ОКРЕМА ДУМКА
суддів Великої Палати Верховного Суду Воробйової І. А., Кривенди О. В.,
Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.,
щодо постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2024 року
у справі № 366/3222/21(провадження № 14-169цс23)
за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження
з радіоактивними відходами», Державного агентства України з управління зоною відчуження про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представницею - адвокаткою Лисенко Ганною Олександрівною, на постанову Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року
1. За обставинами цієї справи наказом Державного агентства України
з управління зоною відчуження від 25 травня 2021 року № 52-ос ОСОБА_1 призначено з 25 травня 2021 року виконувачем обов`язків
(далі - в. о.) генерального директора Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» (далі -
ДСП «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами»)
до призначення керівника в установленому законодавством порядку. Призначення відбулось на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 травня 2021 року № 493-р «Про погодження призначення ОСОБА_1 виконуючим обов`язки генерального директора Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами».
2. Наказом Державного агентства України управління зоною відчуження
від 16 вересня 2021 року № 147-ос звільнено ОСОБА_1 з 16 вересня 2021 року від виконання обов`язків генерального директора ДСП «Центральне підприємство
з поводження з радіоактивними відходами» на підставі пункту 2 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
3. Наказом Державного агентства України з управління зоною відчуження
від 17 вересня 2021 року № 147-ос покладено тимчасове виконання обов`язків генерального директора ДСП «Центральне підприємство з поводження
з радіоактивними відходами» з 17 вересня 2021 року на заступника генерального директора з економіки ДСП «Центральне підприємство з поводження
з радіоактивними відходами» ОСОБА_2 зі звільненням від своїх основних обов`язків до призначення керівника підприємства в установленому законодавством порядку.
4. Позивач вважав, що його звільнено незаконно, оскільки у наказі про його призначення не вказано строк, на який він призначався в. о. генерального директора, і такий строк обумовлювався настанням події - до призначення керівника в установленому законодавством порядку.
5. Проте конкурс по відбору керівника ДСП «Центральне підприємство
з поводження з радіоактивними відходами» та призначення керівника підприємства в установленому порядку не було проведено, тому не настала подія, зазначена
у наказі від 25 травня 2021 року № 52-ос Державного агентства України з управління зоною відчуження, до настання якої він мав виконувати обов`язки генерального директора підприємства.
6. ОСОБА_1 просив суд скасувати накази відповідачів щодо його звільнення; поновити його на роботі; стягнути з ДСП «Центральне підприємство
з поводження з радіоактивними відходами» середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17 вересня 2021 року до дня поновлення на роботі; стягнути з відповідачів по 100 000,00 грн з кожного на відшкодування моральної шкоди.
7. 08 листопада 2022 року Іванківський районний суд Київської області задовольнив частково вимоги ОСОБА_1 , скасував накази про його звільнення, поновив його на роботі, стягнув середній заробіток за час вимушеного прогулу
та частково задовольнив вимоги про стягнення з відповідачів моральної шкоди.
8. Задовольняючи позовні вимоги про поновлення позивача на роботі, суд першої інстанції виходив з того, що подія, зазначена у наказі Державного агентства України з управління зоною відчуження від 25 травня 2021 року № 52-ос,
до настання якої ОСОБА_1 мав виконувати обов`язки генерального директора ДСП «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами»,
не настала, оскільки керівника підприємства у встановленому законом порядку
не призначено.
9. Постановою Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року апеляційну скаргу ДСП «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» задоволено. Рішення Іванківського районного суду Київської області
від 08 листопада 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення,
яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
10. Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що індивідуально визначені посади підприємства, як-то «виконуючий обов`язки директора підприємства» та «директор (генеральний директор) підприємства» підпадають під загальне поняття «керівник підприємства». Ураховуючи,
що в. о. директора підприємства є керівником підприємства
у загальному розумінні, то з призначенням нового в. о. директора настала відповідна подія, з якою пов`язано припинення строкового трудового договору, укладеного між ОСОБА_1 та ДСП «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами». Отже, у роботодавця були підстави для звільнення позивача відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України
(за закінченням строку трудового договору, встановленого за погодженням сторін).
11. ОСОБА_1 оскаржив постанову апеляційного суду в касаційному порядку.
12. На вирішенні Великої Палати Верховного Суду стояло питання щодо відступу від висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 липня 2021 року у справі № 910/10306/20, щодо оцінки факту призначення нового в. о. директора як керівника підприємства увстановленому законом порядку.
13. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 рокузалишено без змін.
14. Залишаючи без змін постанову апеляційного суду, Велика Палата Верховного Суду у питанні визначення правового статусу в. о. керівника підприємства виходила з того, що категорія «керівник» є загальним поняттям, що вказує на особу, яка має функції управління. Особа, яка тимчасово виконує обов`язки керівника підприємства за вакантною посадою, тобто «виконувач обов`язків директора підприємства» так і особа, яка на постійній основі обіймає посаду керівника підприємства, тобто «директор (генеральний директор) підприємства» підпадають під загальне поняття «керівник підприємства».
15. Велика Палата Верховного Суду виснувала, що наказ Державного агентства України з управління зоною відчуження від 25 травня 2021 року № 52-ос у частині такої його умови - «до призначення керівника в установленому законодавством порядку» - потрібно тлумачити у широкому сенсі, а саме як до призначення керівника за результатами проведеного конкурсу шляхом укладення з ним контракту, так і до призначення іншої особи, на яку покладається виконання обов`язків керівника (генерального директора) підприємства шляхом видачі відповідного наказу органом управління.
16. З висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2024 року в цій справі, не погоджуємось, у зв`язку із чим відповідно до частини третьої статті 35 Цивільного процесуального кодексу України викладаємо окрему думку, керуючись такими міркуваннями.
17. У частині шостій статті 43 Конституції України передбачено, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
18. У статті 5-1 КЗпП України передбачено, що держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
19. Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовим договором
є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації
або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
20. Згідно зі статтею 23 КЗпП України трудовий договір може бути:
1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений термін з урахуванням характеру наступної роботи або умов її виконання, або інтересів працівника, та в інших випадках, передбачених законодавством.
21. Порядок оформлення трудових відносин за строковим трудовим договором
є таким самим, як і за безстроковим, але при цьому факт укладання трудового договору на певний строк чи на час виконання певної роботи повинен бути відображений, зокрема, у наказі чи розпорядженні роботодавця, яким оформляється цей трудовий договір.
22. Відповідно до частин третьої, четвертої статті 24 КЗпП України укладення трудового договору оформлюється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.
23. Укладення строкового трудового договору можливе за погодженням сторін, без згоди працівника укладення такого договору є неможливим.
24. При укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події.
25. Строк, на який працівник наймається на роботу, обов`язково має бути вказаний у наказі про прийняття на роботу, інакше буде вважатися, що працівник прийнятий на роботу за безстроковим трудовим договором.
26. Формулювання у змісті наказу про прийняття на роботу працівника
чи про призначення, наприклад в. о. керівника, засвідчує досягнення домовленості сторонами трудового договору у письмовій формі.
27. Підставою припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення (пункт 2 частини першої статті 36 КЗпП України).
28. Зазначена норма права містить підставу припинення трудового договору,
що укладався на певний строк, яка передбачає, що у тих випадках, коли трудовий договір укладався до настання певного факту, такий договір вважається укладеним на певний строк. Тому настання обумовленого факту є підставою для припинення трудового договору у зв`язку із закінченням строку.
29. Припинення трудового договору у зв`язку із закінченням строку його дії
не потребує заяви чи будь-якого волевиявлення працівника. Власник також
не зобов`язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України.
30. Покладення виконання обов`язків керівника за своєю правовою природою
є тимчасовим заходом, який передбачає виконання обов`язків керівника такого підприємства в обмежений у часі термін, а призначення виконувача обов`язків за вакантною посадою є видом строкового трудового договору (з таких же міркувань неодноразово виходив Верховний Суд у постановах від 26 червня 2018 року у справі № 640/20119/16-ц, від 09 серпня 2019 року у справі № 645/8927/15, від 30 жовтня 2019 року у справі № 310/2284/17, від 28 червня 2023 року у справі № 456/1736/21, та ін.).
31. Тобто потрібно розрізняти працівників, які тимчасово виконують обов`язки
за тимчасово відсутнього працівника та обов`язки за вакантною посадою.
32. Виконання обов`язків керівника юридичної особи є тимчасовим виконання обов`язків за вакантною посадою. Рішення про покладення виконання обов`язків за вакантною посадою керівника підприємства ухвалюється власником юридичної особи, має тимчасовий характер, оплата праці такого в. о. визначається
у відповідному рішенні (наказі, рішенні загальних зборів) або відповідно
до посадового окладу, який передбачений локальними актами.
33. Тлумачення статті 5-1, частини першої статті 235 КЗпП України свідчить,
що на особу, яка є в. о., поширюється трудове законодавство, гарантії забезпечення права на працю, у тому числі й можливість захисту від незаконного звільнення (такі ж висновки містяться у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду від 27 січня 2020 року № 654/941/17).
34. Призначення виконувачем обов`язків за вакантною посадою керівника підприємства за своєю правовою природою є укладенням з працівником строкового трудового договору, строк закінчення якого пов`язується з настанням певної події - призначенням працівника на цю посаду на постійній основі.
35. Установлено, що ДСП «Центральне підприємство з поводження
з радіоактивними відходами» є державним підприємством (100% статутного капіталу належить державі) та належить до сфери управління Державного агентства України з управління зоною відчуження, про що свідчать відомості
з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців
та громадських формувань.
36. Пунктом 8.2 Статуту ДСП «Центральне підприємство з поводження
з радіоактивними відходами», затвердженого наказом Державного агентства України з управління зоною відчуження від 27 лютого 2020 року № 39-20, передбачено, що управління підприємством здійснюється його генеральним директором, який призначається уповноваженим органом управління.
37. ДСП «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» віднесено до об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення
для економіки та безпеки держави (постанова Кабінету Міністрів України
від 20 листопада 2019 року № 950 «Про внесення змін до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави»).
38. У цій справі установлено, що наказом Державного агентства України
з управління зоною відчуження від 25 травня 2021 року № 52-ос позивача призначено з 25 травня 2021 року в. о. генерального директора ДСП «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» до призначення керівника в установленому законодавством порядку.
39. Позивач не обіймав на підприємстві іншої посади на час виконання обов`язків директора та є таким, що перебував у строкових трудових відносинах з цим підприємством з метою тимчасового виконання ним обов`язків керівника цієї організації до моменту призначення керівника в установленому законодавством порядку на постійній основі.
40. При укладенні трудового договору працівник та роботодавець погодили строк дії цього договору, який визначили часом настання певної події, а саме
до призначення керівника ДСП «Центральне підприємство з поводження
з радіоактивними відходами» в установленому законодавством порядку.
41. Порядок призначення керівників державних підприємств та процедура укладення контракту з ними визначені трудовим законодавством України.
42. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 6 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань призначають на посаду та звільняють
з посади керівників державних унітарних підприємств, у яких не утворено наглядову раду, установ, організацій та господарських структур, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, та в яких не утворено наглядову раду, укладають і розривають з ними контракти, здійснюють контроль за дотриманням їх вимог.
43. Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 року № 203 «Про застосування контрактної форми трудового договору» контракти з керівниками підприємств, що є у державній власності, укладаються міністерствами, іншими підвідомчими Кабінету Міністрів України органами виконавчої влади, у віданні яких перебувають ці підприємства, за погодженням
з Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією відповідно до номенклатурних груп, до яких вони належать за показниками, затвердженими згідно з додатком 2
цієї постанови.
44. Порядок призначення керівників державних підприємств регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2007 року № 777,
якою затверджено Порядок проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки (далі - Порядок № 777).
45. У пункті 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2007 року
№ 777 «Про проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що рішення про необхідність проведення конкурсного відбору для призначення керівника суб`єкта господарювання державного
сектору економіки приймається міністерством, Фондом державного майна, іншим органом, що здійснює управління об`єктами державної власності, державним господарським об`єднанням, державною холдинговою компанією, іншою державною господарською організацією, крім призначення керівника підприємства, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави
і вартість активів якого за даними останньої фінансової звітності або річний розмір чистого доходу якого перевищує 200 млн гривень, та керівника особливо важливого для економіки підприємства (підприємства, вартість активів якого
за даними останньої фінансової звітності перевищує 2 млрд гривень або річний розмір чистого доходу якого перевищує 1,5 млрд гривень).
46. Призначення керівника підприємства, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави і вартість активів якого за даними останньої фінансової звітності або річний розмір чистого доходу якого перевищує 200 млн. гривень, та керівника особливо важливого для економіки підприємства, зазначеного в абзаці першому цього пункту, здійснюється виключно
за результатами конкурсного відбору відповідно до Порядку, затвердженого цією постановою.
47. Контракт з керівником суб`єкта господарювання державного сектору економіки укладається міністерством, Фондом державного майна, іншим органом, що здійснює управління об`єктами державної власності, у порядку, передбаченому постановами Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 року № 203 «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності».
48. У пункті 1 Порядку № 777 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, щоцей Порядок визначає процедуру конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки (далі - підприємства) у разі прийняття міністерством, Фондом державного майна, іншим органом, що здійснює управління об`єктами державної власності, державним господарським об`єднанням, державною холдинговою компанією, іншою державною господарською організацією, рішення про необхідність проведення такого відбору, а також процедуру конкурсного відбору керівника підприємства,
що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави і вартість активів якого за даними останньої фінансової звітності або річний розмір чистого доходу якого перевищує 200 млн гривень, та керівника особливо важливого для економіки підприємства (підприємства, вартість активів якого за даними останньої фінансової звітності перевищує 2 млрд гривень або річний розмір чистого доходу якого перевищує 1,5 млрд гривень).
49. У силу положень пункту 2 Порядку (у відповідній редакції) підставою для оголошення конкурсного відбору керівника підприємства (далі - конкурсний відбір) є рішення (наказ) міністерства, Фонду державного майна або іншого органу, який виконує функцію з управління підприємством, державним господарським об`єднанням, державною холдинговою компанією, іншою державною господарською організацією, для підприємств, функції з управління якими виконує Кабінет Міністрів України, - рішення Кабінету Міністрів України (далі - суб`єкт управління), із зазначенням строку приймання заяв і проведення конкурсного відбору (крім керівників особливо важливих для економіки підприємств), яке для підприємства, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави
і вартість активів якого за даними останньої фінансової звітності або річний розмір чистого доходу якого перевищує 200 млн гривень, приймається не пізніше ніж через 20 днів після відкриття вакансії керівника підприємства.
50. Конкурсний відбір вважається таким, що закінчився, з дня ухвалення комісією рішення про затвердження його результатів (пункт 7 Порядку № 777).
51. Результати конкурсного відбору оприлюднюються на офіційному вебсайті суб`єкта управління. Рішення комісії (у випадках, визначених абзацом другим цього пункту, - рішення Кабінету Міністрів України) є підставою для укладення протягом двох тижнів контракту між суб`єктом управління та переможцем конкурсного відбору (пункт 18 Порядку № 777).
52. Отже, питання про призначення керівника державного підприємства - суб`єкта господарювання (ДСП «Центральне підприємство з поводження
з радіоактивними відходами»), що належить до сфери управління Державного агентства України з управління зоною відчуження, відбувається в особливому порядку та виключно за результатами конкурсного відбору.
53. У справі, яка переглядається, ОСОБА_1 був призначений субє`ктом управління в. о. генерального директора ДСП «Центральне підприємство
з поводження з радіоактивними відходами» до призначення керівника цього підприємства у встановленому законом порядку. Таке призначення було погоджено з Кабінетом Міністрів України.
54. При укладенні трудового договору працівник і роботодавець погодили строк дії договору, який визначили часом настання певної події, а саме до призначення керівника підприємства у встановленому законодавством порядку.
55. Конкурсний відбір для заміщення вакантної посади генерального директора ДСП «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами»,
який був оголошений 01 липня 2021 року, в подальшому скасований 13 липня
2021 року.
56. Таким чином, конкурсний відбір на посаду генерального директора
ДСП «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами»
не був проведений, а за результатами звільнення позивача призначено нового
в. о. генерального директора цього підприємства. Так, наказом Державного агентства України з управління зоною відчуження від 17 вересня 2021 року
№ 147-ос призначено в. о. генерального директора ДСП «Центральне підприємство
з поводження з радіоактивними відходами» ОСОБА_2 .
57. Установивши, що керівник підприємства не обраний у встановленому законом порядку, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що не настала подія, зазначена в наказі про призначення ОСОБА_1 , до настання якої він мав виконувати обов`язки генерального директора ДСП «Центральне підприємство
з поводження з радіоактивними відходами».
58. Висновки апеляційного суду про те, що трудові відносини з позивачем припинилися у зв`язку з призначенням нового в. о. генерального директора підприємства, є помилковими, оскільки саме з призначенням керівника цього підприємства у встановленому законом порядку, що передбачає призначення за конкурсом з укладенням контракту, а не тимчасовим виконувачем обов`язків, настала б подія, з якою сторони пов`язували припинення трудового договору, укладеного з ОСОБА_1 на визначений цією подією строк.
59. Суд апеляційної інстанціїпомилково ототожнив призначення особи виконуючим обов`язки керівника державного підприємства з призначенням керівника підприємства у встановленому законом порядку.
60. Працівник та роботодавець могли б погодити строк дії договору, визначивши іншу подію, яка б свідчила про настання строку припинення трудового договору, сформулювавши це у наказі про призначення в. о., наприклад зазначити, що особа призначається до призначення нового в. о., або до прийняття органом управління відповідного рішення.
61. Проте у наказі про призначення ОСОБА_1 в. о. керівника підприємства сторони обумовили строк дії договору саме настанням події -
до призначення керівника підприємства у встановленому законом порядку.
62. Настання такої події за умови, що законом перебачено особливу процедуру призначення керівника державного підприємства та виключно за результатами конкурсного відбору, не може пов`язуватись із призначенням нового в. о. керівника підприємства, оскільки останній тимчасово очолює певне підприємство, а зайняття ним цієї посади не передбачає тих процедур і умов, з якими закон пов`язує призначення керівника державного підприємства у встановленому законом порядку.
63. Саме з таких висновків мала виходити Велика Палата Верховного Суду
при вирішенні цієї справи та за результатами її розгляду відступити від висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 липня 2021 року у справі № 910/10306/20, за змістом якого при призначенні нового в. о. керівника державного підприємства настає відповідна подія - призначення керівника підприємства у встановленому законом порядку, з якою пов`язано припинення строкового договору, що, у свою чергу, є підставою для звільнення працівника на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України.
Судді: І. А. Воробйова О. В. Кривенда М. В. Мазур С. Ю. Мартєв Є. А. Усенко Н. В. Шевцова
