк надати документ про сплату судового збору.
Згідно довідки про доставку електронного листа, сформованої в автоматизованій системі діловодства спеціалізованого суду, копію ухвали від 11.03.2024 про залишення апеляційної скарги без руху, доставлено до електронного кабінету Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області 12.03.2024 о 20:09 год.
На виконання вимог ухвали суду на адресу Третього апеляційного адміністративного суду від Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи платіжної інструкції про сплату судового збору за подання апеляційної скарги. Окрім того, скаржником подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник зазначає те, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції Укртрансбезпекою отримано
29.01.2024, що підтверджується реєстраційним номером вхідної кореспонденції №3158/0/22-24 від 29.01.2024. Окрім того, скаржник посилається на запроваджений на території України воєнний стан та звертає увагу на здійснення країною-агресором ракетних обстрілів адміністративних будівель та критичної інфраструктури міста, відсутність електроенергії та доступу до мережі Інтернет, що унеможливлює безперебійну та нормальну роботу Укртрансбезпеки. Також, скаржник зазначає про організацію дистанційної роботи для працівників Укртрансбезпеки та фактичне запровадження роботи у змішаній формі з моменту повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, тобто починаючи з 24.02.2022.
Перевіряючи доводи, якими скаржник обґрунтовує поважність пропуску строку на апеляційне оскарження в поданій заяві, судом з`ясовано наступне.
Відповідно до вимог частини третьої статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд враховує, що такій підставі для поновлення строку, яка наведена скаржником у поданій на виконання вимог ухвали суду заяві, як отримання Уктрансбезпекою копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції 29.01.2024 та реєстрацію її за вхідним №3158/0/22-24, судом вже надано оцінку в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху і така визнана судом неповажною.
Оцінюючи інші доводи поданої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції зазначає, що введення з 24.02.2022 воєнного стану є безумовною підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Разом з тим, пропуск процесуального строку повинен мати прямий причинний зв`язок з такою обставиною. При цьому, питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.
Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
У заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення скаржник посилається на загальну ситуацію в країні через обставини, які зумовили введення воєнного стану в країні, зокрема, й те, що ракетні обстріли критичної інфраструктури спричиняють відсутність електроенергії та доступу до мережі Інтернет, що унеможливлює нормальне функціонування органу державної влади.
Суд розцінює наведені скаржником причини пропуску строку апеляційного оскарження як недостатньо обґрунтовані, оскільки скаржником не надано суду жодного доказу відсутності можливості подати апеляційну скаргу у зв`язку із плановими та/або аварійними відключення електроенергії через ракетні обстріли, зокрема таких от, як графіки відключень, акти фіксації відсутності електроенергії та доступу до мережі Інтернет в приміщенні відповідача, узагальнено покликавшись лише на вказані обставини та введений в Україні воєнний стан у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України.
Суд також зауважує, що за правилами частини другої статті 9 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного часу Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Отже, скаржник, який є органом державної влади, в умовах воєнного часу зобов`язаний здійснювати свої повноваження на підставі, у межах та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
При цьому, слід зауважити, що після затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022 будь-яких змін щодо процесуальних строків, зокрема, на апеляційне оскарження судових рішень та їх обчислення до Кодексу адміністративного судочинства України не вносились.
Щодо посилань скаржника на дистанційну роботу працівників Укртрансбезпеки, то суд зазначає, що запровадження дистанційного режиму роботи працівників установи в цілому не свідчить про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, оскільки обставини внутрішньої роботи в межах установи є суб`єктивними, адже стосуються належної організації роботи в середині установи та залежать від волі керівника та працівників, а тому не виправдовують зволікання у вчиненні процесуальних дій.
Суд також зауважує, що неналежна організація процесу щодо оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги, а саме відсутність взаємодії Укртрансбезпеки з її структурними підрозділами, є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Суд зазначає, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не можуть виступати недоліки внутрішньої організації роботи суб`єкта владних повноважень, які перебувають у прямій залежності від волі скаржника. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного врядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.
Суд наголошує, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Однак, вказані скаржником причини пропуску строку апеляційного оскарження не дають підстав для висновку про наявність об`єктивних непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню рішення суду першої інстанції у цій справі, та до того ж не підтверджені належними доказами.
Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали скаржнику скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою у межах визначеного КАС України строку, скаржник не зазначає та не надає.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України.
Також, суд зазначає, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними, а пропущений строк таким, що не підлягає поновленню.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З урахуванням викладеного, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ :
Відмовити в задоволенні заяви Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2023 року по справі №317/3206/23.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2023 року по справі №317/3206/23.
Ухвала набирає законної сили з 11.04.2024 відповідно до ч.2 ст.325 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст.329 КАС України.
Головуючий - суддяЯ.В. Семененко
суддяН.А. Бишевська
суддяІ.Ю. Добродняк
