Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 липня 2024 року справа №320/4996/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати Постанову військово-лікарської комісії, оформленої у вигляді довідки військово-лікарської комісії №663 від 07.02.2023 ІНФОРМАЦІЯ_2 за результатами проведеного 07.02.2023 медичного огляду, якою позивача визнано на підставі ст.54-6, та ст. 12-в придатним до військової служби.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 йому вручено повістку. Повістка містила інформацію про час, дату та місце, куди позивач повинен був з`явитись для звірки облікових даних та проходження медичного огляду для призову по мобілізації.
Окрім того, повістка містила інформацію, що позивача призначено до складу команди мобілізації. Позивач з`явився на вказану дату та час та був направлений на проходження медичного огляду. За результатами проведеного огляду військово-лікарською комісією складено довідку №663 від 07.02.2023 року про придатність позивача до військової служби на підставі ст.54-б, та ст. 12-в.
Позивач не погоджується із таким висновком та вважає його протиправним з огляду на те, що медичний огляд був проведений поверхнево, а належної оцінки медичним документам щодо стану здоров`я позивача надано не було. Позивач вважає, що він є обмежено придатним у військовий час з огляду на наявні у нього хвороби, які підтверджені лікарськими довідками і за Розкладом хвороб дають право на визнання особи обмежено придатним до військової служби у військовий час. Попри наявні у позивача захворювання, які також висвітлені в оскаржуваній довідці, члени ВЛК не врахували попередні діагнози лікарів із висновками щодо обмеженої придатності позивача до військової служби.
Позивач наголошує на тому, що медичний огляд не був проведений належним чином, висновок лікаря із зазначенням дати огляду йому не надали, повторного або контрольного огляду не проводилось. На думку позивача, порушення процедури проведення медичного огляду тягне за собою скасування висновку щодо його придатності до військової служби.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Журавель В.О.) від 08.03.2023 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Журавель В.О.) від 08.03.2023 року заяву про забезпечення позову від 6 березня 2023 р. повернуто без розгляду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Журавель В.О.) від 15.06.2023 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.
12.01.2024 відповідно до повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_2 з посади справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Кушнова А.О.) від 26.01.2024 року адміністративну справу №320/4996/23 прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 року витребувано у відповідача додаткові докази.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.04.2024 року повторно витребувано у відповідача додаткові докази.
З огляду на подане позивачем клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, а також неявку у судові засідання належно повідомленого відповідача, суд протокольною ухвалою від 09.04.2024 року вирішив здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.
Відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Московським РУГУ МВС України в м. Києві 26.02.1999 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 вручено позивачеві повістку про виклик для звірки облікових даних та проходження медичного огляду для призову по мобілізації на 31.01.2023 року.
Позивач прибув за зазначеною адресою, на вказану дату та час, де був направлений на проходження медичного огляду.
31.01.2023 року відповідно до картки обстеження та медичного огляду ВЛК Голосіївського району у м. Києві ТЦК та СП позивачеві проведені додаткові методи обстеження (а.с. 30).
Відповідно до результатів медичного обстеження позивача, останній оглянутий лікарями різних медичних спеціальностей. Так, за висновками дерматолога від 02.02.2023 року позивач обмежено придатний до військової служби ст. 57б по групі ІІ, за висновком терапевта позивач обмежено придатний до військової служби ст. 57б; 12в, ІІ група, у воєнний час. Інші спеціалісти зробили висновки про придатність позивача до військової служби (а.с. 25-27).
Загальний висновок за результатами медичного обстеження - придатний до військової служби.
07.02.2023 року довідкою ВЛК Голосіївського району у м. Києві ТЦК та СП позивача визнано придатним до військової служби на підставі ст. 54б, 12в. (а.с. 34).
Позивач не погоджується із таким висновком та наголошує на порушенні процедури проведення медичного огляду та неврахування наявності у позивача хвороб, які дають підстави для визнання обмежено придатним до військової служби у воєнний час.
Надаючи нормативно-правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розділом ІІ Конституції України передбачені основоположні права, свободи та обов`язки людини і громадянина, серед яких відповідно до статті 65 встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 р. № 3543-XII (далі - Закону № 3543-ХІІ).
Згідно із статтею 1 Закону № 3543-ХІІ мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Згідно абзацу другого частини першої статті 22 Закону № 3543-ХІІ визначено, що громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (частина третя статті 22 Закону № 3543-ХІІ).
Особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України (частина п`ята статті 22 Закону № 3543-ХІІ).
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов`язок» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша-друга статті 1 Закону).
Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (частина сьома статті 1 Закону № 2232-XII).
Згідно з частиною дев`ятою статті 1 № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:
-допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;
-призовники - особи, приписані до призовних дільниць;
-військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
-військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
-резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до частини десятої статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:
-прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;
-проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;
-проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до частини десятої статті 2 Закону № 2232-XII з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402, у редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно з пунктом 1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза - це, зокрема, медичний огляд допризовників, призовників; визначення ступеня придатності до військової служби.
Пунктом 2.1 розділу І Положення № 402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.
Главою 3 Розділу ІІ передбачена процедура медичного огляду військовозобов`язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період.
Так, п. 3.1 глави 3 Розділу ІІ Положення № 402 визначено, що медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів.
Згідно з п.3.2 глави 3 Розділу ІІ Положення № 402 військовозобов`язані, залежно від категорії запасу, військово-облікової спеціальності та призначення, підлягають повторному огляду ВЛК військових комісаріатів. Крім того, офіцери запасу підлягають повторному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу ВЛК військових комісаріатів - у разі зміни призначення.
Кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, отоларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями і лікарями інших спеціальностей.
Повторний медичний огляд військовозобов`язаних, які перебувають у запасі 1 і 2 розрядів, раніше визнаних придатними до військової служби або непридатними до військової служби в мирний час за станом здоров`я, а також військовозобов`язаних плавскладу ВМС Збройних Сил України проводиться один раз на 5 років ВЛК військових комісаріатів, а льотного складу - ЛЛК військових комісаріатів.
Пунктом 3.4 глави 3 Розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що перед оглядом військовозобов`язаних їм проводиться рентгенологічне (флюорографічне) обстеження органів грудної клітки, загальний аналіз крові, визначаються група крові та резус-належність (особам, у яких немає відповідної відмітки у військовому квитку), ЕКГ, дослідження сечі. Особам, яким більше 40 років, обов`язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор.
Як встановлено із наданих позивачем документів вимоги п.3.2 глави 3 Розділу ІІ Положення № 402 щодо огляду спеціалістами, а також п.3.4 глави 3 Розділу ІІ Положення № 402 щодо проведення обстежень та збору аналізів виконані при проведенні медичного огляду.
Пунктом п. 3.8 глави 3 Розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну із таких постанов: «Придатний до військової служби»; «Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)»; «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку»; «Обмежено придатний до військової служби».
Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Як встановлено із наведених позивачем у позові обґрунтувань, 07.02.2023 року йому вручено копію оскаржуваної довідки (а.с. 6).
Отже, законодавством регламентовано чітку процедуру проведення військово-лікарської експертизи військовослужбовця, яка передбачає здійснення медичного огляду особи відповідними лікарями за загальним переліком та лікарями інших спеціальностей за наявності медичних показань. Медичний огляд військовозобов`язаних повинен здійснюватися за методом індивідуальної оцінки придатності їх до військової служби, тобто з урахуванням усіх медичних показників щодо стану здоров`я особи.
Обґрунтовуючи протиправність висновку ВЛК позивач покликається на порушення процедури проведення медичного огляду, а саме: неврахування попередніх діагнозів медичних спеціалістів; непроведення належного огляду стану здоров`я; неознайомлення з протоколом ВЛК та ненадання його копії, як і копії постанови ВЛК; неоформлення та ненадання позивачеві висновку лікаря; непроведення контрольного або повторного медичного огляду. Окремо зазначає, що у воєнний час за статтями Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами ІІ, ІІІ ВЛК приймає постанову «придатний до військової служби», за винятком, зокрема статей 12-в, 54-б.
За результатами огляду позивача лікарем дерматологом зроблено висновок про наявність у останнього захворювання, яке за Розкладом хвороб відповідає статті 57-б обмежено придатний до військової служби по гр. ІІ. Лікарем терапевтом зроблено висновок, що у позивача наявні хвороби, які віднесені до статей 54б, 12-в обмежено придатний до військової служби.
Згідно із Розкладом хвороб, який міститься у Додатку 1 до Положення № 402, ст. 12-в передбачає непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час (придатність до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально); ст. 54-б передбачає непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час (непридатність до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально); ст. 57-б передбачає непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час (непридатність до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально).
Таким чином, наявні у позивача хвороби за статтями 54-б, 57-б, які встановлені за результатами медичного огляду спеціалістами та підтверджені медичними довідками, передбачають визнання особи обмежено придатною у воєнний час.
Водночас ВЛК приймає рішення про придатність позивача до військової служби із посиланням на ст. 54-б, 12-в, без урахування діагнозу за статтею 57-б, хоча статті 54-б, 57-б за Розкладом хвороб не передбачають визнання особи придатною до військової служби у воєнний час.
З огляду на встановлені обставини щодо наявних у позивача хвороб, які підтверджені довідками та висновками лікарів, які за Розкладом хвороб у воєнний час не передбачають визнання придатним до військової служби, а також ненадання відповідачем доказів на підтвердження правомірності такого висновку, зокрема надання оцінки наявним у позивача хворобам та підстав невіднесення їх до категорії хвороб, за якими особа у воєнний час визнається обмежено придатною до військової служби, висновок ВЛК у цьому спорі є необґрунтованим.
З приводу інших обґрунтувань позивача, зокрема: неознайомлення з протоколом ВЛК та ненадання його копії, як і копії постанови ВЛК; неоформлення та ненадання позивачеві висновку лікаря; непроведення контрольного або повторного медичного огляду, варто зауважити, що вони не знайшли свого підтвердження в ході дослідження дотримання приписів Положення № 402.
Так, приписами Положення № 402 передбачено видачу постанови ВЛК військових комісаріатів саме у формі довідки ВЛК, яку позивачеві було вручено.
Щодо висновків лікарів, то за результатами медичного огляду кожен із медичних спеціалістів склав свій висновок, який міститься у матеріалах справи, тому таке обґрунтування є безпідставним (а.с. 25-27).
Необґрунтованим також є посилання на непроведення контрольного обстеження та не направлення позивача на амбулаторне або стаціонарне обстеження в лікувально-профілактичний заклад, оскільки такі заходи стосуються призовників, як і складання висновку лікарем згідно із п. 2.8 глави 2 Розділу ІІ.
Суд звертає увагу, що розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Суд також зазначає, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 р. у справі № 810/5009/18.
Встановлюючи у цьому спорі обставини щодо порушення процедури медичного огляду позивача суд не надає оцінку діагнозам позивача на предмет того, чи підпадають вони під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, а лише співставляє відомості, які містяться в оскаржуваній довідці із наявними у матеріалах справи документами, зокрема висновками лікарів, які свідчать про неповне врахування обставин під час прийняття рішення ВЛК у цій справі.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не спростовано відповідачем.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Судовий збір розподілено відповідно до ст. 139 КАС України та підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 243-246, 255 КАС України, суд
в и р і ш и в:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії, оформленої у вигляді довідки військово-лікарської комісії №663 від 07.02.2023 ІНФОРМАЦІЯ_1 за результатами проведеного 07.02.2023 медичного огляду, якою ОСОБА_1 визнано на підставі ст. 54-б, та ст. 12-в придатним до військової служби.
3. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) судовий збір у сумі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів із дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.
