Справа № 212/6843/24
2/212/3115/24
У Х В А Л А
12 липня 2024 року м. Кривий Ріг
Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Борис О.Н., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі виконкому Покровської районної у місті Кривому Розі ради про поділ домоволодіння в натурі
встановив:
До Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі виконкому Покровської районної у місті Кривому Розі ради про поділ домоволодіння в натурі.
На підставі Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2024 року головуючим суддею у справі було визначено суддю Борис О.Н.
Вирішуючи питання щодо прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ст. 184 ЦПК України, позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.
Частиною 1 ст. 187 ЦПК України передбачено, що за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку. передбаченому ст. 185 цього Кодексу.
Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом. За змістом ст.185 ЦПК України у випадку встановлення суддею невідповідності поданої позовної заяви вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, він постановляє ухвалу про залишення такої заяви без руху, яка з огляду на засади обов`язковості судових рішень є обов`язковою для позивача. Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України наслідки, пов`язані з невиконанням вимог такої ухвали суду, несе сторона позивача.
У зв`язку із зазначеним, звернення позивача до суду зобов`язує суддю до вчинення необхідних процесуальних дій з метою з`ясування можливості відкриття провадження у цивільній справі. Зокрема, з`ясуванню підлягають питання чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, для повернення позовної заяви, для відмови у відкритті провадження у справі.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Так, згідно з ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 5 ст. 177 ЦПК України).
Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач є власницею 1/2 частки домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 30.03.2021 року. Другим співвласником домоволодіння за вказаною адресою був ОСОБА_2 , який помер. Позивач зазначає, що самостійно встановити дату смерті ОСОБА_2 та спадкоємців після його смерті їй не вдалося, оскільки вказана інформація є інформацією з обмеженим доступом. Маючи намір оформити речове право на належну їй 1/2 частину вищезазначеного домоволодіння як окремий об`єкт нерухомості, що становитиме цілу частку у праві власності, з окремою поштовою адресо, позивач повинна під час реєстрації власності надати письмовий договір про поділ спільного майна чи договір про виділ у натурі частки із спільного майна. Проте, у зв`язку зі смертю іншого власника, позивач позбавлена такої можливості. Просить суд розділити в натурі домоволодіння розташоване за вищевказаною адресою, визнавши за нею право власності на 1/2 частину домоволодіння як на окреме домоволодіння.
Згідно із ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначених у частинах другій та третій ст. 83 ЦПК України.
Так, з метою отримання інформації щодо дати смерті ОСОБА_2 та кола спадкоємців після його смерті, позивач додає до позову клопотання, в якому порушує питання про витребування вказаних доказів від певних установ, зокрема, органу РАЦСу та державної нотаріальної установи.
Разом зтим,звертаючись досуду зпроханням провитребування інформації щодо дати смерті ОСОБА_2 та кола спадкоємців після його смерті, позивач не додав до позову доказів на підтвердження вказаних доводів про неможливість їх самостійного отримання, зокрема про звернення до державних органів та установ з метою отримання таких відомостей, а також відмову в їх наданні.
Окрім того подана до суду позовна заява містить клопотання про витребування з бюро технічної інвентаризації копії інвентарної справи разом з технічною документацією щодо цілого домоволодіння.
Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України, у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено про вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Позивачем не надано доказів неможливості самостійного отримання з БТІ документів, питання щодо яких порушене у клопотанні, зважаючи на те, що сама позивач є співвласником цього домоволодіння.
Також позивачем заявлено клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи для вирішення питання про поділ домоволодіння в натурі.
Так, поняття спільної часткової власності викладено в ч. 1 ст. 356 ЦК України, а саме власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.
Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому, тобто спірне домоволодіння перебуває у спільній частковій власності як позивача, так і відповідача.
Відповідно до ст. ст. 364 , 367 ЦК України кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності, в натурі або його поділ з дотриманням вимог ст. 183 ЦК України. За відсутності згоди співвласників про поділ спільного майна це питання вирішується судом.
Згідно із п. п. 6, 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок» при вирішенні прав про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру).
Для виділу частки із спільного нерухомого майна повинна бути технічна можливість. Насамперед, частка яка виділяється повинна бути реально окремим об`єктом нерухомого майна. При цьому, частка яка залишається у іншого власника (власників), має також бути окремим об`єктом нерухомого майна в розумінні ст. 181 ЦК України. Тобто, з певної точки зору при будь-якому виділ частки з нерухомості, завжди відбувається поділ цієї нерухомості на два самостійних об`єкта.
Для цього необхідно провести будівельно-технічну експертизу. Для позитивного висновку експертизи частки співвласників повинні бути ізольовані один від одного, мати окремі виходи, окремі системи водопостачання, водовідведення, опалення, тощо. Поділ на самостійні об`єкти нерухомого майна повинен відповідати умовам, що передбачені чинними будівельними нормами. Кількість та розміри виходів повинні відповідати вимогам будівельних норм за видами будинків та споруд. Якщо при поділі відбувається реконструкція та необхідно додержуватися вимог ДБН та санітарних правил.
Так, у відповідності до ч. 1 ст. 106 ЦПК України учасник справи має подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Водночас, позивачем не додано висновку будівельно-технічної експертизи щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна або висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна, а також висновку фахівця, що такий порядок користування майном, який пропонує позивач, можливий для експлуатації.
Доказів неможливостіпроведення такоїекспертизи назамовлення позивача,що передбаченоЦПК України,суду ненадано. Отже, позивачу необхідно надати, в порядку ст.ст. 103-109 ЦПК України, висновок експерта або ж надати докази неможливості проведення такої експертизи.
Вказана експертиза не відносяться до експертиз, відповідно до ст. 105 ЦПК України, щодо обов`язкового призначення їх судом.
Суд звертає увагу, що ч. 2 ст. 116 ЦПК України передбачено, що способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням ст. 116 ЦПК України позивач мав право подати до суду окремо оформлену заяву про забезпечення доказів до подачі позову до суду.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, визначається дійсною вартістю нерухомого майна.
Згідно зі ст.12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в цьому населеному пункті чи місцевості.
Ціна позову повинна бути визначена на момент пред`явлення позову з урахування грошової оцінки об`єктивної ринкової вартості об`єкта.
Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання відповідно до договору - це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Пунктом 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п`ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 176, п. 3 ч.3 ст.175 ЦПК такий обов`язок покладається на позивача.
У порушення вимог вказаних норм, позивачем до позовної заяви не долучено жодних документів, які б містили відомості про оцінку даного об`єкта нерухомості станом на момент подання позову до суду.
З матеріалів справи вбачається, що визначена позивачем сума ціни позову дорівнює сумі, яка зазначена в договорі купівлі-продажу вищевказаного домоволодіння від 30.03.2021 року
Отже, позивачу необхідно надати до суду доказ на підтвердження дійсної ринкової вартості 1/2 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 станом на цей час (день подання позовної заяви до суду).
Окрім того, позовна заява повинні містити поштовий індекссторін таінших учасниківсправи (п.2ч.3ст.175ЦПК України).У порушення вказаних вимог позовна заява не містить відомостей щодо поштового індексу відповідача у справі.
Також упозовній заявівідсутні відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, а також про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, що передбачено п.п. 6, 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Пунктом 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява також повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Позивачем у поданій до суду позовній заяві зазначено, що інших позовних заяв до цього ж відповідача щодо зазначеного предмету спору не подавалось, водночас відсутні відомості про наявність або відсутність позову (позовів) до цього ж відповідача з тих самих підстав.
У відповідністю зі статтею 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Разом з тим, ч.ч. 4, 5 ст. 95 ЦПК України передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому законодавством; учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу, оригіналу який знаходиться у нього своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Вимоги та порядок засвідчення копій документів визначено Національним стандартом ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», затвердженого наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 року № 144.
Відповідно доп.5.26Національного стандартуДСТУ 4163:2020,відмітка прозасвідчення копіїдокумента складаєтьсяз такихелементів:слів «Згідноз оригіналом»(безлапок),найменування посади,особистого підписуособи,яка засвідчуєкопію,її власногоімені тапрізвища,дати засвідченнякопії.У випадках,визначених законодавством,копії документівзасвідчують відбиткомпечатки юридичноїособи,структурного підрозділу(службиділоводства,служби кадрів,бухгалтерії тощо)юридичної особиабо печатки«Для копій».
Зазначеним способом повинна засвідчуватись кожна сторінка документа, поданого у копії.
Вказані вимоги закону позивачем не виконані у повному обсязі, а саме подані суду в копіях письмові докази, що є додатком до позовної заяви, не містять дату їх засвідчення.
Таким чином, позивачу слід додати до виправленої позовної заяви копії всіх документів, що додаються до неї, оформлених належним чином.
Суд звертає увагу, що недотримання вищевказаних вимог є перешкодою до відкриття провадження у справі. Також, незасвідчені або неправильно засвідчені копії документів можуть бути недопустимими доказами у справі і є підставою для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
Отже, вищевказанівимоги законупозивачем невиконані, позовна заява не міститьпідтверджень викладенихфактичних обставинсправи,якими позивачобґрунтовує своївимоги до відповідача, а також позов подано без дотримання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Таким чином, зметою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, підтвердження та встановлення усіх обставин по справі позивачу необхідно надати до суду виправлену позовну заяву та належні, достатні та допустимі докази, оформлені відповідно до вимог чинного законодавства України, на підтвердження заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року.
У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі виконкому Покровської районної у місті Кривому Розі ради про поділ домоволодіння в натурі слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків, повідомивши, що відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі виконкому Покровської районної у місті Кривому Розі ради про поділ домоволодіння в натурі залишити без руху та надати позивачу строк на усунення недоліків 5 (п`ять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали в зазначений строк позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернена зі всіма доданими до неї документами.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала складена та підписана 12 липня 2024 року.
Суддя О. Н. Борис
