ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 [email protected]
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" липня 2024 р. Справа №910/14503/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Шапрана В.В.
Буравльова С.І.
секретар судового засідання - Ярітенко О.В.
представники сторін:
від позивачів: Рудніцький О.Л.
від відповідача: Янушевич О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ", ОСОБА_1 та ОСОБА_2
на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 (повний текст складено 26.02.2024)
у справі №910/14503/23 (суддя Нечай О.В.)
за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2
до Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ"
про визнання недійсним рішення зборів,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" (далі - АГК "Північ") про визнання недійсним рішення загальних зборів членів АГК "Північ" від ряду №20, яке оформлене протоколом загальних зборів членів кооперативу від ряду №20 від 17.02.2022.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю процедурних порушень під час скликання та проведення загальних зборів членів кооперативу від ряду №20, які полягають у не повідомленні позивачів про дату, час і місце їх проведення та порядок денний, а також ухвалення рішень за відсутності необхідної кількості голосів членів (кворуму), чим порушено права позивачів брати участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, мати право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління.
Короткий зміст рішення та додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви їх ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі №910/14503/23 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано недійсним рішення загальних зборів членів АГК "Північ" від ряду №20, яке оформлене протоколом загальних зборів членів кооперативу від ряду №20 від 17.02.2022.
Стягнуто з АГК "Північ" на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684,00 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 є власником гаражного боксу № НОМЕР_1 ряд №28. Відтак своє право на участь в управлінні кооперативом шляхом обрання уповноваженого від ряду ОСОБА_1 має реалізовувати виключно у межах процедури делегування уповноваженого від ряду №28, у зв`язку з чим оспорюване рішення не зачіпає його прав на участь в управлінні відповідачем.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 , місцевий господарський суд дійшов висновку, що за наявності чинного рішення, оформленого протоколом від 20.08.2021 загальних зборів членів АГК "Північ" ряду №20, яким ОСОБА_2 обрано уповноваженим членів кооперативу від ряду №20, обранню нового уповноваженого від цього ряду мало передувати припинення її повноважень, докази чого в матеріалах справи відсутні.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, АГК "Північ" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі №910/14503/23 в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , та ухвалити нове рішення в цій частині, яким у задоволенні позову відмовити. В іншій частині рішення залишити без змін.
В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що суд першої інстанції не вірно з`ясував сутність спірних правовідносин та неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.
Так, АГК "Північ" зазначає, що місцевий господарський суд вірно встановив відсутність порушення корпоративних прав ОСОБА_1 при обранні уповноваженого від ряду №20, оскільки останній є власником гаражного боксу № НОМЕР_1 в ряду № 28 і мав би реалізувати своє право виключно у межах процедури делегування уповноваженого від ряду №28, а тому оскаржуване рішення не зачіпає його прав на участь в управлінні АГК "Північ".
АГК "Північ" вказує, що суд першої інстанції помилково ототожнив протокол зборів членів ряду, який покликаний посвідчувати права обраного уповноваженого, з рішенням загальних зборів членів кооперативу - вищого органу управління кооперативу.
Також, відповідач стверджує, що наявність у ОСОБА_2 завіреного головою правління ОСОБА_1 посвідчення уповноваженого членів кооперативу від ряду №20 є неналежним та недопустимим доказом наявності корпоративних прав, оскільки відомості про обрання ОСОБА_1 головою правління виключені як незаконні. Натомість, чинний уповноважений ОСОБА_3 має актуальний протокол та спеціальне посвідчення про делегування повноважень членами ряду №20.
Крім того, відповідач зауважує, що суд першої інстанції не встановив яким саме чином обрання уповноваженого від ряду №20 - ОСОБА_3 та делегування йому повноважень більшістю членів ряду порушують особисті права ОСОБА_2 або призвело до будь-яких інших обмежень.
Також, не погоджуючись з ухваленим рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_2 звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі №910/14503/23 виклавши мотивувальну частину рішення, в частині кворуму, в новій редакції.
Так, скаржник зазначає, що рішення про обрання уповноваженого члену кооперативу від ряду №20 прийняте з категоричним ігноруванням вимог як статуту так і Закону України "Про кооперацію", зокрема, за відсутністю кворуму та не повідомлення членів кооперативу про проведення зборів.
Крім того, у прохальній частині апеляційної скарги містяться клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі №910/14503/23 та подання доказів.
Також, не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі №910/14503/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , та ухвалити нове рішення в цій частині, яким позов задовольнити.
Так, позивач-1 зазначає, що рішення про обрання уповноваженого члену кооперативу від ряду №20 прийняте з категоричним ігноруванням вимог статуту відповідача та Закону України "Про кооперацію", зокрема за відсутністю кворуму та неповідомлення членів кооперативу про проведення зборів.
Також, ОСОБА_1 звертає увагу, що обраний уповноважений член кооперативу від ряду в подальшому впливає на всю діяльність кооперативу, а не лише на певний ряд, а відтак останній порушує права скаржника не лише як керівника, а й як члена кооперативу, оскільки рішення, які приймаються уповноваженими членами кооперативу впливають на кооператив в цілому.
Крім того, у прохальній частині апеляційної скарги містяться клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі №910/14503/23 та подання доказів.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі №910/14503/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.
19.03.2024 Північним апеляційним господарським судом витребувано матеріали справи №910/14503/23.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 20.03.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_2 у справі №910/14503/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.
Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 20.03.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі №910/14503/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.
28.03.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/14503/23.
Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2024 апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі №910/14503/23 залишено без руху та надано строк на усунення їх недоліків.
Головуючий суддя (суддя-доповідач) Сітайло Л.Г. перебувала з 08.04.2024 до 12.04.2024 у відрядженні (Національна школа суддів України).
10.04.2024, через систему "Електронний суд", позивачами подано заяви про усунення недоліків апеляційних скарг.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №910/14503/23. Розгляд апеляційної скарги АГК "Північ" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі №910/14503/23 призначено на 22.05.2024. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 26.04.2024.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 поновлено ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі №910/14503/23. Відкрито апеляційне провадження у справі №910/14503/23. Об`єднано апеляційні скарги ОСОБА_2 та АГК "Північ" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі №910/14503/23. Розгляд апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі №910/14503/23 призначено на 22.05.2024. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 30.04.2024.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі №910/14503/23. Відкрито апеляційне провадження у справі №910/14503/23. Об`єднано апеляційні скарги ОСОБА_1 , АГК "Північ" та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі №910/14503/23. Розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі №910/14503/23 призначено на 22.05.2024. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 30.04.2024.
16.05.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід суддів Північного апеляційного господарського суду Сітайло Л.Г., Шапрана В.В., Буравльова С.І. від розгляду справи №910/14503/23.
Судді Шапран В.В. та ОСОБА_4 перебували у відпустці з 06.05.2024 до 19.05.2024.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Сітайло Л.Г., Шапрана В.В., Буравльова С.І. від розгляду справи визнано необґрунтованою. Справу №910/14503/23 передано для визначення складу суду, в порядку частини 1 статті 32, частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), для розгляду відводу.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Сітайло Л.Г. Шапрана В.В., Буравльова С.І. передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Поліщук В.Ю., судді: Пантелієнко В.О., Доманська М.Л.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Сітайло Л.Г., суддів: Буравльова С.І., Шапрана В.В. у справі №910/14503/23.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі №910/14503/23 до набрання законної сили постановою Верховного Суду у справі №910/15128/23.
У судовому засіданні 22.05.2024 оголошено перерву до 26.06.2024.
У зв`язку з перебуванням судді Сітайло Л.Г. (головуючий суддя (суддя-доповідач) на лікарняному з 17.06.2024 до 30.06.2024, судове засідання призначене на 26.06.2024, не відбулося.
Крім того, суддя Сітайло Л.Г. перебувала з 01.07.2024 до 14.07.2024 у відпустці.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 розгляд апеляційних скарг АГК "Північ", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі №910/14503/23 на 25.07.2024.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2024 задоволено заяву представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвоката Рудніцького О.Л. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 задоволено заяву представника АГК "Північ" адвоката Янушевича О.Ю. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
25.04.2024, через систему "Електронний суд", позивачами подано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просять суд апеляційну скаргу АГК "Північ" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі №910/14503/23 - без змін.
Так, у своєму відзиві позивачі зазначають, що обраний уповноважений член кооперативу від ряду в подальшому впливає на всю діяльність кооперативу, а не лише на певний ряд, а відтак останній порушує права ОСОБА_1 не лише як керівника, а й як члена кооперативу, оскільки рішення, які приймаються уповноваженими членами кооперативу впливають на кооператив в цілому. Підстави припинення членства ОСОБА_2 у кооперативі відсутні, більше того протокол зборів членів АГК "Північ" не оскаржений та не скасований, тобто є діючим, а відтак позивач-2 є уповноваженим членом АГК "Північ".
Також, позивачі зауважують, що оскаржуваним протоколом порушуються їх права, оскільки скасування останнього у подальшому стане підставою для скасування рішення загальних зборів уповноважених. При цьому, ОСОБА_2 знову стане уповноваженим членом кооперативу від 20 ряду та зможе впливати на господарську діяльність кооперативу.
Позивачі звертають увагу, що через неналежне проведення загальних зборів членів кооперативу від ряду №20, порушено їх право бути членом АГК "Північ", приймати участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати та бути обраним в органи управління, право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб.
Крім того, на думку позивачів, оскарження рішення загальних зборів членів кооперативу від ряду є належним способом захисту, оскільки безпосередньо впливає на кворум при проведенні загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених), а також уповноваженого члену кооперативу.
Заяви та клопотання учасників справи з процесуальних питань, результати їх вирішення
Як зазначалось вище, в апеляційних скаргах позивачів, останніми заявлені клопотання про долучення до матеріалів справи нових доказів, а також визнання поважними причини пропуску строку для подання таких доказів та поновлення такого строку.
Колегія суддів, розглянувши наведені вище клопотання, дійшла висновку про відмову у їх задоволенні з огляду на таке.
Згідно зі статтею 119 ГПК України суд, за заявою учасника справи, поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку (частина 2 вищезазначеної статті Кодексу).
Так, в обґрунтування клопотань про долучення доказів до матеріалів справи позивачі посилалися на те, що причини неподання доказів разом з позовною заявою об`єктивно не залежали від них, оскільки останніх не існувало.
Колегія суддів не визнає поважними причини пропуску позивачами строку на подачу додаткових доказів у даній справі, у зв`язку з чим відмовляє у поновленні строку на їх подання.
Відповідно до статті 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
У силу статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом частини 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Отже, з метою забезпечення своєчасного розгляду справ і правової визначеності, унеможливлення зловживання процесуальними правами та підвищення ефективності судочинства в цілому, чинним ГПК України встановлено точний порядок та присічні строки вчинення процесуальних дій, визначено стадії судового процесу, запроваджено розумні обмеження, у тому числі щодо подання доказів.
Так, з аналізу наведених вище норм слідує, що суд апеляційної інстанції може прийняти до розгляду докази, які не були подані стороною до суду першої інстанції, лише у виняткових випадках за умови, якщо учасник справи доведе, що з об`єктивних, незалежних від нього причин не мав можливості подати їх до суду першої інстанції.
Разом із тим, позивачі не надали докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від них.
Як зазначалось вище, обґрунтовуючи клопотання про долучення доказів до матеріалів справи позивачі посилалися на те, що причини неподання доказів разом з позовною заявою об`єктивно не залежали від них, оскільки останніх не існувало.
На переконання колегії суддів, така обставина, як відсутність існування доказів на момент ухвалення спірного рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість їх прийняття судом апеляційної інстанції як додаткових доказів, у порядку статті 269 ГПК України.
Навпаки, допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме своїм наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.
Враховуючи викладене та виходячи з положень статей 80, 269 ГПК України, у колегії суддів відсутні підстави приймати до розгляду подані позивачами до суду апеляційної інстанції додаткові докази.
Слід також зазначити, що перед початком судового засідання призначеного на 25.07.2024, позивачами подано до суду апеляційної інстанції заяву про оголошення перерви.
Колегія суддів, без виходу до нарадчої кімнати, протокольною ухвалою відмовила у задоволенні заяви про оголошення перерви з огляду на її необґрунтованість.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судове засідання 25.07.2024 з`явились представники сторін.
Представник позивачів підтримав доводи, викладені в апеляційних скаргах, просив їх задовольнити та відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача.
Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційних скарг позивача та просив суд апеляційної інстанції відмовити в їх задоволенні, а також задовольнити апеляційну скаргу АГК "Північ".
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
30.01.2001 проведено державну реєстрацію юридичної особи - АГК "Північ".
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником гаражного боксу № НОМЕР_1 , ряд № 28 у АГК "Північ" (рішення про державну реєстрацію від 19.12.2018 №44694910).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 є власницею гаражного боксу № НОМЕР_3 , ряд № 20 у АГК "Північ" (рішення про державну реєстрацію від 06.09.2017 №36945441).
28.05.2021 помер діючий Голова правління АГК "Північ", у зв`язку з чим 20.08.2021 проведені загальні збори членів відповідача від рядів для обрання Уповноважених членів рядів.
Відповідно до протоколів зборів членів АГК "Північ" від 20.08.2021, обрано наступних Уповноважених членів від рядів:
- від ряду №4 - ОСОБА_5 ;
- від ряду №5 - ОСОБА_6 ;
- від ряду №6 - ОСОБА_7 ;
- від ряду №7 - ОСОБА_8 ;
- від ряду №8 - ОСОБА_9 ;
- від ряду №9 - ОСОБА_10 ;
- від ряду №10 - ОСОБА_11 ;
- від ряду №11 - ОСОБА_12 ;
- від ряду №12 - ОСОБА_13 ;
- від ряду №13 - ОСОБА_14 ;
- від ряду №14 - ОСОБА_15 ;
- від ряду №15 - ОСОБА_16 ;
- від ряду №17 - ОСОБА_17 ;
- від ряду №18 - ОСОБА_18 ;
- від ряду №19 - ОСОБА_19 ;
- від ряду №20 - ОСОБА_2 ;
- від ряду №21 - ОСОБА_20 ;
- від ряду №22 - ОСОБА_21 ;
- від ряду №23 - ОСОБА_22 ;
- від ряду №27 - ОСОБА_23 ;
- від ряду №28 - ОСОБА_24 .
22.09.2021 відбулись позачергові загальні збори (уповноважених кооперативу від рядів та членів правління) АГК "Північ" з таким порядком денним:
1. Про обрання головуючого та секретера позачергових загальних зборів АГК "Північ".
2. Про обрання голови правління АГК "Північ".
3. Про затвердження нової редакції статуту АГК "Північ".
4. Про державну реєстрацію внесених змін до відомостей про АГК "Північ" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
5. Про відсторонення від займаної посади заступника голови правління АГК "Північ" ОСОБА_25 .
6. Про позбавлення повноважень члена правління АГК "Північ" ОСОБА_26 .
7. Про позбавлення повноважень усього поточного складу ревізійної комісії АГК "Північ".
8. Про обрання персонального складу ревізійної комісії АГК "Північ".
Проведення зборів супроводжувалось складанням відповідного протоколу, відповідно до якого на зборах були присутні уповноважені члени кооперативу від рядів та членів правління кооперативу - 21 особа. На зборах прийняті рішення про обрання ОСОБА_1 головою кооперативу, затверджено нову редакцію статуту Кооперативу, а також прийняті інші рішення щодо змін, відомості про які підлягають реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
У подальшому проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу державним реєстратором Дібровою Ольгою Семенівною на підставі протоколу зборів АГК "Північ" від 22.09.2021 та внесені відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань:
1) від 24.09.2021 за №1000661070014000334, зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера), зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи;
2) від 28.09.2021 за №1000661070015000334, зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою, зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Внаслідок проведення цих реєстраційних дій змінено керівника (з ОСОБА_27 на ОСОБА_1 ), відомості про членів та кінцевих бенефіціарних власників, редакцію статуту та інформацію для здійснення зв`язку з кооперативом.
01.12.2021 до Міністерства юстиції України надійшла скарга ОСОБА_28 від 26.11.2021 на реєстраційні дії приватного нотаріуса Діброви О.С. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.09.2021 №1000661070014000334 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" та від 28.09.2021 №1000661070015000334 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу".
Скарга Міністерством юстиції України прийнята до розгляду, за результатами якого останнім видано наказ від 14.02.2022 №493/5 "Про задоволення скарги". Цим наказом задоволено повністю скаргу ОСОБА_25 від 26.11.2021. Скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційні дії від 24.09.2021 №1000661070014000334 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" та від 28.09.2021 №1000661070015000334 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дібровою О.С. щодо АГК "Північ".
17.02.2022 відбулись загальні збори членів АГК "Північ" від ряду №20, на яких прийняті рішення, оформлені протоколом від 17.02.2022, зокрема, про обрання уповноваженим членів кооперативу від ряду №20 - ОСОБА_3 (питання 2 порядку денного); про делегування членами кооперативу від ряду повноважень обраному уповноваженому членів кооперативу від ряду з наданням права вирішувати питання, що відносяться до компетенції загальних зборів кооперативу, до зборів уповноважених членів кооперативу від рядів та членів правління (питання 3 порядку денного).
Як зазначено у цьому протоколі, загальна кількість гаражів (гаражних боків) у ряду - 54; присутні на загальних зборах були 33 особи. Рішення з питань порядку денного прийняті одноголосно.
22.02.2022 проведено позачергові збори уповноважених АГК "Північ" на яких вирішені наступні питання:
1) Про обрання головуючого та секретаря зборів уповноважених;
2) Про обрання складу правління;
3) Про припинення повноважень голови правління та обрання нового голови правління;
4) Про затвердження та підписання статуту в новій редакції Головою кооперативу.
На зборах були присутні уповноважені члени Кооперативу від рядів.
22.02.2022 складено протокол позачергових зборів уповноважених №1 АГК "Північ", в якому відповідні особи, в якості уповноважених членів кооперативу від рядів, своїм підписом його затвердили.
Не погоджуючись з рішенням загальних зборів АГК "Північ", яке оформлено протоколом №1 від 22.02.2022, ОСОБА_1 та ОСОБА_10 звернулися до Господарського суду міста Києва з позовними заявами про визнання його недійсним (справи №910/1537/23 та №910/2899/23).
На виконання вимог ухвал Господарського суду міста Києва від 08.02.2023 у справі №910/1537/23 та від 31.03.2023 у справі №910/2899/23, АГК "Північ" надало належним чином засвідчені копії протоколів загальних зборів членів Кооперативу від рядів, зокрема, і оскаржуваний в дані справі Протокол загальних зборів членів кооперативу від ряду №20 від 17.02.2022.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивачі зазначили, що загальні збори членів АГК "Північ" від ряду №20, що відбулись 17.02.2022, проведені з низкою процедурних порушень, що мали місце як під час скликання, так і під час їх проведення. Зокрема, як зазнають позивачі, їх не повідомлено про дату, час і місце проведення зборів та порядок денний, а також рішення ухвалені за відсутності необхідної кількості голосів членів (кворуму), чим порушено права позивачів брати участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, мати право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач вказував, що після смерті голови правління кооперативу ОСОБА_27 , обов`язки голови правління став виконувати заступник голови правління ОСОБА_30, одночасно свої повноваження продовжували виконувати раніше обрані члени правління кооперативу та уповноважені членів кооперативу від рядів, а тому делегування нових членів, зокрема ОСОБА_2 від ряду №20, не було. Відтак протокол загальних зборів членів АГК "Північ" ряду №20 від 20.08.2021 має невідоме походження та погоджений не упоноваженими особами, натомість ОСОБА_3 має актуальний протокол та спеціальне посвідчення. При цьому, у ОСОБА_1 відсутні права чи охоронювані законом інтереси, які порушено спірним протоколом.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Господарською діяльністю, у розумінні ГК України, вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3 ГК України).
За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 ГК України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.
Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.
Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (стаття 93 ГК України).
Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 ГК України).
Зазначені норми кореспондуються з нормами статей 83, 85, 86 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.
Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначаються Законом України "Про кооперацію".
Згідно зі статтями 2, 6, 9 Закону України "Про кооперацію" кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.
За приписами статті 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.
Відповідно члени кооперативу, незалежно від напряму його діяльності, є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.
Така правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №509/577/18, від 01.10.2019 у справі №910/7554/18 та від 17.12.2019 у справі №904/4887/18.
Членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності. Кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство (стаття 10 Закону України "Про кооперацію").
Вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу (стаття 11 Закону України "Про кооперацію").
Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України "Про кооперацію" вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.
Частиною 8 статті 15 Закону України "Про кооперацію" встановлено, що у разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу.
За приписами частин 9-12 статті 15 Закону України "Про кооперацію" загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.
Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.
Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.
Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.
Верховний Суд у постанові від 23.06.2021 у справі №910/4201/20 сформував правовий висновок, що положення про загальні збори членів кооперативу і збори уповноважених містяться в статті 15 Закону України "Про кооперацію", яка має назву "Вищий орган управління кооперативу". Таким чином, збори уповноважених не є окремим органом управління, ці збори проводяться замість загальних зборів, коли через велику кількість членів чи інші обставини провести загальні збори неможливо, мають таку саму компетенцію як і загальні збори. Порядок обрання уповноважених має бути визначений статутом кооперативу.
Відмінність між цими двома органами полягає у тому, що:
(1) у загальних зборах з правом голосу мають право брати участь лише члени кооперативу, а у зборах уповноважених - лише уповноважені;
(2) різними є правила визначення кворуму: кворум загальних зборів становить половина від загальної кількості членів кооперативу, а зборів уповноважених - 2/3 від загальної кількості уповноважених.
Спір у цій справі стосується порядку делегування уповноваженого від ряду №20 для участі у зборах уповноважених відповідача.
Закон України "Про кооперацію" не містить порядку делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених, лишаючи це питання на розсуд кооперативу, який має визначити такий порядок у статуті.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про кооперацію" статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.
Так, статутом АГК "Північ" (редакція від 01.11.2021) визначено, що відповідач є організацією громадян, які добровільно об`єднались для задоволення своїх потреб в гаражних боксах для зберігання та обслуговування транспортних засобів (пункт 1.4).
Пунктом 5.1 статуту встановлено, що члени кооперативу мають право приймати участь в його управлінні, у тому числі обирати та бути обраними в органи управління.
Розділом 8 статуту врегульовано, що вищим органом управління є загальні збори, які можуть проводитись як шляхом прямої участі усіх членів кооперативу так і участі уповноважених від гаражних рядів представників.
Відповідно до пункту 8.3 статуту уповноважені члени кооперативу від рядів обираються членами кооперативу відповідного ряду. Члени кооперативу від ряду мають право обирати тільки одного уповноваженого від свого ряду. Члени кооперативу від ряду мають право делегувати обраного уповноваженого члена від свого ряду до зборів уповноважених кооперативу від рядів та членів правління з наданням йому права вирішувати питання, що відносяться до компетенції Загальних зборів кооперативу. Рішення загальних зборів членів кооперативу від ряду є правомочним якщо за нього проголосували не менш ніж 51 відсоток членів відповідного ряду. Член кооперативу відповідного ряду, якого на загальних зборах членів кооперативу відповідного ряду було висунуто кандидатом в уповноважені членів кооперативу від ряду, не може брати участь у голосуванні щодо своєї кандидатури. Уповноважений членів кооперативу від ряду, якого загальні збори членів кооперативу відповідного ряду делегують до зборів уповноважених кооперативу від рядів та членів правління з наданням йому права вирішувати питання, що відносяться до компетенції Загальних зборів кооперативу, не може брати участі в голосуванні щодо означеного питання. Рішення загальних зборів членів кооперативу від ряду обов`язково оформлюються: протоколом, що має містити порядок денний, розглянуті питання, прийняті рішення, результати голосування, список присутніх членів ряду з підписами, затвердження підписами головуючого та секретаря зборів; дорученням від членів кооперативу відповідного ряду про делегування повноважень уповноваженому членів кооперативу від ряду з наданням права вирішувати питання, що відносяться до компетенції Загальних зборів кооперативу, до зборів уповноважених кооперативу від рядів та членів правління, що є невід`ємною частиною протоколу загальних зборів членів кооперативу від ряду, з затвердженням підписами головуючого та секретаря зборів. Протокол загальних зборів членів кооперативу від ряду разом з означеним дорученням має бути прошитим, пронумерованим з визначенням кількості аркушів, містити відбиток печатки кооперативу (печатки-токена), підписаним головуючим та секретарем зборів, головою правління кооперативу.
Згідно з пунктом 8.4 статуту уповноважені членів кооперативу від рядів для підтвердження своїх повноважень в органах управління кооперативу обов`язково повинні пред`явити протоколи рішень ряду про їх обрання та делегування повноважень щодо вирішення питань, що відносяться до компетенції загальних зборів кооперативу та містяться у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про АГК "Північ", а також пред`явити спеціальні посвідчення, що обов`язково повинні містити: напис "Уповноважений членів АГК "Північ" з зазначенням номеру ряду, прізвища, імені та по-батькові, фото 3,5 Х 4,5 см, відбиток печатки АГК "Північ", особистий підпис голови правління АГК "Північ".
З огляду на наведене, місцевий господарський суд вірно зазначив, що статут не містить порядку делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених, а лише визначає вимоги до форми і змісту рішення загальних зборів членів кооперативу від ряду про обрання уповноваженого членів від ряду та його делегування до зборів уповноважених кооперативу від рядів та членів правління.
Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
У статті 11 ГПК України, яка конкретизує принцип верховенства права у господарському судочинстві та джерела права, що застосовуються судом, визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Якщо спірні відносини, в тому числі за участю іноземної особи, не врегульовані законодавством, суд застосовує звичаї, які є вживаними у діловому обороті. Якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права). Забороняється відмова у правосудді з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини (частини 1, 9-11 цієї статті).
За змістом статті 7 ЦК України цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту. Звичаєм є правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин. Звичай може бути зафіксований у відповідному документі. Звичай, що суперечить договору або актам цивільного законодавства, у цивільних відносинах не застосовується.
Оскільки, порядок обрання та делегування уповноважених членів кооперативу від ряду не врегульовано законом і статутом, з огляду на положення пункту 8.3 статуту, місцевий господарський суд дійшов висновку, що такій процедурі притаманні ознаки, що відповідають порядку скликання, проведення та ухвалення рішень загальними зборами членів кооперативу.
Згідно з пунктами 8.6-8.9 статуту чергові загальні збори (збори уповноважених) членів кооперативу скликаються правлінням кооперативу у разі потреби, але не менше одного разу на рік.
Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу члени (уповноважені) кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше, ніж за 7 днів до визначеного строку їх проведення шляхом їх персонального повідомлення або розміщення вказаної інформації на дошці об`яв кооперативу або на сайті кооперативу. За рішенням правління та при наявності для цього достатніх коштів в кооперативу може бути проведена додаткова персональна поштова розсилка повідомлень членам кооперативу щодо запланованих загальних зборів членів кооперативу. У цьому ж порядку скликаються і позачергові загальні збори (збори уповноважених) членів кооперативу.
Позачергові Загальні збори (збори уповноважених) членів кооперативу скликаються на вимогу:
- рішення правління кооперативу;
- голови правління кооперативу;
- не менше третини членів кооперативу (уповноважених членів кооперативу від рядів);
- ревізійної комісії.
Позачергові загальні збори (збори уповноважених) членів кооперативу повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги.
Судом першої інстанції встановлено, що матеріали справи не містять доказів того, що загальні збори членів АГК "Північ" від ряду №20, що відбулись 17.02.2022, скликані особами, які мають право їх скликати, про їх проведення повідомлені члени кооперативу ряду №20, зокрема позивач-2, яка є власницею гаражного боксу №23, ряд № 20 у АГК "Північ".
При цьому, місцевий господарський суд критично оцінив доводи відповідача про те, що ініціативною групою ряду №20 було скликано більшу частину членів вказаного ряду, що становить кворум, оскільки відповідно до усталеної практики Верховного Суду позивачеві не можна відмовити у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників (акціонерів, членів) рішень, оскільки вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.01.2020 у справі №924/641/17).
У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.
Суд першої інстанції також відзначив суперечність у твердженнях відповідача, який вказує на те, що після смерті голови правління кооперативу ОСОБА_27 обов`язки голови правління став виконувати заступник голови правління ОСОБА_30, одночасно свої повноваження продовжували виконувати раніше обрані члени правління кооперативу та уповноважені членів кооперативу від рядів, зокрема від ряду №20, а тому делегування нових членів, зокрема ОСОБА_2 не було.
За наведених доводів відповідача були відсутні й підстави для проведення 17.02.2022 загальних зборів членів кооперативу від ряду №20, на яких були ухвалені рішення, що є предметом цього спору.
У матеріалах справи відсутні відомості про особу, яка була уповноваженою членів кооперативу від ряду №20 до ОСОБА_2 .
Крім того, місцевий господарський суд встановив, що в протоколі від 20.08.2021 загальних зборів членів АГК "Північ" ряду №20 з питання 2 порядку денного зазначено про відсутність відомостей про уповноваженого членів кооперативу від ряду №20 та підтверджуючих документів про наявність повноважень уповноваженого членів кооперативу від ряду №20 у будь-якого члена кооперативу від ряду №20.
З цього питання загальними зборами членів кооперативу від ряду №20 були прийняті рішення:
1) про встановлення факту відсутності уповноваженого членів кооперативу від рядку №20 та відсутності наявних делегованих повноважень у будь-якого члена кооперативу від ряду №20 щодо представлення інтересів кооперативу від ряду №20 на зборах;
2) вважати недійсними та припиненими повноваження уповноваженого членів кооперативу від рядку №20, зокрема щодо представлення інтересів кооперативу від ряду №20 на зборах уповноважених кооперативу від рядів та членів правління, після прийняття цього рішення у випадку будь-яких заяв будь-якого члена кооперативу про наявність в нього таких повноважень.
Відтак, на думку суду першої інстанції, за наявності чинного рішення, оформленого протоколом від 20.08.2021 загальних зборів членів АГК "Північ" ряду №20, яким ОСОБА_2 обрано уповноваженим членів кооперативу від ряду №20, обранню нового уповноваженого від цього ряду мало передувати припинення її повноважень, докази чого в матеріалах справи відсутні.
Щодо доводів позивачів про відсутність необхідної кількості голосів членів (кворуму) на загальних зборах членів АГК "Північ" від ряду №20, що відбулись 17.02.2022, суд першої інстанції вірно зазначив, що кількість голосів членів на загальних зборах членів АГК "Північ" від ряду №20, що відбулись 17.02.2022, становить 28 (51,85%), що більше 51% членів цього ряду, відтак твердження позивачів про відсутність необхідної кількості голосів є помилковими. З наведеним також погоджується суд апеляційної інстанції.
Водночас наведене, на переконання місцевого господарського суду, не змінює висновку суду про наявність самостійних та достатніх підстав для визнання недійсним спірного рішення, оформленого протоколом загальних зборах членів АГК "Північ" від ряду №20 від 17.02.2022, у зв`язку з порушенням вимог закону та установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів і позбавлення учасника можливості взяти участь у цих зборах.
Окремо місцевий господарський суд зазначив, що ОСОБА_1 є власником гаражного боксу № НОМЕР_1 ряду № 28 , а відтак своє право на участь в управлінні кооперативом, шляхом обрання уповноваженого від ряду, ОСОБА_1 має реалізовувати виключно у межах процедури делегування уповноваженого від ряду №28, яка не є предметом даного судового дослідження.
Колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що спірним рішенням не порушуються права та охоронювані законом інтереси ОСОБА_1 , оскільки у матеріалах справи відсутні докази того, що він має у власності гаражний бокс у ряді №20.
Враховуючи наведене, на переконання суду апеляційної інстанції, Господарський суд міста Києва дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки оспорюване рішення не зачіпає його прав на участь в управлінні АГК "Північ".
Разом із тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 з огляду на таке.
Як зазначалось вище, наказом Міністерства юстиції України від 14.02.2022 №493/5 задоволено скаргу ОСОБА_25 та скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційні дії від 24.09.2021 №1000661070014000334 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" та від 28.09.2021 №1000661070015000334 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дібровою О.С. щодо АГК "Північ".
Законність висновку Центральної Колегії Міністерства юстиції України та наказу Міністерства юстиції України №493/5 від 14.02.2022 перевірялася Господарським судом міста Києва в межах справи №910/5273/22.
Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/5273/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 та постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.02.2024, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання незаконним висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України від 14.01.2022, визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 14.02.2022 №493/5 та поновлення реєстраційних дій відмовлено.
Після скасування наказом Міністерства юстиції України від 14.02.2022 №493/5 реєстраційних дій у АГК "Північ", згідно з діючим на той час статутом, в редакції 01.11.2021, проведено позачергові збори уповноважених Кооперативу, на яких обрано Голову Правління, склад Правління, та затверджено статут в новій редакції.
Відповідно до пункту 8.5 статуту, в новій редакції 01.11.2021, до компетенції загальних зборів членів Кооперативу належить, зокрема, затвердження статуту Кооперативу, внесення до нього змін та доповнень; обрання Голови Правління Кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю Кооперативу, інших органів Кооперативу; прийняття рішення про реорганізацію або ліквідацію Кооперативу.
Разом із тим, згідно з пунктом 8.3 статуту члени Кооперативу від ряду мають право делегувати обраного уповноваженого члена від свого ряду до зборів уповноважених кооперативу від рядів та членів правління з наданням йому права вирішувати питання, що відносяться до компетенції загальних зборів Кооперативу.
Після скасування наказом Міністерства юстиції України №493/5 від 14.02.2022 реєстраційних дій щодо призначення Головою Правління АГК "Північ" ОСОБА_1 , уповноважені члени Кооперативу від рядів провели 22.02.2022 позачергові збори уповноважених членів АГК "Північ", на яких обрали Голову Правління, склад Правління, та затвердили статут в новій редакції, що було оформлено відповідним Протоколом.
На підставі рішення уповноважених членів АГК "Північ" від рядів приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маковеєвою О.В. проведено реєстраційну дію від 23.02.2022 №1000661070021000334 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" щодо АГК "Північ".
Законність вказаної реєстраційної дії перевірялась в межах розгляду скарги ОСОБА_29 від 07.09.2022, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.10.2022 за №СК-2684-22, за наслідками розгляду якої, на підставі висновку Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції від 07.11.2022, наказом Міністерства юстиції України від 17.01.2023 №241/7 відмовлено у задоволенні скарги, а реєстраційну дію, проведену приватним нотаріусом Маковеєвою О.В., визнано такою, що відповідає законодавству у сфері державної реєстрації.
Так, господарським судам під час вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин, слід враховувати приписи статті 1 ПІК України та з`ясовувати наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного права або законного інтересу у правовідносинах, на захист яких подано позов, а також питання про наявність чи відсутність факту їх порушення, невизнання або оспорювання.
Станом на дату делегування уповноваженого ОСОБА_3 від ряду №20 та проведення позачергових зборів уповноважених АГК "Північ" 22.02.2022 ОСОБА_1 вже не мав повноважень Голови Правління АГК "Північ", оскільки наказом Міністерства юстиції України від 14.02.2022 №493/5 реєстраційні дії щодо обрання його Головою Правління скасовані.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з моменту скасування 14.02.2022 реєстраційних дій, керівником АГК "Північ" зазначається ОСОБА_27 .
Протокол позачергових зборів уповноважених від 22.09.2021, згідно з яким ОСОБА_1 обрано Головою Правління АГК "Північ", є нікчемним та не породжує жодних юридичних наслідків, оскільки обрання Голови Правління на той момент, згідно зі статутом, в редакції 2012 року, віднесено виключено до компетенції загальних зборів АГК "Північ".
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (стаття 16 ЦК України).
Як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним рішення про делегування уповноваженого ОСОБА_3 від ряду №20 не може призвести до поновлення будь-яких прав позивачів, оскільки наказом Міністерства юстиції України від 14.02.2022 №493/5 реєстраційні дії щодо АГК "Північ" скасовані.
Схожий за змістом правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.06.2024 у справі №910/15128/23.
Отже, визнання недійсним рішення загальних зборів членів АГК "Північ" від ряду №20, яке оформлене протоколом загальних зборів членів кооперативу від ряду №20 від 17.02.2022, не є ефективним способом захисту позивачів у даній справі, оскільки визнання його недійсним не відновить порушених прав позивачів.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі №910/14503/23, в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 підлягає скасуванню, а мотивувальна частина наведеного рішення місцевого господарського суду, в іншій його частині, підлягає зміні.
Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянтів, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції, за результатами розгляду апеляційної скарги, має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, відповідно до статті 277 ГПК України, зокрема, є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі №910/14503/23 не підлягають задоволенню. Апеляційна скарга АГК "Північ" підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі №910/14503/23 підлягає скасуванню, в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі №910/14503/23 слід змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції даної постанови.
Розподіл судових витрат
У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційних скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі №910/14503/23, витрати за подання апеляційних скарг, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на позивачів.
Судові витрати, які складаються зі сплаченої АГК "Північ" суми судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на ОСОБА_2 .
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі №910/14503/23 залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі №910/14503/23 задовольнити.
3. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі №910/14503/23 скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
4. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі №910/14503/23 змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції даної постанови.
5. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) на користь Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" (02232, місто Київ, вулиця Закревського, будинок 93; ідентифікаційний код 25661903) 4 026 (чотири тисячі двадцять шість) грн 00 коп судового збору за подання апеляційної скарги.
6. Судові витрати за розгляд апеляційних скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покласти на скаржників.
7. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.
8. Матеріали справи №910/14503/23 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано - 31.07.2024.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді В.В. Шапран
С.І. Буравльов
